Рішення № 27564314, 15.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/13087-2012 15.11.12

За позовом Приватного підприємства "Гарант - Енерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дахмонтажрембуд"

про стягнення 289 822,68 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Бузанов М.М., Новак Н.Ю.

від відповідача: Верховський О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне підприємство "Гарант-Енерго" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дахмонтажрембуд" (відповідач) про стягнення суми боргу 256 046,27 грн., пені в сумі 22 220,34 грн., інфляційних втрат в сумі 2 816,51 грн., 3% річних в сумі 8 739,56 грн., а всього: 289 822,68 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт згідно договору субпідряду № 01/04/11 від 01.04.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.10.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через неналежне виконання сторонами вимог суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 р. зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дахмонтажрембуд" повернуто заявнику.

У процесі провадження у справі представник позивача надав додаткові пояснення по справі.

У судовому засіданні 01.11.2012 р. судом оголошувалась перерва до 15.11.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 15.11.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2011 р. між Приватним підприємством "Гарант-Енерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дахмонтажрембуд" був укладений договір субпідряду № 01/04/11, умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач зобов'язується згідно із затвердженою робочою документацією «Реконструкція та розширення перону «F» на території ДП МА «Бориспіль», виконати роботи з реконструкції мереж зв'язку надалі за текстом Роботи, на свій ризик власними і залученими силами і способами визначеними погодженою і затвердженою проектно-кошторисною документацією та здати роботи відповідачу в обумовлені договором строки, а відповідач зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах даного договору.

Згідно п. 2.1. договору договірна ціна робіт за даним договором визначена на підставі робочої документації -«Реконструкції та розширення перону "F", винесення інженерних мереж (стадія «Р») та складає 499 157,17 грн. та зазначена у додатку № 1. Ціни на роботи встановлюються в національній валюті України.

Відповідно до п. 2.6. договору оплата робіт здійснюється відповідачем в наступному порядку: - відповідач визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, на підставі затвердженого кошторису, та готує відповідні документи і подає їх для підписання субпідряднику; - оплата вартості виконаних робіт здійснюється відповідачем щомісячно на підставі акту виконаних робіт (форма КБ-2в) згідно із довідкою про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).

Згідно п. 4.1. договору відповідач зобов'язаний на протязі 3-х (трьох) робочих днів з моменту отримання від позивача актів приймання - передачі виконаних підрядних робіт форми КБ-2В і надалі «Акти -КБ-2В) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 (надалі - форми КБ-3»), підписати акти форми КБ-2В, за умови що вони підписані представником Технагляду Замовника, або у цей же термін надати мотивовану відмову.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що відповідач проводить розрахунки з позивачем за виконані роботи на підставі підписаних сторонами проміжних актів виконаних робіт - "Актів приймання виконаних підрядних робіт" ( форма КБ-2в) та "Довідки про вартість виконаних підрядних робіт" (форма №КБ-3) згідно п.2 сумісного наказу Держкомстату та Держбуду України від 21.06.02 № 237/5, в п'ятиденний термін з часу підписання актів, але в будь-якому випадку - після отримання грошових коштів від Генпідрядника.

Відповідач має право затримати підписання актів до усунення недоліків, що виявились під час приймання робіт.

Відповідно до п. 4.4. договору остаточний розрахунок за виконані роботи в розмірі 10% ціни робіт без вартості матеріалів, відповідач здійснює протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів після підписання приймальною комісією акту готовності об'єкта до експлуатації (постанова КМУ від 08.10.2008 року № 923), передачі позивачем виконавчої документації на виконані роботи, але в будь-якому випадку - після отримання грошових коштів від Генпідрядника.

Згідно п. 17.4. договору у випадку порушення відповідачем строків розрахунків по даному договору (4.2.) він сплачує позивачу пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у момент прострочення, від суми несвоєчасно перерахованих коштів, за кожен день прострочення, але в будь-якому випадку після отримання грошових коштів від Генпідрядника.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно договору були виконані, а відповідачем прийняті підрядні роботи на суму 316 046,27 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість робіт, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками (копії в матеріалах справи), а також підтверджено копією картки субконтролю відповідача.

