Рішення № 27564803, 20.11.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" листопада 2012 р.

Справа № 9/5025/1075/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Олійник Ю.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькхлібопродукт" м.Полтава

про стягнення 2073645,00 грн. збитків

Представники:

Від позивача –не приймав участі,

Від відповідача –не приймав участі

Рішення приймається 20.11.2012р., оскільки у судовому засіданні 13.11.2012р. оголошувалась перерва.

Позивач у позовній заяві та представник у судових засіданнях просять стягнути з відповідача 2073645,00грн. вартості товару, якого не вистачає у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань за договором зберігання від 30.01.12 №30012012/1з. Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивач передав на зберігання 1000000,00кг. соєвих бобів, які відповідач зобов'язався повернути на першу вимогу позивача. Однак, по заявці позивача відповідачем відвантажено лише частину товару у кількості 523300кг., решта товару не повернута у зв'язку з відсутністю. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача вартість відсутнього товару кількістю 476,7т. по ціні 4350,00грн. за тонну.

У поданих до суду письмових поясненнях по справі позивачем звертається увага про те, що він звернувся до відповідача з заявкою від 02.02.2012 року на відвантаження всієї партії товару, тобто 1000 кілограмів сої, передавши у встановленому порядку зерновому складу оригінал складської квитанції. 28.02.12 відповідач погасив складську квитанцію, вніс відомості про погашення квитанції до відповідного реєстру і цього дня приступив до видачі вантажу. До 6 березня відповідач відвантажував зерно і відвантажив його в кількості 523300 кілограмів, а в подальшому відвантаження товару припинив. Та обставина, що відповідач в день початку відвантаження зерна погасив складську квитанцію на увесь його об'єм, нової складської квитанції не виписував, до відповідного реєстру складських документів не вносив та не видавав позивачу, повністю спростовує його заперечення про видачу зерна партіями та необхідність подання нових складських документів на невидану частину товару. Крім того, договір позивача з ТОВ «Компанія-Агроінвест»на транспортно-експедиційне обслуговування № 1-ЖДЕ-2012 від 02.02.2012 року підтверджує здійснене позивачем замовлення на всю кількість товару, а не на одержання його партіями. В обгрунтування позовних вимог відповідач посилається на ст.611 ЦК України та ст.ст.32,34 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», зазначаючи про стягнення з відповідача збитків на суму 2073645,00 грн.

Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні проти позову заперечують, посилаючись на пункти 3.4, 3.5 Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003р. №198 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2003р. за №605/7926. Бухгалтерію відповідача (зернового складу) встановлено, що у розпорядженні товариства перебувають на зберіганні обидва примірники складської квитанції на зерно від 30.01.2012 року №864 (серії АУ №632114), раніше виданих зерновим складом для поклажодавця (позивача) на підтвердження зберігання 1000 тонн зерна сої. На цих документах зроблено запис «Погашено». Одночасно, у Реєстрі складських документів на зерно стосовно обох примірників складських квитанцій на зерно від 30.01.2012 року №864 (серії АУ №632114) також зроблено відповідний запис про їх погашення. Враховуючи, що за встановленим законодавством порядком, при витребуванні зерна складська квитанція повертається поклажодавцем зерновому складу в обмін на документ, який посвідчує відвантаження зерна складом, а також факт погашення обох примірників складської квитанції на зерно від 30.01.2012 року №864 (серії АУ №632114), відповідач відвантажив позивачу весь обсяг зерна сої за наведеним складським документом - 1000 тонн. Документами, що посвідчують відвантаження зерна зерновим складом для поклажодавця згідно із складською квитанцією на зерно від 30.01.2012 року №864 товариство не володіє з причини зміни власників товариства і не переданням всіх документів первинного бухгалтерського обліку з боку колишніх власників.

Крім того, згідно з поданим відповідачем витягом з ЄДР юридична адреса відповідача –м.Полтава, Київський район, вул. Жовтнева,66. Враховуючи, що позов подано 18.09.2012р, а державна реєстрація змін до установчих документів проведена 11.10.2012р. ( у т.ч. щодо зміни юридичної адреси), відповідно справа прийнята до провадження господарського суду з додержанням правил підсудності. Тому згідно з ч. 3 ст. 17 ГПК України справа розглядається по суті .

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між сторонами укладений договір відповідального зберігання зерна від 30.01.12 №30012012/1з, відповідно до якого позивач (замовник) передає на відповідальне зберігання, а відповідач (виконавець) зобов'язується прийняти, обробити та зберігати переданий товар, а також повернути товар замовнику цілим та неушкодженим на його першу вимогу при умові здійснення останнім оплати послуг виконавця за даним договором.

