Рішення № 27564614, 14.11.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.11.12 р. Справа № 5006/20/131/2012

Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зіборовій І.Є., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у розмірі 8236,57грн.

представники

сторін:

від позивача: Литвиненко В.І. - представник за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 8236,57грн., у тому числі суми основного боргу у розмірі 4076,74грн., пені у розмірі 4076,74грн., 3% річних у розмірі 75,54грн., інфляційних витрат в сумі 7,55грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору №185 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії від 01.10.2011 щодо своєчасної та повної оплати вартості одержаної теплової енергії, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 4076,74грн.

В підтвердження заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений із відповідачем договір №185 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії від 01.10.2011; додатки №1, №2 до договору №185 від 01.10.2011; розрахунок максимального теплового навантаження; витяг з державного реєстру правочинів №994124 від 16.05.2005; технічний паспорт на квартиру, що знаходиться у власності громадянина ОСОБА_4; заява від 19.09.2011; акти-рахунки.

В судовому засіданні 14.11.2012 позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 14.11.2012 з'явився, подав заяву, в якій позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі.

Представник сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.10.2011 між Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго", як теплопостачальною організацією (позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як споживачем (відповідач) укладено договір №185 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії (з урахуванням додатків №1, №2 до договору №185) (далі - договір).

Згідно з умовами договору позивач прийняв на себе зобов'язання постачати теплову енергію відповідачу до точки продажу (або до точки розподілу - у разі відсутності вузлів обліку) теплової енергії згідно додатку №1 "Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін", що є невід'ємною частиною цього договору, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1 договору).

Згідно п. 11.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і є безстроковим.

Відповідно до п. 2.1 договору теплова енергія постачається на об'єкти споживача в обсягах згідно додатку №2 "Перелік об'єктів та обсяги постачання теплової енергії", що є невід'ємною частиною цього договору, на такі потреби: опалення - в опалювальний період, гаряче водопостачання - протягом календарного року, за умовами цього договору.

Згідно з п. 2.3 договору, початок та закінчення опалювального періоду визначається погодними умовами та встановлюється теплопостачальною організацією згідно рішення місцевих органів влади. За наявності окремої рамки вводу або окремого розташованого приміщення на об'єкті (об'єктах) споживача терміни початку та закінчення опалювального періоду за письмовим зверненням споживача можуть встановлюватися інші, про що між сторонами укладається письмова угода.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що облік обсягу споживання поставленої теплової енергії здійснюється за приладами комерційного обліку, що занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки та пройшли державну метрологічну атестацію і опломбовані теплопостачальною організацією. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку або їх не відповідності встановленим вимогам, та/або пошкодження (зриву) пломб на таких приладах, обсяг споживання теплової енергії здійснюється розрахунковим способом відповідно до теплових навантажень споживача, виконаних за умовами пункту 3.2.13 цього договору. У разі відсутності у теплопостачальної організації даних про фактичне споживання теплової енергії відповідно до показників приладів обліку за умовами цього договору або ненадання споживачем теплових навантажень за вимогами пунктів 3.2.13, 5.3 цього договору, обсяг споживання теплової енергії обраховується виходячи з опалювальної площі споживача.

Пунктом 4.2.1 договору визначено, що теплопостачальна організація зобов'язана забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах та на умовах цього договору.

На виконання умов договору, позивачем у період з жовтня 2011 по квітень 2012 подано теплову енергію до об'єкту відповідача, що підтверджується довідками включень та відключень систем опалення та гарячого водопостачання житлових будинків, які споживають теплову енергію, за період: з 21.09.2011 по 20.10.2011, з 21.10.2011 по 24.11.2011, з 25.11.2011 по 24.12.2011, з 25.12.2011 по 23.01.2012, з 24.01.2012 по 22.02.2012, з 23.02.2012 по 23.03.2012, з 24.03.2012 по 22.04.2012.

Факт надання послуг теплопостачання позивачем відповідачу підтверджується актами-рахунками на зальну суму 4076,74грн.: №185-10 від 31.10.2011 на суму 278,75грн., №185-11 від 30.11.2011 на суму 660,67грн., №185-12 від 31.12.2011 на суму 646,32грн., №185-1 від 31.01.2012 на суму 792,09грн., №185-2 від 29.02.2012 на суму 858,76грн., №185-3 від 31.03.2012 на суму 682,70грн., №185-4 від 31.04.2012 на суму 157,45грн., які отримані представником відповідача та містяться в матеріалах справи.

