Постанова № 27550829, 19.11.2012, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 118/7164/12

19.11.2012 рокум. Сімферополь

Суддя Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим Шаратов Ю.А., розглянувши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Кранодарського краю, головного бухгалтера Підприємства «АЛВИС», що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (гуртожиток), у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

05.10.2012 в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки підприємства «АЛВИС» виявлено, що податковий облік ведеться з порушеннями встановленого порядку, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 78 204 грн., та податку на прибуток 100 402 грн.

ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи сповіщена належно та своєчасно, надала суду письмові заперечення, в яких просить закрити провадження у адміністративній справі у звязку з відсутністю в її діях складу правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено наступне.

Сімферопольською міжрайонною державною податковою інспекцією до матеріалів справи про адміністративне правопорушення в якості доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення надано акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 05.10.2012 №1699/22-0/30645778, але вказаний акт долучений не повністю, а лише перша, друга та остання сторінка, тобто не долучено дослідну частину акту, у звязку з чим, суд позбавлений можливості перевірити висновки акту. Але, ОСОБА_1 разом з запереченнями надано вказаний акт в повному обсязі.

Як слідує з копії акту перевірки від 05.10.2012 №1699/22-0/30645778, в основу висновку про порушення платником податку правил оподаткування, покладено такі обставини.

За даними акту, під час перевірки проводиться досудове слідство у кримінальній справі за фактом фіктивного підприємництва низки суб'єктів господарювання, зокрема: ПП «Ротондо груп» та ПП «Габарит-груп», відносно директора ТОВ «Союз-КДС» ОСОБА_2 порушено кримінальну справу №69-0146 за фактом умисного ухилення від сплати податків та відносно директора ТОВ БВП «Строитель-плюс» ОСОБА_3 Досудовим слідством встановлено, що протягом 2009-2012 років, на території АР Крим, діяла група осіб яка, згідно єдиного плану з розподілом ролей, умисно, за корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організувала злочину схему незаконної діяльності, щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобовязань, які підлягають сплаті до бюджету, заволодіння бюджетними коштами.

Підпункт 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинний на час виникнення спірних відносин) встановлює, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Значення терміну «господарська діяльність» наведено у пункті 1.32 статті 1 цього Закону, а саме: «будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи».

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинний на час виникнення спірних відносин) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналогічні правила встановлені нормами Податкового кодексу України (який набрав чинності з 01.01.2011 року), про порушення яких вказано в акті перевірки.

Припущення податкового органу про порушення вказаних норм повязується із висновком про безтоварність проведених господарських операцій і нікчемністю укладених угод із зазначеними в акті постачальниками.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Докази наявності такого наміру у Підприємства «АЛВИС» або у його посадових осіб в матеріалах перевірки не зазначені.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування Підприємством «АЛВИС» та про порушення правил ведення податкового обліку ОСОБА_1

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської обєднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Крім того, правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-ІУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

В матеріалах справи відсутні належні докази неможливості виконання своїх договірних зобов'язань ПП «Ротондо груп» та ПП «Габарит-груп», доказів, які б свідчили про не пов'язаність відповідних операцій із господарською діяльністю Підприємством «АЛВИС», доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб. Жодного доказу несплати суми податку на додану вартість постачальниками або не відображення ними отриманих у ціні товарів сум ПДВ у складі податкового зобов'язання (або не відображення отриманих сум у складі валових доходів) не наведено в акті перевірки.

В той же час суду надано заперечення ОСОБА_1 стосовно висновків акту.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає передчасним висновок про порушення правил ведення податкового обліку головним бухгалтером Підприємства «АЛВИС» ОСОБА_1

Згідно із пунктом 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 163-1 КУпАП, відносно головного бухгалтера «АЛВИС» ОСОБА_1, підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись пунктом 1 статті 247, статтями 221, 283, 285 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у відношені ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку, а також опротестована прокурором, через Сімферопольській районний суд АР Крим до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя