Рішення № 27572929, 15.11.2012, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/8548/12

РІШЕННЯ

Іменем України

15 листопада 2012 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Терентьєва А.М.,

при секретарі Андрейченко М.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

представника органа опіки і піклування Кожуховської С.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Феодосії цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа -Відділ опіки і піклування Служби у справах дітей Феодосійської міської ради про усунення перешкод у вихованні дитини, суд,-

установив :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який було уточнено протягом розгляду справи, про усунення йому перешкод в спілкуванні з його неповнолітньою дочкою, зобов'язання відповідача надавати йому часу для спілкування з дитиною. Позовні вимоги мотивовані тим, що від спільного проживання із відповідачем ОСОБА_2 є неповнолітня дочка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 оскільки життя не склалося, вони проживають роздільно, дочка проживає із матір'ю. З відповідачем домовитися про умови спілкування з дитиною йому не вдалося, на засіданні опікунської Ради 10 квітня 2012 р. було прийнято рішення та встановлено порядок спілкування із дитиною-кожну суботу та неділю з 14 до 16 години. Однак, відповідач відмовляється надавати можливість зустрічатися із донькою, не виконуючи зазначене рішення, не надає можливості брати участь у вихованні дитини. Просить суд визначити йому час спілкування із дочкою кожну середу, кожний четвер та кожну п'ятницю із 17 години до 20 години, кожну суботу та кожну неділю з 14-00 години до 16-00 годин.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, пояснив, що він записаний батьком ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, вони проживали однією сім'єю з ОСОБА_2 Сімейні відносини між ними не склалися, на даний час відповаідач разом з малолітньою дочкою ОСОБА_5 проживає окремо, чинить йому перешкоди в спілкуванні з дочкою: ігнорує його вимоги щодо побачення з дитиною, посилаючись на те, що дитина хворіє, не реагує на телефоні дзвінки. Після звернення позивача до комісії з захисту прав дитини при Виконкомі Феодолсійської міської ради рішенням останньої було вирішене надати йому час для участі в вихованні малолітньої доньки щонеділі у суботу та неділю з 14 до 16 години за погодженням із матір'ю дитини, та приписано матері дитини не чинити перешкод йому як батькові у вихованні та спілкуванні з дочкою. Однак вказане рішення відповідач також не виконує, порушуючи його право на спілкування з донькою. Позивач просить усунути йому перешкоди в спілкуванні з малолітньою донькою встановивши час спілкування кожну середу, кожний четвер та кожну п'ятницю із 17 години до 20 години, кожну суботу та кожну неділю з 14-00 години до 16-00 годин, без присутності матері дитини, відповідача ОСОБА_2

Відповідач з позовом не погодилася, підтвердила ті обставини, що вона дійсно не бажає сприяти спілкуванню позивача з її малолітньою дочкою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1; не надавала можливості батькові спілкуватися із дочкою півроку, після рішення опікунської Ради 06.04.2012 р. дитину не надавала, вмотивувала своє рішення тим, що позивач нерегулярно сплачує аліменти, не виконує батьківських обов'язків, приходить напідпитку, прокурений, влаштовує сварки у присутності дітей, принижує її при дітях, позивач не визнає свою другу дитину-сина. Разом із тим, вказала, що батько телефонував їй але вона не надавала доньку йому, посилаючись на те, що буде порушено режим дитини. Також просила врахувати, що донька -малолітня дитина в віці трохи більше двох років, не говорить, та не звикла до спілкування з батьком, в задоволенні позову просила відмовити.

Представник третьої особи Відділу опіки і піклування Служби у справах дітей Феодосійської міської ради підтримала позовні вимоги ОСОБА_1, пояснила, що комісією з захисту прав дитини при вирішенні питання щодо надання часу для спілкування позивача з донькою були враховані всі обставини, що мають істотне значення для його рішення, проти задоволення позовних вимог не заперечує. Пояснила, що у висновку психолог вказав, що мати переносить на зустрічі батька з донькою невирішений конфлікт між батьками.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши сторони, дослідивши надані документи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що малолітня ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 В даний час ОСОБА_2 проживає разом з малолітньою дочкою за адресою реєстрації в АДРЕСА_1, ОСОБА_1 проживає окремо.

Комісією з питань захисту прав дитини при Виконкомі Феодосійської міської ради було вирішено надати ОСОБА_1 час для участі в вихованні малолітньої донька ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. -щонеділі у суботу та неділю з 14-00 годин до 16-00 годин, за погодженням із матерю дитини, про що свідчить наданий висновок від 10.04.2012 р. за № 8-05/194.

В судовому засіданні не оспорювалися відповідачем та знайшли підтвердження ті обставини, що ОСОБА_2 не виконує вимоги вище вказаного рішення комісії з прав дитини, перешкоджаючи спілкуванню ОСОБА_1 з малолітньою донькою.

Згідно зі ст.141 Сімейного кодексу України ( далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст.ст.151, 152 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства. Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Стаття 153 СК України передбачає, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно зі ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно із ч.2 ст. 159 Сімейного кодексу України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення для вирішення питання.

При розгляді справи судом встановлено, що між сторонами склались неприязні відносини у зв'язку із тим, що позивач покинув ОСОБА_2 з дітьми, живе у іншій сім'ї, та не визнає свого молодшого сина, як пояснила відповідач. У висновках психолога, наданими за результатами роботи проведеної з сім'єю малолітньої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, вказано, що відповідач не заперечувала що перешкоджає зустрічам батька із донькою, та відмовляється виконувати рішення комісії із прав дітей, крім того, шкоду від спілкування батька та доньки, не виявлено, у основі взаємовідносин є нерозв'язаний конфлікт між батьками дитини, який переноситься на зустрічі батька та доньки.

Позивач ОСОБА_1 за місцем роботи характеризується позитивно, працює у ТОВ «Чистий Дом Крим», є дисциплінованим працівником. Наявний в матеріалах справи акт обстеження житлово-побутових умов свідчить про наявність в позивача задовільних, сучасних умов для проживання та виховання дитини.

В судовому засіданні відповідач просила відмовити в позові за тих підстав, що позивач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, що між нею та ОСОБА_1 склалися неприязні відносини. Однак дані обґрунтування заперечень на позов суд вважає неспроможними, оскільки неприязні відносини, що склалися між сторонами, не повинні позбавляти малолітню дитину спілкування з батьком, в якому дитина має природну потребу. Доказів наявності протипоказань до спілкування позивача з батьком за станом здоров'я дитини суду також надано не було. Як і не надано доказів того, що у той період, коли відповідач надавала можливість ОСОБА_1 спілкуватися із дитиною, поведінка доньки змінювалася внаслідок такого спілкування.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач безпідставно перешкоджає у спілкуванні позивача з донькою, підстав для відмови позивачу у спілкуванні з дитиною судом не встановлено.

Відповідач перешкоджає позивачу у здійсненні своїх прав щодо виховання доньки, і, враховуючи інтереси дитини, суд вважає необхідним визначити спосіб участі позивача у вихованні дитини шляхом систематичних щонедільних побачень кожну середу, кожний четвер та кожну п'ятницю із 17 години до 20 години та кожну суботу та кожну неділю з 14-00 години до 16-00 годин. Вказаний час спілкування з урахуванням вказаних обставин, суд вважає оптімальним.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,88,212,213,215 ЦПК України, на підставі ст.ст.19,141,151,152,153,157,159 СК України, ст.15 Закона України «Про охорону дитинства», суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити час спілкування ОСОБА_1 з малолітньою дочкою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження кожну середу, кожний четвер та кожну п'ятницю із 17 години до 20 години, кожну суботу та кожну неділю з 14-00 години до 16-00 годин.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання останньої рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя