Постанова № 27561612, 01.10.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

01.10.2012 р. 11:58 Справа № 2а-4751/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О.А., секретаря судового засідання Ополинського О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВАРТ", вул. Морехідна 14, кв.105, Миколаїв, 54021;доДПІ у Заводському р-ні м.Миколаєва Миколаївської обл. ДПС, вул.Г.Петрової 2-А, Миколаїв, 54029;проскасування податкового повідомлення - рішення від 04.09.2012р. №0001000231, від 04.09.2012р. №0001010231за участю представників:

Від позивача: Чаричанський П.О., довіреність №б/н від 12.09.12р.; Веденеєв О.М. -керівник;

Від відповідача: Саленко Т.П., довіреність №80/9/10-00 від 02.03.12р.;

Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "ВАРТ" пред'явлено позов до ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС з вимогою про скасування податкових повідомлень - рішень від 04.09.12р. №0001000231 та №0001010231 (а.с.19-20).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позовній заяві, додаткових поясненнях та наданих доказах (а.с.3-8).

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що податкові повідомлення - рішення прийнято у відповідності до чинного законодавства, перевірка позивача проведена в порядку та у спосіб передбачений чинним законодавством (а.с.47-50).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, адміністративний суд - встановив:

Відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правових відносин з ТОВ "Де-Лонга".

За результатами зазначеної перевірки складено Акт №2343/22-200/23401262 від 20.08.2012р. (а.с.13-18) у висновках якого зазначені такі порушення:

1). п.3.1 ст.3, п5.1. п.п.5.2.1 п.5.2 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 10220грн.;

2). п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 8176грн.

На підставі Акту були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0001000231 від 04.09.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 10220,00грн., в т.ч. за основним платежем 8176,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2044,00 грн. (а.с.19);

- №0001010231 від 04.09.2012р. яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 12775,00грн., в т.ч. за основним платежем 10220,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2555,00 грн.(а.с.20).

Крім того, відповідачем в акті перевірки було встановлено, що операції з поставки товарів зазначеним в акті контрагентом на адресу позивача є "безтоварними", оскільки контрагент відсутній за місцем реєстрації, не має будь -яких основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання тощо) для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, не має найманих працівників для здійснення відповідної діяльності, засновник підприємства зареєстрував на своє ім'я юридичну особу за винагороду без наміру займатися підприємницькою діяльністю.

В той же час позивач вважає, що підставою для визнання права на формування податкового кредиту є наявність необхідних документів, які підтверджують розмір податкового кредиту (податкові накладні), платіжних документів, які підтверджують взаєморозрахунки з контрагентом, а також документів, які підтверджують факт наявності договірних відносин та їх виконання (договорів, накладних тощо).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 19 ч.2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України: податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано суду копії первинних документів (копії рахунків на оплату товару, видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, акти здачі -прийняття робіт (надання послуг) (а.с.21-37).

В той же час, суд зазначає, що статтею 1 Закону від 16.07.99р. №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти виконаних робіт, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Наслідки в бухгалтерському, і, відповідно в податковому обліку платника, створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку правочинах. Тобто у разі безтоварності операцій або виконання робіт (послуг) іншою особою визначення податкового кредиту слід визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку, а даному випадку у позивача, доказів сплати підряднику вартості послуг з ПДВ, а також наявність оформлених податкових накладних.

Таким чином, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат.

В той же час, перевіркою позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Де-Лонга" (код ЄДРПОУ 36622606) за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. встановлено, (а.с.8-10) що громадянин ОСОБА_4, директор ТОВ "Де-Лонґа" у 2009році, у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, на прохання невстановленої дослідчою перевіркою особи, зареєстрував на своє ім'я ТОВ "ДЕ-ЛОНГА" та ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності цього підприємства не мав, будь-які первинні бухгалтерські та податкові документи, податкові декларації по ПДВ та по податку на прибуток підприємства не складав та не підписував. Де на даний час знаходяться документи та печатка підприємства йому не відомо.

З жовтня 2010 року директором ТОВ "Де-Лонга" став громадянин ОСОБА_5, який в кінці 2010 року зареєстрував на своє ім'я підприємство ТОВ "ДЕ-ЛОНГА" за грошову винагороду.

Печатку підприємства ОСОБА_5 ніколи не бачив та її місцезнаходження йому не відоме. Відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства він не має, ніякі первинні бухгалтерські, податкові документи, податкові декларації по ПДВ та по податку на прибуток підприємства ТОВ "ДЕ-ЛОНГА" ОСОБА_5 не підписував. (а.с.52-60).

Відповідно до висновків почеркознавчої експертизи по матеріалам кримінальної справи №11800032 від 10.10.2011 року №6465 та від 07.10.2011 року №6466, підписи від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в наданих на дослідження документах виконані іншими особами (а.с.54-57).

Враховуючи зазначене, відповідач дійшов правомірного висновку, що первинні документи, виписані ТОВ "Де-Лонга" на адресу ТОВ фірма "ВАРТ" складались та підписувались не уповноваженими на це особами, тобто оформлені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-ХІУ.

Таким чином, суд дійшов висновку, що діяльність зазначеного контрагента позивача була направлена не на одержання економічного ефекту в результаті підприємницької або іншої економічної (господарської) діяльності, а виключно на отримання податкової вигоди за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності (в даному випадку для позивача).

У зв'язку з цим суд зазначає, що наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Правові наслідки у вигляді права на податковий кредит з ПДВ можуть мати реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не лише оформлення відповідних документів чи рух коштів на поточному рахунку платника податків.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до ч.3 ст.2 КАС України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів суду відповідність нормам податкового законодавства процедури та підстав проведення перевірки позивача та відповідно, законності прийнятих рішень.

Інші доводи та міркування позивача є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування або визнання неправомірними рішень прийнятих за наслідками перевірки.

У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі. Судові витрати покладені на позивача.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись статтями 2, 7, 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позов у відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Зіньковський О.А.

Вступну та резолютивну частини постанови

складено в нарадчій кімнаті і проголошено

в присутності представників сторін 01.10.12р.

Повний текст постанови складено та підписано 05.10.12р.