Постанова № 27562097, 14.11.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3801/2012

14 листопада 2012 року 10год. 44хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ціпан О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Корень О.М

відповідача: представник Дем'янюк С.М., Скіданова О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євро-Захід" до Рівненська митниця про визнання незаконною картки відмови у митному оформленні та визнання нечинним рішення ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Євро Захід" звернувся з адміністративним позовом до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування картки відмови у митному оформленні та Рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів.

Представник позивача в судовому засіданні надала пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в позовній заяві, та, зокрема, пояснила, що відповідачем неправомірно визначено митну вартість товару згідно ст.64 Митного кодексу України на підставі резервного методу. ТОВ "Торговий Дім "Євро Захід" надавались документи, яких достатньо для визначення митної вартості товару згідно п.1 ч.1 ст. 57 Митного кодексу України за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Вважає, що жодним нормативно - правовим актом України не передбачено обов'язок сторін зовнішньоекономічного договору зазначати у договорі відомості про знижки та обґрунтовувати розмір знижок. Розбіжностей у документах, наданих для митного оформлення, щодо вартості товарів немає. Розмір цін за одиницю товару у додатку до контакту (специфікація) відповідає розміру цін у інвойсі. Зазначена в інвойсі сума є вірною і станом на 12.09.12р. була оплачена, як це передбачено умовами контракту, що підтверджується платіжним дорученням, яке надавалось як додаток до ВМД, так і долучалось до матеріалів даної справи.

Позивач вважає, що Рівненська митниця не мала жодних підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, а тим більше застосування відразу шостого (резервного) методу визначення митної вартості.

Разом з тим подібна та аналогічна продукція ввозиться іншими підприємствами на територію України. Так, ТОВ «Ерго - Волинь» на своєму сайті пропонує до продажу продукцію CEKOL, що є аналогічною тій, яку ввозить ТОВ «Торговий дім «Євро -Захід». Відтак у Рівненської митниці була можливість застосовувати методи визначення митної вартості послідовно, як це передбачено ч.3 ст. 57 Митного кодексу України. З урахуванням поданих під час судового розгляду заяв про збільшення та зменшення позовних вимог, які були судом прийняті, просила суд визнати протиправною та скасувати картку відмови Рівненської митниці в прийнятті та митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон від 12.09.2012 року № 204000003/2012/02818; визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 12.09.2012 року № 204000003/2012/003631/2.

Представники відповідача заперечили проти задоволення позову з підстав, наведених в письмових запереченнях, та пояснили, що оскільки подані позивачем до митного оформлення документи не містили даних щодо обґрунтування знижки у розмірі 30% від цін, вказаних у прейскуранті, та жодних підтверджень надання такої знижки і підстав для її надання, то митним органом були поставлені вимоги про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписок з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні - експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію). Декларант з вимогами ознайомився під розпис 12.09.12р. Разом з цим позивачем не було надано у повній мірі додаткової інформації щодо вартості імпортованого товару із об'єктивними даними.

Оскільки ТОВ "Торговий Дім "Євро Захід" не виконано вимоги митного органу та не надані достовірні документи, то відповідачем 12.09.2012 року було оформлено картку відмови у митному оформленні товарів та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів за єдино можливим у даному випадку резервним методом згідно ст.64 Митного кодексу України. В судових засіданнях представники відповідача просили відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю, враховуючи наступне.

27 липня 2012 року між ТОВ «Торговий Дім «Євро - Захід» (Україна) та фірмою «Cedat SP.z.o.o» (Польща) було укладено зовнішньоекономічний контракт №1. Згідно пункту 1 Контракту Продавець зобов'язується продати, а покупець - прийняти та оплатити запропоновані Продавцем будівельні матеріали, які ним виготовляються, згідно специфікації, яка являється невід'ємною частиною даного контракту та є додатком №1 до Контракту. У специфікації зазначений перелік Товарів, які будуть поставлятись згідно Контракту №1 від 27.07.2012 року, та ціни за одиницю Товару. Контракт та специфікація підписані представниками двох сторін та скріплені печатками.

12.09.12р. до Рівненської митниці подано до митного оформлення митну декларацію від 12.09.12 № 204050001/2012/011134 із комплектом документів на товар «штукатурки фасадні, цементні та штукатурні суміші» виробництва фірми «CEDAT SP.z.o.o.», Польща, що надійшли на адресу ТзОВ «Торговий дім «Євро-Захід» (33028, вул. Тиха, 7/3, м. Рівне, код ЄДРПОУ 38247960) на виконання зовнішньоекономічної угоди від 27.07.12 №1, укладеної з фірмою «CEDAT SP.z.o.o.», Польща. У комплект документів, поданих до митного оформлення за даною вказаною митною декларацією та додатково на вимогу митного органу, крім іншого, входили:

- контракт №1 від 27.07.2012 року;

- додаток №1 до контракту (специфікація);

- транспортна накладна CMR №027442 від 07.09.2012року;

- фактура VAT від 07.09.2012 року №08/ЕХ/GD/12;

- специфікація до фактури VAT від 07.09.2012 року №08/ЕХ/GD/12;

- транспортний лист від 20.08.2012 року до замовлення №3060/12;

- зовнішньоекономічний контракт від 27.07.2012 року №1;

- заявка на відвантаження товару від 09.08.2012 року №7;

- копія митної декларації країни експорту від 07.09.2012 року;

- довідка про транспортні послуги ФОП ОСОБА_5 від 10.09.2012 року №10/01;

- рахунок фактура на оплату транспортних послуг від 07.09.12р.;

- заявка про надання транспортно - експедиційних послуг від 05.09.12р.;

- договір доручення №01/09 від 09.09.12р.;

- лист виробника від 12.09.12р.;

- прейскурант виробів марки CEKOL та лист про направлення;

- платіжне доручення від 03.09.12р. (а.с.7-27).

Проте митним органом було оформлено картку відмови у митному оформленні товарів №204000003/2012/02818 від 12.09.12 з покликанням на порушення ч.6 ст.54 Митного кодексу України та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №204000003/2012/003631/2 від 12.09.12 року (а.с.25-26, 27).

Проаналізувавши долучені до матеріалів справи докази, а саме: контракт №1 від 27.07.2012 року; додаток №1 до контракту (специфікація); фактуру VAT від 07.09.2012 року №08/ЕХ/GD/12, суд приходить до висновку, що дані документи визначають ціну за одиницю товару та розбіжностей у них немає. Про наявність розбіжностей у документах наданих на митне оформлення не зазначає і Рівненська митниця у рішенні про коригування митної вартості.

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Ст. 49 Кодексу встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 ст. 52 Митного Кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 ст. 53 Митного Кодексу України визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з ч. 1 ст. 54 Кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

При цьому, частиною 4 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до наказу Держмитслужби України від 13.07.12 року № 362 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України", при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, посадова особа, що здійснює такий контроль проводить:

- вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості;

- вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування до митного кордону України;

- перевірки включення/невключення складових митної вартості, в тому числі на підставі наявної у митного органу інформації щодо наявності таких складових митної вартості (результати документальних перевірок, відповіді на запити для встановлення автентичності тощо);

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

- перевірки наявності взаємозв'язку продавця та покупця;

- перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов'язаними особами, щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій (частина 18 статті 58 Митного кодексу України);

- перевірки особливостей формування вартості окремих видів товарів відповідно до розділу 3 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Держмитслужби від 13.07.12 № 362;

- перевірки наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів;

- перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну;

- перевірки наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів;

- перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів;

- перевірки наявності прийнятих іншими митними органами рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору (контракту) або документа, який його замінює, що і оцінювані товари.

Пунктом 4.4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 631 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 р. за № 1360/21672, передбачено, що митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:

митна декларація не містить усіх відомостей або подана без рахунка або іншого документа, який визначає вартість товару та у випадках, встановлених Кодексом, декларацією митної вартості;

електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів;

митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу відповідно до розділу VІІ цього Порядку оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного Кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного Кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Суть спору між сторонами полягає у тому, що позивач не погоджується з рішенням митниці про коригування митної вартості товару за шостим резервним методом, та вважає, що митна вартість повинна бути визначена за першим методом - за ціною договору.

Представники відповідача в обґрунтування прийнятих рішень зазначають, що внаслідок аналізу поданих до митного оформлення документів було встановлено надання знижки у розмірі 30% від цін, вказаних у прейскуранті виробів марки CEKOL 2/2012 (чинний з 01.03.2012), вхід.№2 від 22.06.12.

В той же час контрактом від 27.07.12 №1, копія якого надана до митного оформлення, не передбачено надання такої знижки та підстав для її надання, фактура VAT від 07.09.12р. № 08/ЕХ/GD/12 не містить відомостей щодо ціни товару згідно прейскуранту, розміру скидки тощо.

Суд не погоджується з цими твердженнями, оскільки вони суперечать встановленим обставинам справи. Так, у прейскуранті виробів марки CEKOL 2/2012 (чинний з 01.03.2012), вхід.№2 від 22.06.12, зазначено, що умовою надання скидки у 30% є оплата готівкою або на банківський рахунок продавця на день відвантаження товару.

Крім того, на письмову вимогу митного органу згідно ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України позивачем було надано в тому числі додаток №2 б/д до зовнішньоекономічного контракту від 27.07.12 №1, яким передбачено 30% знижку від цін, зазначених у прейскуранті (а.с.83).

Під час розгляду даної справи судом не встановлено обставин, які б свідчили про існування достатніх підстав для виникнення обґрунтованого сумніву у Рівненської митниці щодо вартості імпортованого товару.

Не знайшли свого документального підтвердження висновки Рівненської митниці відносно того, що ціна, по якій ввозиться товар Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євро - Захід» - є спеціальною ціною лише для даного підприємства.

Позивачем надано лист фірми виробника від 25.10.2012 року, в якому зазначено, що ціни на сайті виробника (www.cekol.pl) наведено з врахуванням доставки. Суд враховує ту обставину, що згідно п. 3.1 контакту №1 від 27.07.2012 року визначено умови поставки: „EX WORKS - склад Продавця в Белхатове, Польща» згідно Правил Інкотермс 2010.

Відповідно до Правил Інкотермс 2010, які набрали чинності з 01.01.2011 року. термін поставки «EXW» - «Ex Works» - «Франко завод» означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Відтак умови поставки по контракту №1 від 27.07.2012 року не передбачають доставку, а тому надання знижки для позивача підтверджується документально та фактично.

Суд звертає увагу, що ціна, визначена у специфікації до контракту №1, не є та не може бути спеціальною ціною, яка, на думку відповідача, застосовується лише для ТОВ «Торговий дім «Євро - Захід», оскільки згідно листа фірми виробника від 25.10.2012 року знижка у 30% є мінімальною, яка застосовується при укладенні контрактів з юридичними особами (а.с.112).

Факт надання фірмою «Cedat SP.z.o.o» (Польща) знижки для інших суб'єктів господарювання підтверджується також доказами, наданими митним органом, а саме: митною декларацією №205070000/12/042835 з додатками, згідно яких товар марки CEKOL імпортується в Україну за наступними цінами:

- С-09 (вагою 25 кг) - 10,68 польських злотих;

- С-10 (вагою 25 кг) - 20,30 польських злотих;

- С-11 (вагою 25 кг) - 28,20 польських злотих;

- С-45 (вагою 20 кг) - 25,58 польських злотих;

- GS-20 (вагою 20 кг) - 9,57 польських злотих;

- CEKOL TLG - 48 (вагою 30 кг) - 15,31 польських злотих.

Суд зазначає, що дані ціни значно нижчі цін на сайті виробника, а саме:

- С-09 (вагою 25 кг) - 14,84 польських злотих;

- С-10 (вагою 25 кг) - 28,38 польських злотих;

- С-11 (вагою 25 кг) - 39,30 польських злотих;

- С-45 (вагою 20 кг) - 33,90 польських злотих;

- GS-20 (вагою 20 кг) - 14,07 польських злотих;

- CEKOL TLG - 48 (вагою 30 кг) - 21,27 польських злотих.

Представниками позивача у судове засідання було надано лист Фірми «Cedat SP.z.o.o» (Польща) від 25.10.2012 року, згідно з яким на сайті виробника містяться роздрібні ціни, які діють лише на території Польщі. При укладенні контрактів з юридичними особами застосовується положення про маркетингову політику. В залежності від умов контракту виробник - Фірма «Cedat SP.z.o.o» надає знижку, при цьому знижка у 30% є мінімальною. Цим листом також підтверджено, що позивачу надано знижку у 30%, оскільки ТОВ «Торговий дім «Євро - Захід» здійснив передоплату за товар та отримав його безпосередньо на складі виробника у Белхатове, Польща(а.с.112).

Таким чином, на думку суду, позивачем під час митного оформлення товару було надано для Рівненської митниці всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною угоди відповідно до п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.

Крім того, при прийнятті рішення про коригування митної вартості не було враховано те, що на територію України ввозиться аналогічний товар іншими суб'єктами господарювання, що є підставою для застосування другорядного методу визначення митної вартості, передбаченого п. б ч.2 ст.57 Митного кодексу України - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Рівненська митниця під час митного оформлення товару 12.09.12 року для ТОВ «Торговий дім «Євро - Захід» дану обставину не досліджувала, а тому було порушено процедуру визначення митної вартості, яка передбачена ст. 57 Митного кодексу України.

Більше того, у рішенні про коригування митної вартості зазначено, що митному органу відома інформація щодо цін на сайті www.cekol.pl, що свідчить про те, що митний орган відразу застосував резервний метод визначення митної вартості, що є неприпустимим.

Дії митного органу щодо застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару без послідовного застосування попередніх п'яти, як це встановлено ст. 57 Митного кодексу України, та без обґрунтування неможливості їх застосування, є неправомірними.

Крім того, всупереч вимогам ст. 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів не передувала процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Враховуючи наведені норми, суд приходить до висновку, що Рівненською митницею неправомірно прийнято щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євро-Захід» картку відмови в митному оформленні товарів через митний кордон України №204000003/2012/02818 від 12 вересня 2012 року та рішення про коригування митної вартості товарів №204000003/2012/003631/2 від 12 вересня 2012 року, оскільки встановлено, що одночасно з поданням митному органу вантажно-митних декларацій, декларантом подано всі необхідні документи, які підтверджували зазначену у декларації митну вартість товару.

Відповідно до ст. 57-58 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до частини 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або невизначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

На думку суду, згідно документів, наданих декларантом до митного оформлення та додатково на вимогу Рівненської митниці, належним чином обґрунтовані причини отримання позивачем 30% знижки на товар, а отже митної вартості товарів мала бути визначена саме за ціною угоди відповідно до п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що ТОВ "Торговий Дім "Євро Захід" при подачі вантажно-митних декларацій вірно визначено митну вартість товару саме за основним методом її визначення, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірність оформлення карти відмови Рівненської митниці в прийнятті та митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон від 12.09.2012 року № 204000003/2012/02818 та прийняття рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 12.09.2012 року № 204000003/2012/003631/2, тоді як позивач довів, що у документах, які були надані на митне оформлення товару 12.09.2012 року, містились достовірні відомості щодо дійсної вартості на товар і що у митного органу були відсутні будь-які підстави для застосування другорядних методів визначення митної вартості.

Судові витрати згідно статті 94 КАС України стягуються на користь позивача із Державного бюджету України у розмірі 107 грн. 30 коп.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Рівненської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.09.2012 року № 204000003/2012/02818.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 12.09.2012 року № 204000003/2012/003631/2.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євро-Захід" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.