Рішення № 27564744, 12.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-59/13148-2012 12.11.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова

група"

До Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія

"ІНГО Україна"

Про стягнення 8626,17 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Неклонський В.І. -представник (дов № 0112-100 від 03.01.2012 р.)від відповідачане з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0107-0001-лиз4822 від 14.04.2010 р. в розмірі 9 136,17 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0107-0001-лиз4822 від 14.04.2010 р., внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля "Шкода фабіа", державний номер АА 8890 ЕЕ -ТОВ "Євро Лізинг", а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб -автомобіль "Тойота", державний номер АА 9502 ЕА, за участю якого скоєно ДТП, водій якого Діненберг М.З., визнаний винним у її скоєні, застрахований у ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/2935893, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 9 136,17 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.09.2012 р. порушено провадження у справі №5011-59/13148-2012 та призначено справу до розгляду на 15.10.2012 р.

Представники сторін в судове засідання 15.10.2012 р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання 15.10.2012 р. представників сторін невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 12.11.2012р., про що винесено відповідну Ухвалу від 15.10.2012р.

У судовому засіданні 12.11.2012 р. представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 8626,17 грн.

Ч. 4 ст. 22 ГПК України визначено, що позивач до прийняття рішення по справі може збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин заява позивача про зменшення позовних вимог приймається до розгляду.

В судовому засіданні 12.11.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.04.2010 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (Страховик) та ТОВ "Євро Лізинг" (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0107-0001-лиз4822 від 14.04.2010 р. (далі - Договір), згідно якого на страхування був прийнятий автомобіль "Шкода фабіа", державний номер АА 8890 ЕЕ.

Згідно довідки УДАІ ГУМВС України в м. Києві, 01.12.2010р. у м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Шкода фабіа", державний номер АА 8890 ЕЕ, що належить Страхувальнику під керуванням водія Сизова К.О., та автомобіля "Тойота", державний номер АА 9502 ЕА, що на момент ДТП перебував під керуванням Діненберга М.З.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Діненбергом М.З. Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 21.01.2010р.

До ПАТ "СК "Українська страхова група" звернувся Страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до звіту № 53812 про оцінку автомобіля "Шкода фабіа", державний номер АА 8890 ЕЕ від 13.12.2010р. вартість відновлювального ремонту автомобіля "Шкода фабіа", державний номер АА 8890 ЕЕ з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників, що підлягають заміні становить 10405,61 грн.

30.12.2010р. ПАТ "СК "Українська страхова група" на підставі Страхового акту №ДККА-3588 від 30.12.2010р. та розрахунку страхового відшкодування до нього, враховуючи звіт № 53812 про оцінку автомобіля "Шкода фабіа", державний номер АА 8890 ЕЕ від 13.12.2010р., здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 9136,17 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 61798 від 30.12.2010р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "Тойота", державний номер АА 9502 ЕА, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "Шкода фабіа", державний номер АА 8890 ЕЕ, на момент вчинення ДТП перебував під керуванням Діненберга М.З.

Цивільно-правова відповідальність Діненберга М.З. в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "Тойота", державний номер АА 9502 ЕА будь-якою особою яка на законних підставах має право керувати транспортним засобом, була застрахована у ПАТ ""Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/2935893).

Вина водія Діненберга М.З. який керував автомобілем "Тойота", державний номер АА 9502 ЕА, підтверджується постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 21.01.2010р.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Шкода фабіа", державний номер АА 8890 ЕЕ, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/2935893), а до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0107-0001-лиз4822 від 14.04.2010 р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Діненберга М.З. як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25.11.2008 р.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/2935893) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500,00 грн.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза -частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до вищевказаного Полісу франшиза складає 510,00 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 8626,17 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 1 609, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; ідентифікаційний код 16285602) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, 32, літ. А; ідентифікаційний код 30859524) шкоду в розмірі 8626 (вісім тисяч шістсот двадцять шість) грн. 17 коп. та судовий збір в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 19.11.2012 р.

Суддя Ю.В. Картавцева