Рішення № 27560398, 16.11.2012, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2023/2-942/11

Пр. №2/2023/76/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2012 року Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого -судді Скородєлової В.В.

при секретарі Бутковій В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Куп'янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа: КП «Куп'янське бюро технічної інвентаризації»про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку і земельної ділянки, ціна позову 111051 грн., -

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з уточненим позовом до ОСОБА_2 3-я особа: КП «Куп'янське бюро технічної інвентаризації»про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку і земельної ділянки, ціна позову 111051 грн., в якому просить встановити факт її проживання з відповідачем ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 09.03.1998 року по 13.10.2006 року, визнати будинок, розташований у АДРЕСА_1, сумісно набутою ними з відповідачем ОСОБА_2 спільною сумісною власністю, визнати її право власності на Ѕ частину будинку по АДРЕСА_1 на цей час та визнати її право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,09475 га, на якій розташований спірний будинок та стягнути з відповідача понесені судові витрати 700 грн. держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., а також вартість правової допомоги у сумі 3000 грн., посилаючись на те, що 13.10.1990 року вона уклала шлюб із ОСОБА_2, у шлюбі у них народились діти: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

У 1998 році їх шлюбні стосунки погіршились та вони звернулись до Куп'янського міського суду з позовом про розірвання шлюбу. Однак, незважаючи на рішення суду від 09.03.1998 року, вони продовжили жити однією сім'єю. До відділу РАЦС вони не звернулись, рішення суду не зареєстрували та продовжили жити разом за однією адресою по АДРЕСА_2 до 13.10.2006 року, вели спільне господарство, мали сумісні кошти та мали стосунки, як чоловік та жінка. Внаслідок шлюбних відносин у них народилась донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком якої є ОСОБА_2

Також позивачка зазначає, що 10.08.1999 року з її згоди та участі, чоловік уклав договір купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1, який знаходиться на приватизованій земельній ділянці площею 0,1895 га. Жила площа будинку - 51.4 кв.м. На 1999 рік оцінка будинку в договорі складала 23963 грн. Вони купували будинок для їх сім'ї на спільні кошти, разом платили за послуги нотаріусу, разом передавали гроші продавцю: екв. 6 тис. у.о. був переданий продавцю одразу, решту в екв. 3 тис. у.о. вони повинні були сплатити до 10.02.2000 року, що і зробили разом.

Після купівлі будинку вони разом з чоловіком протягом 2005-2006 року провели капітальну перебудову і збудували прибудову (літню кухню, яка примикає до будинку), гараж, сарай, погріб, огорожі, провели перепланування будинку та благоустрій прибудинкової території, у тому числі разом купували будівельні матеріали на сумісні кошти, разом працювали по переплануванню будинку. Внаслідок перебудови значно збільшилась вартість будинку та площа. Після 2006 року чоловік перебудов не робив. Після народження доньки ОСОБА_4, чоловік забрав її до будинку, де вона з дітьми мешкала разом із чоловіком.

Після 13.10.2006 року вона змушена була з дітьми залишити будинок тому, що їх шлюбні стосунки погіршились. Чоловік погрожував їй, поводився дуже агресивно, навіть бив її. Вона зверталася до прокуратури, міліції зі скаргами та намагалась жити в будинку, але відповідач порушив її права та не пускав до будинку ні її, ні представників БТІ, куди вона зверталась для отримання техпаспорту на будинок та довідки про його вартість. 10.11.2008 року вона звернулася зі скаргою до Куп'янського МВ ГУМВС України, де вказала, що будинок по вул. Д.-Лучицького, буд. 50 -це їх з відповідачем спільне майно.

Крім того, позивачка посилається на те, що 22.04.2009 року на підставі рішення Куп'янського міськрайоного суду право власності на спірний будинок перейшло до ОСОБА_5, але на даний час це рішення суду скасовано Апеляційним судом Харківської області і власником спірного будинку є відповідач ОСОБА_2

Представник позивачки у судовому засіданні вимоги позову підтримала у повному обсязі, який просила суд задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 -адвокат ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, надавши до суду заяву про розгляд справи без її участі, але за участю її представника.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час і місце судового розгляду оповіщений у встановленому порядку, про причини неявки суду не повідомив.

Представник 3-ї особи: КП «Куп'янське БТІ» у судове засідання також не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд справи без участі КП «Куп'янське БТІ», у вирішенні спору покладаються на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що з позивачкою вона знайома з 1995 року. У 1996 році вона з чоловіком їздила на північ. Дитина залишилась у бабки. У 1997 році повернулись з півночі, Таня почала торгувати продуктами харчування. У 1998 році ОСОБА_1 брак розірвала. Вона часто приходила до них, кімната у них була спільна, продукти, ОСОБА_2 давав гроші на речі. У 1999 році вони знайшли будинок за оголошенням за 9 тис. у.о., платили разом, будинок оформили на ОСОБА_2, чому, не знає. Вони перебудували будинок, побудували гараж, вікна вставили, добудували півтора поверху. Вона з ОСОБА_2 забирали ОСОБА_1 із пологового будинку, коли 23.03.2000 року народилась донька та повезли в будинок АДРЕСА_1. До 2006 року вони жили разом, потім ОСОБА_2 почав зустрічатись з іншою жінкою, на даний час вона його дружина, і ОСОБА_1 з дітьми пішла з будинку.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що у 1996 його батьки їздили на північ на заробітки. Потім батьки вирішити придбати будинок по АДРЕСА_1, домовились за 9 тис., спочатку віддали 6 тис., а потім 3 тис. батьки робили ремонт в будинку, перебудували його та почали жити сім'єю в будинку. На ринку торгували разом. У 1998 році батьки розірвали шлюб, але проживали разом, 23.03.2000 року народилась сестра. Після народження сестри, батьки жили до вересня 2006 року, потім батько побив мати, вони зібрали речі та пішли з дому у квартиру, яку подарувала бабуся. Коли купували будинок, на той час йому було 8 років. Батько та мати йому розповідали у 16 років, що купили будинок, за скільки він був придбаний, він не бачив. До 2006 року мати з батьком перебудували будинок, вставили пластикові вікна, встановили новий котел для опалення, нових дах, добудували літню кухню, побудували гараж, огорожу, внутрішні роботи в будинку, зробили перебудову в кухні. На момент уходу з будинку, літню кухню вже було збудовано.

Заслухавши учасників судового розгляду, допитавши свідків, дослідивши надані сторонами письмові докази, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Приймаючи рішення по справі, що розглядається, суд виходив з вимог ст. 60 ЦПК України, яка регламентує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, коли мають місце підстави звільнення від доказування. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Крім того, дотримуючись принципу диспозитивності, передбаченого ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Отже, судом встановлено, що 13 жовтня 1990 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про одруження НОМЕР_1 від 06 лютого 2002 року. (а.с. 10) Від цього шлюбу подружжя має двох дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с. 12)

Як убачається з рішення Куп'янського міського суду Харківської області від 27.02.1998 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано. Рішення суду набрало законної сили 09.03.1998 року. (а.с. 22)

Розірвання шлюбу було зареєстроване у відділі РАЦС 06 листопада 2007 року, актовий запис №281, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_2. (а.с. 11)

За договором купівлі-продажу від 10 серпня 1999 року відповідач ОСОБА_2 купив приватизований жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці площею 0,1895 га. за 9 тис. грн., з яких гроші в сумі 6 тис. грн. продавець отримала від покупця до підписання цього договору, а решту грошей покупець зобов'язався сплатити продавцеві в 6-місячний строк з дня підписання цього договору, до 10 лютого 2000 року. (а.с. 13)

Даний договір укладений в письмовій формі, посвідчений державним нотаріусом Куп'янської державної нотаріальної контори.

У відповідності до ч.1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ч.1 ст. 209 ЦК України передбачає, що правочин, вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню.

А ч.1 ст. 210 ЦК України передбачає, що правочин підлягає державній реєстрації.

Як встановлено по справі, всі ці умови були додержані покупцем за договором купівлі-продажу від 10 серпня 1999 року, що підтверджується письмовими доказами і про що не заперечують сторони.

Заочним рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 27 січня 2009 року за позовом ОСОБА_2, позивачку ОСОБА_1 знято з реєстрації в будинку АДРЕСА_1. Рішення суду набрало законної сили 06.02.2009 року. (а.с. 105-106)

Відповідно до ч.2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складаюсь особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Обставини справи свідчать про те, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 проживали спільно з 09.03.1998 року по 13.10.2006 року. Ці обставини встановлені у судовому засіданні на підставі матеріалів, а саме: після рішення про розірвання шлюбу у 1998 році, воно не було зареєстровано, тому що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 продовжили жити разом, внаслідок проживання однією сім'єю у позивачки та відповідача ОСОБА_2 народилась донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, довідкою Виконавчого комітету Куп'янської міської ради від 11.11.2009 року №402 про те, що позивачка ОСОБА_1 з дітьми мешкає в м. Куп'янську, АДРЕСА_1 та поясненнями свідків, допитаних у судовому засіданні з приводу сумісного проживання сторін по справі, чиї пояснення в цій частині у суду немає підстав ставити під сумнів.

Відповідно до ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу. А тому факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, а саме ОСОБА_1 з ОСОБА_2 в період з 09.03.1998 року по 13.10.2006 року повинен бути встановленим.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про визнання будинку, розташованого у АДРЕСА_1 сумісно набутою з відповідачем ОСОБА_2 спільною власністю та визнання за нею права власності на Ѕ частину даного будинку та Ѕ частину земельної ділянки, на якій розташований будинок, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі сторони або особи, щодо якої встановлено ці обставини.

Як убачається з рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 22 квітня 2009 року, цим рішенням визнано договір застави жилого будинку, що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, АДРЕСА_1, укладений 11.05.2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 дійсним, а правочин таким, що відбувся. За ОСОБА_5 визнано право власності на жилий будинок, що розташований за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, АДРЕСА_1, на підставі договору застави від 11.05.2007 року. Зазначене рішення набрало законної сили 05.05.2009 року. (а.с. 92-94)

Рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 06 січня 2011 року вищезгадане рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 22 квітня 2009 року було скасовано. ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог про визнання дійсним договору застави житлового будинку та визнання права власності -відмовлено.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 ст. 69 цього Кодексу визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Суд, оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає що позивачкою ОСОБА_1 доведені перед судом обставини, що на час придбання спірного житлового будинку, на час його перебудови, сторони проживали однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, ці обставини знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 в цій частині є обґрунтованими, а тому за нею та відповідачем необхідно визнати в порядку поділу майна подружжя право власності на спірний житловий будинок АДРЕСА_1 по Ѕ частині за кожним та на земельну ділянку площею 0,1895 га, на якій розташований будинок АДРЕСА_1 по Ѕ частині за кожним.

Що стосується вимог позивачки ОСОБА_1 про стягнення на її користь 3000 грн. правової допомоги, то суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки ці вимоги документально не підтверджені.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 59, 60, 61, 88, 209, 212, 214-218, 294, 296 ЦПК України, ст.ст. 3, 57, 60 Сімейного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа: КП «Куп'янське бюро технічної інвентаризації»про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку та земельної ділянки, ціна позову 111051 грн. грн. -задовольнити частково.

Позов ОСОБА_1 в частині встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку та земельної ділянки -задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу (після розірвання шлюбу) з 09.03.1998 року до 13.10.2006 року.

Визнати будинок, розташований у АДРЕСА_1, сумісно набутою позивачкою ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_2 спільною сумісною власністю.

Визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності за кожним по Ѕ частині житлового будинку АДРЕСА_1 та по Ѕ частині земельної ділянки площею 0,1895 га, на якій розташований будинок АДРЕСА_1.

У позові ОСОБА_1 в частині стягнення на її користь 3000 грн. витрати на правову допомогу -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 700 грн. - судовий збір і 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи та на користь держави недоплачений судових збір у розмірі 410,51 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Куп'янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Куп'янського міськрайонного

суду Харківської області В.В. Скородєлова