Рішення № 27541344, 15.11.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 року справа № 5020-1226/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570)

в особі Севастопольської філії (99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 15)

до Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне

підприємство №22"Севастопольської міської Ради

(99055, м. Севастополь, вул. Хрюкіна, 10, ідентифікаційний код 20667456)

про стягнення 141845,46 грн.,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (ПАТ КБ "ПриватБанк") - Олійникова Я.В., довіреність № 2980-0 від 14.09.2012;

Відповідач (КП "РЕП №22" СМР ) -не з'явився

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" в особі Севастопольської філії звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №22" Севастопольської міської Ради про стягнення 141845,46 грн.

Позов обґрунтований порушенням з боку відповідача умов договору про організацію обліку та обчислення платежів за житлово-комунальні послуги №170 від 10.02.2004 з урахуванням додаткових угод, в частині належного та своєчасного внесення оплати за надані послуги за період з 31.12.2010 по 26.12.2011.

Ухвалою від 01.11.2012 позовна заява прийнята до розгляду судом.

У порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач у ході розгляду справи надав письмові пояснення по суті спору, вказавши, що із заявленими позовними вимогами погоджується в повному обсязі та, враховуючи важке фінансове становище підприємства просив надати йому розстрочку виконання рішення строком на 12 місяців за представленим графіком: грудень -11454,96 грн, з січня 2012 року по листопад 2013 (включно) -по 12000 грн. у місяць, а всього -143454,96 грн. (арк.с. 52).

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошувалась перерва 13.11.2012 до 15.11.2012.

Позивач у судовому засіданні 15.11.2012 виклав зміст позовних вимог, на задоволенні позову наполягав, просив його задовольнити в повному обсязі та з підстав, зазначених в ньому. Також позивач надав згоду відповідачу на розстрочення виконання судового рішення терміном на 12 місяців з урахуванням суми судового збору, всього 144682,37 грн. (сума позовних вимог та судові витрати по справі в сумі 2836,91 грн.), за наступним графіком:

Грудень 2012року -12682,37 грн.

Січень 2013 року -12000,00 грн

Лютий 2013 року -12000,00 грн.;

Березень 2013 року -12000,00 грн.

Квітень 2013 року -12000,00 грн.

Травень 2013 року -12000,00 грн.;

Червень 2013 року -12000,00 грн.;

Липень 2013 року -12000,00 грн.;

Серпень 2013 року -12000,00 грн.;

Вересень 2012 року -12000,00 грн;

Жовтень 2013 року -12000,00 грн.

Листопад 2013 року -12000,00 грн.

Розглянувши матеріали справі, оцінивши в сукупності представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

10.02.2004 між ЗАТ КБ «ПриватБанк»(надалі -банк) та ДП «РЕП №22»СМР (надалі -підприємство) був укладений Договір №170 про організацію обліку та нарахування платежів за житлово-комунальні послуги (надалі -Договір) (арк.с. 11-14), за змістом якого підприємство доручає банку через Інформаційно-розрахунковий центр (надалі ІРЦ) прийняти базу даних за лицевими рахунками абонентів, здійснювати нарахування комунальних платежів, виконання обробки інформації за комунальними платежами, що надійшли від установ, приймаючих комунальні платежі, по централізованій автоматичній комп'ютерній системі обліку (надалі - Система) та від установ, що приймають комунальні платежі, що не приймають участь у Системі. Банк приймає на себе виконання цієї роботи з наданням відповідної інформації підприємству згідно з умовами договору та оформленням акту виконаних робіт, підписаного сторонами.

Відповідно до п. 2 Договору, Банк зобов'язався, зокрема, прийняти базу даних за лицьовими рахунками абонентів за житлово-комунальними послугами, формувати єдину базу за лицьовими рахунками абонентів за видами послуг для введення в систему, здійснювати щомісячне нарахування плати за житлово-комунальні послуги з урахуванням пільг та призначених субсидій за усіма лицьовими рахунками абонентів та рахунки на оплату із зазначенням суми щомісячних нарахувань та загальної суми заборгованості, в строк до 10 числа кожного місяця надавати підприємству; надавати Підприємству інформацію -щомісячно про фактичну оплату за лицьовими рахунками квартиронаймачів, або за вимогами підприємства в строк до 7 числа місяця, наступного за звітним; - про боржників за вимогою підприємства; - про суми прийнятих засобів на користь підприємства на будь-яку дату за вимогою підприємства (реєстри та зведені відомості оплати); вести щомісячний облік призначених субсидій за лицьовими рахунками абонентів.

Підприємство оплачує банку за виконані роботи щомісячно 2% від суми фактично прийнятих платежів за житлово-комунальні послуги, згідно наданому рахунку та акту виконаних робіт в строк до 25 числа місяця, наступного за звітним. По закінченню місяця Банк надсилає Підприємству для підписання акт про виконані роботи із зазначенням суми платежів та суми утриманих платежів (п. 3.1-3.2 Договору).

У випадку порушення строків оплати Підприємство сплачує неустойку в розмірі 0,1% за кожний день прострочення від суми несплати відповідно до діючого законодавства України (п. 4.5 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору, строк його дії встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2004. Якщо за 20 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про намір припинити договірні відносини, дія договору вважається продовженою на наступний календарний рік.

Додатковими угодами строк дії Договору продовжувався (арк.с. 15-20).

Свої зобов'язання за Договором Банк виконав належним чином, що підтверджується представленими актами виконаних робіт, в яких зазначено вартість виконаних послуг за відповідний місяць, підписаними сторонами відповідно до умов п. 3.2 Договору, а також рахунками, які виставлялись Банком Підприємству для оплати послуг за договором відповідно до актів виконаних робіт (арк.с. 21-36).

Однак, відповідачем сума боргу належним чином та в повному обсязі сплачена не була, за період часу з 31.12.2010 до 26.12.2011 у нього утворилася заборгованість перед позивачем, яка склала 120106,89 грн.

Листом від 03.09.2012 позивач звернувся до відповідача з претензією про наявність заборгованості за Договором про організацію обліку та нарахування платежів за житлово-комунальні послуги №170 від 10.02.2004 (арк.с. 39).

Відповідь на означений лист позивачем отримана не була.

Несплата заборгованості за надані послуги і стала причиною для звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача суми основного боргу в сумі 120106,89 грн. за період з 31.12.2010 по 26.12.2011, а також пені у розмірі 21738,57 грн., що нарахована позивачем на підставі п. 4.5 Договору.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Спірні правовідносини сторін є зобов'язальними, що виникли з господарського договору, тому підпадають під правове регулювання норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як установлено судом, між сторонами укладений Договір №170 про організацію обліку та нарахування платежів за житлово-комунальні послуги від 10.02.2004 /арк. с. 11-14/, який за своєю правовою природою та ознаками є договором про надання відповідних послуг.

Відповідно до статей 901-903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити надану послугу, якщо інше не встановлено договором. Таким чином, договір про надання послуг є двостороннім та консенсуальним, тобто таким, що вважається укладеним з моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами.

Отже, саме означений Договір є підставою виникнення у відповідача перед позивачем обов'язку оплатити отримані послуги.

Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Сторонами за договором було узгоджено порядок розрахунків, а саме - Підприємство оплачує банку за виконані роботи щомісячно 2% від суми фактично прийнятих платежів за житлово-комунальні послуги, згідно наданому рахунку та акту виконаних робіт в строк до 25 числа місяця, наступного за звітним. По закінченню місяця Банк надсилає Підприємству для підписання акт про виконані роботи із зазначенням суми платежів та суми утриманих платежів (п. 3.1-3.2 Договору).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується те, що позивачем належним чином виставлялись рахунки для оплати за період з 31.12.2010 до 26.12.2011, однак відповідач вносив оплату неналежним чином та не в повному обсязі.

Отже, сума заборгованості відповідача перед позивачем за виставленими та представленими суду рахунками за період з 31.12.2010 до 26.12.2011складає 120106,89 грн.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказів внесення оплати за отримані послуги відповідач не надав.

З огляду на те, що оплата позивачеві отриманих послуг є основним обов'язком відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у сумі 120106,89 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 21738,57 грн. за несвоєчасне внесення оплати за договором.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з пунктом 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статей 3-4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У випадку порушення строків оплати Підприємство сплачує неустойку в розмірі 0,1% за кожний день прострочення від суми несплати відповідно до діючого законодавства України (п. 4.5 Договору).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд вважає його обґрунтованим, в вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми пені у розмірі 21738,57 грн. такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 141845,46 грн., з яких -120106,89 грн. -сума заборгованості за Договором, 21738,57 грн. -сума нарахованої пені.

У судовому засіданні представник відповідача визнав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд розстрочити виконання рішення.

Згідно з частиною 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про його задоволення за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

У судовому засіданні 15.11.2012 позивач проти розстрочення виконання рішення на 12 місяців не заперечував, представив власний графік погашення заборгованості відповідачем (з урахуванням суми судового збору у розмірі 2836,91 грн.).

Згідно з пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Суд вважає клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення таким, що підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Господарський суд на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Вирішуючи питання про надання розстрочки виконання рішення, суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, а також можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк.

До таких обставин, зокрема, відносяться матеріально-правові факти щодо фінансового стану сторін, а також інші обставини, що заслуговують на увагу.

В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи важкий фінансовий стан відповідача та неможливість виконати рішення суду в короткий термін, суд визнав за необхідне задовольнити клопотання відповідача та розстрочити виконання рішення на 12 місяців.

Відповідно до п. 7.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" якщо про відстрочку чи розстрочку виконання зазначено в рішенні суду, прийнятому по суті спору, то наказ видається судом на загальних підставах, після набрання таким рішенням законної сили (незалежно від того, коли настає строк сплати за цим наказом), із зазначенням у ньому про відстрочку чи розстрочку виконання.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на нього витрати по сплаті судового збору у розмірі 2836,91 грн.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №22"Севастопольської міської Ради (99055, м. Севастополь, вул. Хрюкіна, 10, ідентифікаційний код 20667456) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) в особі Севастопольської філії (99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 15) 120106,89 грн. - суму заборгованості за Договором та суму нарахованої пені - 21738,57 грн., а всього 141845,46 грн (сто сорок одна тисяча вісімсот сорок п'ять грн. 46 коп.), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2836,91 грн (дві тисячі вісімсот тридцять шість грн. 91 коп.).

Розстрочити виконання рішення строком на 12 місяців та вчиняти стягнення наступним чином:

Грудень 2012 року -12682,37 грн.

Січень 2013 року -12000,00 грн

Лютий 2013 року -12000,00 грн.;

Березень 2013 року -12000,00 грн.

Квітень 2013 року -12000,00 грн.

Травень 2013 року -12000,00 грн.;

Червень 2013 року -12000,00 грн.;

Липень 2013 року -12000,00 грн.;

Серпень 2013 року -12000,00 грн.;

Вересень 2012 року -12000,00 грн;

Жовтень 2013 року -12000,00 грн.

Листопад 2013 року -12000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.11.2012

Суддя підпис О.С. Погребняк