Постанова № 27561130, 26.09.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2012 р. Справа № 2а-2147/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

за участю:

представника позивача - Кічури Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби до приватного акціонерного товариства "Зелене господарство" про стягнення податкового боргу в сумі 69412,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби звернулася в суд з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства "Зелене господарство" про стягнення податкового боргу в сумі 69412,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на додану вартість, який виник внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданих декларацій за березень 2012 року та травень 2012 року на загальну суму 69412,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, позов просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідач про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. За таких обставин, враховуючи положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПрАТ "Зелене господарство" 28.08.1998 року зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.6-7), та взяте на облік як платник податків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість віднесений до загальнодержавних податків і зборів.

За змістом підпункту 14.1.178. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно статті 15, 180 Податкового кодексу України відповідач є платником податку на додану вартість та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

В судовому засіданні встановлено, що 19.04.2012 року та 19.06.2012 року ПрАТ "Зелене господарство" подано до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби декларації з податку на додану вартість № 9020973617 та № 9035158424 відповідно, де відповідачем самостійно розраховано розмір вказаних зобов'язань за березень 2012 року в сумі 17968,00 грн. та за травень 2012 року в сумі 51444,00 грн. (а.с.18-19, 8-9). Однак дані податкові зобов'язання відповідачем несплачені і на момент розгляду справи податковий борг з податку на додану вартість за березень 2012 року та травень 2012 року по вказаних деклараціях становить 69412,00 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника, яка міститься в матеріалах справи (а.с.10-17).

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 203.1, 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 вищевказаного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховані податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податкових деклараціях з податку на додану вартість є узгодженими з дня подання таких декларацій та являється податковим боргом відповідача.

Позивачем надсилалася ПрАТ "Зелене господарство" перша податкова вимога форми "Ю1" від 02.09.2004 року та друга податкова вимога форми "Ю2" від 08.10.2004 року (а.с.20). Вказані податкові вимоги отримані відповідачем 07.09.2004 року та 14.10.2004 року відповідно, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.20), на час розгляду справи є неоскарженими та невідкликаними.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2012 року та травень 2012 року в загальному розмірі 69412,00 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за № 9020973617 від 19.04.2012 року та податковою декларацією з податку на додану вартість за № 9035158424 від 19.06.2012 року, зворотнім боком облікової картки платника.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг з податку на додану вартість у сумі 69412,00 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, орган держаної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи, щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з ПрАТ "Зелене господарство" податкового боргу в сумі 69412,00 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Зелене господарство" (ідентифікаційний код 05479378) в дохід бюджету податковий борг в сумі 69412 (шістдесят дев'ять тисяч чотириста дванадцять) гривень 00 копійок з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок його готівки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 01.10.2012 року.