Постанова № 27588014, 12.11.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3436/2012

12 листопада 2012 року 15год. 05хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Прозапас О.І.;

відповідача: представник Ковальчук В.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Комунальне підприємство "Житлосервіс" Сарненської міської ради Рівненської області до Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Житлосервіс» Сарненської міської ради Рівненської області (далі - КП «Житлосервіс») звернулося до суду з позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (далі - Сарненська МДПІ) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.04.2012 року №1000481540, яким визначено грошове зобов'язання у розмірі 10 714,20 грн., та податкове повідомлення-рішення від 17.04.2012 року №1000491540, яким визначено грошове зобов'язання у розмірі 29 793,41 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю. В обґрунтування позову зазначив, що оспорювані податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на висновках податкового органу про порушення КП «Житлосервіс» граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань встановлених ст.57 Податкового кодексу України. Вважає такі висновки податкового органу безпідставними, оскільки податковим органом застосовані штрафні санкції за порушення термінів сплати (за датою виникнення) податкових зобов'язань, які були розстрочені згідно рішення Сарненської МДПІ від 19.04.2011 року, а тому дані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. З таких підстав, просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, долучених до матеріалів справи. В обґрунтування заперечень пояснив суду, що за результатами камеральної перевірки 03.04.2012 року було встановлено порушення позивачем граничних строків сплати податку на додану вартість, самостійно визначеного згідно податкових декларацій з податку на додану вартість, по звітних періодах: з травня 2011 року по лютий 2012 року та розстроченого податкового боргу з податку на додану вартість (наявного станом на 19.04.2011 року). Наголошує на тому, що розстрочення податкового збору не передбачає звільнення платника податків від нарахування пені та штрафних санкцій за порушення термінів сплати грошових зобов'язань. Вважає, що при погашенні розстроченого податкового боргу розрахунок пені та відповідних штрафних санкцій здійснюється у день фактичного погашення розстроченого податкового боргу (його частин), які нараховуються за період з дати виникнення податкового боргу по дату прийняття рішення про розстрочення податкового боргу. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

27.01.2009 року КП «Житлосервіс» зареєстроване юридичною особою, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №811277 та копією Довідки АБ №281867 з ЄДРПОУ. Відповідно до вказаної Довідки видами діяльності позивача є: управління нерухомим майном; будівництво будівель; водопровіді, каналізаційні та протипожежні роботи; електромонтажні роботи.

03.04.2012 року Сарненською МДПІ було проведено камеральну перевірку податкових декларацій за податку на додану вартість КП «Житлосервіс», за результати якої складено акт №115/15/36205405 від 03.04.2012 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

ѕ №1000481540 від 17.04.2012 року, яким за затримку на 278 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в розмірі 107 141,96 грн. було визначено штрафні санкції в сумі 10 7014,20 грн., що становить 10% відсотків від суми податкового боргу.

ѕ №1000491540 від 17.04.2012 року, яким за затримку на 239 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в розмірі 148 967,05 грн. було визначено штрафні санкції в сумі 29 793,41 грн., що становить 20% відсотків від суми податкового боргу.

У висновках акту перевірки від 03.04.2012 року зазначено про порушення вимог п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами», п.57.1 ст.57 та п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України.

Не погодившись з даними висновками та вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся зі скаргою до ДПС в Рівненській області про їх скасування. Рішенням ДПС в Рівненській області про результати розгляду скарги №11410/10-210/156 від 27.06.2012 року залишила без змін податкові повідомлення-рішення Сарненської МДПІ №1000481540 та № 1000491540 від 17.04.2012 року щодо застосування штрафних санкцій та несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань по податку на додану вартість відповідно на суму 10 714,20 грн. та на суму 29 793,41 грн., а скаргу КП «Житлосервіс» від 27.04.2012 року № 458 - без задоволення. Рішенням ДПС України №13598/6/10-2215 від 31.07.2012 року залишила без змін вказані податкові повідомлення-рішення та рішення ДПС у Рівненській області від 27.06.2012 року №11410/10-210/156, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу КП «Житлосервіс» - без задоволення.

Судом встановлено, що 19.04.2012 року начальником Сарненської МДПІ на підставі заяви КП «Житлосервіс» щодо надання розстрочення податкового боргу від 05.04.2011 року та ст.100 Податкового кодексу України було прийнято рішення №2 про розстрочення податкового боргу. Згідно з даним рішенням розстроченню під проценти підлягав податковий борг КП «Житлосервіс» на загальну суму 155 980,05 грн., в тому числі: основний платіж - 135 199,22 грн., штрафна санкція - 17 843,63 грн. та пеня - 2 937,20 грн. Термін розстрочення з 19.04.2011 року по 27.12.2011 року, по строку сплати 27.02.2011 року, 27.06.2011 року, 27.07.2011 року, 27.08.2011 року, 27.09.2011 року, 27.10.2011 року, 27.11.2011 року - 19 497,51 грн. та 27.12.2011 року - 19 497,48 грн.

На підставі даного рішення 19.04.2011 року між Сарненською МДПІ та КП «Житлосервіс» було укладено договір №2 про розстрочення податкового боргу строком з 19.04.2011 року по 27.12.2011 року, згідно умов якого податковий орган надав платнику податків розстрочення податкового боргу на загальну суму 155 980,05 грн., під проценти, сума яких дорівнює розміру пені.

Поряд з цим, в акті перевірки від 03.04.2012 року податковим органом встановлено, що платник податків порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України. В розрахунку штрафних санкцій, що є невід'ємною частиною акта перевірки, Сарненською МДПІ констатовано, що позивачем порушено термін сплати податкового боргу до 30 днів у сумі 107 141,96 грн. та понад 30 днів у сумі 148 967,05 грн. У зв'язку з цим, податковим органом КП «Житлосервіс» було нараховано штрафні санкції, визначені ст.126 Податкового кодексу України.

Однак, з такими висновками податкового органу суд не погоджується з огляду на наступне.

Статтею 126 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу лише у тому разі, якщо він не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом. При цьому, розмір штрафу визначено диференційовано: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - 10 % погашеної суми податкового боргу; а при затримці більше 30 календарних днів - 20 % погашеної суми податкового боргу.

В свою чергу Податковий кодекс України встановлює різний відлік строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, в залежності від того самостійно визначив платник податків собі грошове зобов'язання, чи таке було визначене йому податковим органом.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, у разі самостійного визначення грошового зобов'язання платником податків, він зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Граничні строки подання декларації передбачені пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України та встановлені диференційовано в залежності від базового звітного (податкового) періоду, під яким розуміється перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу. Так, для базового звітного (податкового) періоду, що дорівнює календарному місяцю строк подання декларації становить - 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Для базового звітного (податкового) періоду, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю - 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). А для базового звітного (податкового) періоду, що дорівнює календарному року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Що стосується податку на додану вартість, відповідно до ст.200 Податкового кодексу України, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Податковим кодексом України, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Крім того, що Податковий кодекс України встановлює порядок відліку строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, як самостійно визначеного платником податків, так і визначеного податковим органом, він передбачає і окремі випадки, коли відлік строків сплати здійснюється в особливому порядку.

Зокрема, статтею 100 Податкового кодексу України встановлено розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 100.1 даної статті, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

В силу вимог пункту 100.2 статті 100 Податкового кодексу України, платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу стосовно загальнодержавних податків та зборів у межах одного бюджетного року, відповідно до пункту 100.8 вказаної статті, приймається керівником контролюючого органу (його заступником).

Згідно з п.100.6 цієї статті розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення. Договори про розстрочення (відстрочення), відповідно до підпункту 100.12.2. пункту 100.12 статті 100 Податкового кодексу України, можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу, зокрема, якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Відповідно до пункту 1.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Державної податкової служби України №1036 від 24.12.2010 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за №1431/18726 (далі - Порядок №1036) строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом державної податкової служби рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

Згідно з п. 3.9 цього Порядку, на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).

Отже, в результаті прийняття рішення про розстрочення податкового боргу відбувається перенесення строків сплати відповідного податкового боргу, які чітко визначені відповідним рішенням та договором про розстрочення податкового боргу.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що з моменту укладення договору про розстрочення податкового боргу, тобто з 19.04.2011 року, податковий орган не має права нараховувати штрафні санкції на розстрочену суму податкового боргу, оскільки розстрочення передбачає перенесення строків сплати, а в рішенні та договорі про розстрочення визначені нові строки сплати боргу. В такому разі штрафні санкції могли бути нараховані лише у випадку порушення платником податків нових строків сплати, встановлених в рішенні та договорі про розстрочення. Разом з тим, перевіркою, за результатами якої винесено спірні податкові повідомлення-рішення, фактів порушення КП «Житлосервіс» строків сплати встановлених в рішенні та договорі про розстрочення, не зазначено.

Суми податку на додану вартість відображені у податковій звітності КП «Житлосервіс», зокрема у податкових деклараціях за травень 2011 року, червень 2011 року, липень 2011 року, серпень 2011 року, вересень, 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року та лютий 2012 року.

На погашення існуючої податкової заборгованості з врахуванням договору №2 та рішення №2 про розстрочення податкового боргу позивачем було проведено оплату податку на додану вартість відповідно до платіжного доручення № 330 від 06.05.2012 року на суму 10 000 грн., № 417 від 03.06.2011 року на суму 5 000 грн., № 436 від 10.06.2011 року на суму 2 000 грн., № 480 від 24.06.2011 року на суму 5 536,15 грн., № 567 від 27.07.2011 року на суму 15 461 грн., № 636 від 26.08.2011 року на суму 15 461,36 грн., № 741 від 27.09.2011 року на суму 15 640 грн., № 752 від 30.09.2011 року на суму 15445 грн. № 820 від 25.10.2011 року на суму 11 000 грн., № 835 від 31.10.2011 року на суму 5 000 грн., № 836 від 01.11.2011 року на суму 7 000 грн., № 840 від 03.11.2011 року на суму 11 000 грн., № 978 від 27.12.2011 року на суму 15 461,34 грн., № 218 від 30.03.2012 року на суму 2 000 грн., № 910 від 25.11.2011 року та відповідних виписок з банку.

Статтею 131 Податкового кодексу України встановлено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. І лише у разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, а вже в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Враховуючи те, що саме порушення податковим органом порядку зарахування сплачених КП «Житлосервіс» грошових коштів стало основою для висновків про порушення позивачем строків сплати самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання, то суд вважає, що висновки податкового органу про порушення позивачем ст. 57 Податкового кодексу України є безпідставними та небгрунтованими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень №1000491540 та №10000841540 від 19.04.2012 року.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення повністю, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 17-19, 35, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби №1000481540 від 17 квітня 2012 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби №1000491540 від 17 квітня 2012 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Житлосервіс» Сарненської міської ради Рівненської області (вул. Кулікова,7а, м. Сарни, Рівненська область, 34500, ЄДРПОУ 36205405) 405 (чотириста п'ять) грн. 07 коп. судового збору.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Клименко О.М.