Постанова № 27562496, 08.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 листопада 2012 р. № 2-а- 11494/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Чепурній Т.В.,

за участю представників сторін: представник позивача - Білоконь О.Ю., представник відповідача - не прибули, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСВІТ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСВІТ" звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0006302305 від 01.08.2012 року. В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Так, підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання, слугував висновок контролюючого органу про завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам із контрагентом - Приватним підприємством «Баварія Ф». Разом з тим, оскільки у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують факт взаємовідносин із вище зазначеним контрагентом, то він мав встановлене законом право на їх віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідач проти позову заперечував, пославшись на те, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення рішення слугувала інформація встановлена при перевірці контрагентів позивача. Так, за результатами перевірки було встановлено, що позивач у перевіряємий період мав господарські відносини із контрагентом - ПП «Баварія Ф». Разом з тим, відповідно до інформації отриманої за результатом перевірки вище зазначеного суб'єкта господарювання (Акти ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова №2497/23-30/31635757 від 22.12.2011 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Баварія Ф» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за вересень, жовтень 2011 року» та № 427/23-30/31635757 від 13.03.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Баварія Ф» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень, листопад, грудень 2011 року») була встановлена неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ПП «Баварія Ф» із контрагентами, у т.ч. ТОВ "ІНТЕРСВІТ" , через відсутність руху активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської діяльності та відсутності фізичної, технічної та технологічної можливості до вчинення задекларованих господарських операцій.

У судовому засіданні 08.11.2012 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання призначене на 08.11.2012 року не з'явився, причин неявки не повідомив, із заявою про відкладення розгляду справи або розгляду справи за його відсутності не звертався. Враховуючи наведе, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі уповноваженого представника відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, співробітниками ДПІ у Дзержинському м. Харкова 15.03.2012 року проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "ІНТЕРСВІТ" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Баварія Ф», їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень, жовтень, листопад 2011 року, за результатами якої складено Акт № 228/2305/33606047 від 15.03.2012 року.

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.3, п.198.6, ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200, п.201.1., п.201.4 ст. 201 ПК України, в наслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 25071 грн., у т.ч. за вересень 2011 року на суму 25071 грн.

На підставі вищезазначеного акту, ДПІ у Дзержинському м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004272305 від 17.04.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 31333,75 грн., в т.ч. за основним платежем 25071 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями -6267,75 грн.

Позивач, не погодившись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішення, провів процедуру його адміністративного оскарження.

Рішенням ДПС у Харківській області від 06.07.2012 року №3339/10/102-17 податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському м. Харкова № 0004272305 від 17.04.2012 року скасовано в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 4727,5 грн. (основний платіж - 3782 грн., штрафні санкції - 945,5 грн.), в іншій частині вказане повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга директора ТОВ "ІНТЕРСВІТ" Клімаша Е.В. від 14.05.2012 року № 1 - залишено без задоволення.

Рішенням ДПС України від 09.08.2012 року № 150/0/61-12/10-2115 залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0004272305 від 17.04.2012 року, з урахуванням рішення ДПС у Харківській області від 06.07.2012 року №3339/10/102-17, а скаргу - без задоволення.

З метою встановлення позивачу нових граничних строків сплати суми грошового зобов'язання, 01.08.2012 року ДПІ у Дзержинському м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0006302305.

Фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання слугувала інформація щодо перевірок контрагентів, за якими встановлено, що правочини, укладені із контрагентом - ПП «Баварія Ф» є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про наступне.

При складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

З 01.01.2011 року порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений ПК України.

Так, згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.05.2011 року між ПП «Баварія Ф» (Продавець) та ТОВ "ІНТЕРСВІТ" (Покупець) укладено Договір, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець покупає товари електротехнічного призначення, інші товари непродовольчого призначення в асортименті, кількості, по цінам та на загальну суму, вказаним у товарних накладних, передчасно узгоджених між Сторонами в строки дії Договору. Вказані накладні приєднуються до Договору та складають його невід'ємну частину.

На виконання умов Договору ТОВ "ІНТЕРСВІТ" було придбано товар, про що свідчать надані позивачем видаткові накладні №РН-0509-12 від 05.09.2011 року на загальну суму 148056,16 грн. (у т.ч. ПДВ 24676,03 грн.), №РН-0909-10 від 09.09.2011 року на загальну суму 97244,87 грн. (у т.ч. ПДВ 16207,48 грн.), №РН-1409-09 від 14.09.2011 року на загальну суму 19904,46 грн. (у т.ч. ПДВ 3317,41 грн.), №РН-1909-08 від 19.09.2011 року на загальну суму 67271,36 грн. (у т.ч. ПДВ 11211,89 грн.), №РН-0410-05 від 04.10.2011 року на загальну суму 30937,14 грн. (у т.ч. ПДВ 5156,19 грн.), №РН-0510-15 від 05.10.2011 року на загальну суму 55752,10 грн. (у т.ч. ПДВ 9292,02 грн.), №РН-0610-07 від 06.10.2011 року на загальну суму 55901,70 грн. (у т.ч. ПДВ 9316,95 грн.), №РН-1210-19 від 12.10.2011 року на загальну суму 19789,08 грн. (у т.ч. ПДВ 3298,18 грн.), №РН-1710-14 від 17.10.2011 року на загальну суму 59567,22 грн. (у т.ч. ПДВ 9927,87 грн.).

Вартість отриманого товару була сплачена у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП «Баварія Ф», що підтверджується наявними копіями платіжних доручень та виписки по особовому рахунку.

Суд зазначає, що згідно із умовами вищезазначеного Договору (п.2.2), поставка продукції здійснюється на умовах доставки товару на склад Покупця.

Наявність на підприємстві необхідних складських приміщень підтверджується наданими позивачем копіями Договорів оренди №16 від 01.05.2010 року укладеного із АТЗТ «Тома» та №19 від 01.01.2011 року, укладеного із ЗАТ «АТП-16364» із відповідним актами приймання-передачі від 01.05.2010 року та від 01.01.2011 року відповідно.

Необхідна для здійснення господарської діяльності кількість персоналу на підприємстві підтверджується наданою позивачем копією штатного розкладу на 01.10.2011 року.

Крім того, наявність на підприємстві необхідних потужностей для здійснення господарської діяльності, у т.ч. транспортного засобу, комп'ютерної техніки та ін., підтверджується наданою позивачем та долученою до матеріалів справи Балансовою довідкою ТОВ "ІНТЕРСВІТ" про наявність основних засобів, що перебувають на обліку від 10.10.2012 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність на підприємстві необхідних умов для здійснення господарської діяльності та належне документальне підтвердження позивачем понесених витрат по взаємовідносинами із ПП «Баварія Ф».

Суд зазначає, що придбаний товар був в послідуючому використаний позивачем у власній господарській діяльності, а саме реалізований іншим суб'єктам господарювання, про що свідчать надані позивачем копії первинних документів, а саме Договору поставки №01/03/11 від 01.03.2011 року, укладеного із ТОВ «СІНАТІ» із відповідними специфікаціями; Договору поставки №05/01/11/02-70 від 05.01.2011 року, укладеного із ДП «Харківське Агрегатне Конструкторське Бюро» із додатком; Договору закупівлі товарів за державний кошт №13/09-Т3 від 13.09.2011 року, укладеного із Українською державною академією залізничного транспорту; Договору поставки №04/02/11/01 від 04.02.2011 року, укладеного із ПП «ХПТФ»; Договору поставки №20/01/11/04 від 20.01.2011 року, укладеного із ТОВ «Мастеркабель»; Договору поставки №04/01/11/01 від 04.01.2011 року, укладеного із ТОВ «Харківський м'ясокомбінат»; Договору поставки №05/01/11/04 від 05.01.2011 року, укладеного із ТОВ «ТБ «Коменкомплект»; Договору №4 від 17.02.2010 року, укладеного із КП «Міськсвітло» ХМР; Договору поставки №0308 від 03.08.2011 року, укладеного із ПАТ «Сан ІнБев Україна»; Договору №110310/1 від 10.03.2011 року, укладеного із ДНВП «Об'єднання комунар»; Договору поставки №01/06/11/01 від 01.06.2011 року, укладеного із ТОВ «Мегаполіс+», Договору поставки №19/01/11/03 від 19.01.2011 року, укладеного із ТОВ «Кабельні технології»; Договору поставки №04/01/11/07 від 04.01.2011 року, укладеного із ТОВ «Енерго Кабель»; Договору поставки №1304-1 від 13.04.2011 року, укладеного із ТОВ підприємство «Стройкомплект»; Договору поставки №02/03/10/01 від 02.03.2011 року, укладеного із ПП «СВС-ІМПОРТ»; Типового договору №20-638дп від 20.07.2010 року, укладеного із ДП «Завод імені В.О.Малишева» та додаткової угоди №1.

Доказів того, що зазначений у первинних документах товар не було отримано ТОВ "ІНТЕРСВІТ" та в послідуючому використано у своїй господарській діяльності, ані акт перевірки, ані матеріали даної адміністративної справи не містять.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення ТОВ "ІНТЕРСВІТ" витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Суд зазначає, що на виконання умов договорів, ПП «Баварія Ф» були вписані податкові накладні: №54 від 05.09.2011 року на загальну суму 148056,16 грн. (у т.ч. ПДВ 24676,03 грн.), №146 від 09.09.2011 року на загальну суму 97244,87 грн. (у т.ч. ПДВ 16207,48 грн.), №260 від 19.09.2011 року на загальну суму 67271,36 грн. (у т.ч. ПДВ 11211,89 грн.), № 89 від 04.10.2011 року на загальну суму 30937,14 грн. (у т.ч. ПДВ 5156,19 грн.), №91 від 05.10.2011 року на загальну суму 55752,10 грн. (у т.ч. ПДВ 9292,02 грн.), №93 від 06.10.2011 року на загальну суму 55901,70 грн. (у т.ч. ПДВ 9316,95 грн.), №173 від 12.10.2011 року на загальну суму 19789,08 грн. (у т.ч. ПДВ 3298,18 грн.), №217 від 17.10.2011 року на загальну суму 59567,22 грн. (у т.ч. ПДВ 9927,87 грн.).

На час виконання умов договору та видачі податкових накладних підприємства були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Відповідно до положень п. 14.1.18 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14, п.198.3, п. 198.6. ст.19 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що наявність податкових накладних, платіжних доручень щодо сплати податку на додану вартість в ціні товару хоч і є обов'язковими підставами для визначення податкового кредиту та бюджетного відшкодування, але не вичерпними, оскільки предметом доказування у даній справі є обставини, що підтверджують обґрунтованість визначення суми бюджетного відшкодування

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі.

Посилання контролюючого органу, як на правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, на неможливість встановити факт сплати податку контрагентами, в тому числі і по ланцюгу до виробника, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Несплата податків контрагентами позивача не може бути підставою для відповідальності товариства, відносно якого у справі відсутні докази його недобросовісності як платника.

Наведене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так основним висновком у рішенні від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним за сплатою ПДВ, який нараховується по ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем розрахована сума бюджетного відшкодування відповідно до вимог ПК України.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентом - ПП «Баварія Ф» і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2012 року по справі №2а-1624/12/2070 задоволено адміністративний позов ПП "Баварія Ф" до Індустріальної МДПІ про визнання дій незаконними. Визнано незаконними дії Індустріальної МДПІ з проведення зустрічних звірок ПП "Баварія Ф" з контрагентами оформлених актами про неможливість проведення зустрічної звірки № 2070/23-306/31635757 від 26.10.2011 року та №2497/23-30/31635757 від 22.12.2011 року, та з визначення у вказаних актах відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ПП "Баварія Ф". Вищезазначена постанова набрала законної сили.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України, вимогам Податкового кодексу України. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Суд може захистити право платника податку у разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане з самою протиправністю дій.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що оскільки судовим рішенням було визнано незаконними дії Індустріальної МДПІ з проведення зустрічних звірок ПП "Баварія Ф", у т.ч. які були оформлені актом про неможливість проведення зустрічної звірки №2497/23-30/31635757 від 22.12.2011 року, та з визначення у вказаному акті відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ПП "Баварія Ф", то у контролюючого органу були відсутні правові підстави для визнання укладених між позивачем та вищезазначеним суб'єктом господарювання правочинів такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків з підстав та з урахуванням висновків вищезазначеного акту.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, суд дійшов до висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято не на підставі законодавства.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСВІТ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0006302305 від 01.08.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСВІТ" (33606047, м. Харків, пр.-т. Перемоги, буд. 76, кв. 340) судовий збір в сумі 330 (триста тридцять) грн. 35 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 13.11.2012 року.

Суддя Горшкова О.О.