Постанова № 27587748, 16.11.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6579/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Серги С.М.,

при секретарі - Метельської А.В.,

за участю:

представника позивача -Гордієнко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький річковий порт" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

15 жовтня 2012 року Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький річковий порт" (далі- позивач, ПАТ "Кременчуцький річковий порт") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, Державної податкової служби України у Полтавській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.08.2012 № 0011812301/1132, № 0011822301/1133, визнання скарги № 796 від 15.08.2012 задоволеною.

14.11.2012 від представника позивача надійшла заяву про зміну позовних вимог, в якій просить нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.08.2012 № 0011812301/1132, № 0011822301/1133.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що висновки перевіряючих про заниження податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 4418,00грн та з податку на прибуток у розмірі 10416,00 грн є необґрунтованими та спростовуються належним виконанням сторонами умов договорів і первинними бухгалтерськими документами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у зміненій редакції, просив задовольнити їх з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на неправомірне віднесення позивачем до валових витрат видатків у сумі 24620,44 грн, які не підтверджені документально, та до складу податкового кредиту - суми податку на додану вартість у розмірі 4103,00 грн, сплаченого ТОВ "Монолітбудкомплект", ФОП ОСОБА_2 за отримані товари. Крім того, зазначав про допущення позивачем помилки в розрахунках податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року та в додатку до неї.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З 13.07.2012 по 18.07.2012 відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ "Кременчуцький річковий порт" з питань взаємовідносин з ТОВ "Металокомплекс" за період з 01.04.2012 по 30.04.2012, з ТОВ "Монолітбудкомплект" за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, з ФОП ОСОБА_2 за період з 01.01.2010 по 31.12.2011 у зв'язку з наданням неповного пояснення та документального підтвердження на запит Кременчуцької ОДПІ № 3918/10-23-112 від 26.03.2012.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складений акт № 2432/22113/05428292 від 23.07.2012, в якому зафіксовано порушення пункту 135.1, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток в сумі 10416,00 грн, та пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 4418,00 грн.

На підставі акту перевірки винесені:

податкове повідомлення-рішення № 0011812301/1132 від 08.08.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 10417,00 грн, в тому числі 10416,00 грн - за основним платежем та штрафні санкції у розмірі 1,00 грн,

податкове повідомлення-рішення № 0011822301/1133 від 08.08.2012, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5596,50, грн, в тому числі 4418,00 грн за основним платежем та штрафні санкції у розмірі 1178,50 грн.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Вимоги цієї норми позивачем не дотримано. Так, аналізуючи письмові докази, представлені ПАТ "Кременчуцький річковий порт" на підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат на придбання товарів від ФОП ОСОБА_2, судом виявлено, що згідно з податковою накладною № 39 від 08.04.2011 (а.с. 34) та видатковою накладною № 19 від 11.04.2011 (а.с.33) останні видані на підставі договору № 414/11 від 14.04.2011, проте за поясненнями представника позивача вказаний у накладних договір між позивачем та ФОП ОСОБА_2 взагалі не укладався.

Крім того, судом встановлено, що позивачем при проведенні перевірки наданий рахунок на оплату № 123 від 28.03.2011, про що зазначено в останньому абзаці 8 сторінки акту перевірки № 2432/22113/05428292 від 23.07.2012 (а.с.22), разом до матеріалів справи на підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат на придбання товарів у ФОП ОСОБА_2 долучено рахунки № 68 від 28.03.2011 (а.с 32) та № 123 від 28.03.2011 (а.с.195), в яких вказані однакові за змістом переліки товарів із зазначенням тотожніх сум (у розмірі 1528,84 грн, в тому числі ПДВ -254,81 грн) та кількості.

Згідно з банківськими виписками (а.с. 66) оплата здійснювалась на підставі рахунку № 68 від 28.03.2011.

На підтвердження правомірності віднесення суми у розмірі 23091,60 грн до складу валових витрат по операціях з придбання товару у ТОВ "Монолітбудкомплект" до справи долучено копії договору поставки № 010311 від 01.03.2011, рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних, банківських виписок.

Разом з тим, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору № 010311 від 01.03.2011 постачальник зобов'язується поставити товар покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах договору товар в комплектації та кількості, що визначені в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору. Ціна договору встановлюється на підставі підписаних сторонами специфікацій до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

Проте, за поясненням представника позивача специфікації до договору № 010311 від 01.03.2011 не підписувалися, ціна договору визначалася на підставі рахунків-фактур. До матеріалів справи специфікації також не долучені.

Відповідно до пункту 6.3 договору від 01.03.2011 всі зміни та доповнення до договору дійсні лише у випадку, якщо вони здійснені в письмовій формі, підписані з прикладенням печаток сторін.

Судом встановлено та не спростовувалось представником позивача, що зміни щодо необов'язковості специфікацій та визначенні ціни на підставі рахунків-фактур в письмовій формі не укладалися.

Виписана ТОВ "Монолітбудкомплект" податкова накладна № 7 від 01.04.2011 (а.с.57) містить посилання на видаткову накладну № 109 (а.с.49), яка датована 04.04.2011, що вказує на явну невідповідність основних реквізитів цих документів - дати їх складення.

Видаткові накладні та податкові накладні не містять відомостей щодо особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення (в наявності лише підпис та печатка підприємств), що унеможливлює ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (а.с 47-65).

Згідно з банківською випискою позивачем 01.04.2011 здійснено оплату товарів ТОВ "Монолітбудкомплект" на підставі рахунку № 109 від 28.02.2011 на загальну суму 420 грн, в тому числі ПДВ 70 грн (а.с. 75), проте до матеріалів справи долучено рахунок фактуру № 109 від 28.03.2011 (а.с. 40).

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля /пункт 11.1/. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів /пункт 11.5/. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри /пункт 11.6/. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику /пункт 11.7/. Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною /пункт 13.1/.

На підтвердження здійснення перевезень товару надано лише подорожні листи про рух службового автомобіля по території міста, а не про транспортування товару від ТОВ "Монолітбудкомплект" позивачеві.

Згідно з підпунктом 14.1.27 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Позивачем не представлено суду достатніх доказів для підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат на придбання товарів від ТОВ "Монолітбудкомплект", ФОП ОСОБА_2 у розмірі 23091,60 грн та 1528,84 грн відповідно.

Враховуючи вищевикладене, висновок відповідача про заниження ПАТ "Кременчуцький річковий порт" зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 10416,00 грн є обґрунтованим.

Оцінюючи доводи позивача щодо безпідставності донарахування йому податкових зобов'язань з податку на додану вартість, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Наявність податкової накладної є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Ненадання позивачем належних первинних бухгалтерських документів (з підстав, зазначених у постанові вище), які б вказували на правомірність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених за операціями з придбання товару у ТОВ "Монолітбудкомплект", ФОП ОСОБА_2, свідчить про правильність висновків відповідача щодо заниження ПАТ "Кременчуцький річковий порт" суми податку на додану вартість у розмірі 4103,00 грн.

Крім того, судом встановлено та не спростовується представниками сторін, що згідно з податковою накладною від 13.09.2011 сума податку на додану становить 489,60 грн, але в розрахунках податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість та в додатку до декларації № 5 за вересень 2011 року включило до податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 804 грн.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про ненадання позивачем достатніх доказів, які б підтверджували придбання ПАТ "Кременчуцький річковий порт" товару саме у ТОВ "Монолітбудкомплект", ФОП ОСОБА_2

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 7 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Судом встановлено, що 28.10.2011 Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення рішення № 0009912301/3257, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість та № 0009902301/3258, яким донараховано податок на прибуток (а.с. 217,218). Вказані податкові повідомлення-рішення є узгодженими.

Таким чином, Кременчуцькою ОДПІ правомірно визначені позивачеві податкові зобов'язання з податку на прибуток, з податку на додану вартість із застосуванням штрафних санкцій у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання та 1 гривні, а тому позовні вимоги ПАТ "Кременчуцький річковий порт" є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький річковий порт" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 21 листопада 2012 року.

Суддя С.М. Серга