Ухвала суду № 27563399, 12.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" листопада 2012 р. м. Київ К-17227/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2008 року

та постанову Господарського суду Львівської області від 18.09.2007 року

у справі № 28/139

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»

до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця»звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова від 09.08.2006 року № 17890/10/23-0, від 23.08.2006 року № 19027/10/23-0, від 20.11.2006 року № 17890/10/23-0/1, від 20.11.2006 року № 19027/10/23-0/1, від 18.01.2007 року № 17890/10/23-0/2, від 18.01.2007 року № 19027/10/23-0/2, від 15.12.2006 року № 0001601540/29011/10/15-1, від 26.03.2007 року № 19027/10/23-0/3 та № 17890/10/23-0/3.

Постановою Господарського суду Львівської області від 18.09.2007 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2008 року, позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 09.08.2006 року № 17890/10/23-0, від 20.11.2006 року № 17890/10/23-0/1, від 18.01.2007 року № 17890/10/23-0/2, від 15.12.2006 року № 0001601540/29011/10/15-1, від 26.03.2007 року № 19027/10/23-0/3 та № 17890/10/23-0/3; в задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної виїзної планової перевірки ФСК «Локомотив», який є відокремленим структурним підрозділом ДТГО «Львівська залізниця», без права юридичної особи, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 31.03.2006 років, складено акт № 382/23-0/20828296 від 07.08.2006 року, в якому зафіксовано порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: не включення до складу валового доходу приросту балансової вартості запасів в сумі 8 451 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за 2005 рік, (IV квартал) на суму 2 112,75 грн.; ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки та збори», що призвело до заниження комунального податку на суму 561 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 09.08.2006 року та 23.08.2006 року були прийняті податкові повідомлення-рішення, відповідно:

- № 17890/10/23-0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 2 746,58 грн., в т.ч.: 2 112,75 грн. основного платежу та 633,83 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 19027/10/23-0 про визначення суми податкового зобов'язання з комунального податку в розмірі 841,50 грн., в т.ч.: 561 грн. основного платежу та 280,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також, на підставі акту перевірки № 1921/15-1/20828296 від 06.12.2006 року, яким встановлено порушення терміну подачі (неподання) податкової звітності по комунальному податку за період з січня 2005 року по березень 2006 року, відповідачем 15.12.2006 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001601540/29011/10/15-1 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій по комунальному податку в розмірі 2 550 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 20.11.2006 року № 17890/10/23-0/1, від 18.01.2007 року № 17890/10/23-0/2, від 26.03.2007 року № 17890/10/23-0/3 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 2 746,58 грн., в т.ч.: 2 112,75 грн. основного платежу та 633,83 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- від 20.11.2006 року № 19027/10/23-0/1, від 18.01.2007 року № 19027/10/23-0/2 про визначення суми податкового зобов'язання з комунального податку в розмірі 841,50 грн., в т.ч.: 561 грн. основного платежу та 280,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій; від 26.03.2007 року № 19027/10/23-0/3 про визначення податкового зобов'язання з комунального податку в розмірі 3 111 грн., в т.ч.: 561 грн. основного платежу та 2 550 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами встановлено, що згідно витягів з головної книги відокремленого підрозділу ФСК «Локомотив»за 2004 -2005 роки приріст запасів становив 8 427,67 грн. та у рядку 1.2 декларації за 2004 рік ця сума не відображена, однак у рядку 4.1 декларації не відображені також витрати на придбання, які складають 28 937,18 грн., тобто занижено валові витрати на означену суму.

Згідно головної книги за 2004 - 2005 роки податкові зобов'язання не були занижені, а навпаки завищені на 20 509,52 грн.

Крім того судами встановлено, що відповідачем уже проводилась перевірка позивача за вказаний вище період, за наслідками якої складено акт від 31.03.2005 року № 158/23-1/2082296, в якому жодних порушень щодо вказаних вище операцій зафіксовано не було.

Відповідно до абз. 1, 4 п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

З урахуванням викладеного, судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що у податкового органу були відсутні підстави для донарахування податкового зобов'язання позивачу з податку на прибуток у розмірі 2 746,58 грн.

Щодо нарахування позивачу комунального податку, то суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідачем не було враховано належність ФСК «Локомотив»до категорії планово-дотаційних підрозділів, а також те, що він є відокремленим підрозділом без права юридичної особи ДТГО «Львівська залізниця»та не являється платником комунального податку.

Згідно зі ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо протиправності нарахування позивачу комунального податку в розмірі 3 111 грн.

Також судами вірно зазначено, що оскільки ФСК «Локомотив»не є платником комунального податку, тому декларації з цього податку він не повинен подавати, в зв'язку з цим нарахування штрафних санкцій податковим органом за неподання ним декларацій з комунального податку з січня 2005 року по березень 2006 року є необґрунтоване та безпідставне.

Слід зазначити, що при вирішенні позовних вимог щодо податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова від 23.08.2006 року № 19027/10/23-0, від 20.11.2006 року № 19027/10/23-0/1, від 18.01.2007 року № 19027/10/23-0/2, судами не враховано пп. «б»пп. 6.4.1. п. 6.4. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якого податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

При цьому в силу вимог пп. 6.4.3 п. 6.4 ст. 6 цього ж Закону у випадках, визначених підпунктом «б»підпункту 6.4.1 цього пункту, податкове повідомлення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу.

Наведений законодавчий припис втілено і в абзаці п'ятому пункту 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996р. № 29, за змістом якого у разі скасування в певній частині раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).

Отже, податкові повідомлення-рішення від 23.08.2006 року № 19027/10/23-0, від 20.11.2006 року № 19027/10/23-0/1, від 18.01.2007 року № 19027/10/23-0/2 слід вважати відкликаними. З огляду ж на відсутність правовідносин за цими рішеннями, а відтак і на відсутність права, яке підлягає судовому захисту, провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання нечинними вказаних актів індивідуальної дії підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2008 року та постанову Господарського суду Львівської області від 18.09.2007 року в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.08.2006 року № 19027/10/23-0, від 20.11.2006 року № 19027/10/23-0/1, від 18.01.2007 року № 19027/10/23-0/2 скасувати із закриттям провадження у справі.

В решті судові рішення -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний