Ухвала суду № 27586759, 21.11.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 листопада 2012 року Справа № 0870/9509/12

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Шмаріні І.О., за участю позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - не прибув, розглядаючи у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі голови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Леусенко В.М. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, та вирішуючи питання наявності підстав для задоволення клопотання позивача про звернення до Конституційного суду України за роз'ясненням,

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа від Жовтневого районного суду м. Запоріжжя за позовом ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Держави Україна в особі голови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Леусенко В.М. (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати вчинити певні дії.

Ухвалою судді від 05.11.2012 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 21.11.2012.

21.11.2012 в судове засідання прибув позивач та підтримав заявлене клопотання про звернення до Конституційного суду України за роз'ясненням.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, проте подав до канцелярії суду письмові заперечення на адміністративний позов та клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заява позивача обґрунтована тим, що відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29-32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року, позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. Такі заяви чи скарги (подання) не можуть бути залишені без руху або повернуті у порядку, встановленому цим Кодексом, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог і правил підсудності, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України 1963 року або Господарським процесуальним кодексом України 1991 року.

Позивач зазначає, що суд не мав правових підстав для залишення позовної заяви без руху та винесення відповідної ухвали від 04.10.2012, оскільки він адміністративного позову до суду не подавав.

Посилаючись на вказані вище мотиви, позивач просить суд звернутись до Конституційного суду України за роз'ясненням питання: «чи діє на цей час норма розділу 8 п. 7 КАС в частині заборони залишення без руху та повернення позовної заяви з адміністративно-правових відносин, поданої і не розглянутої до набрання чинності КАС».

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених позивачем в основу клопотання про звернення до Конституційного суду України за роз'ясненням, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 5 ст. 9 КАС України, у разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного суду України, суд звертається до Верховного суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону або іншого нормативно-правового акту з точки зору відповідності Конституції України і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.

З даного приводу суд зазначає, що позовна заява ОСОБА_1 до Держави Україна в особі голови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Леусенко В.М. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, була залишена без руху в порядку ст. 108 КАС України на підставі наявної в матеріалах справи ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.01.2012 по справі №2/808/464/2012 в якій зазначено, що справа повинна бути передана до адміністративного суду, але провадження у справі не відкрито (а.с. 177, том 1).

Крім того, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 по справі №2/808/464/12 апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.01.2012 у справі №2/808/464/2012 залишена без задоволення, а ухвала Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.01.2012 по справі №2/808/464/2012 - без змін.

На підставі вищевикладеного та відповідно ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви повинен був з'ясувати, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу. Подана позовна заява не відповідала вимогам ст. 106 КАС України та була залишена без руху.

При вчиненні процесуальних дій та прийнятті процесуальних документів - рішень по даній справі, в суду не виникали будь-які сумніви під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного суду України, а відтак необхідності та підстав для звертається до Верховного суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, не було.

Крім того, суд зазначає, що стаття 38 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.1996 №422/96-ВР встановлює дві форми звернення до Конституційного Суду України, якими є конституційне подання та конституційне звернення.

Згідно ст. 42 Закону України «Про Конституційний Суд України», конституційне звернення - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом України у випадку, передбаченому пунктом 4 статті 13 цього Закону, є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

Відповідно до п. 4 ст. 13 Закону України «Про Конституційний Суд України», Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо, зокрема, офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Таким чином, позивач - ОСОБА_1, являючись громадянином України, наділений правом на звернення до Конституційного суду України з відповідним конституційним зверненням.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 9, 160, 165 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звернення до Конституційного суду України за роз'ясненням питання: «чи діє на цей час норма розділу 8 п. 7 КАС в частині заборони залишення без руху та повернення позовної заяви з адміністративно-правових відносин, поданої і не розглянутої до набрання чинності КАС» - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту прийняття.

Суддя К.М.Недашківська