Рішення № 27541481, 13.11.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.12 Справа№ 5015/1098/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Старостенко О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Львівська фабрика паперово-білових виробів «Бібльос», м.Львів

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Львівська книжкова фабрика «АТЛАС», м. Львів

про: стягнення 12 782,00 грн. шкоди

Представники :

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Собенко І.М. -представник (Довіреність № 99 від 23.07.2012 р.)

Присутні: Пілат Л.П. -експерт ПрАТ «УНДІ ПП ім. Т.Г.Шевченка»

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства «Львівська фабрика паперово-білових виробів «Бібльос», м.Львів до відповідача -Приватного акціонерного товариства «Львівська книжкова фабрика «АТЛАС», м. Львів про стягнення 12 782,00 грн. шкоди.

Ухвалою суду від 23.03.2012 р. вказана позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні на 05.04.2012 р. Для надання сторонам можливості подати додаткові докази на обґрунтування своїх вимог та заперечень в судовому засіданні неодноразово оголошувалася перерва.

Ухвалою суду від 17.05.2012 р. провадження у справі було зупинено та призначено судово-технічну експертизу документів, проведення якої суд доручив Львівському НДІ судових експертиз комісійно із залученням спеціалістів Вимірювальної лабораторії з контролю якості друкованої продукції та поліграфічних матеріалів ПрАТ «УНДІ ПП ім. Т.Г.Шевченка».

У зв'язку із необхідністю уточнення питань, поставлених на вирішення експерта, а також необхідністю подання додаткових документів для проведення експертизи суд Ухвалою від 20.06.2012 р. поновив провадження у справі, судове засідання призначив на 02.07.2012 р.

Ухвалою суду від 02.07.2012 р. провадження у справі було повторно зупинено, матеріали справи для проведення експертизи направлено на адресу Львівського НДІ СЕ.

За результатами проведеного експертного дослідження Львівським НДІ СЕ надано Висновок № 1944 від 14.08.2012 р., який разом із справою № 5015/1098/12 супровідним листом від 14.08.2012 р. № 1944 надійшов на адресу господарського суду.

Супровідним листом № 5015/1098/12/4/12 від 10.09.2012 р. суд скерував матеріали справи на адресу Вимірювальної лабораторії з контролю якості друкованої продукції та поліграфічних матеріалів ПрАТ «УНДІ ПП ім. Т.Г.Шевченка».

12.10.2012 р. матеріали справи разом із Висновком № 13 від 12.10.2012 р. за результатами оцінювання відповідності друкованої продукції «Діловий щоденник»вимогам нормативних документів та Технологічних інструкцій повернулись на адресу господарського суду.

Ухвалою суду від 23.10.2012 р. провадження у справі було поновлено, судове засідання призначено на 30.10.2012 р.

Для надання сторонам можливості ознайомитися із висновком експертизи Ухвалою суду від 30.10.2012 р. розгляд справи відкладено. За клопотанням позивача в судове засідання 09.11.2012 р. для дачі пояснень викликано експерта ПрАТ «УНДІ ПП ім. Т.Г.Шевченка»Пілат Лідію Петрівну.

31.10.2012 р. в канцелярію суду позивачем подано Заперечення на експертний висновок № 15/461-1 від 12.10.2012 р., відповідно до якого відповідач вважає експертний висновок необ'єктивним, упередженим та таким, що суперечить очевидності. Просить суд при прийнятті рішення експертний висновок до уваги не приймати.

В судовому засіданні 09.11.2012 р. представник позивача викладені у вищевказаному запереченні доводи підтримав та подав Додаткові пояснення по суті позовних вимог б/н від 08.11.2012 р., в яких вказав на неточності у експертному висновку, а також на застосування експертом нормативних документів, які регламентують якість виробів іншого цільового призначення. Як стверджує позивач при дослідженні спірної друкованої продукції слід було застосовувати СОУ 22.2-02477019-16:2010 «Календарі друковані. ТУ», в той час як експерт застосовував нормативний документ, який регламентує якість книжок, що слугують лише для збереження певної інформації.

Окрім того, у запереченнях на експертний висновок та додаткових поясненнях позивач наголошує на тому, що відповідальність за якість виконаної роботи законодавець покладає на підрядника. Відповідач зобов'язаний був звірити на предмет відповідності оригінал-макети та фотоплівки замовника і лише пересвідчившись у відсутності обставин, які загрожують якості або придатності результату роботи приступити до виконання замовлення.

Таким чином, позивач стверджує, що друковані ПрАТ «Атлас»аркуші не відповідають вимогам технічних характеристик, діючих в Україні, технічному опису виробу, затвердженого замовником, замовленню та оригінал-макету, а також є не придатними для подальшого використання і такими, з яких не можливо виготовити належної якості, не браковану продукцію.

Для надання експерту можливості подати свої міркування щодо доводів позивача в судовому засіданні 09.11.2012 р. оголошувалася перерва.

В судове засідання 13.11.2012 р. експерт надав Доповнення до Висновку № 13 від 12.10.2012 р., в якому вказав, що відповідно до чинних в поліграфії нормативних документів «Діловий щоденник»належить до виробів друкованих канцелярських, а не до видань, до яких належать календарі, а відтак експерт при дослідженні спірної друкованої продукції підставно застосовував СОУ 22.2-02477019-08:2010 «Вироби друковані канцелярські з паперу і картону. ТУ». Також експерт вказав, що оскільки у супровідному листі ПАТ «Бібльос»не було вказано умов монтування, відтак ПрАТ «Атлас» монтуючи фотоплівки та друкуючи продукцію діяло відповідно до вимог Технологічних інструкцій. У разі коректної та грамотної постановки замовником завдання виконавцю, проблем після фальцювання і обрізки блока не виникало б.

Представник відповідача з доводами експерта погодився, вказав, що при виконанні завдання позивача ПрАТ «Атлас»діяло у відповідності до вимог законодавства та Технологічних інструкцій. Просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача прибув в судове засіданні 13.11.2012 р. із запізненням, після проголошення судом вступної та резолютивної частини рішення.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін та експерта, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив:

04.11.2011 р. позивачем було оформлено замовлення № 813 (а.с. 22, Т. I) на виконання Фабрикою «Атлас»в порядку технічної взаємодопомоги наступних робіт: друк на офсетному папері (фонований), щільністю 70 гр./м2, форматом 59,5Х86; тираж 1100 арк.. друк 2+2, тираж 11150 арк. Друк 2+2 (текст з обох сторін однаковий).

Для виконання замовлення позивачем надавався відповідачу папір форматом 61Х86 -12500 аркушів та 10 шт. фотоплівок.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач прийняв замовлення позивача до виконання.

Згідно Протоколу погодження оптової ціни на замовлення № 295-11 відпускна вартість тиражу визначена у розмірі 4 700,00 грн. з ПДВ (а.с. 23, Т. I). Погоджену сторонами вартість робіт позивач оплатив у повному обсязі, про що свідчить Платіжне доручення № 2283 від 04.11.2011 р. (а.с. 21, Т. I)

Як зазначається у позовній заяві результати замовлення позивачем було отримано 07.11.2011 р. При перевірці отриманих результатів позивач встановив, що лінії друку на «лице-зворіт»не співпадають і є розбіжність приблизно 1,5 мм; на окремих аркушах в цифрі «15»не продрукована п'ятірка і лінії поряд з нею мають розриви; монтажні мітки розташовано не правильно і тому вони залишаються після обрізки з боку. Зазначений брак не дає можливості використати ці надруковані аркуші за призначенням.

09.11.2011 р. позивач направив на адресу відповідача Претензію № 815, в якій вказав про виявлені при прийнятті замовлення недоліки та просив повернути перераховані кошти в сумі 4 700,00 грн. а також сплатити вартість паперу в сумі 8 532,00 грн.

