Ухвала суду № 27542717, 08.11.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 року справа №2а/1270/5010/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Чумака С.Ю.

суддів: Ляшенко Д.В. та Ястребової Л.В.

при секретарі судового засіданні Копиці С.В.

за участю:

представника позивача Степаненко Т.О.

представника відповідача Некрасенко Т.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2012 року в адміністративній справі № 2а/1270/5010/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 6 квітня 2012 року № 0002488013, яким йому зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 121978 гривень. В обґрунтування позову зазначив, що у нього були всі правові підстави для формування податкового кредиту за господарськими операціями з ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Оріал» та ТОВ «Стілл-Імпекс», а висновки акту перевірки щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та вказаними контрагентами носять характер припущень та спростовуються наявними первинними документами, які підтверджують реальний характер цих відносин, у зв'язку з чим вказані повідомлення-рішення є неправомірними, прийняті з порушенням норм діючого законодавства, є такими що порушують законні права та охоронювані інтереси позивача і підлягають скасуванню.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2012 року позов задоволений, оскаржуване податкове повідомлення рішення визнано протиправним та скасоване.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийнятої с порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги також вказав, що податковий орган як суб'єкт владних повноважень при проведенні перевірки діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах наданих органами державної податкової служби України повноважень, його висновки щодо нікчемності правочинів, які укладені позивачем із ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Оріал» та ТОВ «Стілл-Імпекс» зроблені правомірно, у зв'язку з чим підстав для скасування податкового повідомлення-рішення не було.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснювався з урахуванням приписів ст. 195 КАС України, в межах доводів апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 20.12.2011 року за № 9012710630 позивачем до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську подано декларацію з ПДВ за листопад 2011 року, згідно якої від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає 24 263 751 гривню.

В період з 01.03.2012 по 22.03.2012 року відповідачем здійснено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за грудень 2011 року, за січень 2012 року, за результатами якої було складено акт № 2/15-00/05763797 від 28.03.2012 року.

За наслідками проведеної перевірки податковий орган дійшов висновку про:

1. порушення позивачем п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010р. № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) завищило податковий кредит з ПДВ у листопаді 2011 року на суму 121978 грн., що призвело до порушення п.200.1, 200.3 в частині завищення від'ємного значення ПДВ за листопад 2011 року на суму 121 978 грн..

2. порушення позивачем п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України в наслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування, заявленої у декларації за грудень 2011 року у розмірі 115 748 грн.

3. підтвердження відображене ПАТ «Луганськтепловоз» у декларації за грудень 2011 року суму бюджетного відшкодування у розмірі 23 296 040 грн.

4. у зв'язку з не отриманням матеріалів зустрічних звірок по ланцюгу постачання від органів ДПС, не можливість підтвердження відображену ПАТ «Луганськтепловоз» у декларації за грудень 2011 року суму бюджетного відшкодування в розмірі 1 583 415 грн.

5. порушення ПАТ «Луганськтепловоз» п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України в наслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування, заявленої у декларації за січень 2012 року у розмірі 6230 грн.

6. підтвердження відображене ПАТ «Луганськтепловоз» у декларації за січень 2012 року суму бюджетного відшкодування у розмірі 15993435 грн.

7. у зв'язку з не отриманням матеріалів зустрічних звірок по ланцюгу постачання від органів ДПС, не можливість підтвердження відображену ПАТ «Луганськтепловоз» у декларації за січень2011 року суму бюджетного відшкодування в розмірі 175 820 грн.

8. підтвердження відображене ПАТ «Луганськтепловоз» від'ємне значення за січень 2012 року в сумі 10 723 705 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення від 06.04.2012 №0002488013, яким визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість за листопад 2011 року в розмірі 121978 гривень . \ т. № 1 а.с. 45\.