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач за виконані роботи розрахувався частково в розмірі 60 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 256 046,27 грн. основного боргу. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 22 220,34 грн. пені, 2 816,51 грн. інфляційних втрат, 8 739,56 грн. 3% річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору субпідряду № 01/04/11 від 01.04.2011 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, виконав всі передбачені договором підрядні роботи, які прийняті відповідачем без зауважень щодо кількості та якості.

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково, в результаті чого заборгував позивачеві 256 046,27 грн.

Щодо твердження відповідача про неякісно виконані позивачем роботи, суд не приймає зазначене твердження з наступних підстав.

Як встановлено п. 4.2. договору відповідач має право затримати підписання актів до усунення недоліків, що виявились під час приймання робіт.

Проте, акти виконаних робіт та довідки про їх вартість підписані відповідачем без заперечень.

Крім того, в матеріалах справи наявна декларація №1813 від 18.06.2012 р. про готовність об'єкта до експлуатації, яка зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 02.07.2012 р. та якою зазначено вважати закінченим будівництво та об'єкт готовим до експлуатації.

Крім того, договір субпідряду № 01/04/11 від 01.04.2011 р. містить умову, відповідно до якої виконання зобов'язання з оплати коштів за виконані роботи пов'язано з дією особи, яка не є стороною такого договору.

Однак, за змістом ст. 511 ЦК України, зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 528 ЦК України у випадку покладення виконання обов'язку боржником на іншу особу, відповідальним за виконання зобов'язання залишається боржник, а не така особа.

Також, згідно ч. 2 ст. 838 ЦК України, генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду.

Частиною 2 ст. 194 ГК України передбачено, що неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тому суд приходить до висновку, що відповідальним за виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт на суму 256 046,27 грн. залишається відповідач та факт отримання коштів від замовника не являється підставою для відмови від виконання зобов'язань за договором субпідряду № 01/04/11 від 01.04.2011 р.

Такої позиції дотримується і Вищий господарський суд України у своїй постанові від 03.10.2012 р. у справі №5011-53/4606-2012.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати встановлені п.4.2. договору, обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи в розмірі 256 046,27 грн. настав з моменту підписання актів приймання передачі, останні підписано в липні 2011 року, та повинен бути виконаний до 06.08.2011 р., та починаючи з 06.08.2011 р. відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору субпідряду № 01/04/11 від 01.04.2011 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 256 046,27 грн. основного боргу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 22 220,34 грн. пені за період з 01.08.2011 р. по 19.09.2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та встановив, що позивачем не вірно визначено момент виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання та нараховано пеню за період більше 6 місяців.

За розрахунком суду, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 10 057,71 грн., яка розрахована за період з 06.08.2011 р. по 06.02.2012 р. з урахуванням облікової ставки НБУ.

Також позивач просить стягнути з відповідача 2 816,51 грн. інфляційних втрат, 8 739,56 грн. 3% річних за період з 01.08.2011 р. по 19.09.2012 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3 % річних та встановив, що позивач невірно визначив період прострочення виконання грошового зобов'язання.

За розрахунком суду, за період з 06.08.2012 р. по 19.09.2012 р. індекс інфляції становить від'ємний показник, а сума 3% річних співпадає із заявленою позивачем сумою, а тому підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Гарант - Енерго" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дахмонтажрембуд" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 10-А, код ЄДРПОУ 30488799), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства "Гарант - Енерго" (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 13, код ЄДРПОУ 30577113) 256 046 (двісті п'ятдесят шість тисяч сорок шість) грн. 27 коп. боргу, 10 057 (десять тисяч п'ятдесят сім) грн. 71 коп. - пені, 8 739 (вісім тисяч сімсот тридцять дев'ять) грн. 56 коп. - 3% річних та 5 496 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто шість) грн. 88 коп. - судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 19.11.2012 р.

Суддя Бондарчук В.В.