Ухвала суду № 27566674, 13.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2012 р.Справа № 1570/4303/2012

Категорія: 8.1.5 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

(у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання

справа розглядається в порядку письмового провадження)

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області ДПС до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2012 року Державна податкова інспекція в Овідіопольському районі Одеської області ДПС звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб у сумі 3298500 грн..

В обґрунтування позову зазначалося, що ОСОБА_2 має податкову заборгованість станом на 01.07.2012 року у сумі 3298500 грн. по податку з доходів фізичних осіб. Відповідачка оскаржила прийняте щодо неї податкове повідомлення-рішення, проте Вищим адміністративним судом України винесено постанову від 22.12.2011 року, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено, тобто податкове зобов'язання є узгодженим.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області до ОСОБА_2 задоволений повністю. Стягнуто з фізичної особи ОСОБА_2 заборгованість у сумі 3298500 грн. по податку на доходи фізичних осіб.

В апеляційній скарзі представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3 ставиться питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 31.03.2008 року подала до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області декларацію про доходи, одержані з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, у якій у п. 1.2 зазначила, що доходи, одержані в інших місцях не за місцем основної роботи, зокрема від реалізації акцій ВАТ «Укрспеццемент»та ВАТ «Укрспецшахтбуд» ТОВ «Паралелі»по договору № Т-23/01 на суму 21990000 грн., які були придбані у ТОВ ФК «Іпотека та інвестиції»за договором № К-83/01 на суму 22110000 грн. складають - «-120000 грн.», а тому сума податку з від'ємного значення доходу не нарахована.

12.02.2009 року ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка декларації фізичної особи ОСОБА_2 про доходи, одержані з 01.01. по 31.12.2007 року.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області був складений акт № 391/17-2 від 12.02.2009 року, згідно висновків якого встановлено порушення ст. 9, ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що був чинний під час проведення перевірки в результаті якого відбулося заниження доходу, одержаного від реалізації акцій в 2007 році в результаті ненадання фізичною особою ОСОБА_2 необхідних документів, підтверджуючих витрати на придбання цінних паперів (а.с.30-32).

На підставі вказаного акту ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.04.2009 року № 0003181702/1, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 3298500 грн..

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням ОСОБА_2 оскаржила його до суду, проте постановою Вищого адміністративним суду України від 22.12.2011 року у позові ОСОБА_2 відмовлено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову виходячи з наступного.

Згідно з п.4.2.2 п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, зокрема, дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону № 2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, який визначає порядок узгодження податкового зобов'язання у разі оскарження податкового повідомлення-рішення до контролюючого органу.

Відповідно до п.п. 5.2.5 п. 2.5. ст. 5 Закону № 2181, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Підпунктом 5.2.4 п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181 при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовими рішеннями в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням наведених приписів процесуального закону та матеріалів справи, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги та приходить до висновку про те, що при вирішенні даного спору, обставини щодо правомірності визначення податковим органом відповідачці суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб мають преюдиціальне значення та відповідно не повинні доказуватися при розгляді даної справи.

Таким чином, з урахуванням наявності у відповідачки податкового боргу та відсутності доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: