Постанова № 27565400, 12.11.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.12 Справа № 5015/3685/12

м.Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого- судді Галушко Н.А.

суддів Кравчук Н.М.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" № НПЕ-10/345 від 02.10.2012р.

на рішення господарського суду Львівської області від 25.09.2012р. (повне рішення складено 27.09.2012р.)

у справі № 5015/3685/12

за позовом Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Рівне

до відповідача Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця",

м. Львів

про стягнення пені у сумі 7310,00грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Федоров О.В. - представник

від відповідача: Завалишин О.Ю. - представник

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 811 ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2012р. у складі колегії суддів: головуючий -суддя Процик Т.С., судді Дубник О.П. та Юрченко Я.О. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.11.2012р.

Розпорядженням керівника апарату суду від 07.11.2012р. № 143 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ", у зв`язку з настанням обставин (тимчасова непрацездатність головуючого - судді Процика Т.С.), які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, що може мати наслідком порушення строку розгляду справи, відповідно до п. 3.1.11. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 5015/3685/12.

07.11.2012р. автоматизованою системою документообігу дану справу розподілено до розгляду судді доповідачу Галушко Н.А. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.2012р. у склад колегії для розгляду справи № 5015/3685/12 господарського суду Львівської області введено суддів Кравчук Н.М. та Орищин Г.В.

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.09.2012р. у справі № 5015/3685/12 (суддя О. Шпакович) позов задоволено повністю; стягнено з ДТГО «Львівська залізниця», м. Львів у дохід Державного бюджету України пеню у сумі 7 310,00 грн., судовий збір у сумі 1 609,50 грн.

ДТГО "Львівська залізниця" подано апеляційну скаргу № НПЕ -10/345 від 02.10.2012р., в якій просить скасувати рішення суду, посилаючись на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не повністю з"ясовано обставини, що мають значення для справи, встановлено обставини, які належним чином не доведені та зроблено судом висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що рішення Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 75 від 30.08.2011р., яке є підставою для стягнення пені, скасовано Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 у справі № 2а-10446/11/1370, що зумовлює необхідність застосування норми ч. 2 ст. 35 ГПКУ про преюдиційність фактів (щодо неправомірності Рішення Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 75), встановлених Постановою Львівського окружного адміністративного суду. Також апелянт вважає, що адміністративно-господарська санкція, якою є стягнення пені за несвоєчасну сплату штрафу, накладеного органом АМКУ, згідно з нормою ст. 250 ГК України, може застосовуватись лише упродовж річного строку з дня вчинення порушення, тому, у зв'язку із спливом у червні місяці 2012 року зазначеного строку, підстави для застосування санкції (стягнення пені)на думку скаржника -відсутні.

Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, Адміністративною колегією Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 75 від 30.08.2011р. у справі № 03-1/31-11 (надалі -Рішення) (а.с. 9-15), яким встановлено факт зловживання ДТГО «Львівська залізниця»монопольним становищем (що існувало у період діяльності 2009 -2010 р.р. та січень -червень 2011 року) на ринку послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом у частині послуг зі складування вантажів на ділянках землі, розташованих у смугах відведення Залізниці в територіальних межах Рівненської області, шляхом встановлення економічно необґрунтованих цін на послуги зі складування вантажів, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на зазначеному ринку та визнано, що ДТГО «Львівська залізниця»на ринку послуг перевезення вантажів залізничним транспортом, в частині надання послуг зі складування вантажу на ділянках землі, розташованих у смугах відведення Залізниці в територіальних межах Рівненської області, де розташовані станції (структурні підрозділи), що входять до складу ВП «Рівненська дирекція залізничних перевезень» за період діяльності 2009-2010р.р. та січень-червень 2011 року займало монопольне (домінуюче) становище із часткою, що перевищує 35% та володіло ринковою владою. Відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення за вчинене порушення, згідно абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»накладено на ДТГО «Львівська залізниця»штраф у розмірі 17 000,00 грн.

Рішенням встановлено термін сплати штрафу - 2 місяці з дня одержання рішення. Як вбачається з матеріалів справи рішення вручено уповноваженому представнику ДТГО «Львівська залізниця»07.09.2011р., що підтверджується підписом на повідомленні про вручення (а.с. 16).

Рішенням господарського суду Львівської області від 02.02.2012р. у справі №5015/7513/11 уточнені позовні вимоги Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до ДТГО «Львівська залізниця»задоволено, стягнено з ДТГО «Львівська залізниця»17 000,00 грн. штрафу та 9 690,00 грн. пені, всього -26 690,00грн. (а.с. 17-19). Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2012р. у справі № 5015/7513/11 залишено без змін рішення господарського суду Львівської області від 02.02.2012р. у цій справі (а.с. 20-21). Постановою Вищого господарського суду України від 28.08.2012р. у справі № 5015/7513/11 вищевказані рішення та постанову залишено без змін (а.с. 28-29).

З огляду на викладене, накладений Рішенням штраф за вчинене правопорушення підлягав обов'язковій сплаті. Відтак, факт наявності правових підстав для стягнення з ДТГО «Львівська залізниця»штрафу та пені встановлений при вирішенні спору між тими ж Сторонами та, частково, - про той же предмет (пеня, але за попередній період) і з тих же підстав (невиконання Рішення Позивача № 75).

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на вищенаведену норму закону, рішення господарського суду Львівської області від 02.02.2012р. у справі №5015/7513/12, яким уточнені позовні вимоги Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення 17 000,00 грн. штрафу та 9 690,00 грн. пені задоволено, тому такий факт не підлягає повторному доведенню та має преюдиційне значення для даної справи в силу ст. 35 ГПК України. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Із рішення господарського суду Львівської області від 02.02.2012р. у справі №5015/7513/11 вбачається, що пеня за невиконання Рішення Позивача № 75 нарахована станом на 15.12.2011р. Тому наявні правові підстави для донарахування пені за період з 15.12.2011р. до часу прийняття Господарським судом Львівської області Рішення від 02.02.2012 у справі № 5015/7513/11, а саме за 48 календарних днів.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Відтак, правомірним є зменшення Позивачем суми пені за спірний період (з 15.12.2011 до 01.02.2012) до 7 310,00 грн. (так як сума пені за попередній період склала 9 690,00 грн. і, у такому випадку, загальна сума пені за попередній і спірний періоди складатиме максимально допустимий розмір 17 000,00 грн.) (розрахунок пені а.с. 8)

Твердження апелянта про те, що рішення Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.08.2011р. № 75 скасоване, а тому відсутня підстава для стягнення пені спростовується наступним. Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Тому, факт відсутності оскарження Відповідачем Рішення Позивача № 75 у встановленому порядку та у визначений строк зумовлює обов'язковість зазначеного Рішення (ст. 22 Закону "Про Антимонопольний комітет України", ч. 2 ст. 56 Закону "Про захист економічної конкуренції"), що виключає можливість незастосування судом Рішення № 75 при вирішенні даного спору. Також, відповідно до постанови Вищого Господарського суду України від 28.08.2012, прийнятої за результатами перевірки Рішення Господарського суду Львівської області від 02.02.2012 у справі № 5015/7513/11 (пов'язаної з даною справою), зазначено, що "лише прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу АМКУ зупиняє його виконання" (інших випадків можливості невиконання рішення АМКУ -не передбачено).

Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з оскарженням відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України та стягненням з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства.

Відповідно до абз. 1 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України, і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами. Окрім того, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2012р. у справі №2а-10446/11/1370, на яку посилається скаржник в апеляційній скарзі, не набрала чинності, оскільки оскаржена в апеляційному порядку.

У апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що адміністративно-господарська санкція, якою є стягнення пені згідно з нормою ст. 250 ГК України, може застосовуватись лише упродовж річного строку з дня вчинення порушення. Проте дане твердження спростовується ст. 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідно до якої строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п'ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. Дана правова норма є спеціальною і відповідно, виключає наявність підстав для застосування річного строку щодо застосування адміністративно-господарської санкції, встановленого нормою ст. 250 ГК України.

Також, відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" у розгляді справ зі спорів про визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України про застосування заходів відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції господарським судам необхідно перевіряти додержання строків давності, передбачених статтею 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції" і статтею 28-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", з урахуванням того, що суб'єкт господарювання не може бути притягнутий до відповідальності за відповідне порушення, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності. Строки, визначені статтею 250 ГК України, до відповідних правовідносин не застосовуються.

З огляду на вищенаведені норми закону та матеріали справи, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що стягнення пені з відповідача відповідає вимогам законодавства, а тому є обов'язковим для виконання.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1.Рішення господарського суду Львівської області від 25.09.2012р. у справі № 5015/3685/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити у господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.11.2012р.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Орищин Г.В.