У відповідь на претензію ПАТ «Бібльос»відповідач надіслав позивачу лист № 226 від 11.11.2011 р., в якому вказав, що комісія в складі інженера-технолога офсетного друку Домбровської Г. Р. інженера по якості та палітурних процесах Березюк Я. Б., старшого майстра офсетного цеху Назаровця Ф. Є. 09.11.2011 р. в присутності представника ПАТ «Бібльос» п. Мисько С. візуально оглянувши віддруковану продукцію в аркушах, яка знаходилась на стелажі в цеховому приміщенні ПАТ «Бібльос», встановила, зокрема, що у вибіркових аркушах є незначне несуміщення лиця зі зворотом. Зауважень чи акцентів з боку представників ПАТ «Бібльос», які були присутні при підписуванні листа до друку, не було. У деяких віддрукованих аркушах в цифрі «15»добре непродрукована п'ятірка, оскільки на електронних монтажах, наданих замовником, саме в цьому місці немає належної оптичної щільності. Надати для огляду комісії електронний монтаж представник ВАТ «Бібльос»відмовилась.

Розкладочні листи, надані ПрАТ «Атлас»для друку виведені не в натуральну величину, а в зменшеному вигляді, на яких вказані різного виду мітки та хрести. Вказані листи є для ПрАТ «Атлас»документом, а тому без вказівки представників замовника Товариство не мало права самовільно вносити чи знімати мітки чи хрести, робити будь-яку коректуру.

Комісія констатувала, що віддрукована продукція не є браком. Таким чином претензію позивача було відхилено.

31.11.2011 р. спільною комісією у складі представників ПАТ «Бібльос»та ПрАТ «Атлас» було складено Акт перевірки якості віддрукованих аркушів, в якому відображено наступні зауваження до друкованої продукції:

1. несуміщення ліній на віддрукованих аркушах «лице-зворіт»- 138 арк.;

2. на аркушах в цифрі «15»непродрукована п'ятірка і лінії поряд з нею мають розриви -11280 арк.;

3. наявність мітки бокового рівняння на чистому форматі блоку (в середньому полі аркуша) -11208 арк.;

4. незадрукована одна сторона аркуша та фон зеленої фарби - 76 арк.;

5. тьмяність фарби на логотипі (невідповідність процентів заданої насиченості) -13 арк.;

6. забій (пом'ятість) аркушів до 1 см. -93 арк.;

7. забруднення на віддрукованих аркушах в чистому форматі блоку -74 арк.

Представник відповідача підписав вищевказаний акт із відміткою про те, що з п.п. 2 і 3 він незгідний.

12.12.2011 р. позивач звернувся на адресу відповідача із Претензією № 856, в якій повторно просив повернути перераховані кошти в сумі 4 700,00 грн. а також компенсувати вартість паперу замовника.

05.01.2012 р. позивач втретє надіслав відповідачу претензію № 885 із вимогою перерахувати на розрахунковий рахунок ПАТ «Бібльос»кошти в сумі 12 782,00 грн.

У листі-відповіді № 1 від 12.01.2012 р. на останню претензію позивача відповідач вказав, що друк продукції здійснювався у присутності представників ПАТ «Бібльос», всі зауваження представників замовника були враховані та врегульовані. Також відповідач зазначив, що недоліки продукції стали наслідком недогляду з боку працівників ПАТ «Бібльос».

З огляду на те, що надіслані на адресу ПрАТ «Атлас»претензії про відшкодування завданих ПАТ «Бібльос»матеріальних збитків залишені відповідачем без задоволення, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення суми збитків у примусовому порядку. Згідно розрахунку позивача загальна сума завданих збитків становить 12 782,00 грн. з яких 4 700,00 грн. -це сума авансового платежу та 8 082,00 грн. -вартість сировини замовника.

Представники відповідача позовні вимоги та доводи позивача заперечили, вказавши, що роботи виконано відповідно до отриманого замовлення та наданих позивачем монтажів.

Заперечення відповідача викладено у Відзиві на позовну заяву № 81 від 05.04.2012 р. та у Доповненні до відзиву № 100 від 23.04.2012 р.

Так, на обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що ще при прийнятті замовлення у відповідача були застереження щодо наданих до друку матеріалів (монтажів, фарбовості), про що негайно було повідомлено позивача. Працівники ВАТ «Бібльос»були присутні на початку друкування. Всі зауваження до якості друку, висловлені представниками позивача в ході виготовлення продукції, були негайно врегульовані. Щодо усунення «прямокутної мітки на формі скопійованій з наданих монтажів», то зауважень таких не було.

Відповідно експертизи, ініційованої ВАТ «Бібльос», Актом аналізу одиничних показників якості відбитків (Зам.4715, Шнайдер) встановлено 3 показники, за якими позивач відносить віддруковану продукцію до непридатної до використання, але не вказує причини, що привели до цього.

1. Недопустимою є прямокутна мітка, яка може залишитись після обрізко блоку тижневика. Але відповідач вказаної мітки не ставив і не мав права її забирати при друкуванні з наданих електронних монтажів без відповідної вказівки, якої не було.

2. Цілість цифри 5 і лінійки з номером 14 є несуцільними і може трактуватися недоліком. Причиною є також наданий позивачем електронний монтаж без відповідної оптичної щільності.

3. Неспівпадання контурів понад 1 мм з лицьового і тильного боків. Відповідно до підписаного сторонами «Акту перевірки якості віддрукованих аркушів»вказаний недолік є лише у 94 із 11280 аркушів, а це в межах технічних відходів.

Отже, за твердженням відповідача, ВАТ «Бібльос», надавши матеріал для виконання друку (замовлення), проігнорували і безвідповідально підійшли до підготовки до друкування на іншому підприємстві.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про видавничу справу»від 05.06.1997 р. № 318/97-ВР виготовлювач видавничої продукції несе відповідальність згідно із законодавством за точне відтворення видавничого оригіналу. Відповідно до ДСТУ 3772 фотоплівки належать до оригіналів. На вимогу відповідача, позивач додав на паперовому носії так званий макет, який є у зменшеному вигляді, з дефектами цифр і з усіма проблемними мітками, без жодних зауважень чи застережень щодо їх усунень при друкуванні.

Нормативи відходів паперу розраховуються відповідно «Нормативів відходів паперу на технологічні потреби виробництва під час друкування книжково-журнальної та образотворчої продукції на аркушних офсетних машинах». Відповідно п. 3 п. 4 цей документ є обов'язковий для поліграфічних підприємств незалежно від форм власності і регламентує взаємини між видавництвами і друкарнями щодо витрат паперу. Так, відповідно розрахунків та технічного завдання на 12500 арк. паперу технічні відходи складають 479 арк. Якісних аркушів мало бути 12021. Спільний акт перевірки якості відклав 229 арк.

Із посиланням на вищевикладені обставини відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

В процесі розгляду справи суд встановив, що згідно поданого позивачем замовлення № 813 від 04.11.2011 р. (а.с. 22, Т. I) відповідач здійснював на користь позивача друк 12250 аркушів, з яких в подальшому мали бути змонтовані ділові щоденники.

Проаналізувавши правову природу відносин між сторонами, суд прийшов до висновку, що при вирішенні даного господарського спору слід застосовувати правові норми, які регулюють відносини підряду.

Згідно визначення ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено, що на виконання досягнутих домовленостей позивач в якості передоплати замовлення перерахував на рахунок відповідача грошову суму в розмірі 4 700,00 грн., що підтверджується Платіжним дорученням № 2283 від 04.11.2011 р. (а.с. 21, Т. I). Відповідач у свою чергу здійснив друк аркушів ділового щоденника. Роботи виконувались відповідачем із фотоплівок та на матеріалі позивача.

Відповідно до положень ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти -вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Критерії, яким повинен відповідати результат роботи, сторони можуть передбачити безпосередньо у тексті договору, в додатках до нього, затвердженій технічній документації, проектах, ескізах тощо. В разі відсутності або неповноти таких даних -вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Вони можуть міститись у державних стандартах, правилах, технічних нормах, в інших нормативно-технічних документах.

Як встановив суд критерії, яким повинна відповідати друкована продукція, а також умови друку продукції сторонами письмово не погоджувались. Друк продукції відповідач здійснював відповідно до вимог державних стандартів, правил та технічних норм.

Питання щодо відповідності віддрукованої відповідачем продукції зображенням, які містилися на фотоплівках, наданих замовником, а також вимогам ДСТУ досліджувалось комісійно експертами Львівського НДІ СЕ та ПрАТ «УНДІ ПП ім. Т.Г.Шевченка»(Свідоцтво про атестацію № РЛ 1858/11 від 10.11.2011 р.) в ході судово-технічної експертизи документів, призначеної Ухвалою суду від 17.05.2012 р. та Додатковою ухвалою від 02.07.2012 р.

За результатами проведених досліджень Львівським НДІ СЕ надано Висновок № 1944 від 14.08.2012 р. судової експертизи технічного дослідження документів по матеріалах господарської справи № 5015/1098/12 за позовом ВАТ «Львівська фабрика паперово-білових виробів «Бібльос»до ПАТ «Львівська книжкова фабрика «АТЛАС» про стягнення шкоди.

Експертом Вимірювальної лабораторії з контролю якості друкованої продукції та поліграфічних матеріалів ПрАТ «УНДІ ПП ім. Т.Г.Шевченка»Пілат Л.П. надано Висновок № 13 від 12.10.2012 р. за результатами оцінювання відповідності друкованої продукції «Діловий щоденник»вимогам нормативних документів та Технологічних інструкцій.

Згідно приписів ч. 4 ст. 41 ГПК України сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій статті 31 цього Кодексу. Відводи експертам сторонами не заявлялись.

Як вбачається із експертного Висновку № 13 від 12.10.2012 р. для оцінювання друкованої продукції «Діловий щоденник»експертом було проведено вибірку аркушів готової продукції (300 штук згідно з ГОСТ 18242-72) у приміщенні ПАТ «Бібльос»у присутності представника ПрАТ «Атлас», про що складено Акт відбору зразків.

Віддруковану продукцію експертом було оцінено на відповідність вимогам наступних нормативних документів: ДСТУ 3772 «Оригінали для поліграфічного відтворення. Загальні технічні вимоги»; СОУ 22.2-02477019-08:2007 «Вироби друковані канцелярські з паперу і картону. Технічні умови»; СОУ 22.1-02477019-09:2007 «Видання. Видавниче оформлення і поліграфічне виконання. Показники якості»; ГОСТ 18242-72 «Статистический приемочный контроль по альтернативному признаку, Планы контроля».

У Висновку № 13 від 12.10.2012 р. експерт вказав, що віддрукована продукція (аркуші) «Ділового щоденника» задовольняє вимоги СОУ 22.2-02477019-08 «Вироби друковані канцелярські з паперу і картону. Технічні умови»за показником суміщення «лице-зворот». Показники відтворення ліній та тексту (непродрукована цифра «5»та перервана лінія) відповідно до вимог СОУ 22.1-02477019-09 «Видання. Видавниче оформлення і поліграфічне виконання. Показники якості»відносяться до незначних дефектів, які не впливають на користування виданням за призначенням. Виявлені в блоці «Ділового щоденника»дефекти відповідно до СОУ 22.1-02477019-09 є незначними, ще не впливають на користування виданням за призначенням. Віддрукована продукція (аркуші) не є браком.

Доводи позивача про застосування експертом при оцінюванні спірної друкованої продукції невідповідних нормативних документів судом до уваги не приймаються, оскільки позивачем не доведено, а експертом спростовано віднесення спірних друкованих аркушів до виробів, які слід оцінювати відповідно до СОУ 22.2-02477019-16. «Календарі друковані. ТУ».

Висновками експертів також встановлено, що віддруковані ПрАТ «Львівська книжкова фабрика «АТЛАС»реквізити сторінок аркушів обрізаного та необрізаного блок-зошитів «Ділового щоденника»відповідають зображенням, які містяться на фотоплівках замовника -ПАТ «Львівська фабрика паперово-білових виробів «Бібльос»(Висновок № 1944 від 14.08.2012 р.).

Усі елементи зображення, які є на фотоплівках, відтворились на друкованих аркушах. Деяких міток та інформації «В 301 1-й інф. зошит (зворот)»; «В 301 1-й інф. зошит (лице)»; «Зам. 4715. Шнайдер, друк лого (до В 301) заг. зошит», які є на оригінал-макетах, немає на фо топлівках і посередині друкованих аркушів (у тих місцях, де були змонтовані фотоплівки). Оскільки виконавець (ПрАТ «Атлас») не мав супровідного документа від замовника (ПАТ «Бі бльос») з чіткою вказівкою типу міток та відстані між фотоплівками, то монтував їх відповідно до вимог Технологічних інструкцій за «хрестами».

Наданих замовником матеріалів (фотоплівка, макет, папір) достатньо було для друкування замовлення. Однак, під час надання матеріалів обов'язково потрібно надавати супровідний доку мент з вимогами щодо монтування та друкування (Висновком № 13 від 12.10.2012 р.).

У відповідності до ч.ч. 5, 6 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Вивчивши висновки експертів та дослідивши інші докази, надані представниками сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд прийшов до висновку, що в судовому засіданні позивачем не доведено наявність підстав для стягнення з відповідача збитків в сумі 12 782,00 грн., з огляду на наступне:

Згідно п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 1 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно визначення ч. 2 ст. 22 ЦК України до збитків відносяться, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Вищенаведені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із положеннями Господарського кодексу України, ст. 224, якого передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завданні цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. При відсутності хоча б одного із вказаних елементів цивільна відповідальність не наступає.

Як встановлено судом неточності та недоліки спірної друкованої продукції стали наслідком того, що позивач не повідомив відповідача про особливі вимоги щодо монтування фотоплівок, не надав супровідних документів з чіткою вказівкою типу міток та відстані між фотоплівками. Факту порушенням відповідачем вимог законодавства та технологічних інструкцій при друку продукції позивач не довів.

Експертний висновок вказує на те, що оскільки супровідного листа з чіткою вказівкою типу міток та відстані між фотоплівками відповідачу надано не було, тому монтування фотоплівок відповідач здійснював відповідно до вимог Технологічних інструкцій за «хрестами». Наданих позивачем матеріалів було достатньо для виконання замовлення, доброякісність або придатність наданого матеріалу сторонами не заперечується. Таким чином підстав для висновків про наявність обставин, які загрожували якості або придатності результату роботи у підрядника не було.

Вищенаведене спростовує доводи позивача про невиконання відповідачем обов'язків, визначених ст. 847 ЦК України і дає можливість суду зробити висновок, що протиправна поведінка в діях відповідача відсутня.

Не доведеним на думку суду є також факт заподіяння позивачу збитків у заявленому до стягнення розмірі, оскільки належних доказів непридатності віддрукованої продукції для використання, зокрема відмови замовника ТМ «Шнайдер»від прийняття продукції повністю чи частково, суду не надано. Як вже було зазначено згідно експертного Висновку № 13 від 12.10.2012 р. віддрукована продукція (аркуші) не є браком.

Із врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що в даному випадку відсутній склад цивільного правопорушення, а відтак позовні вимоги про стягнення збитків є безпідставними.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 181, 224, 225 ГК України, ст.ст. 11, 16, 22, 509, 525, 837, 857 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 41-43, 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити

Суддя Ділай У.І.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.11.2012 р.