Рішення № 27548483, 13.11.2012, Новогродівський міський суд Донецької області

0536/1001/2012

2/0536/433/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 року Новогродівський міський суд Донецької області

в складі: головуючого судді Пархоменко О.Ф.

при секретарі Комарової Т.Ю.

з участю: позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з професійним захворюванням та з трудовим каліцтвом на виробництві, третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ Донецької області,

В С Т А Н О В И В :

14.08.2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, в зв'язку з професійним захворюванням та з трудовим каліцтвом на виробництві, вказуючи на те, що з1979 року він почав трудову діяльність на шахтах. 27.05.2002 року при роботі у відповідача з ним трапився нещасний випадок на виробництві: при зачистці комбайном монтажного ходка 2 південної лави, каретка прохідницького перегружателя зачепилась за з»єднання пожарооросичувального трубопроводу, та від удару балкою він отримав травму лівої руки у вигляді відкритого перелому 3 пальця кісті, рвана рана лівої кісті. За результатами розслідування даної травми, було складено акт №22 форми Н-5,Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 28.05.2002 року. За результатом даної травми за висновком МСЕК від 15.08.2008 року йому встановлено 15 % стійкої втрати працездатності безстроково. Крім того, він має 24 річний стаж роботи в підземних умовах, а за професією прохідника 14 років. Тривала робота в умовах важкого фізичного навантаження та несприятливих санітарно-гігієнічних умовах праці призвели до розвитку професійного захворювання, він отримав хронічну хворобу у вигляді хронічного професійного захворювання легенів пильової етиології 3 ступеню, емфізема легенів, легенєва недостатність другого ступеню, захворювання професійне. Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 від 16.07.2007 року встановлено, що вказане професійне захворювання виникло, в зв»язку з тривалою роботою в шкідливих умовах, під впливом виробничого фактору- пилу фиброгенної дії. В зв»язку з даним професійним захворюванням висновком МСЕК від 15.10.2007 року йому була встановлена 3 група інвалідності з втратою 50% професійної працездатності. За висновком МСЕК від 15.08.2008 року за сукупністю втрати працездатності по травмі та професійному захворюванню йому встановлено 65% втрати працездатності. За станом здоров»я на протязі тривалого часу він страждає задишкою із кашлем, навіть при незначному навантаженні він почуває біль та задишку, в зв»язку з чим виникає втома та в»ялість, він став немощною людиною та не має можливості за станом здоров»я працювати та заробляти гроші. Профзахворювання негативно відобразилося на звичайному укладі його життя, він вимушений постійно звертатися до лікарні, неодноразово проходив лікування, виконував всі приписи лікарів, але його фізичні втрати носять неповоротній характер. Він не може вести активний образ життя, вимушений докладати додаткові зусилля для організації свого життя. За висновком МСЕК йому протипоказана тяжка фізична праця. Втрата працездатності має свої наслідки у повсякденному житті, дуже важко поновити стан здоров»я, що дуже його пригнічує та спричиняє моральні страждання. Просить стягнути з відповідача 80000грн. у відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про місце, час та дату слухання справи був повідомлений належним чином, про що є розписка відділення зв»язку про вручення рекомендованого листа, про причину неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи ВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ надав письмовий відзив, в якому вказує, що для підтвердження моральної шкоди позивачу необхідний висновок МСЕК з цього приводу, який позивач суду не надав. Вирішення позову- на розсуд суду, справу просять слухати без їх участі.

Позивач просить справу слухати в відсутності відповідача.

Вислухавши думку позивача про розгляд цивільної справи у відсутності відповідача, суд приходить до висновку слухати справу без відповідача, його відсутність не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим частково та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивач дійсно працював на «ШУ «Новогродівське-Красноармійське» з 1979 року, а в 1994 році був відряджений на шахти архіпелагу Шпіцберген Норвегії, де працював по 2000 рік, та з 2000 по 2006 рік працював на шахті «Красноармійська-Західна», яка, згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за новим значенням є ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», звідки був звільнений 27.11.2006 року ( копія трудової книжки, витяги з реєстру в матеріалах справи).

Згідно акту №22 від 30.05.2002 року за формою Н-1 про нещасний випадок на підприємстві з позивачем при роботі на ВАТ «Вугільна компанія шахта «Красноармійська-Західна» 28.05.2002 року стався нещасний випадок і було встановлено діагноз: відкритий перелом 3 пальця кісті, рвана рана лівої кісті.

Згідно акту від 16.07.2007 року розслідування професійного захворювання на ВАТ «Вугільна компанія шахта «Красноармійська-Західна» встановлений діагноз ОСОБА_2: хронічне обструктивне захворювання легенів третьої стадії, емфізема легенів другого ступеню, захворювання професійне первинне, виникло з таких обставин: тривала робота в умовах запиленості.

Згідно довідки МСЕК від 15.10.2007 року позивачу встановлено первинно 50% втрати професійної працездатності, в зв»язку з професійним захворюванням та встановлена 3 група інвалідності.

Висновком МСЕК від 15.08.2008 року ОСОБА_2 встановлено повторно 50% втрати працездатності за професійним захворюванням та первинно 15% по трудовому каліцтву за фактом 28.05.2002 року, а всього встановлено по сукупності -65% втрати працездатності, а також він визнаний інвалідом третьої групи та йому протипоказана тяжка фізична праця, в підземних умовах в контакті з пиллю, та рекомендоване медикаментозне та санаторно-курортне лікування. ( копії актів та висновків МСЕК в матеріалах справи).

