Рішення № 27541226, 08.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/12919-2012 08.11.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фінекс»

про стягнення 1 827,50 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

від позивача: Усенко А.М. представник за довіреністю № 5 від 03.01.12.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»(далі -позивач) до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фінекс»(далі -відповідач) про стягнення 8 768,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов'язки за Генеральним договором № 68 ФП/06/7-ПФ про порядок здійснення факультативного перестрахування (ретроцесії) від 12.10.06. не виконав, зокрема, не сплатив позивачу частку у страховому відшкодуванні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.12. порушено провадження у справі № 5011-30/12919-2012, розгляд справи призначено на 02.10.12.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.12., в зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, невиконання ними вимог ухвали суду про порушення провадження у даній справі, та з огляду на подане позивачем клопотання, розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 18.10.12.

15.10.12. представником відповідача через відділ діловодства суду подано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фінекс»проти позову заперечує в повному обсязі та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав, викладених в відзиві.

В судовому засіданні 18.10.12. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 08.11.12.

В судовому засіданні 08.11.12. представником позивача підтримано подану ним 05.11.12. через відділ діловодства суду на підставі ст. 22 ГПК України заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна»просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 827,50 грн. заборгованості за ковер-нотом № 83-08ИП/2.1.5.1 від 15.01.08.

Вказану заяву про зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом, отже має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Вказане також викладено в п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2351 від 20.10.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" та п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Представник відповідача в судове засідання 08.11.12. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 5011-30/12919-2012.

В судовому засіданні 08.11.12. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.06. між Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна»(найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», що підтверджується статутом, затвердженим черговими загальними зборами акціонерів, протокол № 36 від 07.04.11.) та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фінекс»укладено Генеральний договір № 68 ФП/06/7-ПФ про порядок здійснення факультативного перестрахування (ретроцесії) (Договір), предметом якого (п. 1.1) є порядок здійснення сторонами взаємного факультативного перестрахування ризиків як на пропорційній так і на непропорційній основі.

Відповідно до п. 1.3 Договору, кожна із сторін може приймати від іншої сторони або передавати їй в перестрахування (ретроцесію) ризики за тими видами страхування, на проведення яких вона отримала ліцензію.

Згідно з п. 3.3 Договору, передача і прийняття ризиків на перестрахування згідно з умовами Договору здійснюється сторонами шляхом укладення окремих ковер-нотів.

Приписами п. 2.7 Договору визначено, що ковер-нот -це документ, що містить умови перестрахування конкретного ризику і, в разі його підписання сторонами, складає окремий договір факультативного перестрахування такого ризику. При цьому кожен ковер-нот є невід'ємною частиною Договору.

Сторона, що уклала ковер-нот як Перестраховик, зобов'язується на умовах, визначених таким ковер-нотом і Договором, відшкодувати стороні, що уклала вказаний ковер-нот як перестрахувальник, збитки, що виникли у перестрахувальника в зв'язку з виконанням його зобов'язань перед страхувальником згідно з умовами оригінального договору страхування (п. 3.4 Договору).

Згідно з п. 2.2 Договору, Перестрахувальник -сторона, що передає раніше застрахований нею ризик (його частину), у перестрахування іншій стороні; якщо інше безпосередньо не випливає з тексту Договору, Перестрахувальником є також і ретроцедент -сторона, що передає далі на перестрахування раніше прийнятий нею на перестрахування ризик (його частину) від третьої сторони.

Пунктом 2.3 Договору сторони погодили, що Перестраховик -сторона, що приймає в перестрахування ризик (його частину), раніше застрахований іншою стороною; якщо інше безпосередньо не випливає з тексту Договору, Пере страховиком є також і ретроцесіонер - сторона, що приймає далі на перестрахування ризик (його частину), раніше перестрахований іншою стороною.

Відповідно до п. 7.1 Договору, перестрахувальна премія сплачується Перестрахувальником одноразово, або частинами, в розмірах і терміни, що вказані в ковер-ноті.

Перестрахувальник сплачує Перестраховику перестрахувальну премію, що відповідає частині прийнятих зобов'язань за перестрахованим ризиком, за винятком комісійної винагороди 9якщо вона встановлена), протягом п'яти банківських днів з моменту надходження страхової премії від Страхувальника (якщо інший термін сплати не вказаний в ковер-ноті), але не раніше підписання конкретного ковер-ноту (п. 7.2 Договору).

Відповідно до п. 7.3 Договору, підставою для перерахування перестрахувальної премії є підписаний обома сторонами ковер-нот.

Пунктами 8.10, 8.11 Договору сторони погодили, що Перестраховик зобов'язаний прийняти рішення з приводу заявленої вимоги (рахунку) щодо виплати страхового відшкодування протягом десяти робочих днів з моменту отримання всіх необхідних документів. Про прийняте рішення, з обґрунтуванням мотивів, Перестраховик письмово повідомляє Перестрахувальника.

Згідно з п. 13.1 Договору, він укладений на невизначений термін і набирає силу з моменту підписання його сторонами.

15.01.08. між позивачем та відповідачем було укладено ковер-нот № 83-08ИП/2.1.5.1, згідно з яким було застраховано автомобіль BMW E93 320 Convertible, д.р.н. АА7131ЕР.

В зв'язку з тим, що з автомобілем BMW E93 320 Convertible, д.р.н. АА7131ЕР стався страховий випадок, позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 7 878,43 грн. згідно з платіжним дорученням № 3859 від 24.06.08.

Таким чином, відповідно до ковер-ноту № 83-08ИП/2.1.5.1 від 15.01.08. сума перестрахового відшкодування складає 2 436,01 грн.

На виконання умов Договору позивачем було направлено відповідачу лист про виплату наведеної вище частки страхового відшкодування та було додано комплект передбачених цим пунктом документів.

Крім того, позивачем відповідачу було направлено претензію № 2009 від 29.03.11. про виплату вказаної частки перестрахового відшкодування за спірним ковер-нотом.

У відповідності до матеріалів справи, відповідачем позивачу було направлено лист-повідомлення № 75 від 12.03.10., яким Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фінекс»погодилось на компромісну виплату перестрахового відшкодування за ковер-нотом № 83-08ИП/2.1.5.1 від 15.01.08. в розмірі 1 827,50 грн.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Таким чином, судом встановлено, що станом на час звернення з даним позовом до суду заборгованість відповідача за ковер-нотом № 83-08ИП/2.1.5.1 від 15.01.08. становить 1 827,50 грн., яку останнім станом на час прийняття судового рішення не погашено.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення»рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фінекс»(03038, м. Київ, Солом'янський район, вул. Миколи Грінченка, б. 4; ідентифікаційний код 32641358) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»(04176, м. Київ, вул. Електриків, б. 29А; 04655, м. Київ, Кудрявський узвіз, 7, поверх 9-10; ідентифікаційний код 20842474) 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 50 коп. -суму заборгованості, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.11.12.

Суддя Т.М. Ващенко