Ухвала суду № 2755502, 18.03.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2008 року                                                                 № К-36609/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Рибченка А.О.

суддів:                                                         Брайка А.І.

                                                                       Голубєвої Г.К.

Костенка М.І.

Пилипчук Н.Г.                                                                                                                                                 

при секретарі судового засідання:    Патюк А.О.

розглянувшиу відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у                      м. Запоріжжі

на ухвалуЗапорізького апеляційного господарського суду від 31.10.2006 р.

та постанову господарського суду Запорізької області від 10.08.2006 р.

у справі№ 13/241/06-АП господарського суду Запорізької області

за позовомПриватного виробничо-торгівельного підприємства «Інвек»

доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

проскасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ: 

Постановою господарського суду Запорізької області від 10.08.2006 р., залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 31.10.2006 р., задоволено позовні вимоги Приватного виробничо-торгівельного підприємства «Інвек» та скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі № 0000271323/2 від 19.04.2005 р., № 0000271323/3 від   07.04.2005 р.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що відповідно до положень Конвенції про уникнення подвійного оподаткування доходів та попередження податкових ухилень від 15.08.1995 р., ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції між Урядом України та Урядом Швеції про уникнення подвійного оподаткування доходів та попередження податкових ухилень» від 23.04.1996 р. № 135/96-ВР, лізингові платежі повинні оподатковуватись саме в Швеції.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.   

В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішенняі ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на слідуюче.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні обставини справи.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ПВТП «Інвек» з питання дотримання правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету суми податку на прибуток за період з 01.07.2002 р. по 30.06.2004 р., на підставі якої складено акт               № 42/33-3/30293412 від 31.12.2004 р.

Вказаним актом перевірки встановлено, що 07.10.2003 р. ПВТП «Інвек» уклало зовнішньоекономічний договір фінансового лізингу № 69-04024 з компанією «Сканія Кредит АБ», реєстраційний номер 556062-7373, S-151 87 СОДЕРТАЛ'Є, Швеція. За умовами договору передбачено, що компанія «Сканія Кредит АБ» («Власник») передає у лізинг тягач сідловий Sсаnіа Р114 та напівпричіп самоскид для перевезення сипучих вантажів на загальну суму 107874 Євро.

Відповідно до ст. 1 Договору, ПВТП «Інвек» («Лізингоодержувач») зобов’язується отримати у Власника товар у лізинг згідно з умовами договору, без права суборенди та продажу товарів третій стороні. Строк лізингу: період близько               4 років, який розпочинається з дати поставки і закінчується через три місяці після дати сплати 16-го лізингового платежу, і на вказану дату Товари повертаються власникові.

Згідно п. 4а «Платежі та податки» Договору лізингоодержувач сплачує власникові за лізинг товарів лізингові платежі в розмірі 7600 Євро. Такі платежі, разом з усіма іншими платежами, строк яких настає за цим договором, повинні сплачуватись своєчасно у належні строки без будь-яких відрахувань (включаючи, зокрема, будь-які податки, платежі, збори або будь-які стягнення будь-якого характеру).

На виконання даного Договору та згідно графіку ПВТП «Інвек» сплачує лізингові платежі на користь власника. Загальна сума лізингових платежів за договором складає 133550 Євро, в тому числі вартість товарів - 107874 Євро, лізингова винагорода - 25676 Євро. Лізинговий платіж розрахований за фіксованою процентною ставкою для Євро, який ПВТП «Інвек» повинно сплачувати авансом щоквартально починаючи з 24.06.2003 р. Загальна сума, що підлягає сплаті перед поставкою, складає 15200 Євро.

У період з 01.07.2003 р. по 30.06.2004 р. підприємством виплачено на користь нерезидента суму лізингової винагороди згідно договору фінансової оренди № 69-04024 від 07.10.2003 р. в розмірі 67414 грн.

Податковим повідомленням-рішенням № 000041325/0 від 06.01.2005 р. позивачу донараховано 6741,49 грн. податку на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 10% відповідно до пунктів 1,2 статті 11 Конвенції.

В рішенні про результати розгляду повторної скарги (вих. № 1246/10/25-020 від 13.04.2005 р.) Державної податкової адміністрації у Запорізькій області, на підставі якого відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 19.04.2005 р. № 0000271323/2, Державна податкова адміністрація у Запорізькій області зробила висновок, що сума податку на доходи нерезидента повинна оподатковуватись за ставкою у розмірі 15% від їх суми згідно п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого податковою інспекцією додатково донараховано податок на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 3354,11 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 6708,22 грн.

В результаті адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення Державною податковою адміністрацією України залишено без змін та винесено податкове повідомлення-рішення від 04.07.2005 р. № 0000271323/3.

Згідно п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміють, зокрема, лізингову (орендну) плату, що сплачується (нараховується) резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента – лізингодавця (орендодавця).

Відповідно до п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6, зобов’язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Пунктом 18.1 ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

15.08.1995 р. між Урядом України і Урядом Швеції було підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування доходів та попередження податкових ухилень, яка була ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції між Урядом України та Урядом Швеції про уникнення подвійного оподаткування доходів та попередження податкових ухилень» від 23.04.1996 р. № 135/96-ВР.

Згідно ст. 3 Конвенції податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема в Україні є податок на прибуток (доходи) підприємств.

Як встановлено судами, 07.10.2003 р. ПВТП «Інвек» уклало зовнішньоекономічний договір фінансового лізингу № 69-04024 з компанією «Сканія Кредит АБ».

Відповідно п. 4 Загальних умов, що є невід’ємною частиною договору, Лізингоодержувач сплачує Власникові за лізинг Товарів Лізингові платежі у розмірі 107874 Євро.

Згідно п. 1.18 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк.

Пунктом 1.10 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» проценти визначено як доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються: платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум. Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або від іншої вартісної бази, не є процентами.

Проаналізувавши вказані правові норми, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що прибуток, отриманий нерезидентом за вказаним договором фінансового лізингу, не є процентами, а підпадає під визначення прибутку від комерційної діяльності, передбаченої ст. 7 Конвенції та має оподатковуватись у Швеції, оскільки згідно п. 1 ст. 7 Конвенції прибуток підприємства Договірної держави оподатковується тільки у цій державі, якщо тільки підприємство не здійснює або не здійснило комерційну діяльність у другій Договірній державі через розташоване в ній представництво.

Пунктом 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 470, передбачено подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Довідка, що підтверджує резиденство компанії «Сканія Кредит АБ» досліджена судами попередніх інстанцій в процесі судового розгляду справи.

В касаційній скарзі податкова інспекція вказує на те, що єдиним з чим не вона може погодитись – це факт подання позивачем довідок за формою, встановленою Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 470.

Вказане твердження спростовано судами попередніх інстанцій з посиланням на відповідні записи в акті перевірки, які свідчать про те, що перевіряючі СДПІ мали в наявності відомості про нерезидента – компанію «Сканія Кредит АБ», оскільки застосували до спірних відносин ст. 11 Конвенції між Урядом України та Урядом Швеції від 15.08.1995 р. про уникнення подвійного оподаткування доходів та попередження податкових ухилень.

На підставі викладеного вище, колегія суддів Вищого адміністративного суду України підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі № 13/241/06-АП суди попередніх інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, а тому підстав для скасування чи зміни постановлених у справі судових рішень не вбачається. 

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 

УХВАЛИВ:   

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 31.10.2006 р. та постанову господарського суду Запорізької області від 10.08.2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий                                  (підпис)                     Рибченко А.О.

Судді                                                (підпис)                     Брайко А.І.

(підпис)                     Голубєва Г.К.

(підпис)                     Костенко М.І.

                                                           (підпис)                     Пилипчук Н.Г.