Рішення № 27553765, 15.10.2012, Харківський районний суд Харківської області

Справа №2034/2-4066/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2012 рокуХарківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого Юдіна Є.О.,

за участю секретаря Власенко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт.Покотилівка цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції в Харківської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

До суду звернулась Державна екологічна інспекція в Харківської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

В обґрунтування позовних вимог начальник інспекції посилається на те, що на адресу Державної екологічної інспекції в Харківській області надійшло звернення Головного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Харківській області № Кол-5-04-05 від 16.06.2009 року щодо здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності на ставку, що розташований на території с.Покровка, Покровської селищної ради, Коломацького району Харківської області. На підставі даного звернення, Державною екологічною інспекцію в Харківській області 26 серпня 2009 року було здійснено обстеження вищезазначеної території.

За результатами обстеження було складено Акт обстеження (дотримання вимог природоохоронного законодавства) № 166 від 26.08.2010 року, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 використовується земельна ділянка та ставок в с.Покровка, Харківської області Коломацького району, на підставі договору оренди від 06 жовтня 2004 року укладеною з Коломацькою РДА. Земельна ділянка площею 7,93 га надана в оренду для рибогосподарських потреб. На момент обстеження частина земельної ділянки в прибережній захисній смузі площею 215x36 м розкопана та засаджена овочами, таким чином, використовується не за цільовим призначенням. На момент обстеження встановлено, що на земельній ділянці збудовано майданчик для утримання домашньої худоби площею 11x9 та 9.5x7.5 м. Також при обстеженні встановлено самовільне зайняття земельної частини земельної ділянки, яка теж розорана та засаджена овочам. Площа самовільно зайнятої земельної ділянки 220x25 м. Таким чином, встановлено, що відповідач самовільно використовує земельну ділянку, без наявності документів що посвідчують право власності, право постійного користування на земельну ділянку, що є порушенням ст.ст. 124, 125 Земельного Кодексу України.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету Мереф?янської міської ради Харківської області грошові кошти за шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок в розмірі 4543,65 грн.

В судове засідання представник позивача не зявився, подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не зявився, належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи. В звязку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

На підставі ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, згідно положень ст.224 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що на адресу Державної екологічної інспекції в Харківській області надійшло звернення Головного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Харківській області № Кол-5-04-05 від 16.06.2009 року щодо здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності на ставку, що розташований на території с.Покровка, Покровської селищної ради, Коломацького району Харківської області. На підставі даного звернення, Державною екологічною інспекцію в Харківській області 26 серпня 2009 року було здійснено обстеження вищезазначеної території.

За результатами обстеження було складено Акт обстеження (дотримання вимог природоохоронного законодавства) № 166 від 26.08.2010 року, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 використовується земельна ділянка та ставок в с.Покровка, Харківської області Коломацького району на підставі договору оренди від 06 жовтня 2004 року укладеною з Коломацькою РДА. Земельна ділянка площею 7,93 га надана в оренду для рибогосподарських потреб. На момент обстеження частина земельної ділянки в прибережній захисній смузі площею 215x36 м розкопана та засаджена овочами, таким чином, використовується не за цільовим призначенням. На момент обстеження встановлено, що на земельній ділянці збудовано майданчик для утримання домашньої худоби площею 11x9 та 9.5x7.5 м. Також при обстеженні встановлено самовільне зайняття земельної частини земельної ділянки, яка теж розорана та засаджена овочам. Площа самовільно зайнятої земельної ділянки 220x25 м. Таким чином, встановлено, що відповідач самовільно використовує земельну ділянку, без наявності документів що посвідчують право власності, право постійного користування на земельну ділянку, що є порушенням ст.ст. 124, 125 Земельного Кодексу України.

Відповідно до листа відділу Держкомзему у Коломацькому районі Харківської області від 23.09.2009 року № 292, нормативно грошова оцінка 1 гектара становить 1026,00 грн.

В зв'язку з виявленими порушенням посадовими особами Державної екологічної інспекції в Харківській області було з урахуванням норм передбачених «Методикою визначення розмірів шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 року, розраховано шкоду та складено претензію № 463 від 23.10.2009, щодо добровільного відшкодування шкоди заподіяної державі в розмірі 4543,65 грн. Претензію разом з розрахунком шкоди було направлено на адресу Відповідача. Вимоги даної претензії на теперішній час не виконано.

Згідно ст.124 Земельного Кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 187 Земельного кодексу України, контроль за використанням та охороню земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду).

За наслідками виявлених порушень природоохоронного законодавства інспектором Державної екологічної інспекції в Харківські області, були складені протокол про адміністративне правопорушення № 002662 від 25 вересня 2009 року та постанова про накладення адміністративного стягнення № 10-26-467 від 09 жовтня 2009 року, згідно яких за самовільне зайняття земельної ділянки - ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 53, 53 і КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 238,00 грн.

Даний штраф був сплачений у добровільному порядку, згідно з квитанцією від 29 жовтня 2010.

Слід відзначити, що у випадках накладення адміністративних стягнень за невиконання вимог природоохоронного законодавства на відповідальних посадових осіб підприємств, накладений штраф хоча й має матеріальний характер, але є заходом відповідальності, а не відшкодування шкоди (Роз'яснення Вищого Господарського суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 року).

Згідно ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок.

Таким чином в результаті незаконних ОСОБА_1, а саме внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (використання земель рибогосподарських потреб під засадження овочами) площею 0,77 га, відповідач заподіяв державі шкоду в розмірі 4543,65 грн.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про охорону земель», юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосовування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Виходячи з положень ст. 1166 Цивільного Кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно ст. 69 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів".

Згідно п 1.6 Роз'яснень Вищого Господарського суду України - вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до вимог ст. 188 Земельного кодексу України, державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель належить до компетенції спеціально уповноваженого органу з питань екології та природних ресурсів.

Відповідно до п. б ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»- до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить: державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Виходячи з положень ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006 року, до повноважень Державної екологічної інспекції як спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, її органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Суд розподіляє судові витрати, на підставі ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215, 224-233 ЦПК України, ст.1166 ЦК України, ст.ст. 20, 68, 69 Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.56 Законом України «Про охорону земель», суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Харківської області задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (м.Мерефа, вул.Луначарського,158) на користь місцевого бюджету Мереф?янської міської ради Харківської області (р/р 33110331700430, УДК у Харківському районі, код ЄДРПОУ УДК 24134461, банк одержувача ГУ ДКУ в Харківській області, МФО 851011, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності») грошові кошти за шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок в розмірі 4543 (чотири тисячі п?ятсот сорок три) гривні 65 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (м.Мерефа, вул.Луначарського,158) на користь Держави витрати на оплату державного мита у розмірі 51 (п?ятдесят одна) гривні та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

Копію заочного рішення направити відповідачу в триденний строк.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк із дня проголошення рішення.

Суддя: