Рішення № 27564035, 16.11.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.11.12р. Справа № 33/5005/8480/2012

За позовом Приватного підприємства "Новофарм", м. Луганськ

до Державного підприємства "Криворізький магазин "Медтехніка", м. Кривий Ріг Дніпропетровська область

про стягнення 4 232 грн. 91 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Гончар В.Я. (директор) наказ № 59-ОС від 28.07.1997 р.

Суть спору:

Приватне підприємство "Новофарм" (далі -позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області до Державного підприємства "Криворізький магазин "Медтехніка"(далі -відповідача) про стягнення 3630, 21 грн. -основного боргу на підставі умов договору поставки № 183 від 14.10.2010 р., 493, 80 грн. -пені, 108, 90 грн. -3% річних та судовий збір віднести на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням договірних відносин за договором поставки № 183 від 14.10.2010 р. в частині своєчасної оплати за поставлений товар за видатковою накладною № 7173 від 30.09.2011 р.

Позивач до судового засідання не з'явився, на вимоги ухвал суду надав оригінал договору поставки № 183 від 14.10.2010 р., видаткової накладної № 7173 від 30.09.2011 р. вимоги про повернення боргу № 215 від 10.08.2012 р.

Також, 15.11.2012 р. надіслав лист (вхідний №286 від 12.11.2012 року) до суду, яким повідомив, що відповідач перерахував заборгованість у сумі 3630, 21 грн. на користь позивача, що підтверджується платіжним дорученням № 2266 від 26.10.2012 р. після подачі позову.

Відповідач у своєму відзиві на позов, зазначає що, позивач у своїй позовній заяві посилається на договір постачання № 183 від 14.10.2010 р., але цей факт не відповідає дійсності, так як вироби медичного призначення поставлялись відповідачу згідно договору консигнації № 265 від 18.04.2011 р. В жовтні 2012 р. відповідач перерахував борг в сумі 3630, 21 грн.

У судовому засіданні 15.11.2012 р. було оголошено вступну та резолютивна частину судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.10.2010р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки № 183 (далі - Договір), у відповідності з п.1.1 умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити лікарські засоби (далі - товар) найменування, кількість, ціна і вартість, яких зазначена в накладних, які є договірними специфікаціями (далі - Договір).

Сума Договору - відповідно підписаних накладних ( п. 2 Договору).

Покупець зобов'язався оплатити товар у період 30 календарних днів (п. 6 Договору).

На виконання своїх договірних зобов'язань позивач поставив товар відповідачу за видатковою накладною № 7173 від 30.09.2011 р. на суму 4821, 20 грн., з призначенням відповідно до договору № 183 від 14.10.2010 р., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду до матеріалів справи.

10.08.2012 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, з проханням в семиденний термін сплати заборгованість у сумі 3630, 21 грн., яка залишена останнім без відповіді (а.с. 13-14).

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення п.6 умов договору, який передбачає оплату на протязі 30 календарних днів з дати отримання товару, не перерахував позивачеві за отриманий ним товар грошові кошти у сумі 3630, 21 грн., виникла заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 3630, 21 грн., яку позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь, що і є причиною спору.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В процесі розгляду даної справи відповідачем було проведено погашення основного боргу за отриманий ним товар по Договору в сумі 3630, 21 коп. Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією квитанції № 7982.445.1 від 26.10.2012 р. і не заперечується позивачем у його листі (вхідний № 286 від 12.11.2012р.).

Вище викладене дає суду підстави для висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3630, 21 грн. між сторонами відсутній предмет спору, а тому провадження в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Додатково, за порушення виконання зобов'язань, на підставі п. 7 умов вищеназваного Договору, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 493, 80 грн. - пені, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, за порушення грошових зобов'язань 108, 90 грн. - 3% річних та судовий збір.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача за порушення виконання зобов'язань, на підставі п.7 умов вищеназваного Договору 493, 80 грн. - пені, слід визнати частково обґрунтованими і підлягають задоволенню частково у сумі 280, 01 грн., так відповідно до вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, договором строк сторонами не було обумовлено, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а відповідно до вимог ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, за порушення грошових зобов'язань 108, 90 грн. - 3% річних, слід визнати обґрунтованими, документально доведеним і тому підлягають задоволенню.

Доводи відповідача стосовно того що вироби медичного призначення поставлялись йому за іншим договором консигнації, а не за договором поставки судом не приймаються, оскільки позовні вимоги ґрунтуються і стосуються за договором поставки № 183 від 14.10.2010 р. і доказів стосовно того, що він не є чинним сторонами не подано, іншого суду не доведено, оскільки за умовами договору поставки п. 10 договір вступає з моменту підписання і діє до 31.12.2010 р., у разі якщо ні одна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії не заявить про його закінчення, то договір пролонгується на наступний календарний рік.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача у повній сумі, оскільки з його вини спір доведено до суду через допущену несвоєчасність оплати товару позивачу.

Керуючись ст.ст. 47, 33, 44, 49, п.1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.В частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 3630, 21 грн. - провадження у справі припинити в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

2.Стягнути з Державного підприємства "Криворізький магазин "Медтехніка" (50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, 18, код ЄДРПОУ 20275644) на користь Приватного підприємства "Новофарм" (91007, м. Луганськ, вул. Лутугінская, буд. 1 Ч, код ЄДРПОУ 32279614) 280 грн. 01 коп. (двісті вісімдесят гривень 01 коп.) - пені, 108 грн. 90 коп. (сто вісім грн. 90 коп.) - 3% річних, 1609 грн.50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя І.А. Рудовська Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України "20" листопада 2012 р. .