Рішення № 27564429, 15.11.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 листопада 2012 р. Справа 7/67/2012/5003

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Могилів-Подільський, Вінницька область

до: Управління житлово-комунального господарства Могилів-Подільської міської ради, м.Могилів-Подільський, Вінницька область

про стягнення заборгованості 55 430,66 грн. згідно договору №9 від 22.04.2010р.

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Нестеров Д.О.

Представники:

позивача: ОСОБА_2, довіреність № 12 від 12.11.2012 року, паспорт серії НОМЕР_2 від 12.06.2001 року.

ОСОБА_1, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи- підприємця серія НОМЕР_3, паспорт серії НОМЕР_4 від 24.05.1999 року.

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

02.11.2012 року до господарського суду Вінницької області надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Могилів-Подільський, Вінницька область до Управління житлово-комунального господарства Могилів-Подільської міської ради, м.Могилів-Подільський, Вінницька область про стягнення заборгованості в розмірі 55 430,66 грн. згідно договору № 9 від 22.04.2010 року.

Ухвалою від 05.11.2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/67/2012/5003 та призначено до розгляду на 15.11.2012 року.

В судове засідання 15.11.2012 року відповідач не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином - ухвалою суду від 02.11.2012 року яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною в позовній заяві - площа Шевченка, 6/16, м.Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000.

Згідно спеціального витягу з ЄДРПОУ № 15047879 станом на 05.11.2012 року місцезнаходженням відповідача значиться площа Шевченка, буд. 6/16, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000, яка є ідентичною тій по якій було направлено останньому ухвалу у даній справі.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

В п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що за змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Також суд принагідно зазначає, що додатково відповідача поінформовано про час та місце судового засідання телефонограмою від 14.11.2012 року.

Про поінформованість відповідача щодо часу та місця судового засідання свідчить подання ним відзиву на позовну заяву в якому останній зазначає, що заборгованість в сумі 55 430,66 грн. перед позивачем визнає в повному обсязі.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника, а конверт з ухвалою суду на момент проведення судового засідання до суду не повернувся, що з врахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 12.12.2007 року № 1149 свідчить про її отримання останнім.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

Відповідно до протоколу від 16.04.2010 року оцінки тендерних (цінових) пропозицій на закупівлю робіт по ремонту та утриманню міських доріг м.Могилева-Подільського в 2010 році переможцем тендеру на проведення таких робіт став ФОП ОСОБА_1.

На підставі проведеного тендеру та протоколу від 16.04.2010 року, 22.04.2010 року між Управлінням житлово-комунального господарства Могилів-Подільської міської ради (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Підрядник) укладено договір № 9 на виконання робіт по ремонту і утриманню міських доріг в 2010 році.

Відповідно п.1.1 Договору замовник передає, а Підрядник бере на себе зобов'язання по виконанню робіт на ремонт та утримання міських доріг у 2010 році, а саме:

- здійснення комплексу робіт, які забезпечують комплексу робіт, які забезпечують якісний ремонт та утримання міських доріг;

- здійснення операцій, які забезпечують очистку дорожнього покриття від снігу і ліквідацію ожеледиці в скорочені терміни по всій території міста;

- здійснення інших робіт замовлених Замовником в вказані терміни.

Згідно п.2.1 Договору Замовник зобов'язується приймати виконані роботи та здійснювати розрахунки згідно актів фактично виконаних робіт.

Оплата вартості робіт по договору проводиться по рахункам Підрядника і калькуляціях. Калькуляція складається Підрядником помісячно і затверджується керівником підприємства із погодженням з Замовником. В разі необхідності Замовник проводить попередню оплату на виконання робіт (п.4.1 Договору).

Відповідно п.4.3 Договору розрахунок за виконані роботи буде проводитись по мірі надходження коштів до спеціального фонду бюджету.

Вартість робіт по договору визначається щорічно згідно прийнятого бюджету міста і оформляється додатком № 1 до договору (п.4.2 Договору).

22.04.2010 року сторонами підписано Додаток до договору на виконання робіт по ремонту і утриманню міських доріг, в якому доповнено п.4 Договору п. 4.2.1 в якому зазначено, що очікувана вартість робіт по даному Договору становить - 778 000,00 грн. (сімсот сімдесят вісім тисяч грн.) - по КФК 170703.

20.11.2010 року між сторонами укладено додаткову угоду відповідно до якої Замовник і Підрядник узгодили, що у зв'язку із зменшенням обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків по договору внести зміни до п. 4.2.1 Додатку до Договору виклавши його в наступній редакції: "очікувана вартість робіт по договору складає 668 310,00 грн".

Взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору № 9 від 22.04.2010 року позивач виконав належним чином на загальну суму 668 308,18 грн., що підтверджується обопільнопідписаними актами здачі-прийняття виконаних робіт, а саме:

- актом № 1 від 26.05.2010 року на суму 314 525,20 грн.;

- актом № 2 від 31.05.2010 року на суму 95 988,07 грн.;

- актом № 3 від 01.07.2010 року на суму 22 084,86 грн.;

- актом № 4 від 19.07.2010 року на суму 203 760,25 грн.;

- актом № 5 від 21.07.2010 року на суму 31 949,80 грн..

Відповідач за виконані роботи провів частково розрахунок в сумі 612 877,52 грн., що підтверджується банківськими виписками та довідкою за період з 22.04.2012 року по 14.11.2012 року.

Також наявність заборгованості підтверджується обопільнопідписаним актом звірки взаємних розрахунків станом на 15.11.2012 року.

Таким чином борг відповідача становить 55 430,66 грн. (668 308,18 грн.-612 877,52 грн.).

Наявність заборгованості в розмірі 55 430,66 грн. та непроведення розрахунків не заперечується відповідачем, що вбачається з його відзиву.

Непроведення розрахунків відповідачем в добровільному порядку спонукало позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З підписанням 22.04.2010 року сторонам договору № 9 між ним виникли правовідносини регулювання яких здійснюється § 1 (Загальні положення про підряд) Глави 61 ЦК України (Підряд) (ст.ст.837-864 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу про стягнення 55 430,66 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі із врахуванням процесуальної позиції відповідача, яка власне зводиться до визнання позову в повному обсязі.

При прийнятті рішення судом було враховано правові позиції викладені в постанові ВСУ від 15.05.2012 року у справі № 3-28гс12.

Витрати на сплату судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

При розподілі судового збору суд враховує припис, який міститься в п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" згідно якого сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В даному випадку позивачу слід повернути 68,50 грн. надмірно сплаченого збору виходячи з того, що ціна позову складає 55 430,66 грн. з огляду на що розмір сплаченого судового збору повинен становити 1 609,50 грн., в той час як позивачем сплачено 1 678,00 грн..

15.11.2012 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Могилів-Подільської міської ради, площа Шевченка, 6/16, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000 - (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ- 21724512) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, 24000 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - НОМЕР_1) -55 430 грн. 66 коп. - боргу, 1 609 грн. 50 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

2. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 68 грн. 50 коп., сплачений згідно квитанції № 11 від 02.11.2012 року.

4. Дане рішення засвідчене гербовою печаткою суду є підставою для повернення із Державного бюджету України Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - НОМЕР_1) судового збору в розмірі 68 грн. 50 коп., сплачений згідно квитанції № 11 від 02.11.2012 року, що знаходиться в матеріалах справи 7/67/2012/5003 (а.с.6, т.1).

5. Оригінал рішення надіслати позивачу, копію відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 20 листопада 2012 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - АДРЕСА_2 24000.

3 - відповідачу - площа Шевченка, 6/16, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000.