Постанова № 27586402, 14.11.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/13832/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Смагар С.В.

при секретарі Поддубному С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервіс», м. Красний Лиман

до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 4 жовтня 2012 року

за участю представників:

від позивача: Шевцова В.Ю. - директор, Балтуцької О.М. - за дов.

від відповідача: Ярової С.Е., Ситник Г.М. - за дов.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервіс» заявлено позов до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 4 жовтня 2012 року № 0000052340 про визначення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 177187 грн. 50 коп., з яких 141750 грн. за основним платежем, 35437 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій; та № 0000062340 про визначення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 141750 грн., з яких 133400 грн. за основним платежем, 28350 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав для донарахування відповідачем податку на прибуток та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями, та наполягає на відсутності з боку позивача порушень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» та правомірності формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Промоптторг-1».

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог діючого законодавства, посилаючись на вирок Печерського районного суду м. Києва від 21 червня 2010 року стосовно засновника та директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Промоптторг-1» та встановлення у даному вироку здійснення «безтоварних» операцій в період з липня 2009 року по січень 2010 року, тобто в період укладення та виконання договору між позивачем та ТОВ «Промоптторг-1».

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервіс» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 35718234, знаходиться на податковому обліку в Слов'янській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 100229495.

Відповідачем була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за січень, лютий 2010 року та податку на прибуток за період з 1 січня 2010 року по 31 березня 2010 року по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Промоптторг-1», наслідки якої викладені в акті перевірки від 26 вересня 2012 року № 4759/15-2-35718234 (надалі - акт перевірки).

За висновками вищенаведеного акту перевірки відповідачем 4 жовтня 2012 року прийняті спірні податкові повідомлення-рішення відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України:

№ 0000052340, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на прибуток у загальній сумі 177187 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем 141750 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 35437 грн. 50 коп.;

№ 0000062340, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у загальній сумі 141750 грн., у тому числі за основним платежем 133400 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 28350 грн.

Правовою підставою визначення податку на прибуток та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями наведені норми пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (надалі - Закон № 334), та підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі - Закон № 168), які були чинними на час виникнення спірних правовідносин.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що позивачем завищені валові витрати за 1 квартал 2010 року на суму 567000 грн., занижений податок та прибуток в сумі 141750 грн. за 1 квартал 2010 року, завищений податковий кредит за лютий 2010 року в сумі 113400 грн. та відповідно занижений податок на додану вартість в сумі 113400 грн. за лютий 2010 року. Зазначені порушення були встановлені відповідачем за наслідком взаємовідносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Промоптторг-1».

Судом встановлено, що 14 січня 2010 року між позивачем як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промоптторг-1» як постачальником був укладений договір № ПО-1401, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити на адресу покупця заготовку (поковка) немагнітного бандажного кільця у кількості 2 шт., а покупець зобов'язується своєчасно прийняти та сплатити за продукцію. Термін дії договору до 31 грудня 2010 року, загальна вартість продукції складає 680400 грн., в тому числі податок на додану вартість 113400 грн. 15 січня 2010 року ТОВ «Промоптторг-1» видані позивачу рахунок-фактура № 108 на суму 680400 грн., в тому числі податок на додану вартість 113400 грн., видаткова накладна від 15 січня 2010 року № 108 на суму 680400 грн., в тому числі податок на додану вартість 113400 грн., податкова накладна від 15 січня 2010 року № 108 на суму 680400 грн., в тому числі податок на додану вартість 113400 грн. Оплата товару була здійснена позивачем у безготівковій формі згідно виписок банку. Позивач за даною господарською операцією сформував валові витрати у 1 кварталі 2010 року та податковий кредит у лютому 2010 року. У договорі, рахунку-фактурі, видатковій та податковій накладних визначено, що з боку ТОВ «Промоптторг-1» документи підписуються директором ОСОБА_5.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі - Закон № 996). Відповідно до статті 1 Закону № 996 господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Поняття та склад валових витрат визначені статтею 5 Закону № 334, відповідно до пункту 5.1 якої валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Склад валових витрат наведений у пункті 5.2 даної статті. Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Витрати, які не включаються до складу валових витрат, визначені пунктом 5.3 вищенаведеної статті. Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Пунктом 5.11 статті 5 Закону № 334 передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється. Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону № 334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість», зазначений Закон, серед іншого, визначає статус платників податку на додану вартість, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету. Стаття 7 зазначеного Закону визначає порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту. Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником за податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з актом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції від 8 лютого 2012 року № 174/23-410/36589133/23 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «Промоптторг-1» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з липня 2009 року по січень 2011 року, ТОВ «Промоптторг-1» за юридичною адресою не знаходиться, свідоцтво платника податку на додану вартість від 10 вересня 2009 року № 100244183 було анульоване 21 січня 2011 року у зв'язку із внесенням запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність платника за місцезнаходженням. За висновком даного акту у ТОВ «Промоптторг-1» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, господарські операції не мають реального товарного характеру. В акті зазначено, що директором ТОВ «Промоптторг-1» є ОСОБА_6, однак як вбачаться з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 25 січня 2010 року державним реєстратором були зареєстровані зміни до установчих документів, до цього часу директором підприємства згідно з довідкою ЄДРПОУ був ОСОБА_5, тобто під час здійснення спірної господарської операції з позивачем.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції з ТОВ «Промоптторг-1» позивачем надані суду НОМЕР_3 на немагнітне бандажне кільце, виготовлене із застосуванням методу напівгарячого наклепу, договір оренди від 31 липня 2008 року № 33-07/08 з Державним підприємством Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування стосовно оренди частини виробничого приміщення; додаткові угоди до цього договору від 31 грудня 2008 року, від 27 листопада 2009 року; лист позивача від 18 січня 2010 року № 23 на адресу Державного підприємства Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування стосовно дозволу на ввезення 19 січня 2010 року поковок у кількості 2 шт. з відміткою охорони 19 січня 2010 року; договір від 3 серпня 2009 року № 908 від позивачем та Державним підприємством Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування щодо здійснення робіт по механообробні; специфікація до даного договору № 19 від 2 лютого 2010 року щодо механообробки кільця бандажного; лист позивача від 21 січня 2010 року № 35 щодо надіслання на адресу Державного підприємства Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування креслень для виготовлення бандажного кільця; акт приймання-передачі давальницької сировини - заготовки для кільця бандажного від 2 лютого 2010 року; листи позивача від 18 січня 2010 року № 25, від 3 лютого 2010 року № 64 з додаванням креслень по виготовленню бандажного кільця; лист позивача від 9 березня 2010 року № 116 на адресу Державного підприємства Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування стосовно дозволу на вивезення 9 березня 2010 року бандажного кільця; лист позивача від 18 березня 2010 року № 147 щодо проведення механічної обробки частин бандажного кільця; лист позивача від 18 березня 2010 року № 148 щодо дозволу на ввезення з наступним вивозом кільця; рахунок-фактура від 10 лютого 2010 року, здавальна накладна від 9 березня 2010 року, акт приймання-передачі робіт по механообробні кільця бандажного від 9 березня 2010 року; лист від 28 січня 2010 року № 2/02; договір від 6 листопада 2009 року № 917 зі специфікацією; акт приймання-передачі виконаних робіт по мехобробці кільця бандажного від 26 березня 2010 року; здавальна накладна від 26 березня 2010 року; податкові накладні № 38, № 81; паспорт технічного виробу (кільце бандажне), виготовлений позивачем; договір від 29 січня 2010 року № 94 позивача із замовником ВАТ «Донбасенерго» щодо поставки кільця бандажного для ротору генератора зі специфікацією № 1; рахунок-фактура від 3 лютого 2010 року, видаткова накладна від 9 березня 2010 року, накладна № 18, видані позивачем, акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 18 березня 2010 року, податкові накладні №№ 17, 9, 5, 16; висновок за результатами кольорової дефектоскопії від 24 березня 2010 року; довідка відповідача у даній справі щодо підтвердження зустрічною звіркою позивача реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Промоптторг-1» від 21 лютого 2012 року № 23/7/23-3/35718234. Згідно з витягом Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту розбіжностей по господарським відносинам позивача з ТОВ «Промоптторг-1» не встановлено.

Проаналізувавши надані позивачем письмові докази, суд зазначає, що дані докази не підтверджують реальність отримання товару позивачем саме від ТОВ «Промоптторг-1» за договором від 14 січня 2010 року, з огляду на те, що місцем укладення договору від 14 січня 2010 року є місто Київ, однак документи, які підтверджують знаходження директора підприємства (позивача) у місті Києві 14 січня 2010 року суду не надано; позивачем наданий паспорт на немагнітне бандажне кільце, датований 28 січня 1981 року, з якого не вбачаються ті технічні характеристики кільця, яке було реалізовано ВАТ «Донбасенерго» та на який паспорт в подальшому був виготовлений самим позивачем, жодних товарно-супровідних документів, які б свідчили про перевезення товару від ТОВ «Промоптторг-1» до позивача суду не надано, а листи щодо перевезення товару позивачем до Державного підприємства Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування не підтверджують обставини перевезення товару від ТОВ «Промоптторг». Судом також враховано, що за договором від 14 січня 2010 року позивачем були придбані дві заготовки немагнітного бандажного кільця, що не відповідає даним паспорту, копія якого надана суду позивачем.

Проаналізувавши норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Суд зазначає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Однак, у позивача в наявності є лише формально складені документи (договори, видаткові та податкові накладні) та рух грошових коштів, однак не надано жодного доказу фактичної наявності та переміщення товару, отриманого саме від ТОВ «Промоптторг-1». Стосовно довідки відповідача у даній справі щодо підтвердження зустрічною звіркою позивача реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Промоптторг-1» від 21 лютого 2012 року № 23/7/23-3/35718234, суд зазначає, що на час проведення такої звірки у податкового органу була відсутня інформація щодо наявності вироку Печерського районного суду м. Києва стосовно ОСОБА_5, директора ТОВ «Промоптторг-1».

Судом встановлено, що 21 червня 2010 року ОСОБА_5 був визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 205, частиною 2 статті 358 Кримінального кодексу України. Вирок набрав законної сили 6 липня 2010 року. Як вбачається з даного вироку, приблизно 16 липня 2009 року ОСОБА_5, знаходячись у місті Києві, достовірно знаючи, що не здійснюватиме внесок у статутний фонд підприємства як засновник, і не збираючись займатися підприємницькою діяльністю та виконувати обов'язки директора підприємства, а також усвідомлюючи, що в подальшому статутні документи ТОВ «Промоптторг-1» будуть використані іншими особами, підробив, тобто підписав, і збув невстановленій слідством особі, документи, в які внесені завідомо неправдиві відомості, а саме: протокол загальних зборів підприємства, акт приймання-передачі та оцінки майна від 16 липня 2009 року. 17 липня 2009 року ОСОБА_5, достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підписав статут підприємства, в який внесені завідомо недостовірні відомості, та в цей же день, ОСОБА_5 за грошову винагороду, передав, тобто збув, підроблений статут підприємства та інші документи ТОВ «Промоптторг-1» невстановленій слідством особі.

Вироком суду встановлено, що в період з 17 липня 2009 року по 19 січня 2010 року невстановлені слідством особи використовували реквізити та банківські рахунки ТОВ «Промоптторг-1» від імені ОСОБА_5 для прикриття незаконної діяльності - здійснення «безтоварних» операцій.

Як зазначалося вище судом, договір, рахунок-фактура, видаткова та податкова накладна, з боку ТОВ «Промоптторг-1» підписані від імені ОСОБА_5, складення документів та господарська операція відбулися у період з 14 по 19 січня 2010 року, тобто в період, за який вироком Печерського районного суду м. Києва встановлене використання реквізитів та банківських рахунків ТОВ «Промоптторг-1» від імені ОСОБА_5 для прикриття незаконної діяльності - здійснення «безтоварних» операцій. Відповідно до частини 4 статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Отже для суду в межах даної адміністративної справи є обов'язковим для врахування під час розгляду справи факту вчинення саме ОСОБА_5 певного діяння, а саме створення підприємства (ТОВ «Промоптторг-1») за грошову винагороду для прикриття незаконної діяльності - здійснення «безтоварних» операцій в період з 17 липня 2009 року по 19 січня 2010 року. Суд не приймає посилання позивача на те, що у даному вироку не досліджена саме господарська операція позивача з ТОВ «Промоптторг-1» з огляду на те, що судом визначений факт створення ОСОБА_5 даного підприємства із завідомою метою - прикриття незаконної діяльності - здійснення «безтоварних» операцій в період з 17 липня 2009 року по 19 січня 2010 року, тобто всіх господарських операцій, вчинених у даний період. З огляду на зазначене, суд також не приймає посилання позивача на пункт 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» щодо достовірності даних стосовно директора підприємства, внесе ниє до Єдиного державного реєстру, оскільки це не посвідчує фактичну наявність товару у спірній господарській операції.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність спірних податкових повідомлень-рішень в порядку частини 2 статті 71 КАС України, та позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервіс» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 4 жовтня 2012 року № 0000052340 та № 0000062340, відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 листопада 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 19 листопада 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.