Підставою для висновків податкового органу про завищення позивачем у листопаді 2011 року суми віє'много значення податку на додану вартість стало твердження про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту за листопад 2011 року суми ПДВ з придбання запчастин до автомобілів у ТОВ «Оріал» в розмірі 1048,66 грн та у ПП «ВКФ «Укрпромснаб» в розмірі 8283,01 грн, а також з придбання трубопрокату у ТОВ «Стілл-імпекс» в розмірі 112646,07 грн.

При вирішенні спору колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 14.1.181 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Право платника податку - покупця на податковий кредит кореспондується з податковими зобов'язаннями іншого платника податку - постачальника товарів (послуг), який зобов'язаний включити до податкових зобов'язань суму податку на додану вартість, сплачену (нараховану) покупцем у ціні придбання товарів (послуг). До складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні. При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Податковим Кодексом України не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету. Статтею 201 ПК України передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо він має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судом першої інстанції встановлено і це повністю підтверджується матеріалами справи, що надана позивачем первісна документація містить всі необхідні реквізити, відповідає вимогам чинного законодавства та підтверджує реальний характер господарських відносин між позивачем та його контрагентами, а саме, ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Оріал» та ТОВ «Стілл-Імпекс».

Так, згідно умов договору від 04.07.2011 року № 751-4707 (том № 1 а.с.86-87), який укладений між ТОВ «Оріал» (Продавець) в особі директора Михайличенко В.А. з одного боку і ПАТ «Луганськтепловоз» (Покупець) в особі директора Михеєва С.А. з іншого, Продавець продає, а Покупець отримує окремими партіями запасні частини до автомобілів (далі - Продукція). Номенклатура продукції, яка підлягає поставці по дійсному договору, кількість, ціна визначається відповідними Специфікаціями, оформленими у вигляді додатків.

Загальна сума договору складається із суми усіх специфікацій і орієнтовно складає 200 000 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору, розрахунки за продукцію по договору здійснюються в національній валюті - гривні у відповідності з виставленими рахунками. Оплата за продукцію проводиться «Покупцем» шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок «Продавця» після отримання продукції.

Сторони домовились, що датою оплати продукції вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок «Продавця». Форма розрахунків - платіжне доручення.

Відповідно до п. 4.1 договору, при відвантаженні продукції «Продавець» зобов'язаний надати «Покупцю» оригінали товарної та податкової накладної, а також сертифікат якості або паспорт якості, або інший документ, який підтверджує якість продукції.

Згідно з п.4.2 договору, постачання продукції повинно бути проведене протягом 5 днів з моменту подачі заявки Покупцем.

При простроченні в поставці продукції в три місяці «Покупець» має право розірвати договір в односторонньому порядку без відшкодування «Продавцю» будь-яких витрат або збитків.

Як вбачається з матеріалів справи та сторонами не заперечувалось під час розгляду справи, на виконання умов даного договору була видана специфікація № 4 від 04.08.11р. на оприбуткування щитка приборів ГАЗ-3110 382-3801141 - 1шт. за ціною 1075,5 грн. без ПДВ, циліндру тормозного «Газель» 24-3501040 - 2 шт. за ціною 87,5 грн., приводу вентилятора у зборі МАЗ 236-1308011 - 1 шт. за ціною 957,8 грн., ліхтарю поворотного ГАЗ-3110 - 1 шт. за ціною 325,83 грн., радіатору водяного ГАЗ-53-1301006, амортизатора «Газель» 3302-2905006 - 2 шт. за ціною 127,5 грн.

На виконання договору у серпні 2011 року складені документи: податкова накладна від 31.08.11 № 57 на загальну суму 6291,96 грн. у т.ч. ПДВ - 1048,66 грн., платіжне доручення від 31.08.11р. № 5148, видаткова накладна від 31.08.11р. № 57 на загальну суму 6291,96 грн., у т.ч. ПДВ-1048,66 грн.

В акті документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Луганськтепловоз» (том 1 а.с.52) податковим органом вказується на наявність податкової інформації - акту Алчевської ОДПІ від 11.11.11 №1798/236-3691 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 30.09.11», яким було встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ТОВ «Оріал» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Також зазначено, що господарські операції між ТОВ «Оріал» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.

З огляду на висновки, викладені в акті документальної невиїзної перевірки ТОВ «Оріал», відповідач дійшов висновку про безпідставне включення ПАТ «Луганськтепловоз» до складу податкового кредиту за листопад 2011 року суму ПДВ з придбання запчастин до автомобілів у ТОВ «Оріал» на суму ПДВ 1048,66 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в акті перевірки позивача відсутній будь-який аналіз первинної документації за договірними відносинами позивача ПАТ «Луганськтепловоз» з ТОВ «Оріал», а негативні для позивача висновки побудовані лише на підставі податкової інформації за наслідками перевірки його контрагента ТОВ «Оріал».

Крім того, суд першої інстанції правильно зазначив, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.01.2012 у справі № 2а-11181/11/1270, яка була залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріал» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання протиправними дій, визнання недійсним наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, задоволені частково. Визнані дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення перевірки та складання акту від 11.11.2011 №1798/236-36917523 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріал», код за ЄДРПОУ 36917523, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011», протиправними. Зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію в Луганській області поновити в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» відомості щодо задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Оріал», код за код ЄДРПОУ 36917523, за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 48914412,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 45158570,00 грн. В решті заявлених позовних вимог відмовлено.

Відповідно до ч.3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Таким чином акт перевірки ТОВ «Оріал» від 11.11.2011 №1798/236-36917523, який був використаний відповідачем в якості доказів порушення позивачем ПАТ «Луганськтепловоз» порядку формування податкового кредиту з ПДВ, не є належним доказом, оскільки у судовому порядку було визнано протиправними дії щодо проведення такої перевірки та складання акту.

Крім того, суд зазначає, що Верховний Суд України в своїй Постанові від 3 жовтня 2011 року погодився з висновком Вищого адміністративного суду України, що рішення податкового органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийняті на підставі акта, складеного за результатами перевірки, проведеної особами податкового органу без дотримання вимог закону, є протиправними, а такий акт не може братись судом до уваги як доказ вчинення позивачем правопорушення, оскільки цей доказ одержаний із порушенням закону.

Також колегія суддів зазначає, що факти, викладені в акті перевірки ТОВ «Оріал» від 11.11.2011 №1798/236-36917523 стосуються дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ саме ТОВ «Оріал» у період з 01.01.2011 по 30.09.2011 року (том 1 а.с.118-138) та не можуть бути належними доказами протиправності формування ПАТ «Луганськтепловоз» податкового кредиту за відносинами з ТОВ «Оріал» у листопаді 2011 року, оскільки в акті перевірки ТОВ «Оріал» від 11.11.2011 №1798/236-36917523 відсутня будь-яка інформація про господарську діяльність ТОВ «Оріал» у листопаді 2011 року та відсутній аналіз господарських відносин з ПАТ «Луганськтепловоз».

Крім того, в акті документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Луганськтепловоз» зазначено, що у періоді, який перевірявся, ПАТ «Луганськтепловоз» мав господарські відносини з ПП «ВКФ «Укрпромснаб» (код ЄДРПОУ 34202103, м.Луганськ, вул.. Артьома, 417-а) договором від 07.10.09 №751-1/10.

Згідно умов договору ПП «ВКФ «Укрпромснаб» (Продавець) продає, а ПАТ «Луганськтепловоз» (Покупець) покупає окремими партіями запасні частини до автомобілів (далі - Продукція). Покупець має можливість зменшити обсяг постачання в залежності від реального фінансування витрат» і виробничої необхідності.

Загальна сума дійсного договору складається із суми усіх Специфікацій і орієнтовно складає 265300 грн., крім того ПДВ 20% 53060 грн., разом 318360 грн. Ціна одиниці продукції визначається у специфікаціях. Ціни на оплачену продукцію не змінюються. Розрахунки за продукцію по діючому договору здійснюються в національній валюті України - гривні, у відповідності з виставленими рахунками. Оплата за продукцію здійснюється «Покупцем» шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок «Продавця». Порядок оплати - електронний. Форма розрахунку - платіжне доручення. При проведенні розрахунків по грошовим зобов'язанням сума, що надійшла на розрахунковий рахунок у першу чергу зараховується в оплату основної суми боргу, а в наступну чергу сплачуються відсотки і неустойка.

Постачання продукції повинно бути проведене протягом 5 днів з моменту подачі заявки Покупцем.

При простроченні в поставці продукції в три місяці «Покупець» має право розірвати договір в односторонньому порядку без відшкодування «Продавцю» будь-яких витрат або збитків.

На виконання цього договору були виписані податкові накладні, акти виконаних робіт, про що зазначено в акті перевірки та не заперечувалось сторонами під час розгляду справи.

Суми по податковим накладним від 07.02.2011 № 166, від 07.02.2011 № 167 сплачені платіжними дорученнями: № 10324 від 07.02.11 на загальну суму 4269,11 грн. у т.ч. ПДВ - 711,52 грн., № 10272 від 28.02.11р. на загальну суму 8053,32 грн. у т.ч. ПДВ - 1342,22 грн. і заявлені підприємством до декларації з ПДВ за грудень 2011 року.

В акті перевірки позивача відповідачем зазначено про наявність податкової інформації у вигляді акту Ленінської МДПІ від 04.03.2011 року №72/23-34202109 «Про результати невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «ВКФ «Укрпромснаб», код за ЄДРПОУ 34202109 з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.10 по 31.12.10», від 13.04.2011 №515/16-34202109 «Про проведення невиїзної документальної (камеральної)перевірки ТОВ "ВКФ "УКРПРОМСНАБ" (код ЄДРПОУ 34202109) з питань взаємовідносин з контрагентами, яким сформовані податкові зобов'язання за лютий 2011 року».

Як зазначено відповідачем в акті перевірки ПАТ «Луганськтепловоз», актом від 04.03.11 №72/23-34202109 встановлено, що податкові зобов'язання підприємства ПП «ВКФ «Укрпромснаб» у з 01.12.10 по 31.12.10 на загальну суму 17 665 429 грн. сформовано за рахунок контрагентів-покупців (зокрема за рахунок ПАТ «Луганськтепловоз») з порушенням вимог діючого законодавства.

З огляду на те, що актами перевірками встановлено, що у ТОВ "ВКФ "УКРПРОМСНАБ" і.к. 34202109 відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не виконані обов'язки зі сплати податкових зобов'язань, згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди з вищезазначеними підприємствами, якими було сформовано податкові зобов'язання перевіряємого підприємства у лютому 2011 року є нікчемними, відповідач дійшов висновку про безпідставне включення ПАТ «Луганськтепловоз» до складу податкового кредиту за листопад 2011 року суму ПДВ з придбання запчастин до автомобілів у ПП «ВКФ «Укрпромснаб» на суму ПДВ - 8283,01 грн.

Колегія суддів зазначає, що в акті документальної позапланової перевірки ПАТ «Луганськтепловоз» також відсутній будь-який аналіз первинної документації за договірними відносинами позивача ПАТ «Луганськтепловоз» з ПП «ВКФ «Укрпромснаб» та висновки побудовані лише на підставі податкової інформації за наслідками перевірки ПП «ВКФ «Укрпромснаб».

Крім того, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.06.2011 по справі №2а-4045/11/1270, яка була залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.08.2011, позовні вимоги ПП «ВКФ «Укрпромснаб» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними та скасування наказів, визнання дій неправомірними, задоволені частково. Визнано протиправним наказ Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 25 березня 2011 року № 552 «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Укрпромснаб» (код за ЄДРПОУ 34202109) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.01.2011». Визнано протиправним наказ Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 03 березня 2011 року № 364 «Про призначення невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Укрпромснаб» (код за ЄДРПОУ 34202109) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010». Визнано протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Укрпромснаб» (код за ЄДРПОУ 34202109) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.01.2011, результати якої оформлено актом від 28 березня 2011 року № 158/23-34202109. Визнано протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську з проведення документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Укрпромснаб» (код за ЄДРПОУ 34202109) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового крD02010A4E75

Відповідно до ч.3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, акти перевірки ПП «ВКФ «Укрпромснаб» від 28 березня 2011 року № 158/23-34202109 та від 4 березня 2011 року № 72/23-34202109, які були використані відповідачем в якості доказів порушення позивачем ПАТ «Луганськтепловоз» порядку формування податкового кредиту з ПДВ, не є належним доказом, оскільки у судовому порядку було визнано протиправними дії щодо проведення такої перевірки та складання акту.

Також колегія суддів зазначає, що факти, викладені в акті перевірки ПП «ВКФ «Укрпромснаб» від 04 березня 2011 року № 72/23-34202109 стосуються дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ саме ПП «ВКФ «Укрпромснаб» у період з 01.12.2010 по 31.12.2010 (том 1 а.с.106-117), в акті перевірки ПП «ВКФ «Укрпромснаб» від 13 квітня 2011 №515/16-34202109 стосуються дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ саме ПП «ВКФ «Укрпромснаб» у період за лютий 2011 року (том 1 а.с.141-154) та не можуть бути належними доказами протиправності формування ПАТ «Луганськтепловоз» податкового кредиту за відносинами з ПП «ВКФ «Укрпромснаб» у листопаді 2011 року, оскільки в даних актах перевірки ПП «ВКФ «Укрпромснаб» відсутня будь-яка інформація про господарську діяльність ПП «ВКФ «Укрпромснаб» у листопаді 2011 року та відсутній аналіз господарських відносин з ПАТ «Луганськтепловоз».

Крім того, в акті перевірки позивача зазначено, що останній знаходився у договірних відносинах з ТОВ «СТІЛЛ-ІМПЕКС».

Відповідно до договору № 803-203/09 від 04.09.2009 року, укладеному між ПАТ «Луганськтепловоз» (Покупець) та ТОВ «СТІЛЛ-ІМПЕКС» (Продавець), Продавець зобов'язується передати у власність Покупця трубопрокат згідно специфікаціям, які є невід'ємною частиною договору.

Загальна сума договору складає 18 000 000 гривень (у т.ч. ПДВ - 3000000). Оплата за продукцію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця у формі 50% передплати, остаточний розрахунок здійснюється після готовності продукції.

Поставка продукції здійснюється на умовах EXW м. Дніпропетровськ згідно ІНКОТЕРМС -2000. При відвантаженні продукції Продавець зобов'язаний надати оригінали товарної, податкової накладної, рахунка-фактури на фактично відвантажену продукцію.

За домовленістю сторін можлива часткова поставка продукції. Постачання продукції повинно бути здійснено протягом 60 днів з моменту перерахунку передплати на розрахунковий рахунок Продавця.

Додаткова угода № 4 від 11.10.11р. -. пролонгація терміну дії договору №803-203/09 від 04.09.2009р. на новий період до 31.12.2012р., також у зв'язку з виробничою необхідністю про додаткове постачання трубопрокату . Специфікація №9 від 11.10.2011р.