Згідно з п.3.5 договору виконавець не вправі користуватись товаром, який передано йому на зберігання, а згідно з п.3.7 зобов'язується навантажити товар у транспортний засіб замовника згідно його заявок. Згідно з п. 4.1 договору замовник зобов'язується сплатити виконавцеві за послуги згідно їх вартості на підставі акту виконаних робіт. Згідно з п. 7.3 договору замовник зобов'язаний за 10 днів до запланованої дати відвантаження товару надати виконавцеві письмову заявку, в якій вказують усі характеристики товару. Згідно з п.4.8 договору замовник має право у будь-який час витребувати товар у виконавця при умові попереднього повідомлення останнього та здійснення оплати його послуг.

На виконання умов договору позивачем передано на зберігання відповідачу 1000000кг. сої, що підтверджується складською квитанцією на зерно АУ №632114 від 30.01.12 №864.

2.02.2012р. за № 3/02-02 позивач просив відповідача відвантажити залізничним транспортом на ст. Одеса-порт сою у кількості 1000тн не пізніше 10.02.2012р., експедитор- ТОВ „Компанія Агроінвест”.

Відповідачем на замовлення позивача відвантажено сою 28.02.12, 02.03.12, 04.03.12, 06.03.12 згідно накладних, які надані у матеріали справи , у кількості 523300кг.

Листом від 10.04.12 та повторно телеграмами від 19.04.12, 25.04.12 позивач звертався до відповідача з вимогою про відвантаження решти товару у кількості 480,20т., однак товар від відповідача не одержав.

Згідно з витягом з Реєстру складських документів на зерно № 5341 від 5.06.2012р., який наданий ДП „Держреєстри України” , засвідчено, що позивач зберігав у відповідача зерно згідно договору складського зберігання від 30.01.12р. ( соя, 1000000 кг.), дата внесення інформації про документ у реєстр- 28.02.2012р., дата погашення документа у реєстрі –28.02.2012р.

Згідно з п. 3.6 договору виконавець зобов'язаний повністю відшкодувати замовникові збитки, спричинені втратою, недостачею чи пошкодженням товару.

У зв'язку з відсутністю у відповідача товару на зберіганні у кількості 480,20т позивач звернувся з позовом про стягнення з останнього вартості даного товару у розмірі 2073645,00грн. (476,7т х 4350,00грн.)

Вартість однієї тони сої визначена згідно відповіді ДП "Укрпромзовнішекспертиза" №3575 від 07.09.12, згідно якої середній розрахунковий рівень ціни на сою на внутрішньому ринку України станом на серпень-початок вересня 2012р. становив 4250-4450,00грн./т. Експертним висновком Київської торгово-промислової палати від 12.11.12 №Ц-856 підтверджується, що вартість сої станом на вересень 2012р. збільшилась до 4450,00-4600,00грн./т.

Позивачем в матеріали справи наданий договір з ТОВ «Компанія-Агроінвест» м.Черкаси з позивачем на транспортно-експедиційне обслуговування № 1-ЖДЕ-2012 від 02.02.2012 року та додаткову угоду до нього №3, згідно яких позивач замовив доставку 1000,00тон сої. Крім того, надано лист ТОВ «Компанія-Агроінвест» № 1511/5 від 15.11.2012р. з підтвердженням того, що за зазначеним договором ним було отримано від відповідача та відвантажено позивачу соєві боби в кількості 523300 кг, а решта бобів сої їм не була видана відповідачем, надана також довіреність від 10.02.2012р.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги таке:

Згідно з ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Судом встановлено, що за договором відповідального зберігання зерна від 30.01.12 №30012012/12/1з позивач передав відповідачу на зберігання 1000000кг. сої, що підтверджується складською квитанцією на зерно АУ №632114 від 30.01.12 №864.

На замовлення позивача ( лист від 2.02.2012р. № 3/02-02 ) відповідачем повернуто (відвантажено) позивачу сою у кількості 523300кг., що підтверджується наданими в матеріали справи накладними.

Доказів про відвантаження решти 476700кг. по заявці позивача відповідачем не надано. При цьому до уваги приймається те, що позивач звернувся до відповідача з заявкою від 02.02.12 № 3/02-02 на відвантаження всієї партії товару, тобто, 1000,00тон сої.

Зазначене також підтверджується договором позивача з ТОВ «Компанія-Агроінвест»на транспортно-експедиційне обслуговування № 1-ЖДЕ-2012 від 02.02.2012 року (дата заявки відповідачу на видачу товару) та додаткової угоди до нього № 3, у яких позивач замовив доставку 1000,00тон сої.

