Рішення № 27582254, 14.11.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2-3468/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Неганова Н. В. ,

при секретарі - Онопченко О. А., Заславець О.А.,Федоренко О.В., Романченко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_1 11.01.2007 року було укладено кредитний договір № КЗV0AN04185375, відповідно до якого банк зобов»язався надати відповідачу кредит у розмірі 26 498,51 доларів США на термін до 12.01.2014 року, а відповідач зобов»язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленими кредитним договором. Відповідно до договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. У випадку порушення зобов»язань за кредитним договором відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. ОСОБА_1 зобов»язання за вказаним договором виконав частково. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України позивач має право достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Станом на 07.04.2011 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить: 8 299,10 доларів США -заборгованість за кредитом, 1061, 25 доларів США -заборгованість по процентам, 319, 69 доларів США -пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 9 680,04 доларів США та судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав за тих же підстав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не має ніякого відношення до укладеного з відповідачем договору, а також позивачем невірно розраховано заборгованість, просив в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 11.01.2007 року між ПриватБанк (тепер -ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № К3V0AN04185375 (а.с. 8-10), відповідно до якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 26 498,51 доларів США для купівлі автомобіля зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,84 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Кредит надано на строк з 11.01.2007 року по 10.01.2014 року включно (п.7.1 договору).

Пунктом 7.1 договору передбачено, що позичальник зобов»язаний погашати заборгованість по кредиту, процентам, винагороді, комісії щомісяця, надаючи банку щомісячний платіж у сумі 442,92 доларів США.

Згідно з п. 4.1 договору при порушенні позичальником зобов»язання за договором щодо сплати відсотків, винагороди банк має право нараховувати, а позичальник зобов»язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки.

11.01.2007 року між ПриватБанк (тепер -ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 укладено договір застави рухомого майна К3V0AN04185375 (а.с. 80-82), за яким заставою забезпечується виконання зобов»язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 11.01.2007 року № К3V0AN04185375 по поверненню кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом та сплаті пені. Предмет застави - легковий автомобіль НОМЕР_1, який на праві власності належить відповідачу.

Позивач виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу суму кредиту, що підтверджується копією заяви на видачу готівки № 6 від 11.01.2007 року (а.с. 119).

Відповідач зобов»язання за кредитним договором виконав частково, в результаті чого у нього утворилась заборгованість перед банком.

01.07.2009 року банком ОСОБА_1 був направлений лист за вих. № НОМЕР_2 з вимогою повернути суму кредиту в повному обсязі, нараховані проценти, комісії та штрафні санкції на підставі ст.1050 ЦК України (а.с.159 - копія листа).

Станом на 07.04.2011 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить: 8299,10 доларів США -заборгованість за кредитом, 1061,25 доларів США -заборгованість по процентам, 319,69 доларів США -пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань (а.с. 5-6).

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Оскільки відповідачем добровільно не виконувались зобов»язання за кредитним договором, не сплачувались чергові частини кредиту, виникла заборгованість, тому вона має бути стягнута з нього за рішенням суду.

Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, зазначав, що ОСОБА_1 укладав кредитний договір з ПриватБанком (ідентифікаційний код 33248430), а ПАТ КБ «ПриватБанк»не є правонаступником ПриватБанку, оскільки представником позивача про це не надано документів, а ПАТ КБ «ПриватБанк»має ідентифікаційний код 14360570.

Суд вважає такі твердження представника відповідача помилковими, оскільки ПАТ КБ «ПриватБанк»надано документи -копія статуту, з якого вбачається, що ЗАТ КБ «ПриватБанк»(скорочена назва - ПриватБанк) змінило назву на ПАТ КБ «ПриватБанк». Щодо номеру ідентифікаційного коду, то представник позивача в судовому засіданні пояснив, що у кредитному договорі працівником банку було помилково зазначено невірний код, а саме вказаний код страхової компанії.

Твердження представника відповідача про застосування подвійної процентної ставки за користування кредитом при нарахуванні заборгованості спростовуються наданим розрахунком (а.с.5-6), з якого вбачається, що подвійна процентна ставка 20,16%, вказана в шостому стовпчику розрахунку, починаючи з 17.02.2009 року, не нараховувалась, що підтверджується відсутністю суми заборгованості у дев»ятому стовпчику розрахунку.

Також, представник відповідача зазначає, що банку відповідачем був переданий заставний автомобіль й грошової суми від його реалізації мало б вистачити на покриття заборгованості за кредитним договором в повному обсязі, адже заставна вартість майна згідно договору застави рухомого майна визначена у розмірі 141 000 гривень. Між тим, з договору купівлі-продажу від 01.10.2009 року автомобіля вбачається, що ціна продажу становить 10 гривень.

Представник позивача заперечував такі твердження представника відповідача, пояснивши, що автомобіль відповідача було продано за 13 685,18 доларів США, які 15.10.2009 року були спрямовані на рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором.

Ці обставини підтверджуються випискою з рахунку відповідача, з якої вбачається, що в рахунок погашення заборгованості відповідача надійшло 13 685,18 доларів США (а.с. 174-179).

Представник відповідача не надав доказів на підтвердження того, що вартість автомобіля ОСОБА_1 на час його продажу 01.10.2009 року становила суму більшу, ніж 13 685,18 доларів США.

Щодо розподілення позивачем грошових коштів від продажу автомобіля, то воно було здійснене на підставі відповідних пунктів договору, в т.ч., як пояснив представник позивача, у відповідності до п.32 договору застави була стягнута винагорода за переоформлення предмета застави із закладу в заставу.

Отже, доводи представника відповідача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позов в судовому засіданні доведений і підлягає задоволенню.

Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає також судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

На підставі наведеного ст.ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 88, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,

суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»(код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість в сумі 9 680 доларів США 04 центи ( дев»ять тисяч шістсот вісімдесят доларів США чотири центи), що станом на 07.04.2011 року становить еквівалент 77 149 гривень 92 копійки ( сімдесят сім тисяч сто сорок дев»ять гривень дев»яносто дві копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»(код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в сумі 771 гривня 50 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 гривень, а всього стягнути 891 гривню 50 копійок (вісімсот дев»яносто одну гривню п'ятдесят копійок).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Н. В. Неганова