На виконання договору складені первинні документи:

- до податкової накладної №74 від 24.11.2011р., видаткова накладна №25111/1 від 25.11.11 на загальну суму 58891,16 грн., в т.ч. ПДВ - 9816,53 грн.;

- до податкової накладної №77 від 25.11.2011р., видаткові накладні №301111/1 від 30.11.11 на загальну суму 229957,43 грн., у т.ч. ПДВ - 38326,24 грн., ВН від 07.12.2011р. № 071211/1 на загальну суму 105320,62 грн., у т.ч. ПДВ - 17553,44 грн., від 14.12.11р. № 14111/1 на загальну суму 44864,51 грн., у т.ч. ПДВ - 7477,42 грн.;

- до податкової накладної №21011 від 21.01.2011р., видаткові накладні №270111/2 від 27.01.11 на загальну суму 311927,09 грн., в т.ч. ПДВ - 51987,85 грн.; № 270111/1 від 27.01.2011 на загальну суму 48430,26 грн. у т.ч. ПДВ - 8071,71 грн., № 100211/1 від 11.02.11р. на загальну суму 59226,53 грн., у т.ч. ПДВ - 9871,09 грн., № 040311/1 від 04.03.11р. на загальну суму 5301,34 грн., у т.ч. ПДВ - 883,56 грн., № 100311/1 від 10.03.11 на загальну суму 43580,64 грн., у т.ч. ПДВ - 7263,44 грн., №230211/1 від 23.02.11 на загальну суму 157345,03 грн., у т.ч. ПДВ - 26224,17 грн.;

- до податкової накладної від 26.10.2011 №46 - платіжне доручення № 7130 від 25.11.11 на суму 15397,64 грн., у т.ч. ПДВ - 2566,27 грн.,

- до податкової накладної від 14.10.2011 № 23 - платіжне доручення № 7065 від 24.11.11 на суму 13808,07 грн., у т.ч. ПДВ - 2301,35 грн. ,

- до податкової накладної від 28.10.2011 № 54 - платіжне доручення № 7130 від 25.11.11 на суму 106975,56 грн., у т.ч. ПДВ - 17829,26 грн.,

Транспортування здійснювалося транспортом ПАТ «Луганськтепловоз», що підтверджується наявними в матеріалах справи транспортними листами.

Як зазначено в акті перевірки ПАТ «Луганськтепловоз» згідно автоматизованої системи «Бест-Звіт» ПАТ «Луганськтепловоз» було заявлено суму по податковій накладній, виписаній ТОВ «Стілл-Імпекс» 21.01.2011 за № 21011 на загальну суму 675876,44 грн., у т.ч. ПДВ - 112646,07 грн. у декларації з ПДВ № 9000633853 від 21.02.2011, дана сума була уточнена підприємством в уточнюючому розрахунку № 271 від 07.04.2011р. (податковий кредит зменшено на суму по накладній у розмірі ПДВ - 112646,07 грн.), у декларації з ПДВ № 9012714348 від 20.12.2011 дана сума знову ж таки заявлена.

З акту перевірки ПАТ «Луганськтепловоз» вбачається, що відповідачем зроблено висновок щодо не підтвердження сплати до бюджету податку на додану вартість ПАТ "Луганськтепловоз" по податковій накладній від 21.01.2011 № 21011 на загальну суму 675876,44 грн. у т.ч. ПДВ - 112646,07 грн. з огляду на аналіз даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Відповідно до статті 200 Податкового кодексу України:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3);

В пункті 201.1 статті 201 ПК України визначено обов'язок платника податків надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, обов'язкові реквізити, перелік яких вказаний у п. а-и).

Згідно п. 201.8 статті 201 ПК України 201.8 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що акт перевірки позивача не містить доказів, що операції з придбання товарів позивачем у своїх контрагентів не мали реального товарного характеру, представниками відповідача, які проводили перевірку взагалі господарські операції із вказаними контрагентами не аналізувались та не досліджувались, висновки щодо неправомірності формування податкового кредиту відповідачем зроблені лише на підставі актів перевірок самих контрагентів та системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА, яка за своєю суттю є податковою інформацією і не може свідчити про реальність здійснених господарських операцій та правильність формування податкового кредиту.

Натомість, як правильно зазначив суд першої інстанції, матеріалами справи (договорами, специфікаціями, податковими накладними, накладними, видатковими накладними, товарними накладними, рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), подорожніми листами, сертифікатами якості товарів, платіжними дорученнями, реєстрами платіжних доручень) повністю підтверджено реальне здійснення позивачем операцій з вказанми вище контрагентами, товарність господарської діяльності позивача та фактичну сплату позивачем - отримувачем товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість в ціні товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що право на отримання суми бюджетного відшкодування пов'язано з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (послуг). Податкове законодавство не пов'язує право платника податку на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість із закінченням перевірок до кінцевого виробника та фактом підтвердження сплати податку контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання, оскільки від'ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям (постачальникам) товару (послуг) в ціні таких товарів (послуг). Податковим кодексом України встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов'язку держави здійснити повернення коштів за результатами відповідного звітного періоду. Крім того, Податковий кодекс України не ставить право позивача на формування податкового кредиту або бюджетне відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до виробника або імпортера.

Також суд вважає, що знаходження контрагентів контрагента позивача у незадовільному на думку відповідача стані (підприємства-банкроти, підприємства, які відсутні за місцезнаходженням, платники, по яким були оформлені акти по взаємовідносинам між підприємствами, що визнані нікчемними) (інформація системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) не є підставою, передбаченою чинним законодавством з питань оподаткування, яка тягне за собою як наслідок зменшення і ненадання позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Відповідачем не надано суду доказів доказів, що на час здійснення господарських операцій позивачу були відомі будь-які з вищезазначених обставин щодо дефектів у правовому статусі певних підприємств у ланцюгу постачання.

Порушення податкового законодавства контрагентами контрагента позивача породжує негативні наслідки безпосередньо для контрагентів контрагента позивача і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Чинне законодавство не встановлює обов'язок покупця сплачувати ПДВ повторно ще й до бюджету в разі, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з врахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

ПДВ, яке включене до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. З урахуванням вказаних вище вимог Податкового кодексу України покупець сплачує суму ПДВ в ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи не надходження цих сум ПДВ до Державного бюджету.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, Податковий Кодекс України не пов'язує право платника податку на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість із закінченням перевірок до кінцевого виробника та фактом підтвердження сплати податку контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання, оскільки від'ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям (постачальникам) товару (послуг) в ціні товарів (послуг).

З огляду на зазначені законодавчі норми доводи апеляційної скарги, що право на відшкодування ПДВ з бюджету передбачає обов'язкову наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум до бюджету, колегія суддів вважає безпідставними і такими, що не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, яке не пов'язує право на бюджетне відшкодування ПДВ зі сплатою останнього до бюджету. Право на бюджетне відшкодування законодавством пов'язується з іншими обставинами, які вище вказані судом.

Оскільки відповідач побудував висновки про порушення позивачем п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту з ПДВ у листопаді 2011 року на суму 121978 грн., лише на підставі наявної податкової інформації у вигляді актів перевірки контрагентів ТОВ «Оріал» та ПП «ВКФ «Укрпромснаб», які визнані суд неналежними доказами, відповідач не надав належну оцінку первинній бухгалтерській документації, яка була надана позивачем під час здійснення перевірки, та матеріалами справи підтверджено правомірність формування податкового кредиту у листопаді 2011 року за відносинами з контрагентами ТОВ «Оріал», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «СТІЛЛ-ІМПЕКС», суд першої інстанції правильно зазначив про помилковість висновку податкового органу про порушення позивачем п.200.1, 200.3 в частині завищення від'ємного значення за листопад 2011 року на суму 121 978 грн.

З огляду на зазначене колегія суддів повністю погоджує висновки суду першої інстанції, що висновки в акті перевірки від 28.03.2012 року є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам податкового законодавства, а тому є достатньо правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 06.04.2012 року № 0002488013.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, постанова суду прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування чи зміни не вбачається, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 14 листопада 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2012 року в адміністративній справі № 2а/1270/5010/2012- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, - з дня складення в повному обсязі.

Суддя-доповідач С.Ю.Чумак

Судді Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова