Постанова № 27562082, 15.11.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6038/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

при секретарі - Пехоті М.О.,

за участю:

представника позивача - Риль В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, третя особа ПП "Наша Марка" про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

17 вересня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем протиправно зроблено висновок про різницю між задекларованою сумою ПДВ та фактичною сумою ПДВ, що призвело до заниження податкових зобов'язань на суму 20 125,00 грн, оскільки відповідачем не взято до уваги, що помилка щодо зазначення дати податкової накладної № 26 була самостійно виявлена та усунута ПП "Наша марка" шляхом внесення 17.08.2012 відповідного запису до реєстру виданих податкових накладних та повідомлено про це податкового інспектора.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПП "Наша Марка".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Відповідач явку свого уповноваженого представника в судове засідання, яке відбулось 15 листопада 2012 року не забезпечив, хоча про час та місце розгляду повідомлявся належним чином. У наданих суду письмових запереченнях просив в задоволенні адміністративного позову відмовити посилаючись на те, що в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних від 23.07.2012 № 33104 ТОВ "БФ "Центр ЛТД" в рядку 10 відобразило накладну № 26 від 30.04.2012 на суму ПДВ в розмірі 20 125,00 грн, яка виписана ТОВ "Наша Марка" та не зареєстрована в ЄРПН, чим було порушено статтю 201 Податкового кодексу України.

Третя особа явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, надала до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість.

14.08.2012 Кременчуцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 14.08.2012 № 53/15-222/21074215, яким зафіксовано порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, пп. 4.1 п. 4 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.02.2011 за № _ 197/18935, а саме допущено арифметичну (методичну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом.

За результатами розгляду вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 03.09.2012 № 0004681502/1305 яким позивачу збільшено суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 30 187,50 грн (в тому числі 20 125,00 грн за основним платежем та 10 062,50 грн за штрафними санкціями).

З вимогою про визнання протиправними та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних або звернутися до податкового органу із скаргою на постачальника яким допущено порушення порядку заповнення або реєстрації податкової накладної.

Судом встановлено, що квітні 2012 року позивач мав господарські відносини з Приватним підприємством "Наша Марка". За результатами вказаних відносин ПП "Наша Марка" було видано податкові накладні № 26 від 26.04.2012 та № 26 від 20.04.2012.

Податкова накладна № 26 від 30.04.2012 не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних але не зважаючи на це була відображена позивачем в реєстрі виданих та отриманих податкових накалдних.

Твердження представника позивача стосовно того, що податкова накладна № 26 від 30.04.2012 була видана помилково, оскільки насправді дата видачі вказаної накладної є 26.04.2012, а дана помилка була самостійно виявлена та усунута шляхом внесення відповідного запису до реєстру виданих та отриманих податкових накладних, судом до уваги не приймаються у зв'язку з наступним.

Згідно пунктів 2, 3 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації № 1002 від 24.12.2010 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних ведеться особами, зареєстрованими як платники ПДВ, в електронному вигляді у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби, та за власним бажанням платника у паперовому вигляді.

Платники податку щомісяця в строки, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць) подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Згідно пункту 1 Порядку виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок.

Правила бухгалтерського обліку для виправлення помилок методом "сторно" встановлені Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну № 88 від 24.05.1995 року.

Відповідно до пп. 4.3, 4.6 вказаного Положення цей спосіб передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або із знаком "мінус", а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цих даних до облікового регістру у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображається правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку. Виправлення помилок у документах і регістрах, що створені у формі електронного документа, здійснюється відповідно до законодавства.

При цьому питання щодо виправлення помилок у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, що створені у формі електронного документа законодавчо не врегульовано.

Представником позивача ні з власної ініціативи, а ні на вимогу суду не надано доказів внесення виправлень методом "сторно" до реєстру виданих та отриманих податкових накладних та подання реєстру з вказаними виправленнями до податкового органу.

Крім того, залучений до матеріалів справи представником позивач лист ПП "Наша марка", судом оцінюється критично у зв'язку з наступним.

16.10.2012 судом на адресу ПП "Наша марка" було направлено запит з проханням надати до суду податкові накладні № 26 від 26.04.2012 та № 26 від 30.04.2012, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2012 року та пояснення з приводу того яким чином було виправлено помилку, якщо така була допущена, у написанні дати податкової накладної № 26.

В судовому засіданні 25.10.2012 представнику позивача відмовлено в задоволенні клопотання про залучення до матеріалів справи копії листа ПП "Наша марка" у зв'язку з тим, що ним було надано до суду ксерокопію без дати та вихідного номеру, яка не була завірена належним чином.

Залучений до матеріалів справи лист ПП "Наша марка" хоча й адресований Полтавському окружному адміністративному суду надійшов на адресу позивача, не містить вихідного номера, дати його направлення та не містить відповіді на поставлене судом питання, а саме яким чином було виправлено помилку допущену у написанні дати податкової накладної.

Крім того, ПП "Наша марка" не направлено на адресу суду податкові накладні № 26 від 26.04.2012 та № 26 від 30.04.2012 та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2012 року.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів внесення виправлень до реєстру виданих та отриманих податкових накладних, а лист ПП "Наша марка" є неналежним доказом, оскільки не містить інформації щодо предмету доказування, суд приходить до висновку про правомірність висновків податкового органу про заниження позивачем суми податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації за червень 2012 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем правомірно винесено спірне податкове повідомлення-рішення.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В судовому засіданні представником позивача не доведено ті обставини на які посилався позивач у позовній заяві.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, обов'язок щодо доказування правомірності спірного податкового повідомлення-рішення покладено на відповідача у справі - Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція приймаючи оскаржуване рішення діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20 листопада 2012 року.

Суддя С.С. Бойко