Ухвала суду № 27565025, 19.11.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

УХВАЛА

"19" листопада 2012 р. Справа № 5013/580/11

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коротченко Л.С. розглянувши заяву комунального підприємства "Теплоенергетик" № 946/10 від 03.04.2012 про визнання наказу від 18.07.11 р. таким, що не підлягає виконанню частково у справі № 5013/580/11

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Комунального підприємства "Теплоенергетик", м. Кіровоград

про стягнення 6 086 228,98 грн.

Представники :

від заявника - Бандуровська Д.О., довіреність № 7 від 22.08.12 р.;

від стягувача - Тютюник С.В., довіреність № 221/20 від 03.09.12 р.,

встановив: рішенням господарського суду Кіровоградської області від 24.05.11р. у справі №5013/580/11 позов дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення з комунального підприємства "Теплоенергетик" 4 673 816,55 грн. боргу за поставлений природний газ, 799 016,14 грн. інфляційних втрат, 245 343,53 грн. 3% річних, 368 052,76 грн. пені задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства "Теплоенергетик" на користь дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 4 673 816,55 грн. боргу, 799 016,14 грн. інфляційних втрат, 245 343,00 грн. 3 % річних, 100 000,00 грн. пені, а також 25 500,00 грн. сплаченого державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позову відмовлено (а.с. 82-85 том 1).

18.07.11 р. на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ (а.с. 116 том 1).

11.04.12 р. комунальне підприємство "Теплоенергетик" звернулося до господарського суду Кіровоградської області із заявою № 946/10 від 03.04.12 р. про визнання наказу господарського суду від 18.07.11 р. по справі № 5013/580/11 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 4 673 816,55 грн. основного боргу, 799 016,14 грн. інфляційних витрат, 245 343,00 грн. 3% річних, 100 000,00 грн. пені (а.с.1 - 2 том 2).

Подану до суду заяву боржник обґрунтовує тим, що заборгованість перед ДК "Газ України", що стягнута згідно рішення від 24.05.11 р., а саме: основний борг, пеня, 3% річних та інфляційні втрати в сумі 6 086 228,98 грн. списана підприємством на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", а тому обов'язок боржника щодо сплати стягувачу грошових коштів за рішенням суду відсутній.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2012 р. відмовлено у задоволенні заяви відповідача від 03.04.12 р. про визнання наказу від 18.07.11 р. таким, що не підлягає виконанню частково (а.с. 125 -127 том 2).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 р. ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 16.05.12 р. у справі № 2013/580/11 скасовано частково. Визнано наказ господарського суду Кіровоградської області від 18.07.2011 р. по справі № 5013/580/11 таким, що не підлягає виконанню частково, в частині стягнення 799 016,14 грн. інфляційних втрат, 245 343 грн. 3% річних, 100 000 грн. пені. В іншій частині ухвалу залишено без змін (а.с. 47-49 том 4).

Постановою Вищого господарського суду України від 08.08.2012 р. у даній справі ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2012 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 р. у справі № 5013/580/11 скасовано. Справу № 5013/580/11 направлено до господарського суду Кіровоградської області на новий розгляд.

Ухвалами господарського суду від 03.09.2012 р. дану справу прийнято до провадження судді Коротченко Л.С. та призначено до розгляду у судове засідання.

У судовому засіданні 15.11.12 р. представник заявника (боржника) підтримав подану до суду заяву в повному обсязі.

Представник стягувача в судовому засіданні заперечив доводи заявника та підтримав в повному обсязі надані до суду стягувачем письмові заперечення від 20.04.2012 р. за № 31/10-2722 (а.с. 18-22 том 2, а.с. 117-121 том 4).

На підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 15.11.12 р. оголошувалась перерва до 19.11.12 р.

Дослідивши обставини, якими заявник обґрунтовує подану до суду заяву, заслухавши пояснення представників обох сторін, дослідивши надані до суду докази, господарський суд встановив наступне.

Постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Мірошніком О.С. від 07.09.2011 р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 5013/580/11 (а.с. 5 том 2).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (який набув чинності 04.06.2011 р.)(далі - Закон № 3319-УІ), його дія поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Пунктом 2.5. Закону № 3319-УІ передбачено, що списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. №894 затверджено "Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" (далі - Порядок), яким визначено певну процедуру списання заборгованості за природний газ, у тому числі і заборгованості із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій.

Згідно з ч. 2 п. 1 цього Порядку, його дія поширюється на підприємства незалежно від форми власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні компанії "Газ України", "Укртрансгаз", "Укргазвидобування", а також державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" і державне підприємство "Енергоринок".

Списання заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, здійснюється у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Встановлений механізм передбачає вчинення низки дій направлених на вчинення списання заборгованості, зокрема утворення повноважних комісій, складання відповідних протоколів та актів.

Відповідно умов п. 6 Порядку для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Згідно п. 2.2. ст. 2 Закону № 3319-УІ передбачено, що підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Господарським судом встановлено, що заявником було дотримано вимоги зазначеного вище Порядку.

Так, комунальним підприємством "Теплоенергетик" створена комісія, складено протокол, який затверджено головою комісії 06.09.2011р.

Так, відповідно до протоколу № 1 засідання комісії КП "Теплоенергетик" від 06.09.2011р., яка створена на виконання п. 2.2. та п. 2.5. ст. 2 Закону України від 12.05. 2011 р. № 3319-ІУ "Про деякі питання списання заборгованості за спожитий природний газ" та п. 6 Постанови КМУ від 8 серпня 2011 року № 894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", комісією, на підставі ст. 2 п. 2.2. Закону України "Про деякі питання списання заборгованості за спожитий природний газ" № 3319-ІУ від 12.05.2011 р. та п.7 "Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", затвердженого Постановою КМУ від 8 серпня 2011 року № 894, вирішено списати з бухгалтерського обліку підприємства кредиторську заборгованість зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та інфляції), які нараховані підприємству на заборгованість за природний газ, спожитий з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011р. щодо стягнення яких є рішенням суду, яке набрало законної сили і яка не сплачена за договором № 06/09-1420-БО-18 у сумі 1 144 359,14 грн., станом на 06.09.2011 р. (далі - протокол № 1, а.с. 7 том 2).

Відповідно до протоколу № 3 засідання комісії КП "Теплоенергетик" від 28.11.2011р., яка створена на виконання п. 2.2. та п. 2.5. ст. 2 Закону України від 12.05. 2011 р. № 3319-ІУ "Про деякі питання списання заборгованості за спожитий природний газ" та п. 6 Постанови КМУ від 8 серпня 2011 року № 894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", комісією вирішено списати з бухгалтерського обліку підприємства кредиторську заборгованість за спожитий природний газ перед ДК "Газ України", що не сплачена станом на 28 листопада, яка підтверджена актом звірки розрахунків між ДК "Газ України" та КП "Теплоенергетик" від 17.06.2011 р. та підпадає під дію Постанови КМУ № 894 від 8 серпня 2011 року " Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" в розрізі договору № 06/09-1420 БО-18 від 23.09.2009 р. у сумі 4 673 816,55 грон. (далі - протокол № 3, а.с. 8 том 2).

Згідно ст. 1 Закону дія Закону, станом на день подання заяви до суду, була чинною та поширювалась на боржника - комунальне підприємство "Теплоенергетик".

Отже, відповідно до норм Закону № 3319-УІ (п. 2.2. ст. 2 Закону № 3319-УІ), списанню підлягає заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій не залежно від того чи встановлена вона рішенням суду, чи нарахована кредитором; при цьому, списання заборгованості не ставиться в залежність від набрання рішенням суду про стягнення штрафних та фінансових санкцій законної сили до вступу в дію Закону або після; Закон № 3319-УІ також не вимагає, щоб заборгованість із штрафних та фінансових санкцій обліковувалась в бухгалтерському обліку; необхідним лише є те, щоб ці штрафні та фінансові санкції були нараховані на заборгованість за природний газ спожитий з 01.01.1997р. по 01.01.2011р. і не були сплачені станом на 04.06.2011р.

Дана правова позиція підтверджується також практикою вищої касаційної інстанції, та викладена у відповідній постанові ВГСУ від 01.11.2012 р. у справі № 5013/554/11 (а.с. 15-16 том 5).

Як вбачається із матеріалів даної справи, штрафні та фінансові санкції (три відсотки річних та індекс інфляції) відповідачу нараховані на заборгованість за природний газ спожитий з жовтня 2009 року по квітень 2010 року. Нарахування на заборгованість проведено за період з жовтня 2010 р. по квітень 2011 р. (пеня), з листопада 2009 р. по березень 2011 р. (інфляційні) та з листопада 2009 р. по квітень 2011 р. (3 % річних).

Таким чином, вказана вище заборгованість (1 144 359,14 грн.) підлягала списанню відповідно до вимог Закону № 3319-УІ, чинного станом, як на день затвердження протоколу № 1, а також на день звернення заявника до суду із заявою, що розглядається господарським судом у даній справі, а тому наказ в цій частині - визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Господарський суд звертає також увагу, що у справі № 5013/554/11 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до комунального підприємства "Теплоенергетик" при розгляді заяви боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково, предметом дослідження був протокол № 1, саме на який і вказує боржник у даній справі (а.с. 11-12, 13-14, 15-16 том 5).

Згідно до змісту ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України містить вичерпний перелік підстав, за наявності яких, господарський суд може визнати накази такими, що не підлягають виконанню, а саме: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведений ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України перелік підстав до визнання наказу таким, що не підлягає виконанню є вичерпним.

В силу ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому, згідно ч. 3 вказаної норми, одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

У відповідності до абзацу 3 ч. 3 ст. 202 Цивільного кодексу України, односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Отже, з огляду на наведені вище норми чинного законодавства, в даному випадку затверджений боржником протокол спрямований на припинення обов'язку зі сплати боргу перед Постачальником (стягувачем у справі), а тому має місце односторонній правочин, що змінює права та обов'язки для Постачальника та Покупця, які вказують на те, що обов'язок боржника в частині сплати пені, інфляційних втрат та 3 % річних відсутній.

Таким чином, у відповідності до вимог Закону № 3319-УІ, чинного станом на 06.09.2011 р., заборгованість в сумі 1 144 359,14 грн., у день затвердження протоколу № 1, є списаною, у зв'язку з чим обов'язок боржника - комунального підприємства "Теплоенергетик" щодо сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат (1 144 359,14 грн.), стягнутих рішенням суду від 24.05.2011 р., відсутній.

За таких обставин, у відповідності до ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, заява боржника про визнання наказу таким що не підлягає виконанню в частині стягнення 540 846,02 грн. - збитків від інфляції, 202 465, 76 грн. - 3 % річних та пені 449 551,01 грн., підлягає задоволенню.

Разом з тим, господарський суд вважає, що вимоги в решті заяви боржника є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Так у своїй заяві боржник просить визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, також в частині стягнення основного боргу в сумі 4 673 816,55 грн.

Згідно п. 2.1.1. Закону № 3319-УІ заборгованість за природний газ підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, в тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регулюваним тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртансгаз", ДК Укргазвидобудування", ДАК "Черноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Господарський суд дійшов висновку про безпідставність заяви боржника в цій частині, враховуючи наступне.

Рішенням господарського суду у даній справі від 24.05.11 р. з відповідача стягнуто 4 673 816,55 грн. заборгованості за газ поставлений позивачем за період з листопада 2009 року по квітень 2010 року включно (а.с. 82-85 том 1).

При цьому, згідно розрахунку 3 % річних, здійсненого позивачем та який знаходиться в матеріалах даної справи (а.с. 5-6 том 1)., заборгованість в сумі 4 673 816,55 грн. виникла після 01.01.2010 р., а саме в березні - квітні 2011 року. Станом на 01.01.2010р. заборгованість складала 2 106 887,83 грн., яка 11.02.2010р. була погашена, а тому станом на 04.06.2011р. була заборгованість за газ поставлений у січні-квітні 2010 р.

На дану обставину вказав також і суд касаційної інстанції у постанові від 08.08.2012 р. у даній справі (а.с. 88-92 том 4).

Так, станом на 04.06.2011 р. (день набрання Законом № 3319-УІ чинності), заборгованість за газ поставлений до 01.01.2010 р. відсутня, у зв'язку з її фактичним погашенням до 04.06.2011 р.

А отже, стягнута за рішенням господарського суду від 24.05.11 р. основна заборгованість Покупця за газ поставлений Постачальником в сумі 4 673 816, 55 грн. виникла за період з січня - квітня 2010 р., а тому зазначена заборгованість не є заборгованістю, яка відповідно до ст. 2 Закону, підлягає списанню, оскільки є фактично заборгованістю, що виникла вже після 01.01.10 р.

Оскільки заборгованість боржника в сумі 4 673 816, 55 грн. виникла після 01.01.10 р., остання відповідно і не могла обліковуватись в бухгалтерському обліку на вказану дату (01.01.10 р.), а тому фактично і не обліковувалась.

Крім того, господарський суд також звертає увагу і на те, що зміст наданого заявником до суду протоколу № 3 не відповідає вимогам Закону № 3319-УІ, чинного на день затвердження протоколу № 3, оскільки, як вбачається з пункту 2 протоколу № 3, за інформацією головного бухгалтера Бандурко Т.І. про стан заборгованості за спожитий природний газ перед ДК "Газ України", заборгованість на підставі договору № 06/09-1420-БО-18 від 23.09.09 р. в сумі 4 673 816,65 грн. підтверджується актом звірки розрахунків від 17.06.2011 р., обліковується станом на 01.01.2011 року і не сплачена станом на 28.11.11 року. А отже, рішення відповідної комісії, що містить протокол № 3, не відповідає та суперечить приписам Закону № 3319-УІ (чинного на день затвердження протоколоу № 3).

Враховуючи те, що дії боржника щодо підписання та затведження протоколу № 3 не відповідають приписам Закону № 3319-УІ, тому списання боржником суми основного боргу 4 673 816,65 грн. не вважається законним.

А отже, у господарського суду відсутні правові підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині основного боргу в сумі 4 673 816,65 грн.

Враховуючи встановлені господарським судом обставини, господарський суд вважає безпідставними доводи стягувача у відповідній частині.

Враховуючи наведене вище, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви боржника та про безпідставність заяви в решті її частині.

Керуючись ст. 86, ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ :

Заяву комунального підприємства "Теплоенергетик" № 946/10 від 03.04.2012 про визнання наказу господарського суду Кіровоградської області № 5013/580/11 від 18.07.11 р. таким, що не підлягає виконанню (вх. № 0319/11695/12 від 11.04.12 р.) задовольнити частково.

Визнати наказ господарського суду Кіровоградської області № 5013/580/11 від 18.07.2011 р. таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 799 016,14 грн. інфляційних втрат, 245 343,00 грн. 3 % річних, 100 000,00 грн. пені задовольнити.

У задоволенні решти заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Л.С. Коротченко