Постанова № 27562114, 12.11.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.11.2012 р. Справа № 2а-4700/12/1470

м. Миколаїв

14:10

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:

Заводського районного центру зайнятості, вул. 6-та Поперечна, 32, м. Миколаїв, 54010

до відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторметпівдень», вул. Фрунзе, 111-а, м. Миколаїв, 54000

про

стягнення штрафних санкцій в сумі 332 105,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Заводський районний центр зайнятості (надалі –РЦЗ або позивач) звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторметпівдень»(надалі –Товариство або відповідач) штрафних санкцій в сумі 332105 грн.

В обґрунтування позовних вимог РЦЗ вказав, що, в порушення пункту 5 статті 20 Закону України від 01.03.1991 № 803-ХІІ «Про зайнятість населення»(надалі –Закон № 803), Товариство не повідомило РЦЗ про вивільнення працівників. Наслідками такого порушення є стягнення штрафу у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника.

Відповідач про дату, часу і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (ар. с. 22, 32), проте представника в судове засідання не направив, заперечень проти адміністративного позову не подав.

Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Враховуючи це, справу було розглянуто у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

Актом № 61 перевірки додержання роботодавцем вимог законодавства України про зайнятість населення (вих. № 07-221 від 18.07.2012, надалі –Акт, ар. с. 9-11) Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Миколаївського обласного центру зайнятості встановила, що 26.04.2012 Товариство (яке зареєстровано як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у Заводському районі м. Миколаєва) звільнило на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (в зв’язку з ліквідацією підприємства) 28 працівників. Згідно з частиною 1 пункту 5 статті 20 Закону № 803, при вивільненні працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніше як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення –направляють списки фактично вивільнених працівників. Ці вимоги Товариство не виконало.

Частиною 2 пункту 5 статті 20 Закону № 803 передбачено, що у разі неподання або порушення строків подання вказаної інформації стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціальному захисту вивільнюваних працівників.

Відповідно до підпункту «г»пункту 8 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1991 № 47, інспекції надано право застосовувати економічні санкції до підприємств, установ і організацій усіх форм власності, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтею 20 Закону № 803.

Згідно із розрахунком (ар. с. 11), сума штрафу складає 332105 грн. (виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, оскільки відомості про фактичний розмір оплати праці відсутні).

На думку суду, позовні вимоги є обґрунтованими, в зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторметпівдень», вул. Фрунзе, 111-А, м. Миколаїв, 54020 (відомості про банківські реквізити не відомі, ідентифікаційний код 35890616) на користь Заводського районного центру зайнятості, вул.6-та Поперечна, 32, м. Миколаїв, 54010 (банківські реквізити: р/р 37170305800003, банк ГУДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, ідентифікаційний код 22440337, одержувач – Заводський РЦЗ 50040500) штрафні санкції в сумі 332 105,00 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна