Ухвала суду № 27567460, 15.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 р. Справа № 50/11 /9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Яворського І.О., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувшиу відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства "Електростандарт - плюс" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2010 року у справі за позовом приватного підприємства "Електростандарт - плюс" до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Електростандарт - плюс" звернулося в суд з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення - рішення №0000212341/0 від 14.02.2009 року за яким визначено суму податкових зобов'язань по податку на додану вартість на загальну суму 28622,68 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що не погоджується з висновками податкового органу щодо неправомірного віднесення позивачем до податкового кредиту за квітень, травень, червень, липень 2010 року податку на додану вартість за операціями з ТОВ «Профліга». Неврахування податкових декларацій контрагента позивача не може свідчити про не достовірність даних податкового обліку ПП"Електростандарт - плюс". Норми чинного законодавства України не покладають на платника податків відповідальності за дотримання його контрагентом правил оформлення та подання податкової звітності. Відсутність контрагента за місцем реєстрації не є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування, задекларованої платником податків. Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР не пов'язує право платника податку на отримання бюджетного відшкодування ПДВ із фактичним внесенням його до бюджету його постачальниками.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2010 року відмовлено в задоволеннні позовних вимог з тих підстав, що угода з контрагентом є нікчемною та відносно керівництва ТОВ «Профліга» порушено кримінальну справу за ч.2 ст.205 КК України.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив позивач - ПП "Електростандарт - плюс", яке просить скасувати дану постанову та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням позовних вимог, зокрема, що на час спірних правовідносин ТОВ «Профліга» було зареєстроване платником ПДВ і цього сторона відповідача жодними доказами не спростовує.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ПП"Електростандарт - плюс" взято на податковий облік 19.11.2007 року, а 18.12.2007 року включено до реєстру платників податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Електростандарт - плюс" з питань взаєморозрахунків з ТОВ "Профліга" за період з березня 2008 року по грудень 2008 року.

Предметом перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова були правові відносини ПП "Електростандарт - плюс" з ТОВ "Профліга", які виникли на підставі укладених договорів №03/01 від 03.01.2008 року, №01/04 від 01.04.2008 року, № 30/04 від 30.04.2008 року, №12/05 від 12.05.2008 року про надання послуг з оренди приміщень, консультаційно-бухгалтерських послуг.

Результати перевірки оформлені актом №1522/23-408/35563000 від 26.06.2009 року в якому встановлено порушення вимог п. 1.7, п. 1.8 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, ПП "Електростандарт - плюс" занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет на загальну суму 19081,79 грн. На підставі акту перевірки податковим органом 14.02.2009 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000212341/0 за яким підприємству нараховано податок на додану вартість в сумі 28622,68 грн. в тому числі за основним платежем - 19081,79 грн. та штрафними (фінансовими) санкції 9540,89 грн.

Аналізуючи вимоги ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999 року, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 08.12.1994 року, пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року необхідно вказати, що підставою для формування валових витрат та податкового кредиту є наявність первинного документа та податкової накладної, що підтверджують понесені підприємством валові витрати та сформований податковий кредит. При цьому слід враховувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції вчиненні підприємством в рамках господарської діяльності та спрямовані на отримання в майбутньому прибутку.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі укладених договорів №03/01 від 03.01.2008 року, №01/04 від 01.04.2008 року, № 30/04 від 30.04.2008 року, №12/05 від 12.05.2008 року між позивачем та контрагентом ТОВ "Профліга" виникли правовідносини про надання послуг з оренди приміщень, консультаційно-бухгалтерських послуг.

Згідно вказаних договорів, ТОВ "Профліга" надано позивачу послуги на загальну суму 114490,67 грн.

Вказані послуги отримані позивачем, повністю ним оплачені та використані у своїй господарській діяльності. Про вказані обставини свідчать досліджені в судовому засіданні докази: платіжні доручення №492 від 21.07.2008 року, №436 від 03.07.2008 року, №447 від 07.07.2008 року, №450 від 08.07.2008 року, №551 від 08.08.2008 року, №565 від 03.08.2008 року, №568 від 14.08.2008 року, №219 від 22.04.2008 року, №391 від 18.06.2008 року, №195 від 16.04.2008 року, №401 від 23.06.2008 року, №611 від 29.08.2010 року, №183 від 14.04.2008 року, №361 від 10.06.2008 року.

Надання зазначених послуг підтверджується і актами наданих послуг: від 30.04.2008 року на загальну суму 2500 грн., в тому числі ПДВ 416,67 грн.; від 30.04.2008 року на загальну суму 22000 грн., в тому числі ПДВ 3666,67 грн.; від 30.05.2008 року на загальну суму 2500 грн., в тому числі ПДВ 416,67 грн.; від 30.05.2008 року на загальну суму 20622,67 грн., в тому числі ПДВ 3437,11 грн.; від 27.06.2008 року на загальну суму 41245,33 грн., в тому числі ПДВ 6874,22 грн.; від 27.06.2008 року на загальну суму 2500 грн., в тому числі ПДВ 416,67 грн.; від 31.07.2008 року на загальну суму 2500 грн., в тому числі ПДВ 416,67 грн.; від 30.07.2008 року на загальну суму 20622,67 грн., в тому числі ПДВ 3437,11 грн.

ТОВ «Профліга» видано для позивача податкові накладні за вказаний період, які вказують на отримання ПП "Електростандарт - плюс" від контрагента наданих послуг.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003р. №755-ІV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до п.9.8 ст.9 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР реєстрація платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

При цьому, згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податковий орган не довів, що на момент вчинення господарських операцій ПП "Електростандарт - плюс" з ТОВ «Профліга» відомості про вказаного контрагента не знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Та обставина, що в наступному реєстрація платника податку на додану вартість була припинена ( анульовано свідоцтво ТОВ «Профліга», як платника ПДВ 23.03.2009 року ), не впливає на чинність раніше складених податкових накладних.

За таких обставин, посилання податкового органу на дані обставини суд вважає необгрунтованими та такими, що не відповідають приписам норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Як вбачається із самостійно поданої звітності з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість підприємство за спірний період декларувало прибутковий результат від здійснення фінансово-господарської діяльності та сплачувало до бюджету відповідний податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість.

Що ж до доводів відповідача щодо того що позивач не вправі був формувати податковий кредит з названих операцій, оскільки у ТОВ «Профліга» реальної сплати до бюджету податку на додану вартість не відбувалося, то суд виходив з такого.

Закон України від 03.04.1997р. №168/97-ВР не ставить в залежність віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту одним платником від сплати податкового зобов'язання до бюджету його контрагентами та від того чи перебувають вони за зареєстрованим місцезнаходженням.

Колегія суддів також вважає не вірним висновок суду, який погодився з твердженням податкового органу про нікчемність правочинів вчинених позивачем з ТОВ «Профліга», оскільки на момент проведення перевірки та під час розгляду даної судової справи по суті, вирок по кримінальній справі, що набрав законної сили, відсутній, а податковий орган покликається лише на наявність кримінальної справи, що порушена відносно товариства за ознаками ст.ст. 205, 209, 212 КК України.

З огляду на зазначене слід зробити висновок про те, що вимога п. 1.8 ст. 1 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку.

Наведене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" № 3991/03 Європейський Суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обгрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятого рішення.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи неповно з»ясував обставини справи, що мають значення для справи його висновки не відповідають обставинам справи, порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити та скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2010 року та постановити нову за якою, задовольнити позовні вимоги.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Електростандарт - плюс" - задовольнити.

Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2010 року у справі №2а-5790/10 та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова №0000212341/0 від 14.02.2009 року за яким приватному підприємству "Електростандарт - плюс" визначено суму податкових зобов'язань по податку на додану вартість на загальну суму 28622,68 грн..

Стягнути з Державного бюджету в користь приватного підприємства "Електростандарт - плюс" судовий збір в сумі три гривні 40 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: І.О.Яворський

Р.Б.Хобор

Повний текст виготовлено 16.11.2012р.