Ухвала суду № 2755367, 03.07.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-38094/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2008 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є.,Усенко Є.А.,Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області

на постанову господарського суду Львівської області від 15 серпня 2006 року

та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2006 року

у справі № 5/449-25/78

за позовомГніздичівського державного спиртового заводу

до Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції (правонаступник Державна податкова інспекція у Жидачівському районі Львівської області)

про визнання нечинним податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2006 року Гніздичівський державний спиртовий завод звернувся до суду з позовом до Миколаївської МДПІ про скасування податкового повідомлення рішення № 0000152320/0/507 від 27 лютого 2006 року.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив також визнати нечинним податкове повідомлення рішення № 0000152320/0/507 від 27 лютого 2006 року.

Постановою господарського суду Львівської області від 15 серпня 2006 року позов задоволено.

Визнано нечинним податкове повідомлення рішення Миколаївської МДПІ № 0000152320/0/507 від 27 лютого 2006 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3, 40 грн. сплаченого державного мита.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2006 року постанову господарського суду Львівської області від 15 серпня 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Жидачівському районі Львівської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 15 серпня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2006 року, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Миколаївська МДПІ провела виїзну позапланову перевірку Гніздичівського державного спиртового заводу з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень грудень 2005 року, за результати якої було акт № 52-23-4/25551043 від 20 лютого 2006 року.

В акті перевірки було встановлено, що в порушення підпункту 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем було завищено суму бюджетного відшкодування за листопад 2005 року на 43972, 00 грн. та за грудень 2005 року на 80002, 00 грн. Висновок акту перевірки мотивований тим, що позивачем було заявлено до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад та за грудень 2005 року частина відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій постачальникам товарів (послуг) з липня по вересень та з вересня по жовтень 2005 року відповідно.

27 лютого 2006 року Миколаївська МДПІ прийняла податкове повідомлення рішення № 0000152320/0/507, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 123974, 00 грн., у тому числі за листопад 2005 року на 43972, 00 грн., за грудень 2005 року на 80002, 00 грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що заявлення позивачем до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад та за грудень 2005 року частини відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій постачальникам товарів (послуг) з липня по вересень та з вересня по жовтень 2005 року відповідно є таким, що відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вищезазначеного Закону).

Колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій про те, що положення підпункту «а» підпункту 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» дають право платнику податку заявити до бюджетного відшкодування частину відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) не лише у попередньому податковому періоді, а у податкових періодах, що передували цьому періоді, у випадку, якщо ці суми податку на додану вартість не були ним заявлені до відшкодування у попередніх податкових періодах. Це положення повністю відповідає визначенню бюджетного відшкодування, яке надано в п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким це сума, що підлягає повергненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку.

Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про протиправність спірного податкового повідомлення рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Жидачівському районі Львівської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Львівської області від 15 серпня 2006 року та ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2006 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 15 серпня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: ________ Л.І. Бившева

Судді: ________ М.І. Костенко

________ Н.Є. Маринчак

________ Є.А. Усенко

________ Т.М. Шипуліна