Ухвала суду № 27579127, 08.11.2012, Апеляційний суд міста Севастополя

08.11.2012

Справа №22ц/2790/2269/2012р. Головуючий в першій

інстанції Гаркуша О.М.

Категорія 5 Головуючий в апеляційній

інстанції Саліхов В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого - Саліхова В.В.,

суддів - Колбіної Т.П., Сундукова В.М.,

за участю секретаря - Лашкевич Н.О.,

позивача - ОСОБА_4,

представника відповідача - ОСОБА_5,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду міста Севастополя від 20 квітня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання права власності на будівельні матеріали та обладнання,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2011р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати за ним право власності на 2/3 частки будівельних матеріалів та обладнання, використане при будівництві домоволодіння АДРЕСА_1, загальною вартістю 1 445 582 грн.

Вимоги позову мотивовані тим, що він знаходився у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою з 16.07.1978р. до 2008р. У 2009р. позивач звернувся до суду з позовом про розподіл сумісного майна подружжя та рішенням від 04.11.2009р. його позов було задоволено частково, при цьому у розподілі недобудованого домоволодіння по АДРЕСА_1 відмовлено, оскільки вказаний будинок на момент розгляду справи не був введений в експлуатацію. Вважає, що він має право на 2/3 частки будівельних матеріалів та обладнання, оскільки будівництво житлового будинку здійснювалось та здійснюється після розірвання шлюбу з відповідачем за його грошові кошти.

Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 20.04.2012р. позов задоволено частково. За ОСОБА_4 визнано право власності на Ѕ частку будівельних матеріалів, обладнання, які були використані в процесі будівництва споруди загальною площею 430 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1 в м.Севастополі. В решті позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Додатковим рішенням суду від 27.06.2012р. ОСОБА_6 відмовлено у стягненні з ОСОБА_7 витрат на правову допомогу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про зміну рішення. Вважає, що вартість Ѕ частки будівельних матеріалів та обладнання складає 355 602 грн., що підтверджується представленим позивачем кошторисом, проте в мотивувальній частині рішення суду зазначено, що вартість робіт складає 1 324 989грн., тобто позивач може претендувати на суму 662 494,50 грн.(Ѕ частка). В зв'язку з чим, з мотивувальної частини рішення необхідно виключити посилання на звіт про незалежну оцінку від 01.04.2012р., згідно якої вартість незавершеного будівництвом житлового будинку складає 1 324 989 грн. Крім того вважає, місцевий суд необґрунтовано стягнув з неї судові витрати вдвічі більше, ніж встановлено законом.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як колишній чоловік відповідачки,має право на визнання за ним права власності на матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва спірного домоволодіння.

З таким висновком суду першої інстанції повністю погоджується колегія суддів, враховуючи наступне.

Місцевим судом встановлено, що з 1978 року по 17.12.2008 року сторони знаходилися у шлюбних правовідносинах (а.с.5), під час яких було розпочато будівництво будинку АДРЕСА_1 (а.с.55-57). На теперішній час будівництво вказаного будинку не закінчено. Згідно звіту незалежної оцінки, проведеної Приватним підприємством «Галантус», вартість незакінченого будівництва спірного домоволодіння загальною площею 430, кв.м. складає 1 324 989 грн. (а.с.128-159)

Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом або договором передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч.3 ст.331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до ч.1 ст.60 СК України та аналогічного положення у ст.22 КпШС УРСР (чинного на час виникнення спірних правовідносин), майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності в рівних частках.

Оскільки вказані норми права передбачають презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна до спільної сумісної власності подружжя, то відповідачка звільняється від доведення цієї обставини, яка має значення для правильного вирішення справи, а позивач, відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, повинен був довести протилежне, тобто спростувати матеріально-правову презумпцію.

Позивач протилежного не довів, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов цілком правильного висновку та ухвалив законне і обґрунтоване рішення про визнання за позивачем Ѕ частки на матеріали, обладнання тощо, які були використані під час будівництва будинку АДРЕСА_1.

Доводи апелянта про те, що суд неправильно визначив вартість вищезгаданих матеріалів, обладнання тощо, на думку колегії суддів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки їх вартість належним чином була визначена Приватним підприємством «Галантус», а відповідач, в порушення вимог ст.60 ЦПК України, не представив до суду свій розрахунок вартості останніх.

Також необґрунтованими, на думку колегії суддів, є посилання апелянта на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, у зв'язку з чим вони не можуть бути підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Рішення місцевого суду є законним, обґрунтованим та правильним. Правових підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст.303,307,312,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду міста Севастополя від 20 квітня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала колегії суддів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий: /підпис/ В.В. Саліхов

Судді: /підпис/ Т.П. Колбіна

/підпис/ В.М. Сундуков

Копія вірна:

Суддя Апеляційного суду

міста Севастополя В.В. Саліхов