Ухвала суду № 27588505, 06.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/67219/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді -Васильченко Н.В.

суддів : Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.

при секретарі Крушеніцькому В.М.

з участю представників відповідача: Мельника А.С., Командира Ю.М., Ясинецького Р.І.

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2011 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 р. по справі № 2а-59007\10\2670 за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Рада»про стягнення економічних санкцій у розмірі 1 708 069, 32 грн. -

в с т а н о в и л а:

Держана інспекція з контролю за цінами в м. Києві звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада»про стягнення економічних санкцій у розмірі 1708069,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками проведеної планової перевірки ТОВ «Рада»з питань додержання державної дисципліни цін при формуванні, встановлені та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги, було складено акт від 09.03.2010р. №052, яким встановлено порушення розпоряджень КМДА та, враховуючи підстави ст.14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» Держінспекцією цін в м. Києві прийняте рішення №37 від 12.03.2010р. «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін»на загальну суму 1708069,32 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києві від 16 лютого 2011 р. , яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 р., позов задоволений. Стягнуто із ТОВ «Рада»в доход державного бюджету необґрунтовано отриману виручку в сумі 569 356,44 грн та штраф в сумі 1 138 712,88 грн.

Рішення судів обґрунтовані тим, що рішення Державної інспекції є законним, оскільки ґрунтується на нормах матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та прийнято в межах компетенції.

Не погоджуючись із прийнятими по справі судовими рішеннями, ТОВ «Рада»подало касаційну скаргу, в якій просить ці рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Скарга обґрунтована невірним застосуванням судами норм матеріального права.

В суді касаційної інстанції представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі, оскільки Державна інспекція з контролю за цінами як юридична особа припинена.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів підстав до її задоволення не вбачає.

Правовою базою державної цінової політики є Закон України "Про ціни та ціноутворення від 03.12.1990р. № 507-ХІІ (Закон №507). Статтею 6 цього Закону №507 передбачено, що, крім вільних цін і тарифів, у народному господарстві застосовуються також державні фіксовані та регульовані ціни. При цьому, окремо застережено, що вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів та послуг, за винятком тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів (ст. 7 Закону № 507). Таке державне регулювання здійснюється шляхом установлення:

державних фіксованих цін (тарифів);

граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Відповідно до ст. 9 Закону № 507 державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, котрі мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Статтею 13 Закону № 507 передбачено, що державний контроль за цінами здійснюється при встановленні та застосуванні державних фіксованих і регульованих цін і тарифів. При цьому контролюються правомірність їх застосування і дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за дотриманням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 3 Положення про Державну інспекцію по контролю за цінами, затвердженої Постановою Кабінетом Міністрів України № 1819 «Про питання Державної інспекції по контролю за цінами»(далі Положення №1819)(чинне на момент виникнення спірних правовідносин) головним органом, уповноваженим контролювати встановлення і застосування державних фіксованих і регульованих цін і тарифів, є Державна інспекція з контролю за цінами , що діє у складі Міністерства економіки та перебуває в його підпорядкуванні

Кабінет Міністрів Положенням № 1819 від 13.12.2000р. «Про питання Державної інспекції по контролю за цінами»(п. 5) чітко окреслив права, які має Держцінінспекція:

1) проводити на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних із формуванням, установленням і застосуванням цін і тарифів;

2) одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, підприємств, установ та організацій матеріали та інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;

3) обстежувати в установленому порядку виробничі, складські, торговельні та інші приміщення підприємств, установ та організацій, що використовуються для виготовлення, зберігання та реалізації товарів і сировини, організації та надання послуг;

4) у межах своєї компетенції вимагати від керівників та інших посадових осіб органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які перевіряються, усунення виявлених порушень порядку формування, установлення і застосування цін і тарифів;

5) приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум усієї необґрунтовано отриманої підприємством, установою, організацією виручки в результаті порушення державної дисципліни цін і штрафу у двократному її розмірі, а також звертатися з позовами до судів про стягнення зазначених сум у разі невиконання рішень державних інспекцій з контролю за цінами;

6) згідно з вимогами законодавства розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку формування, установлення та застосування цін і тарифів, а також невиконанням вимог органів державного контролю за цінами;

7) залучати фахівців органів виконавчої влади, а також підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до її компетенції;

8) скасовувати рішення своїх територіальних органів, а також винесені ними постанови про накладення адміністративних стягнень.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада»зареєстроване Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією 10.02.1999 року, код ЄДРПОУ 30300272. Видом діяльності Позивача за КВЕД є, зокрема, управління нерухомим майном.

Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Києві на підставі посвідчення від 18 лютого 2010 року №121, пункту 4.1.5 Плану роботи на І квартал 2010р. проведена перевірка ТОВ «Рада»з питань додержання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги за період січень-грудень 2009 року.

В ході перевірки встановлено, що при розрахунках з мешканцями житлового комплексу, що знаходиться на обслуговуванні, протягом січня 2009 року грудня 2009 року Товариство застосувало завищений тариф на комунальні послуги за теплопостачання. Загальна сума необґрунтовано нарахованих коштів протягом січня 2009 року грудня 2009 року складає 1050380,83 грн. на яку підприємству слід провести перерахунок із споживачами, в розрахунку 12,39 за 1 м.кв. опалювальної площі квартир, при цьому необґрунтовано отримана підприємством виручка складає 569356,44 грн. з урахуванням рівня сплати.

В результаті застосування ТОВ «Рада»завищення плати за послугу з теплопостачання встановлено порушення вимог:

- п.1 Розпорядження КМДА від 30.07.2007р. №987 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»;

- п. 2 Розпорядження КМДА від 29.04.2009р. №520 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»;

- п. 2 Розпорядження КМДА від 31.08.2009р. №981 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»;

- п. 2 Розпорядження КМДА від 15.10.2009р. №1192 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення».

Вказані порушення зафіксовані в акті № 052 від 09.03.2010р., на підставі якого 12.03.2010 року Інспекцією винесено рішення № 37 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 1708069,32 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві про скасування рішення № 37 від 12.03.2010р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 1708069,32 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2010р. по справі №2а-9875/10/2670 залишено без розгляду позовну заяву ТОВ «Рада»в зв'язку з повторною неявкою позивача. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010р. апеляційну скаргу ТОВ «Рада»залишено без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2010р. без змін.

З огляду на норми ст. 254 КАС України, ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2010р. по справі №2а-9875/10/2670 набрала законної сили та відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України є обов'язковою до виконання на всій території України.

Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що позовні вимоги Інспекції є обґрунтованими, виходячи з наступного.

Як встановлено актом перевірки надання житлово-комунальних послуг споживачам здійснюється Відповідачем на підставі укладених двосторонніх договорів з власниками житлових приміщень.

Нарахування Товариством плати за послугу з центрального опалення протягом січня 2009 року - грудня 2009 року здійснюється щомісячно, згідно тарифів, встановлених розпорядженнями КМДА від 30.07.2007 року №978. від 29.04.2009 № 520, від 31.08.2009 № 981, від 15.10.2009 № 1192. від 30.11.2009 № 1333, як для будинку(ів), де відсутній засіб обліку фактично спожитої теплової енергії, хоча нарахування АЕК «Київенерго»Товариству проводиться відповідно до показань тепло-лічильника, який розташований в центральному тепловому пункті, що обслуговує Товариство та на умовах обліку теплової енергії, визначених договором від 22.10.2003 року № 7560829.

При цьому факт наявності лічильника обліку теплової енергії в центральному тепловому пункті, що обслуговує підприємство, то разрахунку із АЕК «Київенерго»за послуги теплопостачання саме за показниками лічильників підтверджений матеріалами справи і не заперечується відповідачем.

Тобто, нарахування плати за послугу з центрального опалення щомісячно, Товариство проводило в порушення вимоги п.12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, в якому визначено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення заходів з утеплення місць загального користування будинку.

Крім того, Товариством порушені вимоги вищезгаданих розпоряджень Київської міської державної адміністрації, якими визначено, що підприємствам усіх форм власності для розрахунків з власниками (мешканцями) житлових приміщень в разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії, нарахування споживачам плати за послугу з теплопостачання здійснюється за їх показниками, пропорційно опалювальній площі квартири ((фактично спожито Гкал * тариф за Гкал для розрахунку з населенням)/опалювальну площу будинку = тариф за 1 кв.м. опалюваної площі в місяць).

Тому, враховуючи виявлене порушення державної дисципліни цін, Держцінінспекцією правомірно проведено розрахунок завищення нарахувань плати за послугу з теплопостачання за методом, який має застосовуватись Товариством при розрахунках із її споживачами протягом року з врахуванням фактично спожитої теплової енергії, згідно наданих облікових карток, виставлених Структурним відокремленим підрозділом «Енергозбут Київенерго»АЕК «Київенерго», актів виконаних робіт (додаток - 6) та тарифів, встановлених розпорядженнями КМДА.

На підставі наявних у справі доказів суди обґрунтовано дійшли думки, що починаючи з травня 2009 року, Товариством застосовувався тариф значно більший за тариф, який має застосовуватись для мешканців будинку, враховуючи фактичні показники споживання теплової енергії, як визначено Постановою КМУ від 21.07.05 № 630 та відповідними розпорядженнями КМДА, які діяли протягом травня 2009 - жовтня 2009 року.

А тому, згідно проведених Держцінінспекцією розрахунків, встановлено включення Товариством у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт), на загальну суму 1050380,83грн за період з січня 2009 року по грудень 2009 року за послуги з теплопостачання.

Колегія суддів погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що Товариство при розрахунках із споживачами за послугу теплопостачання, в порушення розпоряджень КМДА від 30.07.2007 року №978 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води», від 29.04.2009р. № 520 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та затвердження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення», від 31.08.2009 № 981 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення», від 15.10.2009 № 1192 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»застосовувало завищений тариф по вказаній послузі.

З урахуванням рівня сплати необґрунтовано отримана Відповідачем виручка склала 569356,44 грн.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»зазначена сума підлягає вилученню в доход бюджету, із застосуванням штрафних санкцій в двократному розмірі.

Керуючись ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», відповідно до повноважень, наданих постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. №1819, Держінспекцією цін в м. Києві було прийнято рішення від 12.03.2010р. № 37 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада»економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 1708069,32 грн.

Зазначене рішення було направлено до Відповідача, який самостійно його вимоги не виконав.

Крім того, рішення Інспекції № 37 від 12.03.2010 р. яке є підставою даного позову, не скасовано у встановленому законом порядку. Таким чином, суди обґрунтовано дійшли думки про законність вимоги Позивача щодо стягнення штрафних санкцій та необґрунтовано одержаної виручки .

Рішення Інспекцією прийнято в межах повноважень та відповідно до норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин та обґрунтовано застосували норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б призвели до ухвалення незаконного рішення, не встановлено.

Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Доводи відповідача в суді касаційної інстанції про необхідність закриття провадження у справі за фактом припинення юридичної особи -Державної інспекції з контролю за цінами, є надуманими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки на час розгляду справи в суді касаційної інстанції про юридичну особу -Державну інспекцію з контролю за цінами є інформація в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, реєстрація якої відбулася 27.01.2012 р. шляхом заснування юридичної особи. Підстав для застосування правил ст. 228 КАС України колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволенні, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2011 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року по справі № 2а-5907\10\2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 -238, 239-1 КАС України.

Судді :