Постанова № 27586487, 13.11.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/5419/12

категорія 8.2

13 листопада 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черноліхова С.В. ,

при секретарі - Талько А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Вайдман Малин Ізоляційні Компоненти" до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Дочірнє підприємство "Вайдман Малин Ізоляційні Компоненти" (далі - ДП "ВМІК") звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати нечинним і скасувати податкове повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000122340 від 05 квітня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на 510997, 00 грн. основного платежу. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що вказана сума зобов'язання була нарахована за безпідставне віднесення Підприємством до собівартості реалізованої у 2-4 кварталах 2011 року вартості незавершеного виробництва та готової продукції, виготовлених до 01 квітня 2011 року, у розмірі 5329101, 00 грн. З такими висновками Малинської об'єднаної державної податкової інспекції позивач не погоджується, оскільки у собівартість реалізованої продукції у вказаному періоді повинні враховуватися витрати, понесені на її виготовлення до 01 квітня 2011 року, але не відображені до набрання чинності розділу ІІІ Податкового кодексу України. Податковими інспекторами при перевірці не враховано понесені Підприємством до 01 квітня 2011 року витрати, але не відображені у зменшенні об'єкта оподаткування до моменту реалізації незавершеного виробництва і готової продукції. Крім того, позивач зазначив про порушення податковим органом порядку оформлення акту перевірки і ненаправлення прийнятого за наслідками апеляційного оскарження рішення.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю і просили їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали і просили у їх задоволенні відмовити. Пояснили, що податкове повідомлення-рішення № 0000122340 від 05 квітня 2012 року є правомірним і скасуванню не підлягає, оскільки 510997, 00 грн. грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств нараховано за необґрунтоване віднесення Підприємством до собівартості реалізованої у 2-4 кварталах 2011 року вартості незавершеного виробництва та готової продукції, виготовлених до 01 квітня 2011 року, у розмірі 5329101, 00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Встановлено, що під час проведеної працівниками Малинської об'єднаної державної податкової інспекції планової виїзної документальної перевірки Дочірнього підприємства "Вайдман Малин Ізоляційні Компоненти" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року виявлено, крім інших, порушення вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств за 2-4 квартали 2011 року на 510997, 00 грн. внаслідок завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за 2-4 квартали 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 12/22-10/32002742 від 26 березня 2012 року (а.с. 9-48).

Не погоджуючись з викладеними в акті висновками, Підприємство подавало до нього заперечення, яке листом № 1069/23-15 від 05 квітня 2012 року (а.с. 83) залишено без розгляду.

На підставі вказаного акта податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000122340 від 05 квітня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на 510997, 00 грн. основного платежу і 127749, 00 грн. штрафних санкцій.

Під час процедури адміністративного оскарження зазначене рішення у частині застосування штрафних санкцій було скасовано.

Як зазначено в акті перевірки (а.с. 20-22), ДП "ВМІК" було задекларовано загалом витрат на придбання матеріалів і послуг за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року на суму 9274629, 90 грн., проте, виходячи із встановлених фактичних сум придбання матеріалів та послуг, із врахуванням приросту матеріалів на складі (на виробництво було витрачено матеріалів на 99, 63 % від обсягу придбання за вказаний період, а реалізація готової продукції становила - 99, 23 % від виробленого у масовому вимірі та 98, 26 % у кількісному вимірі), у ДП "ВМІК" в умовах дії Податкового кодексу України відсутні підстави декларувати за вказаний період суму витрат на придбання сировини, матеріалів та послуг, більшу за фактичну суму витрат на їх придбання за період з 01 квітня по 31 грудня 2011 року.

Таким чином, ДП "ВМІК" безпідставно завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 2221730, 25 грн. (у т.ч.: на 2221730, 25 грн. по ряд. 5.1.16 "обслуговування виробничого процесу" декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ-IV квартали 2011 року) за період з 01 квітня по 31 грудня 2011 року, оскільки первинними документами по придбанню матеріалів і послуг у підприємства підтверджено лише 7052898, 75 грн. при задекларованих витратах на матеріали та послуги у загальній сумі 9274629, 90 грн., в т.ч. по рядках:

- 05.1.1 "прямі матеріальні витрати" на суму 4309643,00 грн.,

- 05.1.16 "оренда приміщень" на суму 640808, 20 грн.,

- 05.1.16 "опалення, освітлення, водопостачання" на суму 21211, 61 грн.,

- 06.2.12 "комплексне обслуговування" на суму 298530, 50 грн.,

- 06.2.1 "загальнокорпоративні витрати" на суму 584103, 00 грн.,

- 06.2.4 "аудиторські послуги" на суму 5473, 00 грн.,

- 06.2.5 "зв'язок" на суму 32976, 00 грн.,

- 06.2.12 "видача сертифікатів" на суму 757, 50 грн.,

- 05.1.16 "видача сертифікатів" на суму 15000, 00 грн.,

- 06.3.15 "видача сертифікатів" на суму 39461, 01 грн.,

- 05.1.16 "вдосконалення технологій" на суму 2072, 23 грн.,

- 05.1.16 "охорона праці" на суму 15431, 03 грн.,

- 05.1.16 "обслуговування виробничого процесу" на суму 3309163, 00 грн.

Встановлено, що фактичною підставою для нарахування зобов'язання по податку на прибуток стало віднесення до витрат у розмірі 5329101, 00 грн. вартості незавершеного виробництва і готової продукції, виготовлених до 01 квітня 2011 року у сумі 5329101, 00 грн. і реалізованих після 01 квітня 2011 року (приріст яких визначався у додатку К1/1 по повній вартості).

Стосовно врахування впливу на собівартість реалізованої продукції за ІІ-ІV квартали 2011 року вартості незавершеного виробництва та готової продукції, виготовлених до 01 квітня 2011 року в сумі 5329101 грн., слід зазначити, що на виробничих підприємствах затрати на виробництво продукції узагальнюються по бухгалтерському рахунку 23 "Виробництво", в подальшому їх частина, що входить до вартості продукції переданої на склад переходить до рахунку 26 "Готова продукція". Несписана частина витрат відноситься до вартості незавершеного виробництва. Після відвантаження для реалізації готової продукції витрати на її виробництво відображаються в складі собівартості реалізованої продукції по бухгалтерському рахунку 901 "Собівартість реалізованої готової продукції".

До 01 квітня 2011 року порядок формування валових витрат визначався нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а з 01 квітня 2011 року склад витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, визначається Податковим кодексом України.

Після 01 квітня 2011 року, набрання чинності розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, у якому визнано доходи від реалізації таких товарів, робіт, послуг (пункт 138.4 статті 138 Податкового кодексу України). Виняток становить отримання підприємством до 01 квітня 2011 року авансу за товари, роботи, послуги.

При цьому, витрати, понесені до 01 квітня 2011 року, враховуються у складі собівартості реалізованих товарів після цієї дати лише у частині балансової вартості запасів, що відображена в обліку відповідно до пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Як зазначено самим позивачем, понесені до 01 квітня 2011 року витрати на виготовлення реалізованої після цієї дати продукції ним в обліку не відображені.

Таким чином, невіднесена на підставі пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, яка діяла до 01 квітня 2011 року) до складу валових частина матеріальних витрат, що припадає на залишок нереалізованої готової продукції, включається до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, по мірі їх впливу на вартість реалізованої продукції.

Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) відображена по рядку 05.1 СВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств в сумі 17184134, 00 грн. відповідає значенню рядка 040 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" Звіту про фінансові результати (даним бухгалтерського обліку), з врахуванням відхилень між бухгалтерським і податковим обліком в сумі 65802, 00 грн., підстав для врахування в складі собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) витрат в сумі 5329101, 00 грн. понад суму зафіксовану бухгалтерським обліком немає.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що за ІІ-IV квартали 2011 року Підприємством реалізовано 98-99% випущеної продукції (за період з 01 квітня по 31 грудня 2011 року на склад готової продукції надійшло 33022 деталі загальною масою 28526, 6 кг та було реалізовано зі складу готової продукції 32448 деталей (98, 26% від виробленого) загальною масою 28306, 57 кг (99,23% від виробленого)). Залишок готової продукції на складі на кінець 2011 року в порівнянні із залишком станом на 01 квітня 2011 року збільшився до 661 шт., або на 274 кг.

На спростування таких висновків податкового органу позивачем не надано жодних доказів.

Зважаючи на вищевикладене, доводи позивача про неврахування податковим органом у складі витрат 5329101, 00 грн. вартості незавершеного виробництва та готової продукції, виготовлених до 01 квітня 2011 року в сумі 5329101, 00 грн. та реалізованих після 01 квітня 2011 року, не може бути підставою для зменшення визначеної у податковому повідомленні-рішенні Малинської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000122340 від 05 квітня 2012 року суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 510997, 00 грн.

Суд не приймає до уваги мотиви позивача про порушення податковим органом порядку оформлення акту перевірки і ненаправлення прийнятого за наслідками апеляційного оскарження рішення, оскільки вони у даному випадку не можуть бути підставою для скасування оспорюваного рішення.

За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

постановив:

У задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства "Вайдман Малин Ізоляційні Компоненти" відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 19 листопада 2012 р.