Рішення № 27584000, 15.11.2012, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 412/12807/2012

пр. № 2/412/5034/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого -судді Галічого В.М.

При секретарі -Баштаненко І.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «ВЕРУС» про відшкодування матеріальної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач у жовтні 2012 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що в результаті проведеної внутрішньої перевірки в ПАТ КБ «ПриватБанк», встановлено, що за період з квітня 2011 р. по березень 2012 р. касир-операціоніст Березівського відділення Південного ГРУ ОСОБА_1 та касир-операціоніст Березівського відділення Південного ГРУ ОСОБА_2, будучи матеріально відповідальними особами, з якими укладені договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, зловживаючи службовим становищем, навмисно порушуючи посадову інструкцію касира-операціоніста, умови трудових договорів та наказ «Облікова політика касових операцій»ГО № PR-2007-95 від 24.01.2007 р., виданий ПАТ КБ «ПриватБанк», таємно вилучали в касі Березівського відділення Південного ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк»грошові кошти без складання будь-яких документів, в загальній сумі 566.150, 00 грн. та передавали їх підприємцю ОСОБА_4, а також здійснювали переказ грошових коштів та поповнення карткових рахунків за його вказівкою без внесення готівки в касу. Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях підтвердили факт розкрадання ними даних грошових коштів.

Крім того, у зв'язку з відсутністю контролю за роботою касирів-операціоністів з боку керівника Березівського відділення Південного ГРУ ОСОБА_3, розкрадання грошових коштів стало можливим, оскільки відповідачем в порушення чинного законодавства не проводилося звіряння фактичної наявності грошових коштів операційної каси з даними бухгалтерського обліку в кінці робочого дня, не приймалась участь у відкритті і закритті грошового сейфу-сховища, що дозволило тривалий час здійснювати одноособове відкриття і закриття зазначеного сейфу відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Таким чином, в результаті вчинення неправомірних дій відповідачів позивачу завдано матеріальну шкоду у розмірі 566.150, 00 грн., з яких 56.300, 00 грн. відповідачами було відшкодовано, у зв'язку з чим розмір невідшкодованих збитків становить 509.850, 00 грн. Крім того, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ТОВ «УФА «ВЕРУС»було укладено договір поруки № 470 від 15.01.2009 р., відповідно до якого останнє поручилося за виконання боржниками вищезазначеного зобов'язання в частині повернення суми у розмірі 10.000, 00 грн. На підставі викладеного позивач просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на свою користь завдану матеріальну шкоду у розмірі 499.850, 00 грн., відповідно до умов договору поруки № 470 від 15.01.2009 р. стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ «УФА «ВЕРУС»10.000, 00 грн., а також судові витрати по справі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на їх задоволенні наполягав.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник у судовому засіданні проти задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди заперечували, посилаючись на його безпідставність в цій частині. В частині позову про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріальної шкоди не заперечували.

Представник відповідача ТОВ «УФА «ВЕРУС»до суду не з'явився, надав суду заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк»та просить розглянути справу за його відсутності (а.с. 134).

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, що є підставою для розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що на підставі трудового договору від 06.10.2008 р. та наказу про прийняття на роботу № КП-2008/2-57 від 09.10.2008 р., відповідач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ПАТ КБ «ПриватБанк»та з 06.10.2008 р. працювала на посаді касира-операціоніста Департаменту касового обслуговування (а.с. 12-14).

На підставі наказу № 1169 від 11.12.2008 р. відповідач ОСОБА_1 з 11.12.2008 р. була переведена на посаду касира-операціоніста в Березівському відділенні Південного ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк»(а.с. 20).

06.10.2008 р. між позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк»та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (а.с. 21).

На підставі трудового договору від 23.07.2008 р. та наказу про прийняття на роботу № Э00-КП-2008-344 від 25.07.2008 р., відповідач ОСОБА_2 (дівоче прізвище Дука, а.с. 70) перебувала у трудових відносинах з ПАТ КБ «ПриватБанк»та з 28.07.2008 р. працювала на посаді касира-операціоніста в Березівському відділенні Південного ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк»(а.с. 8-11, 16-19).

23.07.2008 р. між позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк»та відповідачем ОСОБА_2 (дівоче прізвище Дука) було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (а.с. 22).

На підставі наказу про прийняття на роботу № 78-к від 17.05.2005 р., відповідач ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ПАТ КБ «ПриватБанк» та наказом № Э.OD-УВ-2011-341-п від 07.12.2011 р. був звільнений з посади начальника відділення у м. Березівка за згодою сторін, відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 74, 75), що підтвердив відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні. За таких обставин останній мав здійснювати належний контроль за роботою касирів-операціоністів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з метою недопущення з їхнього боку розкрадань грошових коштів.

03.02.2011 р. між позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк»та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність № RAS-13-2807 (а.с. 71-73).

Відповідно до наказу КТ-БТ-2012/2-17124731 від 27.04.2012 р. станом на 28.04.2012 р. була проведена раптова ревізія цінностей, які знаходяться в касі відділення в м. Березівка у касира ОСОБА_2 та обліковуються на балансових рахунках, за результатами якої складено акт № 17124764 від 28.04.2012 р. про нестачу грошових коштів в касі відділення м. Березівка Південного ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк», а також встановлено нестачу грошових коштів у розмірі 566.150, 00 грн. (а.с. 57).

Крім того, даною внутрішньою перевіркою в ПАТ КБ «ПриватБанк»встановлено, що за період з квітня 2011 р. по березень 2012 р. касир-операціоніст Березівського відділення Південного ГРУ ОСОБА_1 та касир-операціоніст Березівського відділення Південного ГРУ ОСОБА_2, будучи матеріально відповідальними особами, з якими укладені договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, зловживаючи службовим становищем, навмисно порушуючи посадову інструкцію касира-операціоніста, умови трудових договорів та наказ «Облікова політика касових операцій»ГО № PR-2007-95 від 24.01.2007 р., виданий ПАТ КБ «ПриватБанк», таємно вилучали в касі Березівського відділення Південного ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк»грошові кошти без складання будь-яких документів, що підтверджується письмовими поясненнями відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 58-60, 61-65).

Розкрадання грошових коштів стало можливим, у зв'язку з відсутністю контролю за роботою касирів-операціоністів з боку керівника Березівського відділення Південного ГРУ ОСОБА_3, оскільки відповідачем в порушення чинного законодавства не проводилося звіряння фактичної наявності грошових коштів операційної каси з даними бухгалтерського обліку в кінці робочого дня, не приймалась участь у відкритті і закритті грошового сейфу-сховища, що дозволило тривалий час здійснювати одноособове відкриття і закриття зазначеного сейфу відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Крім того, між ПАТ КБ «ПриватБанк»та відповідачем ТОВ «УФА «ВЕРУС»було укладено договір поруки № 470 від 15.01.2009 р., відповідно до якого останнє поручилося за виконання боржником вищезазначеного зобов'язання в частині повернення суми у розмірі 10.000,00 грн. (а.с. 76).

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Згідно п. 9 Розділу 1 Постанови Правління НБУ України від 14.08.2003 р. № 337 «Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України», банки на підставі цієї Інструкції та з урахуванням переліку операцій, що проводяться, мають розробити і затвердити внутрішні положення (інструкції) про організацію роботи щодо здійснення касових операцій.

Відповідно до наказу «Облікова політика касових операцій»№ PR-2007-95 від 24.01.2007 р. прийнятого ПАТ КБ «ПриватБанк», особи, які уповноважені наказом керівника установи банку, несуть відповідальність за схоронність готівки та цінностей у сховищах і операційних касах установ банків. Такими посадовими особами можуть бути заступник керівника, головний бухгалтер установи банку або його заступник, завідуючий касою, касир та інші посадові особи.

При проведенні ревізії або здійсненні звіряння фактичних залишків готівки чи інших матеріальних цінностей в операційній касі, підзвітні матеріально відповідальній особі, касі відділення тощо, може бути виявлено їх недостачу чи надлишок. У разі коли фактичний залишок виявляється меншим, ніж залишок, зафіксований у обліку, складається акт про недостачу, з'ясовуються обставини, що стали причиною виникнення такої недостачі, а також установлюється особа, з вини якої сталася така недостача.

Службові особи, відповідальні за збереження цінностей зобов'язані повністю забезпечити збереження цінностей: дотримуватися встановлених правил здійснення операцій з цінностями і їх збереження; вживати заходи щодо запобігання збиткам; своєчасно інформувати керівників філії або відділення про всі обставини, які загрожують безпеці зберігання довірених їм цінностей; ні за яких обставин не розголошувати відомі йому операції: зберігання цінностей, їх відправка, перевезення, охорона, а також службові доручення по касі.

Відповідно до п. 1 договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 23.07.2008 р. та від 06.10.2008 р., укладених між позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк»та відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, працівник, що займає посаду старшого касира-операціоніста та виконує роботу, безпосередньо пов'язану із обробкою, перерахуванням, прийманням, видачею грошових цінностей і в зв'язку з викладеним зобов'язується: а) обережно поводитися з переданими йому на зберігання або на інші цілі матеріальними цінностями і вживати заходи щодо запобігання шкоди; б) своєчасно повідомляти адміністрацію установи банку про усі обставини, що загрожують безпеці зберігання довірених йому цінностей; в) суворо дотримуватися встановлених правил здійснення операцій з цінностями і їх зберігання; г) не розголошувати ніде, ніколи і ні за яких обставин відомі йому операції щодо зберігання цінностей, їх відправки, перевезення, охорони, сигналізації, а також службові доручення щодо каси.

Згідно п. 3 вищезазначених договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, у разі незабезпечення з вини працівника збереження довірених йому матеріальних цінностей визначення розміру заподіяної підприємству, установі, організації шкоди і його відшкодування проводиться відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 2.1. договору про повну матеріальну відповідальність від 03.02.2011 р., укладеного між позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк»та відповідачем ОСОБА_3, предметом даного договору є прийом працівником на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності і (або) схоронності матеріальних цінностей роботодавця при виконанні покладених трудовим договором і локальними актами роботодавця трудових обов'язків і встановлених законодавством вимог, порушення яких тягне до фінансових втрат роботодавця.

Пунктом 3.1. вищезазначеного договору встановлено, що працівник, який обіймає посаду і (або) виконує роботу, безпосередньо пов'язану зі зберіганням, обробкою, розподілом, продажем, відпуском, перевезенням або застосуванням у процесі роботи матеріальних цінностей, бере на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності матеріальних цінностей, і у зв'язку з вищевикладеним зобов'язується:

· дбайливо ставитися до матеріальних цінностей роботодавця і вживати заходів для запобігання заподіянню їм шкоди;

· здійснювати свої повноваження відповідно до процедур, правил, порядків, зазначених у нормативних актах роботодавця;

· вчасно повідомляти роботодавцеві про всі обставини, які загрожують забезпеченню цілісності і (або) схоронності матеріальних цінностей, шахрайських дій відносно матеріальних цінностей;

· належним чином виконувати покладені нормативними актами роботодавця посадові обов'язки;

· вести облік, складати й надавати у встановленому порядку товарно-грошові й інші звіти про рух і залишки переданих йому для зберігання, застосування роботодавцем матеріальних цінностей;

· брати участь у інвентаризації переданих працівникові для зберігання, використання матеріальних цінностей, у тому числі перевірках прийнятих працівником рішень у процесі розподілу матеріальних цінностей;

· відшкодувати повну вартість нанесеного винними діями і (або) бездіяльністю збитку, заподіяного матеріальним цінностям.

Згідно п. 4.1. договору про повну матеріальну відповідальність від 03.02.2011 р., підставою для притягнення працівника до матеріальної відповідальності є заподіяний діями або бездіяльністю працівника матеріальний збиток і (або) ушкодження матеріальних цінностей, які належать роботодавцеві і (або) іншим особам, матеріальні цінності яких перебувають у користуванні роботодавця на підставі відповідних угод між роботодавцем і такими особами.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 130 КЗпП України працівники несуть повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 135-1 КЗпП України укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей переданих йому для зберігання або для інших цілей.

З урахуванням зазначених положень законодавства та встановлених фактичних обставин справи суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 16, 509, 553, 554, 1166 ЦК України, ст. ст. 130, 134, 135-1 КЗпП, ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 64, 79, 88, 131, 197, 208, 209, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1), ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_2) та ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_3) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»499.850, 00 грн. (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят гривень 00 коп.) завданої матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «ВЕРУС»солідарно на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»10.000, 00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.) за договором поруки № 470 від 15.01.2009 року.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»3.004, 40 грн. по 1.001, 46 грн. з кожного та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «ВЕРУС»на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»214, 60 грн. судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.М. Галічий