Рішення № 27556948, 12.11.2012, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0418/3147/2012

2/0418/1912/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2012 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

Головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Рябенькій А.О.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Державного підприємства «Придніпровська залізниця», третя особа ОСОБА_6, про визнання права на безоплатну приватизацію, зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначили, що відповідно до ордеру на житлове приміщення №25 серії І від 12.03.2007 року, виданого виконавчим комітетом Красногвардійської районної ради м.Дніпропетровська на підставі рішення Кіровської районної у місті ради від 16.02.2007 року №92, вони та ОСОБА_6, були вселені в квартиру №27 за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Литовська,3. Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 619499 від 21.02.2007 року вищезазначена квартира знаходиться на балансі Державного підприємства «Придніпровська залізниця». В 2011 році вони вирішили скористатись своїм правом на безоплатну приватизацію наданого ним житла, згідно вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», у звязку з чим нами на адресу Державного підприємства «Придніпровська залізниця»було направлено заяву встановленого зразка від 23.12.2011 року з вимогою про передачу ним у приватну спільну сумісну власність квартири №27 за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Литовська,3. Однак, згідно листа Державного підприємства «Придніпровська залізниця»№ НЗЕ-9/137 від 06.02.2012 року ним було відмовлено у передачі вищезазначеної квартири в приватну спільну сумісну власність з тих підстав, що під час приватизації ними вже використано житлових чеків на 75% і це не дає ним права на приватизацію квартири загальною площею 96,6 кв. м. на загальних підставах та тим, що у зазначеній квартирі зареєстровано 4 особи. Таку відмову вважають незаконною та такою, що порушує їх конституційні права. Відповідно до посвідчення серії АГ № 122121 виданого 01.09.2009 року вона - ОСОБА_3, є ветераном праці і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів праці. Таким чином вони мають право на безоплатну передачу ним в приватну спільну сумісну власність спірної квартири незалежно від розміру її загальної площі, згідно вимог п.4 ч.1 ст.6 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Та обставина, що в спірній квартирі зареєстрована ОСОБА_6, яка використала своє право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду в повному обсязі, що підтверджується її власною заявою та довідкою №387 від 07.04.2011 року, не може бути підставою для відмови у приватизації спірної квартири іншими особами, які проживають в ній на законних підставах та мають право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду.

З урахуванням зазначеного, позивачі просили визнати за ними право на безоплатну приватизацію квартири №27 за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Литовська,3, загальною площею 96,6 кв.м, житловою площею 50,5 кв.м та зобовязати Державне підприємство «Придніпровська залізниця»вчинити дії по підготовці та оформленню документів відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 16.12.2009 року №396 для передачі ним (позивачам) у приватну спільну сумісну власність вказаної квартири.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 позов підтримав та, посилаючись на викладені в позовній заяві підстави, просив задовольнити останню в повному обсязі.

Позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в наданих заявах просили провести розгляд справи у їх відсутності, зазначивши про підтримання позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачка ОСОБА_3, разом із членами своєї сімї чоловіком ОСОБА_4, донькою ОСОБА_5І, та матірю ОСОБА_6 проживають та зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_1, куди вони вселились на підставі ордеру №25 від 12.03.2007 року (а.с.7-11,13,17).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 619499 від 21.02.2007 року будинок №3 по вул.Литовській в м.Дніпропетровську належить державі та балансоутримувачем будинку є Державне підприємство «Придніпровська залізниця»(а.с.30).

23.12.2011 року позивачі звернулись до Державного підприємства «Придніпровська залізниця»з заявою про передачу в приватну спільну сумісну власність квартири АДРЕСА_1 на що отримали відмову з посиланням на те, що вони вже використали під час приватизації 75% чеків, а залишкова вартість житлових чеків становить 3,24 грн., що відповідає 18 кв.м загальної площі житла та на загальних підставах не дає права приватизувати квартиру загальною площею 96,6 кв.м (а.с.12,20).

Як не заперечувалось сторонами дійсно позивачами було приватизовано квартиру АДРЕСА_2, житловою площею 41,6 кв.м, загальною 72,2 кв.м.

Згідно довідок Державного ощадного банку України від 25.03.2011 року залишок невикористаних позивачами коштів на приватизацію житла складає по 1,08 грн. кожним (а.с.14-16).

Згідно ст. 47 Конституції України кожен громадянин має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Відповідно до ч.3 ст.9 Житлового кодексу громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 кв.м загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 кв.м на сім'ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Відповідно до ч.4 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз (ч.5 ст.5).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.6 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»незалежно від розміру загальної площі безоплатно передаються у власність громадян займані ними квартири (будинки), в яких мешкають громадяни, удостоєні звання ОСОБА_7 Союзу, ОСОБА_8 Праці, нагороджені орденом Слави трьох ступенів, ветерани Великої Вітчизняної війни, воїни-інтернаціоналісти, інваліди I і II груп, інваліди з дитинства, ветерани праці, що пропрацювали: не менше 25 років - жінки, 30 років - чоловіки, ветерани Збройних Сил та репресовані особи, реабілітовані згідно із Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні».

Частиною 1 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»передбачено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Відповідно до пп.10,11 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Рішенням Конституційного Суду України від 10.06.2010 року №15-рп/2010 визначено, що в аспекті конституційного звернення положення п.5 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», згідно з яким кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз, необхідно розуміти так, що право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо:

- громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді, і у його власність безоплатно передано в одній чи кількох квартирах (будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сімї та додатково 10 квадратних метрів на сімю;

- у власність наймача і кожного члена його сімї передано загальну площу однієї квартири (будинку), що перевищує встановлену санітарну норму, з оплатою вартості надлишкової загальної площі приватизованого житла;

- у власність наймача і кожного члена його сімї передано загальну площу житла, меншу ніж встановлена санітарна норма, а залишок житлового чека використано для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду;

- весь житловий чек використано для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду.

Приватизація загальної площі в кількох квартирах (будинках) державного житлового фонду в межах встановленої санітарної норми та номінальної вартості житлового чека не є повторною.

Таким чином, з урахуванням зазначених вище положень закону, рішення Конституційного Суду України від 10.06.2010 року №15-рп/2010, враховуючи, що позивачі при приватизації квартири АДРЕСА_2 отримали у власність житло, загальна площа якого менше ніж встановлена законом санітарна норма, залишок житлових чеків з депозитних рахунків не використали для приватизації частки майна державних підприємств чи земельного фонду, виявили бажання використати їх для приватизації нової квартири АДРЕСА_1, отриманої ними в результаті поліпшення житлових умов, той факт, що позивачка ОСОБА_3 відповідно до посвідчення серії АГ № 122121, виданого 01.09.2009 року, є ветераном праці та відповідно до п.4 ч.1 ст.6 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»незалежно від розміру загальної площі має право на безоплатне отримання у власність житла, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

В звязку з чим, слід визнати за позивачами право на безоплатну приватизацію квартири АДРЕСА_3, загальною площею 96,6 кв.м, житловою площею 50,5 кв.м. та зобовязати Державне підприємство «Придніпровська залізниця»вчинити дії по підготовці та оформленню документів відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 16.12.2009 року №396, для передачі у приватну спільну сумісну власність позивачам квартири АДРЕСА_3, загальною площею 96,6 кв.м, житловою площею 50,5 кв.м.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця»на користь позивачки ОСОБА_3 сплачений останньою при подачі позову судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.47 Конституції України, ст.9 Житлового кодексу, ст.ст.2,3,5,6,8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст.3,10,11,15,58-60,88,169,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Державного підприємства «Придніпровська залізниця», третя особа ОСОБА_6, про визнання права на безоплатну приватизацію, зобовязання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 право на безоплатну приватизацію квартири АДРЕСА_3, загальною площею 96,6 кв.м, житловою площею 50,5 кв.м.

Зобовязати Державне підприємство «Придніпровська залізниця»(49000, м.Дніпропетровськ, пр.К.Маркса,108, код ЄДРПОУ 01073828, ІПН 010738204028) вчинити дії по підготовці та оформленню документів відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 16 грудня 2009 року №396, для передачі у приватну спільну сумісну власність ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_3, загальною площею 96,6 кв.м, житловою площею 50,5 кв.м.

Стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця»(49000, м.Дніпропетровськ, пр.К.Маркса,108, код ЄДРПОУ 01073828, ІПН 010738204028) на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.Ю.Казак