Постанова № 27561134, 16.11.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2012 року 2а-4856/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - суддя Виноградова О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Васильєва М.В.,

представника позивача - Павленко Г.А.,

представника відповідача - Борискевич М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКОМ"

до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 липня 2012 р. № 0001162301/1833,

в с т а н о в и в:

15 жовтня 2012 р. товариство з обмеженою відповідальністю "ПАКОМ" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 липня 2012 р. № 0001162301/1833.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення-рішення від 17 липня 2012 р. № 0001162301/1833 відповідачем винесено протиправно, оскільки позивачем правомірно було сформовано податковий кредит за червень 2011 р. у сумі 161 676 грн 00 коп. на підставі відповідних податкових накладних, виданих контрагентом позивача.

Відповідач позов не визнав, подав до суду заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на те, що позивач здійснював безтоварні операції з придбання товарів (робіт, послуг), які в дійсності не реалізовувалися контрагентом позивача - товариством з обмеженою відповідальністю "Дізель Плюс" (далі - ТОВ "Дізель Плюс"), а полягали лише в документальному їх оформленні (складання договорів, актів прийому-передачі, рахунків-фактур, податкових накладних тощо) з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів. Крім того, зазначив, що актом Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "Дізель Плюс" щодо підтвердження господарських відносин з позивачем за червень 2011 р. від 6 червня 2012 р. № 75/2202-34507123 (далі - акт № 75/2202-34507123) документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з позивачем у червня 2011 р., їх вид, обсяг, якість та розрахунки (а.с. 95-99).

Суд у судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

24 січня 2007 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 473766 (а.с. 30).

У період з 24 по 30 травня 2012 р. відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Дізель Плюс" за період з 1 по 30 червня 2012 р., за результатами якої 7 червня 2012 р. було складено акт перевірки № 1277/220/34710611 (далі - акт перевірки) ( а.с. 34-46).

У розділі "Висновок" названого акта перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги:

- 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 200, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.8 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість за червень 2011 р. у сумі 161 676 грн 00 коп. (а.с. 46).

17 липня 2012 р. на підставі названого акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001162301/1833, яким нараховано податкове зобов'язання на загальну суму 161 677 грн 00 коп., з яких за основним платежем - 161 676 грн 00 коп., за штрафними санкціями - 1 грн 00 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № 0001162301/1833) (а.с. 33).

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, ним було подано даний адміністративний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин) та Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-XIV (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 996-XIV).

Згідно з вимогами п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як убачається з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Згідно з вимогами п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до вимог п.п. 201.6, 201.7, 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як убачається з ч. 2 ст. 9 названого Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявні матеріали справи свідчать, що позивачем у червні 2011 р. задекларовано податковий кредит з податку на додану вартість по проведених розрахунках з ТОВ "Дізель Плюс" на загальну суму 161 676 грн 00 коп.

Зазначені розрахунки між позивачем (покупець) і названим контрагентом (продавець) було здійснено на виконання договору від 25 травня 2011 р. № ДП 25/05.

Так, 25 травня 2011 р. між позивачем і ТОВ "Дізель Плюс" було укладено договір № ДП 25/05 (далі - договір № ДП 25/05) (а.с. 53-55).

Як убачається з п. 1.1 названого договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю належне продавцеві швейне обладнання та запчастини до нього за ціною, вказаною у видаткових накладних, а покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його (а.с. 53).

Так, на виконання договору № ДП 25/05 ТОВ "Дізель Плюс" було поставлено на адресу позивача товар, що підтверджується:

- податковими накладними від 1 та 24 червня 2011 р. №№ 13, 241 на суму 200 651 грн 59коп., 769 401 грн 62 коп. відповідно (а.с. 62-65, 68);

- накладними від 1та 24 червня 2011 р. №№ 1, 177 на суму 200 651 грн 59 коп., 769 401 грн 62 коп. відповідно (а.с. 56-58, 66);

- актами приймання- передачі майна від 1 та 24 червня 2011 р. №№ 1, 2 на суму 200 651 грн 59коп., 769 401 грн 62 коп. відповідно (а.с. 59-61, 67)

Аналіз перелічених первинних документів, зокрема, договору № 23, податкових накладних, накладних, актів приймання-передачі майна, виданих у червні 2011 р. від імені ТОВ "Дізель Плюс", свідчить, що всі вони були видані та підписані ОСОБА_3 (а.с. 55, 58, 61, 65, 66, 67, 68).

Як убачається з акту № 75/2202-34507123, саме ця особа була відповідальним за фінансово-господарську діяльність ТОВ "Дізель Плюс" (а.с. 100 на звороті).

Наведене підтверджує той факт, що видані ТОВ "Дізель Плюс" у червні 2011 р. первинні документи, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит, підписані особою, яка мала право на їх підписання.

Крім того, судом враховано, що перелічені вище первинні документи містять усі необхідні реквізити, усі вони виписані контрагентом позивача, скріплені печаткою та надані відповідачу як докази реальності укладених між позивачем та контрагентом договору № ДП 25/05.

Наведене свідчить про реальність укладення та виконання договору № ДП 25/05 між позивачем і ТОВ "Дізель Плюс".

За таких обставин суд дійшов висновку, що видані зазначеним товариством первинні документи за підписом ОСОБА_3 не можуть бути підставою для висновку відповідача про неправомірність формування позивачем податкового кредиту та для визнання договору № ДП 25/05 недійсним.

Судом також встановлено, що проведення названих операцій призвело до зміни майнового стану позивача, оскільки ним у жовтні-грудні 2011 р. було оплачено поставлений контрагентом - ТОВ "Дізель Плюс" товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 19 та 24 жовтня, 4, 14, 23 та 25 листопада, 8, 15 та 26 грудня 2011 р. №№ 17, 12, 13, 14, 15, 16, 25, 38, 45, 64, 69, 78, 80, 92, 91 на загальну суму 960 594 грн 00 коп. (а.с. 150-164).

У подальшому, поставлений контрагентом позивача - ТОВ "Дізель Плюс" товар позивачем було продано товариству з обмеженою відповідальністю "Комекспо-Київ" (далі - ТОВ "Комекспо-Київ") на виконання договору від 25 травня 2011 р. № 25/05 (а.с. 137-138).

Зокрема, згідно з п. 1.1 цього договору продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупцю (ТОВ "Комекспо-Київ") належний продавцеві товар за ціною, вказаною у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його (а.с. 137).

На підтвердження виконання названого договору позивачем надано суду:

- податкові накладні від 1 та 24 червня 2011 р. №№ 1, 8 на суму 203 707 грн 20 коп. та 781 118 грн 40 коп. відповідно (а.с. 134-136);

- видаткові накладні від 1 та 24 червня 2011 р. №№ 1, 8 на суму 203 707 грн 20 коп. та 781 118 грн 40 коп. відповідно (а.с. 139-140).

Поставка товару від позивача до ТОВ "Комекспо-Київ" здійснювалася на основі договору транспортно-експедиційних послуг від 1 червня 2011 р. № 01/06 (а.с. 142).

На підтвердження перевезення проданого товару позивачем надано:

- акти надання послуг від 1 та 24 червня 2011 р. № 1, 2 (а.с. 145, 148);

- товарно-транспортні накладні від 1 та 24 червня 2011 р. № 01/06 та № 24/06 на суму 203 707 грн 20 коп. та 781 118 грн 40 коп. відповідно (а.с. 146, 149).

Оплата транспортно-експедиційних послуг здійснювалася на підставі рахунків на оплату від 1 червня 2011 р. № 1 на суму 500 грн 00 коп., від 24 червня 2011 р. № 2 на суму 500 грн 00 коп. (а.с. 144, 147).

Оплата поставленого позивачем на адресу ТОВ "Комекспо-Київ" товару підтверджується банківськими виписками по особовим рахункам за період з 1 жовтня по 4 листопада 2011 р. (а.с. 118-133).

При вирішенні справи судом також враховано, що на дату виконання названих договорів у позивача на праві приватної власності перебували будівлі адміністративно-складського корпусу та виробничого цеху по переробці металобрухту, деревини та виробництву будматеріалів, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САВ № 406353 (а.с. 117).

За таких обставин суд дійшов висновку, що дії позивача мали на меті здійснення певних господарських операцій, а саме, закупівлі товару для подальшої його реалізації, а наявні в матеріалах справи первинні бухгалтерські та платіжні документи підтверджують товарність господарської операції, здійсненої між позивачем та ТОВ "Дізель Плюс" у червні 2011 р.

Водночас судом не може бути взято до уваги посилання відповідача на акт № 75/2202-34507123, оскільки, як вже зазначалося, відповідальним за фінансово-господарську діяльність ТОВ "Дізель Плюс" є ОСОБА_4., який і підписав усі первинні документи від імені названого товариства по господарській операції з позивачем (а.с. 100-103).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення № 0001162301/1833 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби від 17 липня 2012 р. № 0001162301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКОМ" сплачений ним судовий збір у сумі 1617 (одна тисяча шістсот сімнадцять) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 20.11.12.