Постанова № 27561550, 14.11.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2012 року Справа № 1170/2а-3580/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого - судді Хилько Л.І.,

при секретарі с/з - Подкопаєва Д.В.,

за участю представників:

позивача - Горовецький М.Ф.,

третьої особи - Чернецький Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКП Кран-Сервіс»до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новотект-Інфо», про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПКП Кран-Сервіс»(надалі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суд з адміністративним позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новотект-Інфо»(надалі - третя особа), в якому просить суду визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 05 травня 2011 року за №0000332310.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.04.2011 р. відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ПКП Кран-Сервіс», з питання відображення в податковому обліку операцій із здійсненням взаємовідносин з ТОВ «Новотек-Інфо»за період з 01.01.2011 по 28.02.2011 р.. За результатами даної перевірки 19.04.2011 р. було складено акт №151/23-10/35615734, а 05.05.2011 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000332310.

В податковому повідомленні-рішенні №0000332310 від 05.05.2011 р. було зазначено про те, що у ТОВ «ПКП Кран-Сервіс»мається завищення суми грошового зобов'язання в розмірі 155 306 грн., а також визначені штрафні санкції в розмірі 1 грн. Винесення такого повідомлення-рішення ґрунтувалося на висновках зазначених в акті №151/23-10/35615734 від 19.04.2011 р..

В висновку вказаного акту зазначено, що ТОВ «ПКП Кран-Сервіс»порушено: 1) ст.203, 215, 216, 228, 627 ЦК України, в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні та продажу товарів (послу); 2) п.п.198.1, п.п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за рахунок віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по угодах, визнаних нікчемними на загальну суму 155 306 грн., в т.ч.: за січень 2011 року в сумі 101 306 грн., за лютий 2011 року в сумі 54 000 грн.. Також зроблено висновок про те, що вартість товарів, отриманих за даними угодами не підлягає включенню до складу валових витрат в 1-му кварталі 2011 року.

Дані твердження базуються на даних невиїзних перевірок ТОВ «Новотек-інфо», проведених спеціалістами Кіровоградської ОДПІ.

З висновками акту перевірки від 19.04.2011 року №151/23-10/35615734 та наведеними в ньому даними, а також з податковим повідомленням-рішенням від 05.05.2011 року №0000332310 щодо нарахованого грошового зобов'язання по податку на додану вартість, ТОВ «ПКП Кран-Сервіс»не погоджується.

Представник позивача в судовому засіданні 14.11.2012 року позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 14.11.2012 року не з'явився, повідомлений вчасно та належним чином /а.с.113 т.2/, про причину неявки суду не повідомив. З наданих до суду письмових заперечень пояснив, що в ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем: 1) пп.198.1, пп.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість за рахунок включення до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 155306 грн., в тому числі за січень 2011 року в сумі 101306 грн., за лютий 2011 року в сумі 54000 грн.. В результаті встановлених порушень прийнято податкове повідомлення-рішення №0000332310 від 05.05.2011 року.

При оформленні первинних документів були здійснені порушення, а саме надані позивачем накладні (податкові за №20 від 10.02.2011 року та за №5 від 05.01.2011 року і видаткові за №РН-5 від 05.01.2011 року та за №РН-20 від 10.02.2011 року) не можуть вважатися належними первинними документами, оскільки не відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Так, накладні не мають таких обов'язкових реквізитів як місце складання та посадову особу, яка здійснила господарську операцію, що не дає можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні даної операції.

Крім того, з акта перевірки №151/23-10/35615734 від 19.04.2011 року слідує, що позивачем включено до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 155306 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Новотек-інфо»при здійсненні господарської діяльності - придбання позивачем у ТОВ «Новотек-інфо»ТМЦ. При цьому, документів на підтвердження умов договору, передачі товару, транспортування та зберігання позивач не надав. Також, позивач під час перевірки не надав доказів того, що придбані ТМЦ у ТОВ «Новотек-інфо»придбані з метою використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, відповідач вважає, що податкова накладна не підтверджує всі необхідні юридичні факти для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту, а тому не може бути визнана безумовною підставою для включення суми ПДВ до податкового кредиту. Тому, відповідач ставить під сумнів реальність проведення господарської операції між ТОВ «Новотек-інфо»та ТОВ «ПКП Кран-Сервіс»з приводу придбання останнім ТМЦ /а.с.124-125, 164 т.1/.

16.05.2012 року Кіровоградським окружним адміністративним судом залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Новотект-Інфо»(код -37297701).

Представник третьої особи /а.с.215 т.1/ в судовому засіданні 14.11.2012 р. підтримав заявлені вимоги, прсив суд їх задовольнити. Крім того, з наданих письмових пояснень встановлено, що дійсно між ТОВ «ПКП «Кран-Сервіс»та ТОВ «Новотект-Інфо»були укладені договори купівлі-продажу у спрощений спосіб, а саме договір купівлі-продажу з придбання товару на суму 607834,41 грн. та договір купівлі-продажу товару на суму 324000 грн.. Також підтверджено дійсність всіх листів, податкових та видаткових накладних, довіреностей, рахунків, платіжних доручень /а.с.222 т.1, а.с.120-121 т.2/.

Відповідно до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), складення постанови у повному обсязі відкладено до 19.11.2012 року із проголошенням вступної та резолютивної частини постанови в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, з урахуванням вимог частини 4 статті 167 КАС України.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд прийшов до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПКП «Кран-Сервіс», 07.02.2008 р. зареєстроване виконавчим комітетом Олександрійської міської ради Кіровоградської області як юридична особа /а.с.15 - 17 т.1/, взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 08.02.2008 р. за №2644, станом на дату підписання акту перебував на обліку в Олександрійській ОДПІ.

У період, який перевірявся, позивач був платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача, на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 та ст.79 Податкового Кодексу України (надалі - ПК України) та відповідно до наказу Олександрійської ОДПІ від 07.04.2011 р. №332, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ПКП Кран-Сервіс»(код 35615734), з питань відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ «Новотек-Інфо»(код 37297701) за період з 01.01.2011 по 28.02.2011 р., за результатами якої складено акт від 19.04.2011 року №151/23-10/35615734 /а.с.23-95 т.1/.

Слід зазначити, що в акті перевірки посадовими особами відповідача невірно вказано найменування контрагента позивача -ТОВ «Новотек-Інфо»(код 37297701), оскільки згідно Витягу з ЄДР -ТОВ «Новотект-Інфо»(код 37297701) /а.с.22-23 т.2/.

Далі, згідно висновків вказаного акту, перевіркою встановлено порушенням позивачем:

1) ст.203, 215, 216, 228, 627 Цивільного кодексу України, в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні та продажу товарів (послу);

2) п.п.198.1, п.п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за рахунок віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по угодах, визнаних нікчемними на загальну суму 155306 грн., в тому числі:

- за січень 2011 року в сумі 101306 грн.,

- за лютий 2011 року в сумі 54 000 грн..

На підставі акту перевірки, відповідачем 05 травня 2011 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000332310, яким позивачу, за порушення ст.ст.203, 215, 216, 228, 627 ЦК України, п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в загальній сумі 155 307 грн., в тому числі 155 306 грн. -за основним платежем, 01,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с.51 т.1/.

Дане рішення оскаржено позивачем до ДПА у Кіровоградській області та ДПС України, шляхом подання відповідних скарги, проте скарги позивача залишено без задоволення, а прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення -без змін /а.с.52-85 т.1/.

Згідно ч.3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 06.03.2008 р. № 2. З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам. Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 05 травня 2011 року №0000332310 та задовольняючи позовні вимоги позивача, суд виходить із наступних обставин справи.

По-перше, щодо порушення позивачем вимог п.п.198.1, п.п.198.3 ст.198 ПК України.

Згідно п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є:

1) документи, визначені цим Кодексом;

2) податкова інформація;

3) експертні висновки;

4) судові рішення;

5) інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

П.86.1 ст.86 ПК України вказує, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Як зазначено в акті перевірки, за період з 01.01.2011 по 28.02.2011 р. ТОВ «ПКП Кран-Сервіс»задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 318330 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 28.02.2011 р. встановлено його завищення всього у сумі 155306 грн., в тому числі за січень 2011 року в сумі 101306 грн., за лютий 2011р. в сумі 54000 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника в сумі 158172 грн. на підставі таких документів: податкових накладних, накладних встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядках 10.1- 16.3 Декларацій з податку на додану вартість всього у сумі 155306 грн., в тому числі за січень 2011 року в сумі 101306 грн., за лютий 2011 р. в сумі 54000 грн., в результаті включення до складу податкового кредиту ПДВ по операціях з придбання ТМЦ, по податкових накладних, що виписані за відсутності поставок товарів по нікчемних правочинах.

На порушення пп.198.1, пп. 198.3, ст.198 ПК України ТОВ «ПКП Кран-Сервіс»завищено розмір задекларованого податкового кредиту на загальну суму 155306 грн., в тому числі за січень 2011 року в сумі 101306 грн., за лютий 2011р. в 54000 грн., в результаті включення до складу податкового кредиту ПДВ по операціях з придбання ТМЦ, по податкових накладних, що виписані ТОВ «Новотек-інфо»по правочинах, які визнано нікчемними.

Ким, де й коли визнано дані правочини нікчемними в акті не зазначено.

Далі зазначається, що в ході перевірки відпрацьовано взаємовідносини з ТОВ «Новотек-інфо», що був платником ПДВ з 01.11.2010 року, свідоцтво платника ПДВ 100305653, директор Цимбалістенко Анатолій Анатолійович, 25006, Кіровоградська обл., м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, буд 5.

ТОВ «ПКП Кран-Сервіс» у січні-лютому 2011 р. мало фінансово-господарські відносини з ТОВ «Новотек-інфо»(код - 32797701). Згідно усної домовленості з ТОВ «ПКП Кран-Сервіс»отримано у січні 2011 р. запасні частини на загальну суму 607834,41 грн. та у лютому 2011 р. матеріальні цінності на суму 324000,00 грн., на що виписані податкові та видаткові накладні, які підписані директором Цимбалістенко А.А. ТОВ «ПКП Кран-Сервіс»отримані ТМЦ від ТОВ «Новотек-інфо»згідно видаткової накладної від 05.01.2011 року №РН-5, видаткової накладної №20 від 10.02.2011 року, які підписані директором Цимбалістенко А.А. оприбутковано на рахунок 201 «Сировина і матеріали». Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені до податкового кредиту відповідного звітного періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за січень та лютий 2011 р. ТОВ «ПКП Кран-Сервіс».

За отримані матеріали у січні 2011 р. ТОВ «ПКП Кран-Сервіс»розрахувалося з ТОВ «Новотек-інфо»в безготівковій формі. Оплата здійснена платіжним дорученнями №500 від 11.02.2011 р. на суму 48625,75 грн., у т.ч. ПДВ - 8104,30 грн. та №539 від 28.02.2011 р. на суму 250000,0 грн., у т.ч. ПДВ -48333,33 грн.. Станом на 31.03.2011 р. кредиторська заборгованість на користь ТОВ «Новотек-інфо»складає 309 208,66 грн.. За отримані матеріали у лютому 2011 р. ТОВ «ПКП Кран-Сервіс»не розрахувалося з ТОВ «Новотек-інфо». Станом на 15.04.2011 р. кредиторська заборгованість на користь ТОВ «Новотек-інфо»складає 633207,66 грн.

Тобто, фактично в ході перевірки відображено первинні документи по господарським взаємовідносинам позивача з ТОВ «Новотект-Інфо».

Відповідно до довідки документальної невиїзної перевірки ТОВ «Новотект-інфо»(№246/1520/37297701 від 31.03.2011 р.), надісланої листом Кіровоградською ОДПІ (супровідний лист від 31.03.2011 р. №2524/7/15-20) було визнано угоди нікчемними ТОВ «Новотект-інфо»(код 37297701) з причин, викладених в п.3.1 акта перевірки.

До вказаних висновків посадові особи відповідача прийшли з наступних підстав, а саме тому, що в матеріалах довідок документальних невиїзних перевірок ТОВ «Новотект-Інфо»(від 31.03.2011 р. №246/1520/37297701, від 07.04.2011 р. №276/1520/37297701) відображені докази того, що діяльність ТОВ «Новотект-Інфо»була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди контрагентам, відображеним в довідці перевірки. В довідці документальної невиїзної перевірки ТОВ «Новотект-Інфо»(від 31.03.2011 р. №246/1520/37297701, від 07.04.2011 р. №276/1520/37297701) доказано, що правочини між ТОВ «Новотект-Інфо»та постачальниками та покупцями, не відповідають вимогам закону, вчинені з метою ухилення від оподаткування, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, а також порушують публічний порядок, а отже є нікчемними /а.с.29 т.1/.

Проте, суд не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки в акті перевірки не зазначено жодного доказу порушення вимог податкового законодавства саме позивачем по справі, які б відповідно позбавили його права на формування податкового кредиту. При цьому, розглянувши довідки (від 31.03.2011 р. №246/1520/37297701, від 07.04.2011 р. №276/1520/37297701) не зрозуміло ким, де й коли (за яких обставин) доказано, що правочини між ТОВ «Новотект-Інфо»та постачальниками та покупцями, не відповідають вимогам закону, вчинені з метою ухилення від оподаткування, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, а також порушують публічний порядок, а отже є нікчемними /а.с.126-130, а.с.131-135 т.1/.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: 1) дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; 2) дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, між позивачем та ТОВ «Новотект-Інфо»були укладені договори купівлі-продажу у спрощений спосіб -шляхом обміну листами, факсограмами, прийняттям до виконання замовлення, у відповідності до статті 181 Господарського кодексу України.

Укладення між позивачем та ТОВ «Новотект-Інфо»договору купівлі-продажу з придбання товару на суму 607834,41 грн. (у спрощений спосіб) підтверджується:

1) листом №215 від 24.12.10 року /а.с.182 т., а.с.125 т.2/, листом №47 від 05.01.11 р. /а.с.183 т.1, а.с.126 т.2/,

2) видатковою накладною №РН-5 від 05.01.11 р. /а.с.18, 152, 184 т.1, а.с.127 т.2/,

3) податковою накладною №5 від 05.01.11 р. /а.с.19, 185 т.1, а.с.147 т.2/,

4) рахунком фактурою №СФ-5 від 05.01.11 р. /а.с.186 т.1, а.с.148 т.2/,

5) довіреністю на отримання ТМЦ №2 від 05.01.11 р. /а.с.187 т.1, а.с.145 т.2/.

Укладення між позивачем та ТОВ «Новотект-Інфо»договору купівлі-продажу з придбання товару на суму 324000 грн. (у спрощений спосіб) підтверджується:

1) листом №23 від 28.01.11 року /а.с.190 т.1, а.с.130 т.2/, листом №152 від 10.02.11 р. /а.с.191 т.1, а.с.131 т.2/,

2) видатковою накладною №РН-20 від 10.02.11 р. /а.с.20, 153, 192 т.1, а.с.128 т.2/,

3) податковою накладною №20 від 10.02.11 р. /а.с.21, 193 т.1, а.с.123 т.2/,

4) рахунком фактурою №СФ-20 від 10.02.11 р. /а.с.22, 154, 194 т.1, а.с.122 т.2/,

5) довіреністю на отримання ТМЦ №21 від 10.02.11 р. /а.с.195 т.1, а.с.129 т.2/.

Згідно наявних в справі документів:

- оплата товару підтверджується: платіжним дорученням №500 від 11.02.11 р. /а.с.188 т.1/, платіжним дорученням №539 від 28.02.11 р. /а.с.189 т.1/,

- транспортування повару підтверджується ТТН та подорожніми листами /а.с.155-156 т.1, а.с.115-119, 124, 132-144 т.2/.

На дату виникнення господарських правовідносин та складання податкових накладних ТОВ «Новотект-Інфо»було зареєстровано як юридична особа та платним податку на додану вартість у встановленому законом порядку /а.с.22-23 т.2/.

Придбаний товар повністю використано позивачем у власній господарській діяльності /а.с.196-210 т.1/.

Отже, розглянувши наявні в матеріалах справи документа, суд критично оцінює твердження відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «ПКП «Кран-Сервіс»та ТОВ «Новотект-Інфо»не відбулись.

По-друге, щодо порушення позивачем вимог ст.203, 215, 216, 228, 627 ЦК України

Згідно ч.2-3 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. При цьому підставою недійсності правочину у відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст. 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У відповідності до вимог статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»нікчемні правочини характеризуються таким ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.

Складений відповідачем акт не містить жодних посилань на наявність ознак, які передбачені ч.1 ст.228 ЦК України.

Крім того, з урахуванням положень пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доки контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам. Податкові органи не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 ЦК України.

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю -не настають.

Посилання відповідача на ст.ст.203, 215 є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку. Інших підстав визнання правочину нікчемним діюче законодавство не передбачає.

Недійсність правочинів між позивачем та контрагентом не визнана в судовому порядку, у зв'язку з чим, факти, викладені в акті перевірки, не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем вимог ст.ст.203, 215, 216, 228 ЦК України відносно того, що укладені ним правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Згідно ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідачем не наведено доказів, що свідчили б, що договори, сторонами яких були позивач та ТОВ «Новотект-Інфо»були укладені з метою, що суперечить інтересам держави, в тому числі, в частині ухилення від сплати податків в передбаченому законодавством обсязі та отримання незаконної податкової вигоди.

Таким чином, на підставі комплексного аналізу встановлених обставин, суд вважає, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження необхідні факти, які надавали право позивачу віднести сплачені суму до податкового кредиту, що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача про відсутність підстав для підтвердження фактичного отримання товару.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ч.1ст.9 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене вище, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 2 ст. ст. 2 КАС України оскаржене податкове повідомлення-рішення, дійшов висновку, що воно прийнято з порушенням принципів законності та обґрунтованості, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є суб'єктом владних повноважень, у відповідності до ч.1 ст.94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 17, 69-71, 86, 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області від 05.05.2011 року №0000332310.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ПКП Кран-Сервіс»(код 35615734) судові витрати по справі в сумі 08,50 грн., шляхом їх безспірного списання із рахунка Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області ДПС.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.11.2012 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько