Постанова № 27560525, 14.11.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/11439/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зеленова А.С.

при секретарі Афанасьєві Д.Б.,

за участю:

представника позивача Потоцької М.Б.,

представника відповідача Леонова І.Е.,

представник третьої особи не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.12.2010 року №0000821742/0/19965,-

ВСТАНОВИВ:

03.09.2012 товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.12.2010 року №0000821742/0/19965/ том 1 а.с.3-5/.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта перевірки від 08.11.2010 №5892/23-2/03119055, згідно з яким податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем п.1.2, п.1.3 ст.1, пп.4.2.15, 4.2.9 «г», 4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7 та п.17.2 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.7.39 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.05 №40/10320 «Про затвердження Порядку про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме не включено до загального місячного оподатковуваного доходу суми коштів, що не підтверджено оригіналами документів про використання. Донараховано 39759,83грн. податку з доходів фізичних осіб. Позивач вважає акт перевірки необґрунтованим та таким, що складений з порушенням Наказу ДПА України №584 від 11.09.2008 року «Про затвердження зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення».

Просив суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 грудня 2010 року №0000821742/0/19965, прийняте Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька, яким донараховано податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 119279грн.49коп., у т.ч. за основним платежем 39759,83грн., штрафні санкції 79519,66грн. /том 1 а.с.3-5/.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2012 до участі по справі залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби /том 1 а.с.130/.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що платниками податків відповідно до ст.15 Податкового кодексу України визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операцій), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.63.1 ст.63 Податкового кодексу України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.19-1.1.1. п.19-1.1 ст.19-1 ПК України органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів.

Згідно до п.п.19-1.1.33 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України органи державної податкової служби забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Актом перевірки було встановлено порушення позивачем п.1.2, п.1.3 ст.1, пп.4.2.15, 4.2.9 «г», 4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7 та п.17.2 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.7.39 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.05 №40/10320 «Про затвердження Порядку про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме не включено до загального місячного оподатковуваного доходу суми коштів, що не підтверджено оригіналами документів про використання. Донараховано 39759,83грн. податку з доходів фізичних осіб.

Вважає позов безпідставним та необґрунтованим. Просив суд відмовити у задоволенні позову /т. 1 а.с. 126/.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, заяв про відкладення розгляду справи суду не надавав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс» зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Херсонської міської ради Херсонської області 27.05.2008, включено до ЄДРПОУ за кодом 03119055 /том 1 а.с.72/. Позивач здійснює діяльність на підставі Статуту, затвердженого рішенням зборів учасників товариства (протокол № 1 від 23.05.2008) /том 1 а.с.63-71/.

ТОВ «Херсонавтотранс» перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби , що підтверджується відповідною довідкою /том 1 а.с. 107/. В період з 27.05.2008 по 08.06.2012 ТОВ «Херсонавтотранс» перебувало на податковому обліку в ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька/том 1 а.с.108/

З 30.07.2010 по 16.09.2010 ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Херсонавтотранс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.07 по 31.03.2010, за наслідками якої складено акт від 08.11.2010 № 5892/23-2/03119055 /том 1 а.с.6-49/.

Згідно з висновком акту перевірки позивачем допущено порушення законодавства, а саме: п.1.2, п.1.3 ст.1, пп.4.2.15, 4.2.9 «г», 4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7 та п.17.2 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.7.39 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.05 №40/10320 «Про затвердження Порядку про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме не включено до загального місячного оподатковуваного доходу суми коштів, що не підтверджено оригіналами документів про використання. Донараховано 39759,83грн. податку з доходів фізичних осіб /том 1 а.с.48/.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення:

від 01.12.2010 № 0000821742/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 119279,49грн., у тому числі за основним платежем - 39759,83 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 79519,66грн.

Дана обставина не заперечується сторонами та підтверджується корінцем податкового повідомлення-рішення та копією спірного податкового повідомлення-рішення /том 9 а.с. 57,58,59/.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач 03.09.2012 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень з наступних підстав.

Пунктами 1.2 та 1.3 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (який діяв на момент вчинення порушення)визначено, що дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

З метою оподаткування до доходів платника податку також включаються:

звичайна вартість майна, яке передається платником податку за довіреністю іншій особі, якщо умови такої довіреності передбачають право такої іншої особи продати таке майно або відчужити його в інший спосіб, крім такої передачі між членами подружжя у межах спільної часткової або спільної сумісної власності.

Якщо повірений повертає кошти, отримані внаслідок такого продажу (відчуження) довірителю у майбутньому, то:

сума таких коштів не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу повіреного;

позитивна різниця між сумою таких коштів та звичайною вартістю майна, переданого за довіреністю, включається до складу загального оподатковуваного доходу довірителя відповідного звітного податкового періоду;

сума коштів або вартість майна, у тому числі цінних паперів, які надходять у власність юридичної особи, якщо згідно з довіреністю, наданою такою юридичною особою або її засновниками платнику податку, будь-які активні (видаткові) операції з такими коштами або майном здійснюються виключно за рішенням такого платника податку чи за його передорученням (окремою довіреністю) - третьою особою.

Дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

а) процентів за борговими вимогами чи зобов'язаннями, випущеними (емітованими) резидентом;

б) дивідендів, нарахованих резидентом - емітентом корпоративних прав;

в) доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій, з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах;

г) доходів у вигляді роялті, іншої плати за використання прав інтелектуальної (у тому числі промислової) власності, отриманих від резидента;

д) доходів у вигляді заробітної плати, нарахованих (виплачених, наданих) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом, а також заробітної плати, нарахованої особі за здійснення роботи за наймом у складі екіпажу (команди) транспортного засобу, який перебуває за межами території України, її територіальних вод (виключної економічної зони), у тому числі на якірних стоянках, та належить резиденту на правах власності або перебуває у його тимчасовому (строковому) користуванні та/або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі України;

е) доходів від надання в оренду (лізинг):

нерухомості, розташованої на території України;

рухомого майна, якщо орендодавець є резидентом України, або якщо користування таким майном здійснюється на території України, незалежно від того, чи є орендодавець резидентом чи нерезидентом;

є) доходів від продажу нерухомого майна, розташованого на території України;

ж) доходів від продажу рухомого майна, якщо факт зміни власника (продажу об'єкта рухомого майна) підлягає державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню згідно із законом України, або якщо місце вручення такого рухомого майна набувачеві знаходиться на території України;

з) доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності на території України;

и) доходів, що виплачуються (надаються) резидентами у вигляді виграшів і призів, у тому числі у лотерею (крім державної); благодійної допомоги, подарунків;

і) доходів у вигляді активів, що передаються у спадщину, якщо такі активи або джерело їх виплати знаходяться на території України;

ї) інших доходів як виплати чи винагороди за цивільно-правовими договорами, одержуваних резидентом або нерезидентом, якщо джерело виплати (нарахування) таких доходів знаходиться на території України, незалежно від резидентського статусу особи, що їх виплачує (нараховує).

Відповідно до пп.4.2.9 «г» ст.4 вищевказаного Закону дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді: суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом.

Підпунктом 4.2.15 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно з пунктом 9.10 статті 9 цього Закону.

Згідно до статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Відповідно до п.7.39 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого Постановою Правління національного банку України 15.12.2004 року №637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320 під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б свідчили про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс» вище наведених положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

З акту перевірки від 08.11.2010 року №5892/23-2/03119055 не вбачається, яким чином, ТОВ «Херсонавтотранс» порушенні вимоги законодавства з питань оподаткування доходів фізичних осіб, не викладено зміст порушення, не зазначено за який період вчинено порушення та конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені відповідачем, не має посилання на первинні документи, на підставі яких вчинені записи, не зазначені докази на підтвердження висновку акту перевірки, що є порушенням наказу ДПА України від 11.09.2008 №584 «Про затвердження зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення».

Статтею 69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Ухвалами суду від 05.09.12 , 26.09.12, 30.10.2012 витребувалися докази у ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС та ДПІ у м. Херсоні Донецької області ДПС, щодо підтвердження встановленого порушення податкового законодавства /том 1 а.с.1,114, том 8 а.с.186/. Про те суду так і не було надано доказів які підтвердили обґрунтованість висновків акту перевірки, зокрема не надано додатків до акту перевірку, які свідчили про встановлення порушення.

Проте як, позивачем надано в достатньому обсязі докази на підтвердження факту використання коштів підзвітними особами у сумі 39 759,83грн., а саме:

1) звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт за 2008-2010 року /том 1 а.с.152-158,163,165,169,174,176,187,190,192,194, том 2 а.с.1,3,5,13,15,17,19,21,23,25-26,28,30,32,34,36,38,40,43,45,47,49,52,54,56,58,60,63,65,69,70-71,73-75,77,79,81,83,85,96,101,

120, 125, 127, 129, 131,135,136-141,147,153-166,174,176,180,182,184,186, том 3 а.с.10-11,13-15,17-19, 22,24,26,28-30,32,34,36,38,44,50,52,80,82, 85,87,93,100,103,105,108,110,112,114, 117, 120, 122,124-125,127,131, 134,136,138, 141, 144,146, 150, 153,155,157,161,165,168,171,175,177, 179, 181,183,186,188,193,196, том 4 а.с.1,5,7,9,11,13,16,19,22-24, 27-29,32, 34,38,40,51,53,56,61, 64,66, 68, 71, 75, 78,80,82,84,88,89,91,92,95,101-105,110-118,123-130,132, 138-139,141-148,151, 158-161,163-164,167-168,170-172,175-183,185-192,196-198,202,204-205,207, том 5 а.с.4-11, 13-33, 36,38-39,45,51,54,57,59,62,73,75,78,88-96,98,100,102,104,106,108,110,112,114,116,118,124,126, 128, 130,133,135,137,139,141,143-144,147,149,151,155,159,178,179-187,191,193-195,198-199, 201,207, том 6 а.с.1-2,6-7,9,11,18-21,23,26,28,30,32,35,40,42-43,47, 57-58,61,62,64,92,95,98-103,106,108-109,111,115,117,119,122,127-128,131,134,136,141,143,162,165,168,171,174,178,181-183,185,191,193,196, том 7 а.с.2-8,12-23,26-34,45,50,52-54,58,80-85,88-90,92-93,98,99,102,104, 106,109, 111,113,119,121,123,125-126,129,131,133,135,137,139,142,145,150,152,155,157,160,162, 164,166,168,170,172, 182-198,200,202-207, том 8 а.с.1-10,12-33,43-44,50-57, 58-73,75-104,108,112,113,121-122,125-159,168-184/;

2) посвідчення на відрядження за 2008-2010 роки /том 1 а.с.161,167-168,179,183,185 том 3 а.с.185,190-192,195,198-200, том 4 а.с.73-74,94,97-98,100,106-107,109,119-122,131,133-137,140,149,154-156,193-195,200-201, том 5 а.с.1-3,12,35,37,40-44,50,53,61-66,69-72,81-84,153,157-158,162-177, том 6 а.с.22,113,121,124-126,139-140,145,147,149-157,159-161, 164,170,175-177, том 7 а.с.1,10,35-44,46,48-49,56,59-72,74,76,78,86,115,117,175-181,199, том 8 а.с.35-37,39,41,45,47,49,105-107,109-110,114,116,118-119,123-124,161-167/;

3) фіскальні чеки, рахунки на придбання їжі /том 1 а.с.193, том 2 а.с.27,29,126,133,134, том 4 а.с.90,108, том 7 а.с.105, 138/;

4) копії проїзних документів (залізничних та автобусних квитків /том 1 а.с.180,182, том 2 а.с.11-12,78,93,94,95, том 4 а.с.52,99, том 5 а.с.85-86,154, том 6 а.с.107,110,112,118,120,123,194, 195, том 7 а.с.47,57, том 8 а.с.48,111/;

5) квитанції на придбання періодичних видань, канцелярських товарів , поштових послуг /том 1а.с.191, том 2 а.с.16,98, 181,183,185, том 3 а.с.33,113, 148,149,169,170, том 4 а.с.2-4,15,86,87, том 5 а.с.52, том 6 а.с.36-39,169, том 7 а.с.101,173/;

6) квитанції до прибуткових касових ордерів / том 1 а.с.160,162,184,186, том 2 а.с.31,33,35,99, 104, том 4 а.с.203, том 5 а.с.87,121, том 6 а.с.130,132,137,148,172, том 7 а.с.75,114,127, 148, том 8 а.с.34/;

7) платіжні документи на підтвердження сплати за готельні послуги /том 2 а.с.46,48,121, том 6 а.с.133, том 7 а.с.73,77,79,87,95,96,116, том 8 а.с.40,42,46,115/;

8) платіжні документи на підтвердження сплати за придбане паливо та паркування/том 2 а.с.50, 123, том 3 а.с.51,74,111, 152,154,166,167, том 4 а.с.6,157, том 6 а.с.63,158, том 7 а.с.94,110/;

9) товарні чеки /том.1 а.с.166,170,175,181,189,195, том 2 а.с.2,4,6-9, 14,18,20,22,41, 80,84,86, 102, 111, 112,115-116,179, том 3 а.с.20,37,86,88,178,180,187,197, том 4 а.с.21,25-27,76,77,79,83,85,150, том 5 а.сч.47-49,55-56,58,60,68,79-80,97,123,129,136,138,160,208 том 6 а.с.29,114,135,142,197, том 7 а.с.118,122,130,136,151,154,158,163, том 8 а.с.117/;

10) накладні / том 1 а.с.178, том 2 а.с.67, том 3 а.с.21,31,43,70,72,79,84,92,106, 119, 133,140, 143, том 4 а.с.18,31,33,37, 55,70,162,166,169,174, том 5 а.с.119-120,188,197, том 6 а.с.25,34,44-45,60,66,105,186,188,190,192, том 7 а.с.140-141,146-147/;

11) закупочні акти / том 1 а.с.188, том 2 а.с.42,51,59,64,124, том 3 а.с.39,40,42,67,69,71,78,

91,101, 107, 118, 132, том 4 а.с.30,35,54,62,65, 69,99,165, том 5 а.с.196, том 6 а.с.10,13-14,24,33, 46,48,59,65,104,187,189,201/;

12) видаткові накладні / том 2 а.с.103,178, том 3 а.с.68, том 4 а.с.30, том 4 а.с.153, том 5 а.с.34,77, том 7 а.с.144/;

13) акти виконаних робіт /том 3 а.с.53,56, том 4 а.с.206, том 5 а.с.122, том 6 а.с.50,138, том 7 а.с.149, 174/;

14) акти списання коштів / том 3 а.с.137, том 4 а.с.36, 199, том 5 а.с.161, том 7 а.с.11,97,108, том 8 а.с.38/.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не довів обставин, які б свідчили про порушення позивачем п.1.2, п.1.3 ст.1, пп.4.2.15, 4.2.9 «г», 4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7 та п.17.2 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.7.39 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.05 №40/10320 «Про затвердження Порядку про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Отже, суд вважає, що у даному випадку позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок підтвердження факту використання підзвітними особами коштів у сумі 39759,83грн.

Таким чином, з урахуванням наведених правових норм та наданих до матеріалів письмових документів, суд дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог п.1.2, п.1.3 ст.1, пп.4.2.15, 4.2.9 «г», 4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7 та п.17.2 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.7.39 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.05 №40/10320 «Про затвердження Порядку про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» є безпідставними та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим є необґрунтованим у даному випадку донарахування податковим органом позивачу податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб.

Оскільки суд прийшов до висновку про неправомірність донарахування податковим органом податкових зобов'язань позивачу, то, відповідно, є неправомірним застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі ст. 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 01.12.2010 року №0000821742/0/19965- задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька від 01.12.2010 року №0000821742/0, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс» визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 119279,49грн.: за основним платежем на суму 39759,83грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 79519,66грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1192,80(одна тисяча сто дев'яносто дві) гривні 80 копійок.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 14 листопада 2012 року у присутності представників сторін. Постанова виготовлена та підписана у повному обсязі 19 листопада 2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зеленов А. С.