ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12.11.12 р. Справа № 5006/44/72/2012
Господарський суд Донецької області у складі
головуючого судді Кучерявої О.О.,
при секретарі судового засідання Сніховській О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріал-Інвест», м. Київ
до Публічного акціонерного товариства «Донецькгірмаш», м.Донецьк
про стягнення заборгованості в розмірі 219 751, 60 грн., з яких сума основного боргу 206 689, 86 грн., пеня у розмірі 13 061, 74 грн.,
за участю представників:
від позивача: Перепелиці В.Ф., за довір. від 10.10.2012 р.,
від відповідача: не з'явився,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Індастріал-Інвест» звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Донецькгірмаш» про стягнення заборгованості в розмірі 324 373, 33 грн., з яких сума основного боргу 306 689, 86 грн., пеня у розмірі 17 683, 47 грн.
Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 526, 530, 610, 611, Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №11/448-04 від 19 жовтня 2011 року. Зазначив, що відповідачем не повністю сплачена вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем продукції підтверджується видатковими накладними. З урахуванням часткової сплати, сума заборгованості становить 306 689, 86 грн.
Відповідно до пункту 5.5 договору позивачем нарахована пеня у розмірі 17 683, 47 грн.
Загальна сума заборгованості становить 324 373, 33 грн.
24 жовтня 2012 року представником позивача через канцелярію суду надана заява про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з коригуванням розрахунку пені. Просив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донецькгірмаш» заборгованість у розмірі 306 689, 86 грн., пеню у розмірі 13 061, 74 грн.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позов з урахуванням зменшення позовних вимог, надав через канцелярію суду заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою заборгованості відповідачем у розмірі 100 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 26 жовтня 2012 року. Просив стягнути суму заборгованості в розмірі 206 689, 86 грн., пеню в розмірі 13 061, 74 грн. Заперечував проти заявленого представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи для укладання мирової угоди, оскільки ніяких пропозицій щодо мирової угоди не отримував.
Відповідно до приписів ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.
Підстави для неприйняття заяви про зменшення позовних вимог у суду відсутні.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, але 24 жовтня 2012 року через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, в обґрунтування чого зазначив, що сторонами не було досягнуто згоди щодо усіх істотніх умов договору та не складена специфікація. Через канцелярію суду 12 листопада 2012 року надав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з підготовкою мирової угоди.
Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.
Враховуючи вищевикладене та те, що у відповідача було достатньо часу для врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди, клопотання про відкладення судового розгляду справи не підлягає задоволенню. Суд вважає за можливим розглянути справу за наявними в матеріалах справи документами.
Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,
ВСТАНОВИВ:
19 жовтня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Індастріал-інвест» (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Донецькгірмаш» (Покупець) укладений договір № 11/448-04 (надалі по тексту - договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується передати в обумовлені чинним договором строки Покупцю продукцію та/або товар (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити за нього узгоджену суму (пункт 1.1 договору).
Умовами договору сторони визначили предмет, умови та строки поставки, порядок розрахунків, загальну суму договору, відповідальність сторін та строк дії договору.
Укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. Так, відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із пунктом 1.2 вищезазначеного договору кількість, ціна та асортимент товару визначається специфікаціями, які є складовими та невід'ємними частинами чинного договору.
Відповідно до пункту 3.1 договору «узгодженою партією товару» за чинним договором є кількість та асортимент товарів, які вказані в конкретній специфікації.
Базисні умови поставки узгодженої партії Товару - DDP згідно із правилами «ІНКОТЕРМС-2000р.», якщо інше не обумовлено у відповідних Специфікаціях до договору. Місце пункту призначення, конкретні умови та строки поставки на кожні партії товару вказуються сторонами у відповідних Специфікаціях до договору, які є невід'ємною його частиною. У випадках, коли сторонами в Специфікаціях обумовлюються інші умови поставки, взаємовідносини сторін будуть регулюватися положеннями, затвердженими у міжнародних торгівельних термінах «Інкотермс-2000», з урахуванням узгоджених сторонами застереженнях та умов поставок в відповідних Специфікаціях (пункт 3.2 договору).
У наявній в матеріалах справи Специфікації №1 міститься інформація про кількість, ціну та строк поставки товару, яка підписана сторонами без заперечень та скріплена печатками підприємств (а.с.142), а тому посилання відповідача на недосягнення сторонами усіх істотніх умов при складанні договору не приймається судом.
Відповідно до пункту 4.1 договору ціна товару за одиницю та по позиціям вказана в специфікаціях до договору. Загальна сума чинного договору встановлюється загальною сумою всіх специфікацій, які є складовими та невід'ємними частинами чинного договору.
Пунктом 3.3 договору встановлено, що Постачальник зобов'язується повідомити Покупця про здійснені відвантаження товару протягом двох днів, також протягом п'яти днів з моменту відвантаження надати покупцю (його представнику) наступні документи: рахунки-фактури на товар, сертифікати (посвідчення) якості, сертифікат відповідності (якщо товар підлягає обов'язковій сертифікації), копії залізничних квитанцій та оригінали накладних, відповідні товаросупровідні документи, податкові накладні, оформлені та зареєстровані відповідно до Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 3.4 договору зобов'язання поставки вважаються виконаними з моменту прийняття партії товару та надання усіх належним чином оформлених документів згідно пункту 3.3 договору.
Відповідно до вищевказаної специфікації, позивачем були виписані рахунки-фактури № СФ-0000001 від 09 листопада 2011 року на суму 3924, 48 грн., №СФ-0000002 від 09 листопада 2011 року на суму 42 000 грн., №СФ-0000004 від 09 листопада 2011 року на суму 700,80 грн., №СФ-0000003 від 10 листопада 2011 року на суму 6001,20 грн., №СФ-0000005 від 18 листопада 2011 року на суму 8694 грн., №СФ-0000006 від 25 листопада 2011 року на суму 1121,28 грн., №СФ-0000007 від 29 листопада 2011 року на суму 24 800, 26 грн., №СФ-0000008 від 29 листопада 2011 року на суму 35 000 грн., №СФ-0000009 від 30 листопада 2011 року на суму 84 грн., №СФ-0000011 від 08 грудня 2011 року на суму 17 838 грн., №СФ-0000012 від 13 грудня 2011 року на суму 152 000 грн., №СФ-0000013 від 13 грудня 2011 року на суму 3944,40 грн., №СФ-0000014 від 23 грудня 2011 року на суму 105 000 грн., №СФ-0000001 від 10 січня 2012 року на суму 4320 грн., №СФ-0000010 від 31 січня 2012 року на загальну суму 406 689, 86 грн.
На виконання умов договору позивачем постачалась продукція, яка отримана відповідачем, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000001 від 11 листопада 2011 року на суму 3924, 48 грн., №РН-0000002 від 11 листопада 2011 року на суму 42 000 грн., №РН-0000003 від 11 листопада 2011 року на суму 700, 80 грн., №РН-0000004 від 11 листопада 2011 року на суму 6001, 20 грн., №РН-0000005 від 18 листопада 2011 року на суму 869 грн., №РН-0000006 від 25 листопада 2011 року на суму 1121, 28 грн., №РН-0000007 від 29 листопада 2011 року на суму 24 800,26 грн., №РН-0000008 від 29 листопада 2011 року на суму 35 000 грн., №РН-0000009 від 30 листопада 2011 року на суму 84 грн., №РН-0000010 від 31 січня 2012 року на суму 1261, 44 грн., №РН-0000011 від 12 грудня 2011 року на суму 17838 грн., №РН-0000012 від 13 грудня 2011 року на суму 152 000 грн., №РН-0000013 від 13 грудня 2011 року на суму 3944, 40 грн., №РН-0000014 від 23 грудня 2011 року на суму 105 000 грн., №РН-0000001 від 10 січня 2012 року на суму 4320 грн. на загальну суму 406 689, 86 грн.
Зазначені видаткові накладні підписані та скріплені печатками підприємств.
Факт отримання відповідачем продукції підтверджується підписами осіб, відповідальних за отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: Дербак О.І., яка діяла на підставі довіреностей № 2060 від 09 листопада 2011 року, №2105/1 від 18 листопада 2011 року, №197/1 від 31 січня 2012 року, №21 від 10 січня 2012 року; Семенова О.М., який діяв на підставі довіреності № 2068 від 10 листопада 2011 року; Ковальова С.О., який діяв на підставі довіреностей № 2076 від 11 листопада 2011 року, №2113 від 18 листопада 2011 року, №2219 від 08 грудня 2011 року, №2238 від 12 грудня 2011 року, №2252 від 13 грудня 2011 року, №2246 від 13 грудня 2011 року; Філатової З.О., яка діяла на підставі довіреностей №2171 від 29 листопада 2011 року, №2178/1 від 30 листопада 2011 року.
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Таким чином, в даному випадку, видаткові накладні є первинними обліковими документами в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткових накладних підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Пунктом 4.3 договору встановлений порядок оплати, а саме, протягом 30 календарних днів з дати поставки кожної конкретної узгодженої в специфікації партії товару.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем частково сплачена вартість продукції на суму 100 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 27 січня 2012 року (а.с.177).
Також, під час розгляду справи відповідачем частково сплачена заборгованість в розмірі 100 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 26 жовтня 2012 року (а.с.180).
Відповідач отримав товар, але у визначений у договорі строк за нього не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.
З урахуванням часткової сплати, сума заборгованості становить 206 689, 86 грн.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Перевіривши розрахунок суми основного боргу, суд вважає його арифметично вірним. Позовні вимоги щодо стягнення основної суми боргу в розмірі 206 689,86 грн. підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 13 061, 74 грн. необхідно зазначити наступне.
Як вбачається з розрахунку, наявного в матеріалах справи, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 13 061, 74 грн. (а.с. 141).
Відповідно до пункту 5.5 договору за прострочення платежів Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла на період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.
На адресу відповідача надсилалася претензія №32/448/11-05 від 11 травня 2012 року на суму 318 214,39 грн., що підтверджується описом вкладення у лист з оголошеною цінністю (а.с.129-130, 132).
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши арифметичний розрахунок пені за періоди: з 12 грудня 2012 року по 26 січня 2012 року на суму заборгованості в розмірі 52 626, 48 грн., з 19 грудня 2011 року по 26 січня 2012 року на суму заборгованості в розмірі 8 694 грн., з 26 грудня 2011 року по 26 січня 2012 року на суму заборгованості в розмірі 1 121, 28 грн., з 30 грудня 2011 року по 26 січня 2012 року на суму заборгованості в розмірі 59 800, 26 грн., з 31 грудня 2011 року по 26 січня 2012 року на суму заборгованості в розмірі 84, 02 грн., з 12 січня 2012 року по 26 січня 2012 року на суму заборгованості в розмірі 17 838 грн., з 13 січня 2012 року по 26 січня 2012 року на суму заборгованості в розмірі 155 944, 40 грн., з 23 січня 2012 року по 26 січня 2012 року на суму заборгованості в розмірі 105 000 грн., з 02 березня 2012 року по 20 серпня 2012 року на суму заборгованості в розмірі 306 689, 86 грн. за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», розділ «розрахунок пені, річних та відсотків по вкладах», суд визнає його не вірним, оскільки позивачем були допущенні арифметичні помилки. За розрахунком суду розмір пені більший ніж заявлений позивачем, але суд не може вийти за межі позовних вимог, а тому вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 13 061, 74 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.
Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати товару не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріал-Інвест» до Публічного акціонерного товариства «Донецькгірмаш» про стягнення заборгованості в розмірі 219 751, 60 грн., з яких сума основного боргу 206 689, 86 грн., пеня у розмірі 13 061, 74 грн.- задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донецькгірмаш» (83005, м.Донецьк, вул.Івана Ткаченка, 189, р/р 26003301745101 у філії ПАТ МУ «ПІБ» в Донецькій області, МФО 334635, ІПН 05763702, ЄДРПОУ 05763702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріал-Інвест» (03113, місто Київ, проспект Перемоги, 62Б, розрахунковий рахунок у матеріалах справи відсутній, ЄДРПОУ 37616551) заборгованість в розмірі 206 689 (двісті шість тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) грн., 86 коп., пеню у розмірі 13 061(тринадцять тисяч шістдесят одну) грн., 74 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донецькгірмаш» (83005, м.Донецьк, вул.Івана Ткаченка, 189, р/р 26003301745101 у філії ПАТ МУ «ПІБ» в Донецькій області, МФО 334635, ІПН 05763702, ЄДРПОУ 05763702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріал-Інвест» (03113, місто Київ, проспект Перемоги, 62Б, розрахунковий рахунок у матеріалах справи відсутній, ЄДРПОУ 37616551) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4395 (чотири тисячі триста дев'яносто п'ять) грн. 03 коп.
У судовому засіданні 12 листопада 2012 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 16 листопада 2012 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя Кучерява О.О.
Судове рішення № 27540780, Господарський суд Донецької області було прийнято 12.11.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5006/44/72/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: