Рішення № 27540935, 16.11.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.12 Справа№ 5015/4160/12

справу:

за позовом:Державного підприємства «Дашавський завод композиційних матеріалів»(смт. Дашава, Львівська область)до відповідача:Публічного акціонерного товариства «Фірми «Нафтогазбуд»в особі структурного підрозділу Управління механізації №22 (м.Львів)про:стягнення боргу та штрафних санкцій в сумі 80152,96 грн

Суддя: В.М. ПазичевПри секретарі:Л. АндрейчукПредставники:

від позивача:Не з"явився від відповідача:Не з"явився

Представникам сторін, присутнім в судових засіданнях, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть справи: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Державного підприємства «Дашавський завод композиційних матеріалів»(смт. Дашава, Львівська область) до Публічного акціонерного товариства «Фірми «Нафтогазбуд»в особі структурного підрозділу Управління механізації №22 (м.Львів) про стягнення боргу та штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.10.2012 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 09.10.2012 року. Ухвалою від 09.10.2012 року розгляд справи відкладено до 23.10.2012 року, у зв'язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 23.10.2012 року розгляд справи відкладено до 30.10.2012 року, у зв'язку із неявкою представників сторін. Ухвалою від 30.10.2012 року розгляд справи відкладено до 08.11.2012 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача. Ухвалою від 08.11.2012 року розгляд справи відкладено до 16.11.2012 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача.

Позивач, вимог ухвал суду про порушення провадження у справі від 04.10.2012 року, про відкладення розгляду справи від 09.10.2012 року, від 23.2012 року, від 30.10.2012 року, від 08.11.2012 року виконав не повністю, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

09.10.2012 року позивачем у справі подано через канцелярію суду (вх.№22716/12) клопотання про долучення до матеріалів справи документів, які витребовувались ухвалою суду про порушення провадження у справі від 04.10.2012 року.

08.11.2012 року за вх.№25324/12 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

14.11.2012 року за вх.№25814/12 позивач подав клопотання про розгляд справи без участі позивача та зменшення позовних вимог, згідно якої просить суд провадження у справі №5015/4160/12 в частині стягення штрафних -припинити, та стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 67586,40 гривень.

Відповідач вимог ухвал суду про порушення провадження у справі від 04.10.2012 року, про відкладення розгляду справи від 09.10.2012 року, від 23.10.2012 року, від 30.10.2012 року, від 08.11.2012 року не виконав повністю, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був своєчасно належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представників сторін.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, повний текст рішення виготовлено, підписано та оголошено 16.11.2012 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 17.06.2011 року між Державним підприємством "Дашавський завод композиційних матеріалів" (надалі - позивач, продавець) та Управлінням механізації № 22 Публічного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд", що виступає на підставі довіреності №30-Д від 07.06.2011 ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд" (надалі -відповідач, покупець), укладено Договір № 94/11 (надалі - договір).

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України.

Станом на час розгляду справи в суді доказів розірвання та/або визнання недійсним договору від 17.06.2011 року № 94/11 сторонами не заявлено та не подано.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що продавець зобов'язується передати у власність покупця мастику бітумно-полімерну ізоляційну МБПІ-Д-1 (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах, викладених в договорі.

Розділом 2 договору встановлено кількість та якість товару.

Так, у відповідності до пункту 2.1. договору загальна кількість товару становить тридцять тонн.

Розділом 3 договору передбачено ціну товару та суму договору.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що ціна товару становить 8 940 грн. 00 коп. за тонну з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 3.3. договору, покупець проводить оплату по факту поставки узгодженої партії товару протягом двадцяти календарних днів з дати отримання продукції та рахунку на підставі видаткових накладних.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що загальна сума договору становить 268 000 грн. 00 коп. з ПДВ.

Згідно пункту 4.1. договору, поставка погодженої партії товару виконується протягом семи днів після отримання заявки від покупця.

Розділом 8 договору передбачено відповідальність сторін.

Відповідно до пункту 8.2. договору, сторони несуть відповідальність у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Пунктом 8.3. договору передбачено, що, у випадку виникнення розбіжностей при виконанні договору, сторони зобов'язуються знайти об'єктивне рішення шляхом переговорів. При неможливості досягнення компромісу, розбіжності вирішуються в господарському суді за місцем знаходження відповідача.

Позивач зазначає, що зобов'язання за договором виконав належним чином, поставив відповідачу Мастику бітумно-полімерну ізоляційну в кількості 7,560 тонн загальною вартістю 67 586 грн. 40 коп., що підтверджується Накладною від 20.06.2011 року № 046 та довіреністю на тримання товарно-матеріальних цінностей від 17.06.2011 року № 960 (належним чином завірені копії Накладної та Довіреності долучені до матеріалів справи).

20.06.2011 року позивач виставив відповідачу до оплати Рахунок № 057 за поставлений, згідно Накладної від 20.06.2011 року № 046, товар на суму 67 586 грн. 40 коп.

Як зазначає позивач, відповідач своїх зобов'язань за договором з оплати поставленого товару не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 67 586 грн. 40 коп., що підтверджується підписаним повноважними представниками та завіреним печатками юридичних осіб, - сторін за договором, Актом звіряння розрахунків станом на 01.10.2011 року (належним чином завірена копія Акту звіряння долучена до матеріалів справи).

Позивач наголошує, що, з метою досудового врегулювання спору, він 18.10.2011 року звернувся до відповідача з Претензією (вих. № 437) з вимогою про погашення 67 586 грн. 40 коп. заборгованості з оплати поставленого товару, 455 грн. 51 коп. - трьох відсотків річних та 2 216 грн. 83 коп. - пені, яку відповідачем залишено без належного реагування та відповіді (належним чином завірена копія претензії № 437 від 18.10.2011 р., квитанції пошти про направлення претензії відповідачу, довіреності №30-Д від 07.06.2011 долучені до матеріалів справи).

Таким чином, за твердженням позивача, сума заборгованості відповідача перед позивачем з оплати поставленого товару становить 67 586 грн. 40 коп.

14.11.2012 року позивач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника та зменшення позовних вимог, згідно якої просить суд провадження у справі №5015/4160/12 в частині стягення штрафних санкцій -припинити, та стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 67586,40 гривень.

Відповідач, не зважаючи на вимоги суду, доказів погашення заборгованості не представив, позовні вимоги у порядку, встановленому чинним законодавством України, не заперечив та не спростував.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов"язання, що виникає між суб"єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб"єкт (зобов"язана сторона, в тому числі боржник) зобов"язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб"єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов"язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 статті 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Частиною 5 статті 222 ГК України передбачено, що претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову, господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, поставив відповідачу Мастику бітумно-полімерну ізоляційну в кількості 7,560 тонн загальною вартістю 67 586 грн. 40 коп., що підтверджується Накладною від 20.06.2011 року № 046 та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 17.06.2011 року № 960, в зв'язку з чим, 20.06.2011 року позивачем виставлено відповідачу до оплати Рахунок № 057 за поставлений, згідно Накладної від 20.06.2011 року № 046, товар на суму 67 586 грн. 40 коп.

Незважаючи на вимоги суду, належних та допустимих доказів виконання своїх зобов'язань за договором з оплати поставленого товару, згідно ст. 610 ЦК України, відповідач не подав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 67 586 грн. 40 коп., про що свідчить підписаний повноважними представниками та завірений печатками юридичних осіб - сторін за договором, Акт звіряння розрахунків станом на 01.10.2011 року, належним чином засвідчена копія якого залучена до матеріалів справи, а оригінал пред'явлено до огляду в судовому засіданні.

В підтвердження звернення позивача до відповідача з вимогою належного виконання господарських зобов'язань останнього згідно умов договору, позивачем надана суду Претензія вих. № 437 від 18.10.2011 з вимогою про погашення 67 586 грн. 40 коп. заборгованості з оплати поставленого товару, 455 грн. 51 коп. - трьох відсотків річних та 2 216 грн. 83 коп. - пені, яку відповідачем залишено без належного реагування та відповіді.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач не подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов Державного підприємства "Дашавський завод композиційних матеріалів" до Публічного акціонерного товариства «Фірми «Нафтогазбуд»в особі структурного підрозділу Управління механізації №22 в частині стягнення заборгованості в розмірі 67586,40 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №804 від 01.10.2012 року на суму 1609,50 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Уточнені позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фірми «Нафтогазбуд»в особі структурного підрозділу Управління механізації №22 (79026 м.Львів, вул.Стрийська,144 р/р 000010100658 в ПАТ «Банк Камбіо»м.Київ МФО 380399 ЄДРПОУ 01293961) на користь Державного підприємства "Дашавський завод композиційних матеріалів" (82443, Львівська область, Стрийський район, смт. Дашава; р/р 26000053806546 Західне ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" код ЄДРПОУ 00152402) - 67 586 (шістдесят сім тисяч п"ятсот вісімдесят шість) грн. 40 коп. основного боргу та 1 609 грн. (одна тисяча шістсот дев"ять гривень) 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати в порядку статей 116 та 117 ГПК України.

Суддя Пазичев В.М.