Надані відповідачем документи –витяг з журналу реєстрації складських документів про те, що відповідач в день початку відвантаження зерна погасив складську квитанцію на увесь його об'єм та зберігає разом свій оригінал складської квитанції та оригінал позивача свідчать про те, що відповідач повинен був відвантажити усю партію товару. Зазначене підтверджується також тим, що відповідач, прийнявши оригінал складської квитанції від позивача не видав інших нових складських документів на невідвантажену частину товару відповідно до Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 року №198. Тобто, обов'язку позивача пред'явити нову складську квитанцію на невідвантажену партію товару передує обов'язок відповідача видати нову квитанцію в обмін на повернутий позивачем оригінал складської квитанції на весь товар. Однак, згідно облікових документів відповідача нова квитанції на невідвантажену частину товару у кількості 476600кг. ним не видавалась, що свідчить про те, що до видачі підлягав увесь товар по заявці позивача. При цьому всупереч ст. 33 ГПК України доказів про відвантаження решти 476700кг. по заявці позивача відповідачем не надано.

Відповідно до п.п.3.4, 3.5 Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.03 №198, при витребуванні зерна складська квитанція повертається поклажодавцем зерновому складу в обмін на документ, який посвідчує відвантаження зерна складом. На виконання зазначеного позивач повернув свій оригінал складської квитанції на 1000,00тон сої відповідачу.

При цьому доводи відповідача про те, що позивачем відповідно до п.4.8 договору не оплачені послуги зберігання спростовуються тим, що відсутність оплати за надані послуги не є умовою, яка унеможливлює виконання відповідачем обов’язку щодо повернення зерна. Крім того, договором не передбачений строк оплати послуг по оплаті послуг зберіганню, а згідно з ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. При цьому вимоги про оплату послуг відповідач позивачу не надсилав. Тому відповідач має право вимагати у позивача здійснення оплати за надані послуги шляхом пред’явлення відповідної вимоги та звернення з позовом до суду.

Згідно з ч.1 ст. 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Крім того, на правовідносини сторін поширюється норма ст.32 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні»від 04.07.2002 р., згідно з якою зерновий склад зобов'язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством.

Згідно з ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Згідно з ч.1 ст. 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Листами від 2.02.2012р., від 10.04.12 та повторно телеграмами від 19.04.12, 25.04.12 позивач звертався до відповідача з вимогою про відвантаження зерна сої, переданого на зберігання.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні»Збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням зерна, відшкодовуються зерновим складом за втрату та нестачу зерна - у розмірі вартості втраченого або такого, що його не вистачає, зерна.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Згідно з п.1 ч.1 ст.951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Пунктом 3.6 договору від 30.01.12 визначено, що виконавець зобов'язаний повністю відшкодувати замовникові збитки, спричинені втратою, недостачею чи пошкодженням товару.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 22, ч. 1 ст. 623 ЦК України, ст. 224, абзацу 4 п. 1 ст. 225 ГК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а особа, яка порушила господарські зобов'язання, повинна відшкодувати завдані цим збитки.

Судом враховується, що відповідальність у вигляді відшкодування збитків та інших способів відшкодування майнової шкоди , у т.ч. стягнення збитків , заявлених позивачем, настає за наявності таких умов як неправомірна поведінка особи, негативний результат такої поведінки (факт і розмір завданих збитків), причинний зв’язок між неправомірною поведінкою та негативним наслідком.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно саме позивач повинен довести неправомірну поведінку особи, негативний результат такої поведінки ( факт і розмір завданих збитків), причинний зв’язок між неправомірною поведінкою та негативним наслідком, враховуючи правову позицію Вищого господарського суду України ( п.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994 № 02-5/215 із змінами і доповненнями). При цьому позивачем доведено вищезазначені елементи правопорушення.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає доведеним факт заподіяння позивачу збитків у зв’язку з неповерненням відповідачем йому майна, переданого на зберігання на суму 2073645,00грн. Розмір збитків у вигляді вартості неповернутого товару на момент звернення з позовом до суду підтверджується листом ДП "Укрпромзовнішекспертиза" №3575 від 07.09.12, згідно якої середній розрахунковий рівень ціни на сою на внутрішньому ринку України станом на серпень-початок вересня 2012р. становив 4250-4450,00грн./т. При цьому враховується, що у наступному вартість сої станом на вересень 2012р. збільшилась до 4450,00-4600,00грн./т ( експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 12.11.12 №Ц-856).

За таких обставин позовні вимоги визнаються обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору згідно з ст.44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькхлібопродукт" м.Хмельницький про стягнення 2073645,00 грн. збитків задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькхлібопродукт" м.Полтава, Київський район, вул. Жовтнева,66, код 34555528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" м.Київ (вул. М.Раскової, 11, оф.600, код 30579869) 2073645,00грн (два мільйона сімдесят три тисячі шістсот сорок п'ять гривень 00 коп.) збитків, 41472,90грн. (сорок одна тисяча чотириста сімдесят дві гривні 90 коп.) відшкодування сплаченого судового збору. Видати наказ.

Суддя Ю.П. Олійник

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу –рекомендованим з врученням (м. Київ, вул. Будівельників 27)

3- відповіадча –рекомендованим з врученням ( м. Полтава , вул. Жовтнева,66)