Рішення № 27541019, 19.11.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.12 Справа№ 5015/4124/12

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Шольц Утилізатор АГ», м. Львів

До відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тисмениця», м. Львів

До відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Промснаб-Харьков», м.Харків

Про стягнення 868 826,85 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Павлишин О.С. -представник

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Торська І.В.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю «Шольц Утилізатор АГ»до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Тисмениця», до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Промснаб-Харьков»про стягнення заборгованості в розмірі 868 826,85 грн.

В судовому засіданні 29.10.2012 року оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи та оголошено перерву до 14.11.2012 року.

Причини відкладення розгляду справи було викладено в ухвалі господарського суду Львівської області від 29.10.2012 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити позовні вимоги з підстав та мотивів викладених в позовній заяві та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, однак на виконання вимог ухвали суду від 03.10.2012 року подав витребувані судом документи в належно завірених копіях, а також подав письмове пояснення в якому просить суд розглянути спір за наявними в справі документами без його участі.

Відповідач-2 в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 19.11.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

10.11.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Шольц Утилізатор АГ" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промснаб-Харьков»(Покупець) було укладено Договір поставки №10/11М.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 973 826,85 грн. за який відповідач згідно умов договору зобов'язувався своєчасно оплатити, однак свої договірні зобов'язання виконав частко заборгувавши позивачу 868 826,85 грн.

28.10.2011 року між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тисмениця»було укладено Договір поруки №28/10П, відповідно до якого ТзОВ «Тисмениця»(Поручитель) взяло на себе зобов'язання боржника (згідно основного боргу №10/11М в сумі 2 000,00 грн.

11.09.2012 року Позивач звернувся з претензією від 04.09.2012 до Відповідача-2 про оплату заборгованості в розмірі 868 826,85 грн., яка виникла за Договором №10/11М, яка залишена відповідачем-1 без відповіді і задоволення.

Станом на день подання позову, заборгованість складає 868 826,85 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №10/11М, укладеного 10.11.2010 року, ТзОВ «Шольц Утилізатор АГ»поставив відповідачу товар, а саме металобрухт та відходи чорних металів загальною вартістю 973 826,85 грн., що підтверджується видатковими накладними №2611Х від 26.11.10 р., №2911-Х2 від 29.11.10 р., №2911-Х 29.11.10 р., №2611-Х1 від 26.11.10 р. та №0112-Х від 01.12.10 р., які підписані та скріплені мокрими печатками сторін (а.с.7-11), а також Актами прийому-передачі №93044, №11036, №б/н від 01.12.2010 р., №б/н за листопад 2010 р. та №10962 (а.с.12-17), які також підписані та скріплені мокрими печатками сторін.

Відповідно до п.1.1 Договору №10/11М Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, Покупець прийняти і оплатити металобрухт та відходи чорних металів, в асортименті і по цінам, які опре ділені протоколом погоджених цін, в у відповідності до технічними вимогами та якостями, вказаними в даному Договорі згідно ДСТУ 4121-2002.

Однак, за отриманий товар відповідач-2 розрахувався з позивачем частково, оплативши останньому 105 000,00 грн.

Як вже зазначалось раніше, для забезпечення виконання зобов'язання за Договором №10/11М, 28.10.2011 року між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тисмениця»було укладено Договір поруки №28/10П, відповідно до якого ТзОВ «Тисмениця»(Поручитель) взяло на себе зобов'язання боржника (згідно основного боргу №10/11М в сумі 2 000,00 грн.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 2 ст. 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Пунктом 2.2 та 2.3 Договору Поруки передбачено, що Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов'язання Боржником згідно Основним договором та відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язання Боржником у сумі, що дорівнює 2 000 (дві тисячі) гривень.

11.09.2012 року Позивач звернувся з претензією від 04.09.2012 до Відповідача-1 про оплату заборгованості в розмірі 868 826,85 грн., яка виникла за Договором №10/11М, однак відповідач-2 залишив її без відповіді і задоволення.

Як вбачається із матеріалів, справи ні відповідач-1 ні відповідачем-2 не було погашено заборгованості по Договору № 10/11М від 10.11.2010 року, а відтак сума боргу в розмірі 2 000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача-1, а сума боргу в розмірі 866 826,85 грн. підлягає стягненню з відповідача-2.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, і підлягають до задоволення.

Судові витрати слід покласти пропорційно задоволених позовних вимог на відповідачів в сумі 17 376,54 грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись 3, 4, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 12, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 75 ,82, 84, 85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тисмениця»(79069, м.Львів, вул. Шевченка, 340, код ЄДРПОУ 25229063) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шольц Утилізатор АГ»(79069, м. Львів, вул..Шевченка, 317, код ЄДРПОУ 36992710) - 2 000,00 грн. - основного боргу та 40,00 грн. - судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проснаб-Харьков»(61139, м. Харків, Ленінський район, вул.. Котлова, 236, код ЄДРПОУ 33673286) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шольц Утилізатор АГ»(79069, м. Львів, вул.Шевченка, 317, код ЄДРПОУ 36992710) -866 826,85 грн. -основного боргу та 17 336,54 грн. - судового збору.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 20.11.2012 року.

Суддя Березяк Н.Є.