ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
13.11.12 р. Справа № 5006/34/55/2012
Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю. при секретарі судового засідання Кулік О.О., розглянувши матеріали
за позовом Приватного підприємства «БІОМЕДЦЕНТР» м. Луганськ
до Дочірнього підприємства «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» м. Слов'янськ, Донецька область
про стягнення суми основного боргу у розмірі 447613,20 грн., 3% річних у розмірі 7484,14грн., пені у розмірі 28238,38грн.
Представники сторін:
від позивача: Чехов А.А.- директор
Варнавська Н.О.- за довіреністю №б/н від 09.11.2012р.
від відповідача: Себіскверидзе І.К.- за довіреністю №б/н від 02.04.2012р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Приватне підприємство «БІОМЕДЦЕНТР» м. Луганськ звернулось до Дочірнього підприємства «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» м. Слов'янськ, Донецька область про стягнення суми основного боргу у розмірі 447613,20 грн., 3% річних у розмірі 7484,14грн., пені у розмірі 28238,38грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладених договорів купівлі - продажу №05-11 від 04.01.2011р та №04-12 від 04.05.2012р. продавець (позивач) зобов'язується поставити товар у строк, узгоджений обома сторонами, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити товар. Крім того позивач, на вимогу відповідача, поставив товар згідно накладних, перелічених у позовній заяві, однак відповідач у встановлений строк товар не оплатив, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 462613,20 грн.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 174 ч.2 ст.180, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 610, 611, 612, 613, 614, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 12, 15 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.09.2012р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Сторони зобов`язані надати документи та виконати певні дії.
Відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні, що відбулось 17.10.2012р. розгляд справи було відкладено, у зв`язку з неявкою відповідача та ненадання ним витребуваних судом документів.
17.10.2012р. позивач надав до канцелярії господарського суду заяву про зменшення позовних вимог, якою просить суд стягнути з Дочірнього підприємства «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» м. Слов'янськ, Донецька область суму основного боргу у розмірі 447551,60 грн, 3% річних у розмірі 7484,14 грн., пеню у розмірі 28238,38 грн., у зв'язку з проведенням між сторонами взаєморозрахунків та підписанням акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.2012р.
13.11.2012р. позивач надав до канцелярії господарського суду заяву про зменшення позовних вимог, якою просить суд стягнути з Дочірнього підприємства «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» м. Слов'янськ, Донецька область суму основного боргу у розмірі 437551,64 грн, 3% річних у розмірі 7484,14 грн., пеню у розмірі 28238,38 грн., у зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми основного боргу у розмірі 10000,00 грн.
13.11.2012р. позивачем, згідно вимог ст.ст. 66, 67 ГПК України, через канцелярію суду надано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» у межах розміру сум позовних вимог та судових витрат за наступними реквізитами: р/р № 2600839321401 в ПАТ «ЕНЕРГОБАНК», м. Слов'янськ, МФО 300272, ОКПО 30708792; р/р № 26000060217051 в Краматорській філії ПАТ КБ «Приватбанк», м. Краматорськ, МФО 335548, ОКПО 30708792; р/р № 26003232042521 в УСБ м. Слов'янська, МФО 334226, ОКПО 30708792, а також інші банківські рахунки, які відкриті Дочірнім підприємством «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» у відповідних банківських установах або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру суми позовних вимог та судових витрат.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.11.2012р. вжиті заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» (84110, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Пушкінська, б. 2; код ЄДРПОУ 30708792), які знаходяться на рахунках у банківських установах, у тому числі: № 2600839321401 в ПАТ «ЕНЕРГОБАНК», м. Слов'янськ, МФО 300272; № 26000060217051 в Краматорській філії ПАТ КБ «Приватбанк», м. Краматорськ, МФО 335548; №26003232042521 в УСБ м. Слов'янська, МФО 334226, у межах розміру позовних вимог та судових витрат. В іншій частині заяви - відмовлено.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав зазначених у позові та просив суд позов задовольнити.
Відповідач через канцелярію суду 13.11.2012р. надав відзив на позовну заяву, в якому не згоден з позовними вимогами в частині стягнення пені та 3% річних. В судовому засіданні відповідач підтримав доводи, викладені у відзиві, заперечував проти задоволення заяви про забезпечення позову та підтвердив часткове погашення суми основного боргу у розмірі 10000,00 грн.
Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
В С Т А Н О В И В:
04.01.2011р. між Приватним підприємством «БІОМЕДЦЕНТР» м. Луганськ (продавець) та Дочірнім підприємством «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» м. Слов'янськ, Донецька область (покупець) укладено договір купівлі - продажу №05-11, за умовами якого продавець зобов'язується поставити товар у строк, узгоджений обома сторонами, а покупець зобов'язується приймати та оплатити товар в строк 30 банківських днів з моменту отримання товару згідно накладної.
Відповідно до п. 1.2 Договору, предметом поставки є наступний товар: перев'язувальні матеріали, дезінфікуючі засоби, медичне обладнання та матеріали.
Відповідно до п. 3.2. Договору, зобов'язання здійснити оплату, продавець забезпечує пенею, розрахованої від суми прострочення заборгованості, на користь продавця, у подвійному розмірі облікової ставки НБУ, яка є у період прострочки платежу або Покупець в строк 10 днів зобов'язаний за свій рахунок повернути товар Продавцю, а також оплатити користування ним, виходячи з 20% річних.
Згідно з пунктом 4.1 Договору, даний договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2011р., або виконання всіх взятих зобов'язань сторонами.
На виконання умов договору №05-11 від 04.01.2011р., позивач поставив відповідачу товар на підставі накладних: №03-11/11-1 від 03.11.2011р. на суму 7362,00 грн.; №04-11/11-1 від 04.11.2011р. на суму 51639,60 грн.; №08-11/11-1 від 08.11.2011р. на суму 67248,00 грн.; №01-12/11-1 від 01.12.2011р. на суму 1869,60 грн.; №02-12/11-1 від 02.12.2011р. на суму 6992,40 грн.; №06-12/11-1 від 06.12.2011р. на суму 41808,00 грн.; №07-12/11-1 від 07.12.2011р. на суму 16128,00 грн.; №13-12/11-1 від 13.12.2011р. на суму 12588,00 грн.; №14-12/11-1 від 14.12.2011р. на суму 10896,00 грн., всього на суму 216531,60 грн.
Після закінчення строку дії договору №05-11 від 04.01.2011р., між позивачем та відповідачем була досягнута усна домовленість на постачання товару. Позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується накладними: №0401121 від 04.01.2012р. на суму 1396,80 грн.; №0501121 від 05.01.2012р. на суму 5682,00 грн.; №1701121 від 17.01.2012р. на суму 15134,40 грн.; №0202121 від 02.02.2012р. на суму 2707,20 грн.; №0302121 від 03.02.2012р. на суму 1704,00 грн.; №1402121 від 14.02.2012р. на суму 53028,00 грн.; №0103121 від 01.03.2012р. на суму 2755,80 грн.; №0203121 від 02.03.2012р. на суму 1980,00 грн.; №0503121 від 05.03.2012р. на суму 14822,40 грн.; №0603121 від 06.03.2012р. на суму 17760,00 грн.; №2003121 від 20.03.2012р. на суму 768,00 грн.; №0204121 від 02.04.2012р. на суму 4104,60 грн.; №0304121 від 03.04.2012р. на суму 1826,40 грн.; №0504121 від 05.04.2012р. на суму 18816,00 грн.; №1804121 від 18.04.2012р. на суму 1500,00 грн., всього на суму 143985,60 грн.
04.05.2012р. між Приватним підприємством «БІОМЕДЦЕНТР» м. Луганськ (продавець) та Дочірнім підприємством «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» м. Слов'янськ, Донецька область (покупець) укладено договір купівлі - продажу №04-12 від 04.05.2012р., за умовами якого продавець зобов'язується поставити товар у строк, узгоджений обома сторонами, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар в строк 30 банківських днів з моменту отримання товару згідно накладної.
Відповідно до п. 1.2 Договору, предметом поставки є наступний товар: перев'язувальні матеріали, дезінфікуючі засоби, медичне обладнання та матеріали.
Відповідно до п. 3.2. Договору, зобов'язання здійснити оплату, продавець забезпечує пенею, розрахованої від суми прострочення заборгованості, на користь продавця, у подвійному розмірі облікової ставки НБУ, діючої у період прострочки платежу або покупець в строк 10 днів зобов'язаний за свій рахунок повернути товар продавцю, також оплатити користування ним, виходячи з 20% річних.
Згідно з пунктом 4.1 Договору, даний договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2012р., або виконання всіх взятих зобов`язань сторонами.
На виконання умов договору №04-12 від 04.05.2012р., позивач поставив відповідачу товар, відповідно до накладних: №0705121 від 07.05.2012 на суму 7369,20 грн.; №1005121 від 10.05.2012р. на суму 50928,00 грн.; №1105121 від 11.05.2012р. на суму 25320,00 грн.; №1405121 від 14.05.2012р. на суму 7776,00 грн.; №0506121 від 05.06.2012р. на суму 5289,60 грн.; №2206121 від 22.06.2012р. на суму 5413,20 грн., всього на суму 102096,00 грн.
Всього позивач поставив відповідачу товар на суму 462613,20 грн.
Відповідачем було частково оплачено товар у розмірі 15000,00 грн., що підтверджується реєстром документів АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» (а.с. 51).
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Договори №05-11 від 04.01.2011р. та №04-12 від 04.05.2012р., укладені між сторонами за своєю правовою природою є договорами купівлі - продажу, які підпадають під правове регулювання норм статтей 655-697 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст. 656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з ч.1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Частинна 1 ст.663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач звертався до відповідача з претензіями щодо оплати суми заборгованості (а.с.54, 55).
В процесі розгляду даної справи, відповідач частково оплатив суму основного боргу у розмірі 10000,00 грн., згідно платіжного доручення № 303 від 04.10.2012р., яке було надано відповідачем у судовому засіданні 13.11.2012р.
Відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, суд припиняє провадження по справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, оскільки відповідачем частково оплачено борг в сумі 10000,00 грн., то цій частині провадження у справі підлягає припиненню.
Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 437551,64 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 12.11.2012р.
За змістом ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Представник відповідача у судовому засідання, яке відбулось 13.11.2012р. не заперечував факт отримання товару та той факт, що за ним існує заборгованість у розмірі 437551,64 грн. щодо оплати отриманого товару.
Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 437551,64 грн. до матеріалів справи не надав, у зв'язку з чим вимога про стягнення суми боргу у розмірі 437551,64 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути с відповідача пеню у розмірі 28238,38 грн.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи вимоги ст. 258 Цивільного кодексу України, п.6 ст.232 Господарського кодексу України та п.3.2 договорів № 05-11 від 04.01.2011р. та № 04-12 від 04.05.2012р., суд перевіривши арифметичний розрахунок пені, наданий позивачем, за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "Ліга" "Калькулятори", дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 20198,45 грн.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 7484,14 грн.
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем, дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги також підлягають частковому задоволенню на суму 7451,69 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 33, 34, 36, 43, 47, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Приватного підприємства «БІОМЕДЦЕНТР», м. Луганськ задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Санаторно - курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» ( 84110, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Пушкінська, 2, ЄДРПОУ 30708792) на користь Приватного підприємства «БІОМЕДЦЕНТР» (91033, м. Луганськ, кв. Шевченко, 28/27, ЄДРПОУ 32968878) основний борг в сумі 437551,64 грн., 3% річних у розмірі 7451,69 грн., пеню у розмірі 20198,45 грн., судовий збір у розмірі 9304,03 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Припинити провадження по справі № 5006/34/55/2012 на суму 10 000 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Філімонова О.Ю.
Дата складання повного тексту рішення 19.11.2012р.
Надруковано 3 примірника:
1-до справи
1-позивачу
1-відповідачу
Судове рішення № 27540868, Господарський суд Донецької області було прийнято 13.11.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5006/34/55/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: