Ухвала суду № 27548911, 14.11.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/8062/11

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю представників сторін:

відповідача: Підвисоцького В.Б., Славінського В.О., Плешивцевої Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Хмельницької митниці, Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових рішень , -

В С Т А Н О В И В :

ФОП ОСОБА_5 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької митниці, Хмельницької МДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 13.04.2011 року № 10 та № 11, скасування вимоги № 737 від 11.05.2011 року та скасування рішення про опис майна у податкову заставу № 4511/10/24-013 від 16.05.2011 року. Позовні вимоги мотивовано тим, що в період з 25.02.2011 року по 10.03.2011 року працівниками Хмельницької митниці проведено невиїзну документальну перевірку дотримання законодавства України з питань митної справи фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 при митному оформлені товарів «чохли для автомобілів» за вантажними митними деклараціями від 16.07.2008 року № 400000001/8/006247, від 09.09.2008 року № 400000001/8/008472, від 03.11.2008 року № 400000001/8/010788, про що складено акт б/н від 10.03.2011 року. На підставі висновків даного акту Хмельницькою митницею винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 10 та №11 від 13.04.2011 року. На підставі подань Хмельницькою МДПІ сформовано податкову вимогу від 11.05.2011 року № 737 на суму 19257,98 грн. Рішенням № 4511/10/24-013 від 16.05.2011 року заступником начальника Хмельницької МДПІ вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 Вважаючи такі дії суб'єктів владних повноважень протиправними, а рішення - неправомірними, просив скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 13.04.2011 року № 10 та № 11, скасувати вимогу № 737 від 11.05.2011 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 4511/10/24-013 від 16.05.2011 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.07.2012 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.07.2012 року, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Представники відповідача - Хмельницької митниці - в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнали повністю, проти її задоволення заперечили, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дали пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники позивача, відповідача - Хмельницької МДПІ в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно і належним чином. Про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

Колегія суддів, заслухавши думку представників відповідача, які не заперечили проти розгляду апеляційної скарги по суті без участі представників позивача, Хмельницької МДПІ, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для її вирішення в даному судовому засіданні, визнала за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами за даної явки сторін згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши пояснення представників Хмельницької митниці, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в період з 25.02.2011 року по 10.03.2011 року працівниками Хмельницької митниці проведено невиїзну документальну перевірку дотримання законодавства України з питань митної справи фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 при митному оформлені товарів «чохли для автомобілів»за вантажними митними деклараціями від 16.07.2008 року № 400000001/8/006247, від 09.09.2008 року № 400000001/8/008472, від 03.11.2008 року № 400000001/8/010788, про що складено акт б/н від 10.03.2011 року (т.1 а.с.173-176). В ході перевірки було виявлено порушення позивачем Закону України "Про митний тариф України" від 05.04.200 року №2371-ІІІ (із змінами та доповненнями), в частині неправильної класифікації товарів.

На підставі висновків даного акту Хмельницькою митницею винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 10 та №11 від 13.04.2011 року (т.1 а.с.184-185). За наслідками адміністративного оскарження рішення залишені без змін, а скарги ФОП ОСОБА_5 - без задоволення.

10.05.2011 року Хмельницькою митницею направлено до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області подання від 10 травня 2011 року за № 13 та № 14 про виставлення податкової вимоги позивачу (т.2 а.с. 13-16). На підставі вказаних вище подань Хмельницькою міжрайонною державною податковою інспекцією Хмельницької області сформовано податкову вимогу від 11.05.2011 року № 737 на суму 19257,98 грн. (т. 1 а.с. 186).

Рішенням № 4511/10/24-013 від 16.05.2011 року про опис майна у податкову заставу заступником начальника Хмельницької МДПІ вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності фізичної особи - підприємця ОСОБА_5

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до п. 41.1 та п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби; митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

При цьому, згідно п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

У відповідності до ч.2 ст. 86 Митного кодексу України, з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення. Згідно із ст. ст. 311. 312, 313 Митного кодексу України, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. Митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, а рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.07.2008, 09.09.2008 та 03.11.2008 у відділ митного оформлення № 1 Хмельницької митниці для здійснення митного оформлення ОСОБА_7 подав вантажні митні декларації № 400000001/8/006247, № 400000001/8/008472 та № 400000001/8/010788 (т.1 а.с. 224-232) в режимі імпорту на товар «чохли для автомобілів для сидіння». Отримувачем цього вантажу за всіма ВМД був позивач.

У графі № 33 кожної ВМД було зазначено код товару згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності 6307909900 (ставка мита 6,3 %). Однак в ході перевірки було встановлено, що дані товари мають класифікуватись згідно УКТЗЕД у товарній підкатегорії 6304930000, де ставка мита становить 12 %.

Зазначені висновки підтверджені роз'ясненям Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Держмитслужби України від 12.06.09р. № 29/1-11,2/2989-еп, якими зроблено висновок, що у товарній позиції 6307 класифікуються чохли для накриття та захисту від зовнішнього впливу самого автомобіля, чохли для сидінь автомобіля необхідно класифікувати у товарній позиції 6304 згідно УКТЗЕД, що чітко визначено Поясненнями до класифікації товарів. Рішення щодо класифікації зазначених товарів під час митного оформлення Хмельницькою митницею не приймалось.

Згідно вимог статті 40 МК України, митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Статтею 43 цього Кодексу встановлено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України і закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Статтею 69 Митного кодексу України передбачено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Згідно ст. 11 МКУ та Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 № 314, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.04.2005 за № 9439/10719 (Порядок № 314/05), Митниця здійснює контрольні функції при перевірці даних ВМД та списує кошти за ВМД.

Відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою КМУ від 09.06.1997 № 574, ВМД є документом, за яким здійснюється нарахування та сплата митних платежів при митному оформленні. Пунктом 5 даного Положення передбачено, що достовірність зазначених декларантом відомостей у ВМД, яка заповнена згідно з діючими правилами та засвідчена ним у встановленому порядку, закріплюється одним з видів митного забезпечення (штамп «Під митним контролем») на всіх аркушах ВМД та реєстраційним номером, а також реєстрацією ВМД у журналі обліку ВМД. Після завершення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД.

Оскільки в ході невиїзної документальної перевірки від 03.03.2011 року було виявлено порушення позивачем вимог Закону України від 5 квітня 2001 року N 2371-111 "Про Митний тариф України" , оскільки ним невірно зазначено у вантажній митній декларації класифікацію товарів, що призвело до виникнення недоплати з ввізного мита та ПДВ, що підтверджується фактичними обставинами справи, колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірність прийнятих митним органом податкових повідомлень рішень.

Відповідно до п.п.54.3.6 п.54 гл.4 розділу ІІ Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно з п. 59.2 ст.59 ПК України, якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу. Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України. На підставі аналізу зазначених законодавчих норм суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дії податкового органу (Хмельницької МДПІ) щодо виставлення позивачу податкової вимоги та винесення рішення про здійснення опису є правомірними, оскільки відповідач, приймаючи оскаржувані рішення діяв на підставі та у відповідності до вимог ст.ст. 59, 88, 89 Податкового кодексу України. Таким чином, в ході судового розгляду відповідачі як суб'єкти владних повноважень довели обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятих на їх підставі рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 19 листопада 2012 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.