Рішення № 27577659, 29.10.2012, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 1625/1552/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2012 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Шелудякова Л.В.,

при секретарі Лабовкіній Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки, зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк», третя особа: ОСОБА_1 про визнання договору поруки таким, що припинив свою дію 22 квітня 2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача в березні 2012 року звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою до відповідачів, посилаючись на те, що відповідно до укладеного між ВАТ «Банк «Демарк», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Демарк», та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору №96-959 від 23 жовтня 2007 року банк надав позичальнику кредит на суму 7500 грн. зі сплатою 24% річних та щомісячної комісії в розмірі 37,50 грн. з кінцевим строком повернення 22 жовтня 2009 року.

Зазначив, що банк виконав свої зобов'язання за вказаним договором та надав позичальнику кредитні кошти. Позичальником умови договору виконано не в повному обсязі, а тому загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 по кредитному договору №96-059 від 23 жовтня 2007 року становить 15873 грн. 98 коп., яка складається із заборгованість за кредитом в сумі 9864 грн. 52 коп.; заборгованості за відсотками в сумі 4419 грн. 98 коп.; пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 2354 грн. 59 коп.; пені за порушення строків користування кредитом в сумі 2002 грн. 39 коп.; штрафу за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом в сумі 1620 грн. та не сплаченої щомісячної комісії в сумі 1612 грн. 50 коп.

Також зазначив, що з метою забезпечення виконання взятих зобов'язань позичальника, що випливають з договору, між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №96-059/1 від 23 жовтня 2007 року. Згідно умов вказаного договору, поручитель взяв на себе солідарне зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням ОСОБА_1, які виникли між банком і позичальником на підставі кредитного договору №98-059 від 23 жовтня 2007 року.

Враховуючи зазначене, просив стягнути з відповідачів солідарно на користь банка заборгованість за кредитним договором в сумі 15873 грн. 98 коп. та судові витрати.

В серпні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»про визнання договору поруки таким, що припинив свою дію 22 квітня 2010 року. Посилався на те, що кредитор після шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, а саме з 22 жовтня 2009 року, не пред'явив йому вимоги. Вважає, що договір поруки від 23 жовтня 2007 року №96-59/1 припинив свою дію 22 квітня 2010 року, а тому просив визнати вказаний договір таким, що припинив дію 22 квітня 2012 року та стягнути з ПАТ «Банк «Демарк»понесені ним судові витрати.

В судовому засіданні представник ПАТ «Банк «Демарк» Полянський О.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, дав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, зустрічний позов не визнав. Посилався на те, що згідно умов договору поруки, вказаний договір залишається чинним до дати повної сплати позичальнику заборгованості за кредитом, а тому підстав для визнання його таким, що припинив свою дію не вбачається.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась по невідомим суду причинам, хоча належним чином була повідомленою про день і час розгляду справи, що підтверджується поштовими розпискою про вручення повістки.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2, він же позивач за зустрічним позовом, позов до нього не визнав, посилаючись на викладені в зустрічному позові обставини; зустрічний позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_4 позов ПАТ «Банк «Демарк»вважав таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення в повному обсязі заборгованості за кредитним договором з відповідача ОСОБА_1 Позов до ОСОБА_2 вважав задоволенню не підлягає, оскільки позивач у встановлені законом строки не пред'явив йому вимоги щодо погашення заборгованості. Зустрічний позов просив задовольнити, підтвердив викладені в позові обставини.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Демарк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк», та відповідачем ОСОБА_1 23 жовтня 2007 року був укладений кредитний договір №96-959 від 23 жовтня 2007 року про надання позичальнику грошових коштів в сумі 7500 грн. зі сплатою 24% річних та щомісячної комісії в розмірі 37,50 грн. з кінцевим строком повернення 22 жовтня 2009 року (а.с.9, 10).

Банк виконав свої зобов'язання за вказаним договором та надав позичальнику кредитні кошти. Позичальником умови договору виконано не в повному обсязі, що підтверджується заявою на видачу готівки №96-059 від 23 жовтня 2007 року (а.с.12).

Позичальником частково сплачено відсотки за період з 05 липня 2007 року по 30 червня 2008 року; суми штрафів та комісії; в рахунок погашення основного боргу по кредиту сплачено 2635 грн. 48 коп. Станом на 23 березня 2012 року її заборгованість по сплаті основного боргу по кредиту становить 4864 грн. 52 коп. Заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 01 липня 2008 року по 23 березня 2012 року становить 4419 грн. 98 коп.. Відповідно до 3.5.2. договору позичальник щомісячно повинен сплачувати банку за користування кредитом комісію в розмірі 37 грн. 50 коп. Дану умову договору ОСОБА_1 виконала не належним чином, і тому існує заборгованість в сумі 1612 грн. 50 коп.

Відповідно до ст.549 ЦК України боржник у разі порушення зобов'язання сплачує кредитору неустойку (пеню, штраф).

У відповідності з п.6.3. договору у разі порушення строків погашення кредиту, банк має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочки. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом в повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. На підставі п.6.3. за порушення строків погашення кредиту за період з 23 жовтня 2009 року по 23 березня 2012 року позичальнику нарахована пеня на загальну суму 2002 грн. 39 коп.

Згідно п.6.4. кредитного договору у разі порушення сплати відсотків за кредитом на строк до двох днів, позичальник сплачує за таке порушення штраф у розмірі 30 грн. за кожний факт порушення строку сплати процентів. Станом на 23 березня 2012 року штраф за порушення строку процентів становить 1620 грн. При несплаті процентів на строк більше двох днів, банк має право сягнути з позичальника пеню починаючи з третього дня прострочки за кожний день простсрочки. Пеня нараховується на суму несплачених своєчасно відсотків із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з третього дня прострочки і додати повного погашення заборгованості по відсотках у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір нарахованої та не сплачено позичальником пені станом на 23 березня 2012 року складає 1354 грн. 59 коп.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 по кредитному договору №96-059 від 23 жовтня 2007 року становить 15873 грн. 98 коп.; з яких: 9864 грн. 52 коп. -заборгованість за кредитом; 4419 грн. 98 коп. -заборгованість за відсотками; 2354 грн. 59 коп. -пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом; 2002 грн. 39 коп. -пеня за порушення строків користування кредитом; 1620 грн. -штраф за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом; 1612 грн. 50 коп. -не сплачена щомісячна комісія, що підтверджується наданим банком розрахунком (а.с.4-8).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно положень ст.ст.553, 554 ЦК України та п.3.8.1. кредитного договору, з метою забезпечення виконання взятих зобов'язань позичальника, що випливають з договору, між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №96-059/1 від 23 жовтня 2007 року (а.с.11).

Поручитель відповідно до ст.541 ЦК України та п.1.1. договору взяв на себе солідарне зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням ОСОБА_1, які виникли між банком і позичальником на підставі кредитного договору №98-059 від 23 жовтня 2007 року.

Згідно положень п.1.2 договору поруки поручителю відомі всі умови кредитного договору від 27 жовтня 2007 року, а саме кінцева дата погашення кредиту -22 жовтня 2009 року.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. У договорі про надання кредиту позичальнику ОСОБА_1 встановлено строк виконання договору -22 жовтня 2009 року, що й продубльовано у п.1.2. договору поруки.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Після настання строку виконання договору 22 жовтня 2009 року ПАТ «Банк «Демарк»не пред'явив вимогу поручителю про погашення боргу за кредитним договором №96-959 від 23 жовтня 2007 року, і таким доказів суду не надано.

Посилання представника ПАТ «Банк «Демарк»на положення п.4.2 договору поруки №96-059/1 від 23 жовтня 2007 року, що вказаний договір залишається чинним до дати повної сплати позичальнику заборгованості за кредитом та інших платежів відповідно до умов кредитного договору, або до сплати поручителем всієї суми боргу, не ґрунтується на вищевказаних положеннях Закону, а тому судом до уваги не приймаються.

З врахуванням зазначено, суд приходить до висновку, що договір поруки припинив свою дію через шість місяців після настання строку, встановленого для виконання основного зобов'язання, тобто через пів року після настання строку для виконання основного зобов'язання, оскільки поручителю ОСОБА_2 банком не пред'явлено вимогу про погашення боргу ОСОБА_1

Оскільки відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

А тому, представником позивача доведено, що внаслідок неналежного виконання відповідачем ОСОБА_1 взятих фінансових зобов'язань, за нею утворилась заборгованість перед позивачем за кредитним договором №96-959 від 23 жовтня 2007 року в сумі 15873 грн. 98 коп., яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Демарк».

За вищевказаних обставин, в задоволенні позову ПАТ «Банк «Демарк»щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором та договором поруки необхідно відмовити.

У зв'язку з відсутністю доказів, що кредитор ПАТ «Банк «Демарк»протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання пред'явив вимогу до поручителя ОСОБА_2, зустрічний позов необхідно задовольнити та визнати договір поруки №96-59/1 від 23 жовтня 2007 року таким, що припинив свою дію 22 квітня 2010 року.

Виходячи з положень ст.16 ЦК України стосовно способів захисту цивільних прав та інтересів осіб судом, суд не вважає, що визнання ОСОБА_2 неналежним відповідачем за позовом до нього, є способом захисту його прав, а тому позовною вимогою.

Відмовляючи в задоволенні позову до нього, як до поручителя про виконання зобов'язання за кредитним договором та задовольняючи зустрічний позов про припинення договору поруки, суд таким чином захистив права ОСОБА_2 як відповідача.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд виходить з наступного.

При зверненні з позовом до відповідачів ПАТ «Банк «Демарк»сплачено судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп. (а.с.1), а оскільки позов задоволений частково та стягнуто борг за кредитним договором з відповідача ОСОБА_1, з неї в повному обсязі необхідно стягнути вказані судові витрати.

Згідно платіжного документу ОСОБА_2 при зверненні із зустрічним позовом до суду сплачено 107 грн. 30 коп. (а.с.52), а оскільки його позов задоволений, з відповідача ПАТ «Банк «Демарк» необхідно стягнути на його користь вказану суму.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 553, 554, 559, 610, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»(р/р №290958007 в банку ПАТ «Банк «Демарк», отримувач ПАТ «Банк «Демарк», МФО 353575, код одержувача 19357516) заборгованість за кредитним договором №96-959 від 23 жовтня 2007 року в сумі 15873 грн. 98 коп. (п'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят три гривні 98 копійок) та судовий збір у сумі 214 грн. 60 коп. (двісті чотирнадцять гривень 60 копійок).

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк», третя особа: ОСОБА_1 про визнання договору поруки таким, що припинив свою дію 22 квітня 2010 року задовольнити.

Визнати договір поруки №96-059/1 від 23 жовтня 2007 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Демарк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк», та ОСОБА_2 таким, що припинив свою дію 22 квітня 2010 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, судовий збір у сумі 107 грн. 30 коп. (сто сім гривень 10 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський райсуд в десятиденний строк з дня його проголошення, а у разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення надруковано суддею власноручно і є оригіналом.

Суддя: Л. В. Шелудяков