Рішення № 27545935, 14.11.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/14293/12

Провадження №: 2/2601/4048/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пасинок В.С.,

при секретарі Приходько А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Актив-банк" до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и в:

у листопаді 2011 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Мотивував своє звернення тим, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17 грудня 2009 року з ОСОБА_2 стягнуто заборгованість у розмірі 1 006 694,17 грн. по кредитному договору № 0713/03, укладеному з останнім банком 13 липня 2007 року. Вказана сума заборгованості в ході примусового виконання судового рішення не стягнута. Зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором були забезпечені договором іпотеки від 13 липня 2007 року, укладеним між банком та ОСОБА_1, за умовами якого в іпотеку було передано належну на праві власності останній трикімнатну квартиру № 32 жилою площею 50,50 кв. м, загальною площею 73,70 кв. м, яка знаходиться у АДРЕСА_1.

Тому, зважаючи на умови п. 3.2 договору іпотеки від 13 липня 2007 року щодо права банку на звернення стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо забезпечене іпотекою зобов'язання в повному обсязі не буде виконане у строки та в обсязі, зазначені в кредитному договорі, положення ЦК України та Закону України „Про іпотеку", просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0713/03 від 13 липня 2007 року в розмірі 1 006 694,17 грн. шляхом продажу через прилюдні торги звернути стягнення на нерухоме майно - трикімнатну квартиру № 32 жилою площею 50,50 кв. м, загальною площею 73,70 кв. м, яка знаходиться у АДРЕСА_1, належну на праві власності ОСОБА_1, а також стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по справі.

Представник позивача в ході розгляду справи підтримав позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі та просив суд позов задовольнити з обставин, викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1, яка повідомлялась в установленому законом порядку про час та місце розгляду справи, в судові засідання, призначені на 14 вересня 2012 року, 09 жовтня 2012 року, 14 листопада не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Третя особа - ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши представника позивача, третю особу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ПАТ „Комерційний банк „Актив-банк", виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Голосіївським районним судом м. Києва 17 грудня 2009 року ухвалено заочне рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 0713/03 від 13 липня 2007 року у розмірі 1 006 694,17 грн. (а.с. 22-24).

Вказаним рішенням встановлено, що ОСОБА_2 не виконав взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 0713/03 від 13 липня 2007 року, що і призвело до виникнення заборгованості у розмірі 1 006 694, 17 грн.

Дане судове рішення набрало законної сили та звернуто до виконання, проте, як встановлено в ході судового розгляду по справі, в примусовому порядку не виконано та з ОСОБА_2 грошові кошти не стягнуто.

Крім того, в ході судового розгляду справи встановлено, що зобов'язання ОСОБА_2 по кредитному договору № 0713/03 від 13 липня 2007 року були забезпечені договором іпотеки, укладеним між банком та відповідачем - ОСОБА_1 (а.с. 18-19).

Як вбачається зі змісту вказаного договору, зокрема, п. п. 1.1, 2.1, з метою забезпечення виконання у повному обсязі зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 0713/03 від 13 липня 2007 року, ОСОБА_1 було передано в іпотеку трикімнатну квартиру № 32 жилою площею 50,50 кв. м, загальною площею 73,70 кв. м, яка знаходиться у АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як встановлено в ході розгляду справи судом, договір іпотеки від 13 липня 2007 року, укладений між банком та ОСОБА_1, є чинним.

Згідно ст. 572 ЦК України кредитор у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, має право одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст. 575 ЦК України заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, є іпотека.

Відповідно до положень ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

При укладанні договору іпотеки іпотекодавець - відповідач по справі ОСОБА_1 засвідчила про те, що в разі, коли в момент настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором, в даному випадку, № 0713/03 від 13 липня 2007 року, ці зобов'язання виконані не будуть, іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог з вартості предмету іпотеки на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами (п. 2.6 договору іпотеки).

На підставі п. 3.2 договору іпотеки від 13 липня 2007 року банк як іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі, якщо забезпечене іпотекою зобов'язання в повному обсязі не буде виконано у строки та в обсязі, зазначені в кредитному договорі (а.с. 18).

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. З Закону України „Про іпотеку" від 5 червня 2003 року № 898-IV іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Згідно ст. 11 вказаного закону майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Як вбачається з п. 2.3 договору іпотеки від 13 липня 2007 року сторони оцінили предмет іпотеки, тобто, трикімнатну квартиру № 32 жилою площею 50,50 кв. м, загальною площею 73,70 кв. м, яка знаходиться у АДРЕСА_1, на загальну суму 2 027 600,00 грн., відповідно до звіту про оцінку майна, складеного ТОВ „Аванті-Груп", станом на 03 липня 2007 року (а.с. 18).

Частиною 1 ст. 12 Закону України „Про іпотеку" встановлено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно зі ст. 33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У частині 3 ст. 33 закону визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки: на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання). При цьому правовою підставою для передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання є договір про задоволення вимог іпотеко держателя (або відсутність застереження в іпотечному договорі).

Статтею 35 Закону України „Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору, іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі не виконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотеко держатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 07 травня 2009 року на адресу іпотекодавця - відповідача ОСОБА_1 було направлено письмову вимога за № 1508/03 про усунення порушення зобов'язань (а.с. 20-21).

Беручи до уваги викладені обставини, враховуючи те, що ОСОБА_2 не погашена сума заборгованості за кредитним договором № 0713/03 від 13 липня 2007 року у розмірі 1 006 694,17 грн., а також те, що банком була дотримана процедура досудового врегулювання спору щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, що визначена ст. ст. 33, 35 Закону України „Про іпотеку", суд приходить до висновку про те, що вимога позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки знайшла своє ствердження в ході розгляду справи, а тому, вважає, що вона підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 39 Закону України „Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі -покупцеві.

Питання судових витрат по оплаті судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи слід вирішити на підставі ст. 88 ЦПК України.

На підставі ст. ст. 11, 509, 525, 526, 572, 575, 589 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12, 33, 35, 41 Закону України „Про іпотеку" від 5 червня 2003 року № 898-IV та керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 58, 60, 61, 88, 208-209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Актив-банк" до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки -задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0713/03 від 13 липня 2007 року в розмірі 1 006 694,17 грн. шляхом продажу через прилюдні торги звернути стягнення на нерухоме майно - трикімнатну квартиру № 32 жилою площею 50,50 кв. м, загальною площею 73,70 кв. м, яка знаходиться у АДРЕСА_1, належну на праві власності ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючої у АДРЕСА_1, на користь публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Актив-банк" (04070 м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, МФО 300852, код ЄДРПОУ 26253000) судові витрати: судовий збір у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.С. Пасинок