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2, внаслідок отриманого ним професійного захворювання та виробничої травми, втратою 65% професійної працездатності, завдані моральні страждання, пов'язані з погіршенням стану здоров'я, обмеженням фізичних можливостей та життєдіяльності, обсягу трудової діяльності, необхідністю регулярного проходження медикаментозного лікування у медичних закладах, визнання його інвалідом, необхідністю додаткових зусиль для організації його життя, в теперішній час не має можливості працювати за обраною раніше професією, став інвалідом, не може у повній мірі займатися домашнім господарством та вести колишній спосіб життя. При призначенні щомісячних виплат відшкодування шкоди моральна шкода позивачу не відшкодована.

Згідно постанов відділення ВД Фонду ССНВППЗ в м.Красноармійськ від 09.11.2007 року та 19.08.2008 року потерпілого ОСОБА_2 взято на облік, в зв»язку із стійкою втратою професійної працездатності у розмірі 65% по сукупності трудового каліцтва та професійного захворювання, на підставі чого потерпілому призначено одноразову допомогу в 2007 році в сумі 33660 грн., в 2008 році-31152грн.; та щомісячні страхові виплати в 2007 році в розмірі 2007,22грн., а з 19.09.2008 року- 3607,62 грн. безстроково, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку при стійкої втраті професійної працездатності.

Пояснення 3 особи про те, що відділенням Фонду здійснюються вищевказані виплати позивачу, та вони компенсують завдані потерпілому моральні страждання, судом не можуть братися до уваги, так як частина 4 ст.23 ЦК України прямо вказує на те, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов»язана із розміром цього відшкодування.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричиняє порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров»я тощо. Ушкодження здоров»я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов»язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, як роз'яснено в п.п. 9 та 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 25 травня 2001 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань( фізичних,душевних,психічних,тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступені зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику провадиться в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Морально шкода відшкодувається працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв»язку між попередніми умовами.

Факт моральних страждань і заподіяння даної шкоди, крім особистих пояснень позивача, підтверджується фактом нещасного випадку на виробництві, професійного захворювання, яке виникло внаслідок тривалої роботи в умовах запиленості гірничих виробіток під час тривалої роботи на підприємстві, встановленням МСЕК стійкої втрати профпрацездатності в 65 %, визнання його інвалідом 3 групи безстроково, даними амбулаторної карти позивача.

Відповідно ст.9 Закону України «Про охорону праці» відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров»я здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України, відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Однак, Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» змінено Закон України«Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині виплати моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей.

Оскільки Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України на час виконання спірних правовідносин, в зв»язку із зміною спеціального закону, не відповідав за завдану моральну шкоду, то у разі отримання працівником травми, пов»язаної з виробництвом, в цей період, таку шкоду позивачу, законні права якого порушені, повинен відшкодувати роботодавець, відповідно по правил ст.237-1 КЗпП України.

На думку суду, наявність факту моральних страждань позивача, в зв'язку з трудовим каліцтвом та професійного захворювання, а отже і наявність моральної шкоди в зв'язку з цим, підтверджується отриманням даного трудового каліцтва та професійного захворювання, фізичними і моральними стражданнями в зв'язку з ними протягом тривалого часу, постійним відчуттям позивачем дискомфорту, неможливістю ведення колишнього складу життя, а тому суд вважає факт моральної шкоди встановлений і доведений у судовому засіданні.

Заявлений позивачем розмір моральної шкоди у 80000 грн., суд, враховуючи приписи п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 року №5 «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.05.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», вважає завищеним. При визначенні розміру моральної шкоди в зв'язку з трудовим каліцтвом на виробництві та професійним захворюванням, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує тяжкість завданих ушкоджень здоров'ю позивача, ступень втрати професійної працездатності в розмірі 65 %, тривалість лікування, визнання інвалідом 3 групи, глибину душевних та фізичних страждань з приводу травмування, погіршення здібностей у побуті, вимушеної зміни складу життя, суд вважає розумним та справедливим відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 грн., що буде еквівалентно його моральним стражданням.

Згідно ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги, пов»язані з відшкодуванням шкоди, завданої здоров»ю, що відноситься до вимог, які заявляє позивач. Посилання 3 особи на те, що у висновку МСЕК, наданій позивачу, не зазначено про наявність моральних страждань, не можуть взятись судом до уваги, так як безпосередньо цей висновок вказує на втрату працездатності та встановлення інвалідності, але при цьому огляді не передбачається встановлення психічних страждань потерпілого.

Керуючись ст.ст. 153,237-1 КЗпроП України, ст.ст. 23, 268, 1168 ЦК України, ст.ст.10, 60,79,81,88, 146, 212, 213, 215, 218,292,294 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з професійним захворюванням та з трудовим каліцтвом на виробництві задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», р/р 2600198023661 в Добропільській філії ПАТ «Кредитпромбанк» м.Красноармійська МФО 335593, код ЕДРПОУ 13498562, інд.№ 134985605163, на користь ОСОБА_2 50000 грн. відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з трудовим каліцтвом на виробництві та професійним захворюванням.

В іншій частині позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з професійним захворюванням та з трудовим каліцтвом на виробництві -відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», р/р 2600198023661 в Добропільській філії ПАТ «Кредитпромбанк» м.Красноармійська МФО 335593, код ЕДРПОУ 13498562, інд.№ 134985605163,- 107 грн.30коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Новогродівський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя: