Рішення № 27565034, 15.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/14357-2012 15.11.12

За позовом Малого приватного підприємства Фірми «Ерідон»

До Товариства з обмеженою відповідальністю Епіцентр К»(далі відповідач-1)

Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

(далі відповідач-2)

Про стягнення 18 997,48 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Тищенко І.М. -по дов. № 03/01-186 від 03.01.2012

Денисенко М.Д. -по дов. № 4012 від 14.11.2012

Від відповідача-1 не з'явився

Від відповідача-2 не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Малого приватного підприємства Фірми «Ерідон»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Епіцентр К»510,00 грн. франшизи; про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»18 487,48 грн. шкоди, завданої позивачу як власнику транспортного засобу - автомобіля марки Kia Cerato, державний номер АІ 7528 ВТ внаслідок ДТП, що сталось 01.08.2011 за участю транспортного засобу МАЗ 543205 державний номер АА 7683 АТ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/14357-2012 та призначено її до розгляду на 30.10.2012.

Відповідач-2 у поданому в судовому засіданні 30.10.2012 письмовому відзиві проти позову заперечує, оскільки вся сума страхового відшкодування у розмірі 31 859,02 грн. була сплачена позивачу : 12.06.2012 в сумі 10 000,00 грн., 15.06.2012 в сумі 10 000,00 грн. та 26.10.2012 в сумі 11 859,02 грн. Вимогу позивача зі сплати решти суми відповідач-2 вважає завищеною. Просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/14357-2012 від 30.10.2012, в зв'язку з не з'явленням представника позивача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 17.10.2012, розгляд справи був відкладений на 08.11.2012.

Позивачем в судовому засіданні 08.11.2012 подано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача-2 заборгованості в розмірі 11 859,02 грн., в якому просить стягнути з відповідача-1 510,00 грн. франшизи та з відповідача-2 6 628,46 грн.

Відповідачем-2 в судовому засіданні 08.11.2012 подано додаткові пояснення.

В судовому засіданні 08.11.2012 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 15.11.2012.

Від відповідача-2 до відділу діловодства суду 13.11.2012 надійшло клопотання про призначення експертизи, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз на вирішення якої поставити питання : який розмір матеріального збитку було завдано власнику автомобіля КІА Cerato державний номер АІ 7528 ВТ внаслідок ДТП, що сталась 01.08.2011 в м. Києві. Клопотання мотивовано тим, що на думку заявника звіт № 148 про оцінку автомобіля державний номер АІ 7528 ВТ виготовлено з порушенням методології оцінки колісних ТЗ, а тому не є належним доказом визначення вартості нанесеної шкоди.

Суд відхиляє клопотання відповідача-2 про призначення судової експертизи з огляду на те, що воно є необґрунтованим, а проведення неможливим, оскільки ДТП сталася понад рік тому, а отже після відновлювального ремонту (яке відбулось згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт 04.10.2011) транспортний засіб знаходився в користуванні та мав знос, що в свою чергу перешкоджає встановленню, на даний час, реальної вартості збитку завданого під час ДТП.

Відповідач-1 у поданих до відділу діловодства суду 14.11.2012 запереченнях вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача-1 франшизи в розмірі 510,00 грн. не підлягають задоволенню, оскільки 07.11.2012 винуватцем ДТП водієм Михайленко А.І. здійснено виплату на користь позивача 510,00 грн. франшизи, що підтверджується платіжним дорученням з відміткою банку про перерахування грошових коштів.

Позивач у поданих 15.11.2012 до відділу діловодства суду поясненнях просить припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача-1 розміру франшизи в сумі 510,00 грн. та стягнути лише з відповідача-2 суму заборгованості в розмірі 6 628,46 грн.

Відповідач-1 в судове засідання 15.11.2012 не з'явився. Відповідач-1 в судовому засіданні 08.11.2012 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою представника відповідача-1 - Песиголовець Я.О. згідно довіреності № 440/Д від 15.05.2012.

Відповідач-2 в судове засідання 15.11.2012 не з'явився. Відповідач-2 в судовому засіданні 08.11.2012 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою представника відповідача-2 - Рибак Є.В. згідно довіреності № 39/2012 від 03.01.2012.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідачів не надходило.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 15.11.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

З постанови Дарницького районного суду м. Києва від 19.09.2011 у справі № 3-7336/11 вбачається, що 01.08.2011 о 16-30 год. на вул. Харківське шосе в м. Києві Михайленко А.І. керуючи автомобілем МАЗ державний номер АА 7683 АТ під час виникнення перешкоди не вжив заходів для зменшення швидкості, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Kia Cerato державний номер АІ 7528 ВТ під керуванням Ляшук Б.П., що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 12.3. ПДР України.

Даною постановою Михайленко А.І. визнано винним за вчинене правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення в розмірі 340,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи транспортний засіб МАЗ державний номер АА 7683 АТ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Kia Cerato державний номер АІ 7528 ВТ, належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К».

Протиправна поведінка заподіювача шкоди встановлена постановою суду, згідно якої винним у вчиненні адміністративного правопорушення, внаслідок якого сталася дорожньо-транспортна пригода, визнаний водій автомобіля МАЗ державний номер АА 7683 АТ Михайленко А.І., який перебував у трудових стосунках з відповідачем-1 та знаходився при виконанні своїх службових обов'язків.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки Kia Cerato державний номер АІ 7528 ВТ.

Стаття 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»визначає, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Суб'єктами оціночної діяльності є, зокрема суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Згідно ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності -суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна. Форми кваліфікаційних свідоцтв оцінювача встановлюються Фондом державного майна України.

Кваліфікаційне свідоцтво видається Фондом державного майна України спільно з навчальним закладом, на базі якого проводилася підготовка та складався кваліфікаційний іспит, на підставі відповідного рішення Екзаменаційної комісії.

Відповідно до ст. 18 Закону сертифікат суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання (далі - сертифікат) є документом, що засвідчує право суб'єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб'єктами оціночної діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені.

Рішення про видачу сертифіката приймається Фондом державного майна України (стаття 19 Закону).

Відповідно до звіту № 148 від 23.08.2011, вартість матеріального збитку завданого транспортному засобу Kia Cerato державний номер АІ 7528 ВТ, внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 40 230,73 грн.

Звіт № 148 від 23.08.2011 здійснений оцінювачем Кірило О.Г., який у встановленому законодавством порядку має відповідний сертифікат та кваліфікаційне свідоцтво (знаходяться в матеріалах справи).

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем марки МАЗ державний номер АА 7683 АТ, встановлена у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільна відповідальність транспортного засобу марки МАЗ державний номер АА 7683 АТ, застрахована Товариством з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К»згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/2224400 з терміном дії з 07.03.2011 до 06.03.2012 включно.

Вказаним договором передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., розмір франшизи визначено в розмірі 510,00 грн.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 статті 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування це - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

На підставі договору страхування відповідачем-2 було складено страховий акт № 1188/11/50/ЦВ04/01/2 від 04.01.2012 та розраховано суму страхового відшкодування.

Так, страховим актом № 1188/11/50/ЦВ04/01/2 від 04.01.2012 відповідачем-2 визнано подію страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування позивачу в розмірі 31 859,11 грн.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Отже, зазначені норми законодавства встановлюють, що відшкодуванню підлягає оцінена шкода, яка розрахована виходячи із розміру відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням зносу, який як вбачається зі звіту № 148 від 23.08.2011 складає 40 230,73 грн.

Як встановлено судом, позивач сплатив Приватному підприємству «Мега-М»за відновлювальний ремонт належного йому транспортного засобу 38 997,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6277 від 04.10.2011. Роботи з ремонту пошкодженого автомобіля були виконані 04.10.2012, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (послуг), підписаного та скріпленого печатками позивача та ПП «Мега-М».

Позивачем 24.05.2012 було надіслано відповідачу-2 лист № 149 від 23.05.2012, в якому позивач просив повідомити про результати розгляду матеріалів ДТП та повідомити про розмір та строки виплати страхового відшкодування, з урахуванням експертного звіту № 148 від 23.08.2011.

Відповідач-2 своїми листом № 2806/13 від 30.05.2012 повідомив позивача про те, що згідно страхового акту № 1188/11/50/ЦВ04/01/2 від 04.01.2012 сума страхового відшкодування складає 31 859,02 грн., яку затверджено до виплати в термін до 07.06.2012.

Так, відповідач-2 здійснив виплату страхового відшкодування позивачу 12.06.2012 згідно платіжного доручення № 128 в розмірі 10 000,00 грн. та 15.06.2012 згідно платіжного доручення № 1119 в розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Як зазначалось вище умовами полісу АА/2224400 розмір франшизи встановлено в сумі 510,00 грн., вимогу по сплаті якої позивачем пред'явлено до відповідача-1.

Проте, відповідачем-1 подано до суду квитанцію від 07.11.2012 з якої вбачається, що працівником відповідача-1 Михайленко А.І. було перераховано позивачу суму франшизи в розмірі 510,00 грн.

Крім цього, з наявного в матеріалах справи платіжного доручення № ЦЩ06232 від 25.10.2012 вбачається, що відповідачем-2 було перераховане позивачу страхове відшкодування в розмірі 11 859,02 грн.

Стаття 80 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд припиняє провадження у справі.

Припинення провадження у справі -це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Надані сторонами докази свідчать про відсутність предмету спору в частині стягнення з відповідача-1 суми в розмірі 510,00 грн. та в частині стягнення з відповідача-2 суми в розмірі 11 859,02 грн., що у відповідності до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, тягне за собою припинення провадження у справі в цій частині.

Розглядаючи спір по суті, суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідачами не доведено факт того, що шкоду транспортному засобу Kia Cerato державний номер АІ 7528 ВТ було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія.

Беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується виходячи із вартості матеріального збитку за вирахуванням суми франшизи, а також враховуючи здійснену відповідачем часткову сплату відшкодування, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-2 страхового відшкодування підлягають задоволенню в розмірі 6 628,46 грн. (18 487,48 грн. -11 859,02 грн. (оплата)).

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача-2 страхового відшкодування в розмірі 6 628,46 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Малого приватного підприємства Фірми «Ерідон»обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача. При розподілі судового збору приймає до уваги те, що відповідачами сплачено суми боргу після звернення позивача з позовом та порушення провадження у справі.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, код ЄДРПОУ 19411125) на користь Малого приватного підприємства Фірми «Ерідон»(Київська область, с. Княжичі, вул. Леніна, 46, код ЄДРПОУ 19420704) суму страхового відшкодування в розмірі 6 628 (шість тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 46 коп., 1 566 (одну тисячу п'ятсот шістдесят шість) грн. 29 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Епіцентр К»(м. Київ, вул.. Братиславська, 11, код ЄДРПОУ 32490244) на користь Малого приватного підприємства Фірми «Ерідон»(Київська область, с. Княжичі, вул. Леніна, 46, код ЄДРПОУ 19420704) 43 (десять) грн. 21 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача-1 суми боргу в розмірі 510,00 грн. та в частині стягнення з відповідача-2 суми боргу в розмірі 11 859,02 грн. припинити.

Повне рішення складено 20.11.2012.

СуддяВ.В.Сівакова