Рішення № 27565419, 13.11.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р.Справа № 5023/3264/12 вх. № 3264/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

за участю представників сторін прокурора - Ковальчак В.В. (наказ № 2073к від 01.10.12 року.)

позивача - Сосіна І.О. за дов. № 108/01-21/08-16 від 16.01.12р.; відповідача - Овсянніков С.А. за довір. № 3 від 11.06.12р.;

розглянувши справу за позовом Прокурора Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування ", м. Харків

про стягнення збитків

ВСТАНОВИВ:

В позовній заяві прокурор Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Харківській області просить стягнути з ТОВ "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" (далі за текстом - ТОВ «ХЗПТУ»), - 2094560,78 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.08.2012р. замінено позивача у справі № 5023/3264/12 на Державну екологічну інспекцію у Харківській області (код в ЄДРПОУ 37999518), адреса: пл. Свободи, 5, Держпром, 1 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.10.2012р. клопотання відповідача (вх.№11757 від 08.08.2012 р.) про зупинення провадження у справі задоволено. Провадження у справі 5023/3264/12 зупинене до набрання законної сили кінцевим судовим актом у адміністративній справі №2а-7511/12/2070. Зобов'язано сторони повідомити господарський суд Харківської області про результати розгляду адміністративної справи №2а-7511/12/2070 з наданням суду засвідченої належним чином копії відповідного процесуального документу з відміткою про набрання вказаним процесуальним документом законної сили.

23.10.2012р. на адресу господарського суду Харківської області від представника відповідача надійшла заява (вх.№17340 від 23.10.2012р.) про поновлення провадження у справі №5023/3264/12. Свою заяву представник відповідача обґрунтовує тим, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2012р. по справі №2а-7511/12/2070 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" до Державної екологічної інспекції у Харківської області про визнання дій незаконними задоволено. В обґрунтування вказаного у заяві представник відповідача додав до заяви засвідчену копію постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2012р. по справі №2а-7511/12/2070 з відміткою про набрання постановою законної сили.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.11.2012р. провадження по справі поновлено.

У судове засідання з'явився представника прокуратури, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач скористався правом участі у судовому засіданні, направив свого представника, який просив задовольнити позовні вимоги.

У судове засідання 13.11.2012р. представник відповідача з'явився просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19 грудня 2006 р. № 548, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 р. за №120/13387, "Про затвердження положення про Державну екологічну Інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі", державна екологічна інспекція в областях, є спеціальним підрозділом Мінприроди України. Повноваження Інспекції в областях поширюються на територію відповідної області.

Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.

За матеріалами справи судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області було проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод підйомно-транспортного устаткування» з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої був складений акт №494\09-18 від 25,28,29.05.2012 року (надалі -Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено, що ТОВ «ХЗПТУ»для свої виробничих, господарських та побутових потреб використовує чотири працюючих підземних джерела водопостачання -артсвердловини: артсвердловина №1 -паспорт №х-26/36, глибина 106м, пробурена у 1922році, дебіт 6 куб.м. на добу; артсвердловина №2 - паспорт№х-26/35, глибина 110м, пробурена у 1924р., дебіт 6 куб.м. на добу; артсвердловина №3 - паспорт№х-26/37, глибина 108м, пробурена у 1920р., дебіт 6 куб.м. на добу; артсвердловина №8 - паспорт№8, глибина 770м, пробурена у 1993р., дебіт 65,0 куб.м. на добу.

Артсвердловини обладнано водовимірювальними приладами типу ТЛТО50/50 (3 од.) та ТУРБЮО/50 (1 од.) та насосами марок ЗВЦ-6-10-60 (З од.) та ЗВЦ-10-63-110 (1 од.). Артсвердловини знаходяться в задовільному стані.

Водокористування із вказаних артсвердловин ТОВ «ХЗГТТУ» здійснює на підставі дозволу на спецводокористування Укр.№3297 А/Хар від 16.03.2004р. строком дії до 31.12.2014р. Водокористування здійснюється на виробничі та госппобутові потреби.

У відповідності до вказаного дозволу на спецводокористування, водокористування ТОВ «ХЗПТУ» дозволяється при дотримання наступних умов: забір підземних вод не більше 1357,3 м3/доб, або 321,7 тис. м3/рік, в т.ч. передається Жовтневій філії КП «Харківській теплові мережі»67,49 мЗ/доб або 16,94 тис. м3/рік; ліміт використання води - 1289,81 м3/доб або 304,76 тис. м3/рік; використання води у системах зворотного водопостачання, повторно послідовного використання води - 67,73 м3/доб або 17,0 тис. м3/рік; свердловини утримувати в належному санітарно-технічному стані; облік забраної води вести в журналі по формі ПОД-11 або ПОД-12; щорічно до 20 січня надавати до Держуправління звіт по формі 2-ТП (водгосп); щорічно до 20 січня надавати до ХКГП звіт по формі 7-ГР; два рази на рік виконувати контроль аналізу хімскладу підземних вод згідно ДСТУ 2874-82 «Вода питна», а також щоквартально вимірювати статичний рівень води у свердловинах; не допускати забруднення підземних і поверхневих вод; вирішити питання отримання спеціального дозволу на користування ділянкою надр (підземна вода) в строк до 31.12.2004р.

Також, зі змісту акту перевірки вбачається, що ТОВ «ХЗПТУ» не виконано п. 6 умов водокористування відповідно до дозволу на спецводокористування Укр.№3297 А/Хар від 16.03.2004р., а саме: не отримано спеціальний дозвіл на користування ділянкою надр (підземна вода), що є порушенням умов діючого дозволу на спецводокористування, ст. ст. 16,19,21 Кодексу України «Про надра»та невиконанням припису №06-26\57 від 16.03.2011року попередньої перевірки, в частині, якою вимагалось від позивача отримати спеціальний дозвіл на користування надрами, внаслідок чого відповідачем з 08.08.2011року нарахована шкода за самовільне користування надрами, яка становить 2094560грн. 78 коп.

Матеріали справи містять припис позивача №06-26\57 від 16.03.2011року, складений ним за результатами попередньої перевірки, пунктом 6-ть якого вимагалось від відповідача отримати спеціальний дозвіл на користування надрами, який є обов'язковим до виконання особами яких він стосується, і невиконання якого є підставою для заявлення позивача до відшкодування наведених вище збитків.

Але, листом №4345\01-20\06-22 від 18.08.2011року позивач самостійно відкликав власний припис №06-26\57 від 16.03.2011року, в частині, якою вимагав від відповідача отримати спеціальний дозвіл на користування надрами, саме через те, що фактичний забір підземних вод позивачем у 2011-2012роках не перевищував 300 куб.м. на добу.

З огляду на наявні у позивача владні повноваження, факт відкликання ним листом №4345\01-20\06-22 від 18.08.2011року власного припису №06-26\57 від 16.03.2011року, в частині, якою вимагалось від відповідача отримати спеціальний дозвіл на користування надрами, саме через те, що фактичний забір підземних вод позивачем у 2011-2012роках не перевищував 300 куб.м. на добу - є підставою стверджувати про відсутність ознак вини та, як наслідок, складу правопорушення в діях та\або бездіяльності відповідача щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Крім того, висновки позивача суперечать нормам діючого законодавства, а саме ч.1 ст. 23 Кодексу України «Про надра», згідно змісту якої землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Статтею 23 Кодексу про надра встановлено обмеження для реалізації цього права, по-перше, межами наданих земельних ділянок, по-друге, визначивши мету видобування -для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, та по-третє, обмеживши таке видобування продуктивністю водозаборів підземних вод, яке не перевищуватиме 300 кубічних метрів на добу.

Отже, у разі знаходження земельної ділянки у користуванні відповідача маючи за мету видобування - для власних господарсько-побутових потреб та відбору ним води менш, а ніж 300 кубічних метрів на добу, спеціальних дозволів на користування надрами закон не вимагає.

Судом встановлено, а позивачем не заперечувалось, що статзвітність позивача за формами 2-ТП (водгосп) та 7-ГР (підземні води) складено достовірно, перевищень об'ємів водоспоживання не зафіксовано.

Матеріалами проведеної позапланової перевірки з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства підтверджується, що до перевірки відповідачем, серед інших, були надані наступні документи: 1) Рішення виконавчого комітету Харківської міської Ради депутатів трудящих від 10.12.1963 року № 682-5 «Про відвід ділянки землі заводу підйомно-транспортного устаткування ім. Леніна, по пр. Ілліча та про надання дозволу на реконструкцію цього заводу»у відповідності до якого підприємству відведено земельну ділянку з існуючими будівлями згідно з постановами Харківського раднаргоспу № 472 від 30.12.1961 року та від 13.10.1962 № 340 площею орієнтовно 33,5 га.; 2) Договір про надання земельної ділянки в безстрокове користування від 20.10.1964 року укладений підприємством з «Міськжитлоуправління»у відповідності до якого на підставі Рішення Харківської міської Ради № 682-5 від 10.12.1963 року Заводу підйомно-транспортного устаткування ім. Леніна надано в безстрокове і безоплатне користування земельну ділянку площею 33,5 га за адресою: пр. Ілліча, 118; 3) Дані державного земельного кадастру; 4) Акт узгодження меж фактичного користування земельною ділянкою у відповідності до якого КП «Харківські теплові мережі" користуються земельною ділянкою площею 3700,00 кв.м. на території, яка відводилась заводу ім. Леніна в Новій Баварії рішенням Міськвиконкому м. Харкова за № 492 від 12.06.1946 року, за № 1206 від 13.10.1954 року, за № 390 від 11.05.55р., за № 682-5 від 10.12.63р., за № 87-15 і №87-18 від 19.02.66 року; 5) Рішення 48 сесії 5 скликання Харківської міської ради від 22.09.2010р. №247/10 «Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд», згідно з яким ТОВ «ХЗПТУ» надано в оренду строком до 01.09.2035р. за рахунок земель промисловості , транспорту, енергетики, оборони та іншого призначення по проспекту Ілліча, 118 земельної ділянки площею 33,0007га.

Також, матеріалами справи підтверджено, що відповідачу на праві власності належать нежитлові будівлі згідно свідоцтв про право власності на нерухоме майно №1495 від 17.08.2009року; №1447 від 16.07.2008року; № 2401 від 21.08.2010року; витягів про реєстрацію прав власності на нерухоме майно №10403635 від 14.04.2006року; № 4918609 від 01.10.2004року; № 13849682 від 13.03.2007року, розташованих на відведеній земельній ділянці. Відповідно до ст. 30 Земельного Кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

На підставі системного аналізу наведених вище документів, суд приходить до висновку, що відповідач є законним землекористувачем земельної ділянки, розміром 33,0007га. по просп. Ілліча, 118 у м. Харкові.

Матеріалами справи підтверджено, що за мету відповідачем визначено водовидобування із наведених артсвердловин - «власні господарсько-побутові потреби». Посилання позивача на відомості, які містяться у паспорті водного господарства ТОВ ХЗПТУ, узгодженого з КП КГ «Харківкомуночиствод»від 11.02.2011року про використання води відповідачем на інші ніж господарсько-побутові потреби не може бути окремою підставою, для визначення обов'язку відповідача на отримання спеціального дозволу на користування надрами, бо будь-яких відомостей про те, що при узгодженні вказаного паспорту водного господарства відповідачем були порушені норми діючого законодавства, позивачем не надано та у суду відсутні, а сам факт узгодження такого паспорту свідчить про дотримання відповідачем виставлених до нього вимог щодо водокористування та водовідведення.

Згідно звітів відповідача про використання води за формою №2-ТП (водгосп), складений на підставі даних Журналу обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнанням по формі №ПОД-12, ТОВ «ХЗПТУ» забрано води із вказаних підземних джерел: за 1 квартал 2012р. - 15,8 тис. куб. м; за 3 квартал 2011р. (від початку року) - 54,8 тис. куб. м, з яких; за 4 квартал 2011р. (від початку року) - 71,9 тис. куб.м.

Отже, судом встановлено, що фактичний забір підземних вод відповідачем у 2011-2012 роках не перевищував 300 куб.м. на добу, а тому, суд погоджується з доводами відповідача, що до спірних правовідносин, застосуванню підлягає ч. 1 ст. 23 Кодексу України «Про надра», у зв'язку з чим, за цим критерієм, отримання спеціального дозволу на користування надрами не вимагається.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач користується-підземними водами в тому обсязі, який не породжує у нього обов'язку отримувати будь-які спеціальні дозволи на користування надрами.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивач при складанні акту перевірки дійшов помилкового висновку щодо порушення відповідачем природоохоронного законодавства, а саме ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України "Про надра".

До матеріалів справи долучена засвідчена копія постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2012р. по справі №2а-7511/12/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" до Державної екологічної інспекції у Харківської області про визнання дій незаконними. Відповідно до якої визнано незаконними дії Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо застосування результатів перевірки, викладених в акті перевірки №494\09-18 від 25,28,29.05.2012 року, шляхом направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" претензії №146 від 31.05.2012року про відшкодування збитку, заподіяного державі, у розмірі 2 094 560 грн. 78 коп. Визнано противоправним та скасувати п.6 припису (розпорядчого документу) Державної екологічної інспекції у Харківській області від 16.03.2011року №06-26\57, яким вимагається від Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" одержати спеціальний дозвіл на користування надрами. Визнано протиправною вимогу Державної екологічної інспекції у Харківській області викладену у формі претензії №146 від 31.05.2012року, якою вимагається від Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" відшкодувати збиток, заподіяний державі, у розмірі 2 094 560 грн. 78 коп.

У суду відсутні докази оскарження вказаної вище постанови по справі №2а-7511/12/2070, крім того до матеріалів справи додана її копія з відміткою про набрання нею законної сили.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади на всій території України. Обов'язковість урахування судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

За вказаних підстав суд враховує правову позицію Харківського окружного адміністративного суду викладену у постанові від 18.09.2012р. по справі №2а-7511/12/2070.

Відповідно до п. 1 ст. 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, за наявності підстав визначених ст. 238 того ж Кодексу, а саме за наявності відповідного правопорушення у сфері господарської діяльності.

Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної та юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної та юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто, наявність вини в діях або бездіяльності позивача у сфері користування надрами та водокористуванням є обов'язковою складовою ознакою правопорушення.

За змістом статей 16, 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011року №429, Державна екологічна інспекція в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної безпеки на відповідній території.

Відповідно до вказаного Положення інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Інспекція має право, зокрема, обстежувати у встановленому порядку підприємства, установи, організації з метою дотримання ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, складати акти перевірок, вимагати усунення виявлених порушень.

З вказаних вище підстав суд вважає позовні вимоги, що пред'явлені до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування", м. Харків не обґрунтованими належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. ст.44, 49 ГПК України.

У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, судовий збір покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору необхідно покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 19.11.2012 р.

Суддя Жельне С.Ч.