В матеріалах справи відсутні докази незгоди відповідача щодо виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором.

З урахуванням викладеного, господарський суд приходить до висновку, що свої зобов'язання з подачі об'єктам споживача теплової енергії позивач виконав належним чином.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що основними обов'язками споживача є, у тому числі, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Згідно п. 6.1 договору споживач здійснює розрахунок протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання споживачем акту-рахунку за умовами цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок теплопостачальної організації.

За фактичний обсяг спожитої теплової енергії за розрахунковий період, визначений за показниками приладів обліку або на підставі наданих споживачем теплових навантажень ( у разі відсутності або виходу з ладу приладу обліку), за тарифом (ціною) 780,00грн. за 1 (одну) Гкал (у тому числі ПДВ в розмірі 20%) (п. 6.1.1 Договору).

У разі відсутності у теплопостачальної організації даних про фактичне споживання теплової енергії відповідно до показників приладів обліку або ненадання споживачем теплових навантажень за вимогами пунктів 3.2.13, 5.3 договору, виходячи з опалювальної площі споживача за тарифом (ціною) 23,46грн. за 1 квадратний метр опалювальної площі (у тому числі ПДВ у розмірі 20%) (п. 6.1.2 договору).

Пунктом 6.2 договору встановлено, що у випадку встановлення інших тарифів (цін) на теплову енергію уповноваженими на це органами сторони застосовують нові тарифи (ціни) з моменту їх затвердження (погодження) уповноваженими на це органами без додаткового узгодження їх сторонами.

Відповідно до постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України "Про встановлення тарифів на теплову енергію ТОВ "Краматорськтеплоенерго" №123 від 30.09.2011 для ТОВ "Краматорськтеплоенерго" з 01.10.2011 установлені наступні тарифи на теплову енергію: для потреб інших споживачів - 733,48грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

Згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг "Про встановлення тарифів на теплову енергію ТОВ "Краматорськтеплоенерго" №149 від 30.03.2012 для ТОВ "Краматорськтеплоенерго" з 01.04.2012 установлені наступні тарифи на теплову енергію: для потреб інших споживачів - 858,81грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

Як передбачено п. 6.5 договору, споживач оплачує теплову енергію за тарифами (цінами), діючими у розрахунковий період.

Споживач, відповідно до п. 3.2.25 договору, зобов'язаний протягом трьох робочих днів з моменту закінчення розрахункового періоду отримувати в теплопостачальній організації акти-рахунки та податкові накладні. У разі неотримання уповноваженим представником споживача акту-рахунку теплопостачальна організація надсилає акт-рахунок поштою. В такому разі акт-рахунок вважається отриманим і узгодженим споживачем на третю добу з моменту його надсилання.

Відповідно до п. 3.2.5 договору, споживач зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов цього договору.

Як вбачається з вищезазначених актів-рахунків, позивачем відповідачу поставлено теплову енергію на загальну суму 4076,74грн.

Відповідач умови договору не виконав, вартість теплової енергії поставленої протягом жовтня 2011 - квітня 2012 не оплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 4076,74грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріали справи не містять жодних доказів виконання відповідачем зобов'язань по договору та оплати ним вартості отриманої теплової енергії на суму 4076,74грн.

У ході розгляду справи відповідач подав заяву від 14.11.2012 про визнання позовних вимог позивача у повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши повноваження особи, яка підписала заяву, суд приходить до висновку про підтвердження матеріалами справи наявність заборгованості відповідача по договору у розмірі 4076,74грн. та про прийняття судом заяви про визнання відповідачем позову в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення 4076,74грн. суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 4076,74грн.за період з 12.11.2011 по 26.09.2012 на підставі п. 8.2.4 договору, яку, як зазначає позивач, він розраховує з урахуванням положень договору та Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".

Згідно з п. 8.2.4 договору за порушення строків оплати спожитої теплової енергії в гарячій воді за умовами цього договору сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% від належної до сплати суми за кожний день прострочення у відповідності з Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" №686-ХІV від 20.05.1999 року.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно із ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 3 ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Враховуючи те, що судом встановлено факт порушення відповідачем умов договору щодо своєчасного розрахунку за отриману теплову енергію, та враховуючи вимоги Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", що відноситься до спеціального законодавства в сфері відповідальності за несвоєчасне внесення плати за надані позивачем послуги з теплопостачання, а також умови п. 8.2.4 договору, суд приходить до висновку про правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1%.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд визнає його вірним, тому вимоги про стягнення пені у розмірі 4076,74грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 75,74грн. за період з 12.11.2011 по 26.09.2012 та інфляційні втрати у розмірі 7,55грн. за період з листопада 2011 по травень 2012.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед позивачем.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем допущено помилки та невірно встановлені періоди нарахування 3% річних, а саме:

- за актом-рахунком №185-11 від 30.11.2011 на суму 660,67грн. позивачем встановлено період нарахування 3% річних з 11.12.2011 по 06.09.2012, але кількість прострочених днів позивачем визначена в сумі 291 днів, тобто період нарахування 3% річних закінчується 26.09.2012. Отже період нарахування 3% річних, з 11.12.2011 по 26.09.2012;

- за актом-рахунком №185-12 від 31.12.2011 на суму 646,32грн. позивачем встановлено період нарахування 3% річних з 09.01.2012 по 06.09.2012, але кількість прострочених днів визначена позивачем в сумі 251 днів, тобто період нарахування 3% річних закінчується 26.09.2012. Отже період нарахування 3% річних за розрахунком суду становить з 12.01.2012 по 26.09.2012;

- за актом-рахунком №185-1 від 31.01.2012 на суму 792,09грн. позивачем встановлено період нарахування 3% річних з 19.02.2012 по 06.09.2012, але кількість прострочених днів визначена позивачем в сумі 211 днів, тобто період нарахування 3% річних закінчується 26.09.2012. Отже період нарахування 3% річних за розрахунком суду становить з 21.02.2012 по 26.09.2012.

За розрахунком суду здійсненим за допомогою програми "Ліга "Калькулятори" розмір 3% річних за період з 12.11.2011 по 26.09.2012 становить 75,95грн. (3% річних становить:

- по акту-рахунку №185-10 від 31.10.2011 на суму 278,75грн. за період з 12.112011 по 26.09.2012 - 7,33грн.;

- по акту-рахунку №185-11 від 30.11.2011 на суму 660,67грн. за період з 11.12.2011 по 26.09.2012 - 15,80грн.;

- по акту-рахунку №185-12 від 31.12.2011 на суму 646,32грн. за період з 12.01.2012 по 26.09.2012 - 13,76грн.;

- по акту-рахунку №185-1 від 31.01.2012 на суму 792,09грн. за період з 21.02.2012 по 26.09.2012 - 14,26грн.;

- по акту-рахунку №185-2 від 29.02.2012 на суму 858,76грн. за період з 15.03.2012 по 26.09.2012 - 13,83грн.;

- по акту-рахунку №185-3 від 31.03.2012 на суму 682,70грн. за період з 15.04.2012 по 26.09.2012 - 9,26грн.;

- по акту-рахунку №185-4 від 31.04.2012 на суму 157,45грн. за період з 18.05.2012 по 26.09.2012 - 1,71грн.).

Однак, суд не виходить за рамки позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню 3% річних в розмірі 75,54грн.

Перевіривши розрахунок позивача суми інфляційних втрат, суд визнає його невірним, оскільки позивач застосував невірний середній індекс інфляції за встановлений ним період прострочення.

За розрахунком суду здійсненим за допомогою програми "Ліга "Калькулятори" розмір інфляційних втрат за період з листопада 2011 по травень 2012 становить 6,45грн., який і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 84320, код НОМЕР_1, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (вул. Орджонікідзе, буд. 5, м.Краматорськ, Донецька область, 84305, ЄДРПОУ 34657789) суму основного боргу у розмірі 4076 (чотири тисячі сімдесят шість) грн. 74 коп., пеню у розмірі 4076 (чотири тисячі сімдесят шість) грн. 74 коп., 3% річних у розмірі 75 (сімдесят п'ять) грн. 54 коп., інфляційних втрат у розмірі 6 (шість) грн. 45 коп., судовий збір у розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 29 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Огороднік Д.М.

Дата складення повного рішення 19.11.2012.